Розшарування нігтів (оніхошизія)

Ніготь на руці відростає в середньому на 3,47 мм за місяць, а на нозі лише на 1,62 мм^[1]. Тому будь-яка зміна в догляді за нігтями стає помітною не раніше ніж за кілька місяців: стільки часу потрібно, щоб пошкоджена частина пластини відросла й була зрізана. Ламкість нігтів турбує до 20% людей, найчастіше жінок після 50 років, причому нігті на руках страждають частіше, ніж на ногах^[2]. Однією з основних форм цієї проблеми лікарі вважають оніхошизію: вільний край нігтьової пластини розшаровується на тонкі горизонтальні пластинки, а від краю можуть легко відриватися трикутні шматочки^[2]. Такі нігті стають ламкими, м'якими, втрачають пружність^[2], чіпляються за одяг і завдають дискомфорту. Нижче розбираємо причини, лікування, профілактику та захворювання, які можуть супроводжувати розшарування.

Читайте:

Здорові нігті: що варто знати

Нігті – це дзеркало здоров’я організму, що відображає внутрішній баланс та функціональність рук. Правильни...

Що таке нігті

Нігті складаються з кількох шарів білка кератину^[3], того самого білка, з якого побудовані верхній шар шкіри та волосся. Кератин робить ніготь твердим, а сам ніготь захищає кінчик пальця і допомагає захоплювати дрібні предмети. Кінчик пальця насичений судинами й нервовими закінченнями, і нігтьовий апарат працює як справжній чутливий орган^[4].

Структура нігтів включає:

• Нігтьову пластину: видиму тверду частину, яка складається з шарів зроговілих клітин^[4].
• Нігтьове ложе: тканини під пластиною, які її підтримують і живлять^[4].
• Матрицю: зону росту біля основи нігтя під кутикулою, звідки й виростає ніготь^[3]. У деяких людей її край видно як світлий півмісяць, лунулу^[4].
• Кутикулу: тонку смужку шкіри біля основи нігтя. Вона герметично з'єднує шкіру з нігтьовою пластиною, тому її видалення може призвести до інфекції^[3], наприклад пароніхії.

Коли зовнішні або внутрішні чинники порушують цю систему, нігті стають ламкими, розшаровуються чи втрачають природний вигляд. Нігті часто першими підказують про проблеми в організмі, тому лікарі уважно їх оглядають, адже нігті можуть багато сказати про здоров'я^[5].

Основні причини розшарування нігтів

Дерматологи розрізняють дві форми ламкості нігтів. Первинна, або ідіопатична, виникає без видимої хвороби, а вторинна пов'язана з травмами, порушенням зволоження пластини, інфекціями, запальними хворобами нігтів і загальними захворюваннями організму^[2]. У більшості випадків ламкість ідіопатична^[6], але її провокують звички догляду. Умовно причини ділять на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні причини

• Часте миття рук. Ніготь швидко вбирає воду: за спостереженнями данських учених, пластина насичується вологою вже приблизно за 10 хвилин замочування, і саме часте миття підвищує ламкість^[7]. Повторне намочування й висихання рук спричиняє мікротріщини між клітинами нігтьової пластини, тому розшарування часто трапляється в людей, які багато працюють з водою: прибиральників, перукарів, медсестер^[2].
• Контакт з хімічними речовинами. Миючі засоби, розчинники та інші побутові й професійні хімікати розчиняють ліпіди між клітинами нігтя й послаблюють зв'язки між ними^[2].
• Надмірне полірування. Підпилювання й полірування стоншують ніготь. Дерматологи наголошують, що будь-яка підготовка нігтя до покриття та будь-який спосіб зняття покриття пошкоджують здорову пластину^[2].
• Використання гель-лаків або акрилових нігтів. Американська академія дерматології попереджає, що гель-манікюр може спричиняти ламкість, лущення і тріщини нігтів^[8]. У дослідженні нью-йоркської лікарні Маунт-Синай люди, які робили професійний манікюр, мали ламкі нігті в 3,23 раза частіше, і що частіше відвідували салон, то вищим був ризик^[9].
• Травми нігтів. Звичка відкривати нігтями банки чи віддирати етикетки, гризти нігті (оніхофагія) або обривати задирки створює мікропошкодження^[3]. Травми належать до визнаних причин вторинної ламкості нігтів^[2].

Внутрішні причини

• Анемія. Ламкі нігті належать до типових симптомів залізодефіцитної анемії^[10], а при вираженому дефіциті заліза нігті можуть ставати ввігнутими, ложкоподібними^[11]. Хронічну анемію дерматологи пов'язують зі слабшим живленням тканин нігтя^[2], і препарати заліза дуже ефективні проти ламкості, якщо рівень феритину нижчий за 10 нг/мл^[2].
• Зневоднення. Недостатнє пиття спричиняє сухість шкіри^[12], і вологість нігтьової пластини теж вважають важливою для її міцності. Однак пряма залежність тут не доведена: одні автори пов'язували ламкість із вологістю пластини нижче 16%, а інші не знайшли різниці у вмісті води між ламкими та здоровими нігтями^[2]. В одному з таких досліджень вода становила 12,48% маси ламких нігтів і 11,90% маси здорових^[9]. Тож пити достатньо води корисно для всього організму, але сама по собі вода у склянці рідко лікує нігті.
• Гіпотиреоз. Знижена функція щитоподібної залози сповільнює обмін речовин, і нігті стають тонкими, ламкими, ростуть повільно, на них з'являються поздовжні чи поперечні смуги^[2]. В обстеженні пацієнтів із гіпотиреозом найчастішою зміною нігтів була саме ламкість^[13]. Зміни шкіри, волосся й нігтів часто бувають одними з перших помітних ознак збою гормонів щитоподібної залози^[14], тому про вплив щитоподібної залози на шкіру, волосся і нігті варто пам'ятати, коли нігті змінюються без видимої причини.
• Захворювання легень. Хронічні хвороби легень частіше змінюють форму й колір нігтів, ніж спричиняють класичне розшарування. Відомий приклад: «барабанні палички», потовщення кінчиків пальців із випуклими нігтями, яке супроводжує низку хвороб легень, серця та інших органів^[15]. При рідкісному синдромі жовтих нігтів нігті жовтіють і майже перестають рости, а синдром поєднується з набряками та хворобами дихальних шляхів, найчастіше з плевральним випотом і бронхоектазами^[16]. Тому при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) чи інших хронічних хворобах легень будь-які нові зміни нігтів варто показати лікарю.
• Захворювання нирок. У турецькому дослідженні хоча б одну патологію нігтів мали 69,8% пацієнтів на гемодіалізі та 56,6% людей після пересадки нирки, частіше, ніж здорові люди^[17]. Серед людей із хронічною хворобою нирок в індійському дослідженні в 18% змінювався колір нігтів, а в 16,4% були «половинчасті» нігті, у яких частина біля основи світла, а край темніший, коричнюватий^[18].

Ламкість нігтів може бути спадковою: у людей, чиї родичі мали таку саму проблему, вона траплялася значно частіше^[9]. Проте виявлення та усунення причини розшарування нігтів залишається першим кроком до відновлення їхньої структури, адже лікування починають із первинної причини, якщо її вдається знайти^[2].

Симптоми розшарування нігтів та супутні стани

Розшарування нігтів, або оніхошизія, супроводжується такими основними симптомами:

• розділення нігтьової пластини на тонкі горизонтальні шари, яке починається з вільного краю^[2];
• ламкість і вразливість нігтів до механічних пошкоджень навіть при незначному впливі^[2];
• втрата природної товщини й пружності, через що нігті стають тонкими, м'якими та чутливими^[2];
• зміни кольору нігтів, зокрема жовтуватий або коричневий відтінок: такий відтінок зазвичай вказує на іншу причину, наприклад на грибкову інфекцію (оніхомікоз) чи хворобу нирок^[18], і такі зміни варто показати лікарю^[3];
• сухість, чутливість або подразнення шкіри навколо нігтів, особливо в людей, які часто миють руки чи працюють з хімікатами^[2].

Розшарування нігтів може супроводжуватися симптомами інших станів. Наприклад, залізодефіцитна анемія проявляється сильною втомою та слабкістю, запамороченням, блідістю шкіри, а також холодними руками й ногами^[10]. Ламкі нігті стоять в одному ряду з цими ознаками дефіциту заліза, тому їхнє поєднання є приводом здати аналіз крові^[10].

При зневодненні можуть проявлятися такі симптоми:

• спрага, сухість у роті, сухість губ і шкіри^[12][19];
• темна сеча з різким запахом і рідше сечовипускання^[19];
• головний біль і запаморочення^[19];
• відчуття втоми та млявості^[19].

Гіпотиреоз часто супроводжується:

• сухістю шкіри^[20];
• набором ваги^[20];
• постійною втомою та відчуттям холоду^[20];
• сухістю та випадінням волосся^[20], а нігті при цьому ростуть повільніше^[2].

Захворювання легень (зокрема ХОЗЛ) можуть викликати:

• тривалий кашель із мокротинням^[21];
• задишку, спочатку лише під час навантаження, і свистяче дихання^[21];
• часті інфекції грудної клітки та підвищене утворення слизу^[21];
• постійну втому, схуднення й набряки щиколоток на пізніх стадіях^[21].

При захворюваннях нирок спостерігаються:

• набряки щиколоток, стоп і кистей^[22], а також постійна набряклість навколо очей, особливо зранку^[23];
• знижений апетит і схуднення^[22];
• свербіж шкіри^[22];
• зміна сечі: частіші позиви, особливо вночі, кров чи білок у сечі^[22][23];
• млявість, втома і нудота^[22].

На ранніх стадіях хвороба нирок часто взагалі не дає симптомів^[22]. Сукупність ознак допомагає лікарю знайти основну причину проблем із нігтями й вчасно призначити лікування.

Як лікувати розшарування нігтів у домашніх умовах

У більшості випадків проблему розшарування нігтів можна вирішити зміною звичок догляду та корекцією раціону. Терпіння тут обов'язкове: за місяць ніготь на руці відростає лише на 3–4 мм, тож оцінювати результат має сенс через кілька місяців^[1].

Основні поради для лікування в домашніх умовах

• Зволоження. Регулярно наносіть крем для рук на нігті та кутикули^[3]. Найкраще працюють засоби з речовинами, що утримують вологу, як-от вазелін чи ланолін, і з тими, що її притягують: гліцерином, сечовиною, альфа-гідроксикислотами^[2]. Американська академія дерматології радить для профілактики ламкості регулярно змащувати нігті вазеліном^[8]. Кокосова олія теж утворює захисну плівку, але окремих досліджень щодо нігтів для неї немає.
• Дієта, багата залізом. Найбільше добре засвоюваного заліза містять м'ясо, птиця й морепродукти, а рослинного заліза багато в бобових і шпинаті^[24], горіхах і насінні, зокрема гарбузовому^[25]. Залізо з рослин засвоюється краще разом із продуктами, багатими на вітамін С: цитрусовими, полуницею, солодким перцем, помідорами^[24]. Дорослим жінкам до 50 років потрібно 18 мг заліза на добу, чоловікам 8 мг^[24]. Така дієта допомагає нігтям, якщо ламкість спричинена саме дефіцитом заліза.
• Підстригання нігтів. Тримайте нігті короткими: так вони менше чіпляються за предмети й повільніше втрачають вологу^[2]. Підрізайте нігті гострими ножицями прямо, а потім м'яко закругляйте кінчики^[3].
• Уникайте агресивних хімікатів. Під час прибирання чи миття посуду вдягайте гумові рукавички з бавовняною підкладкою^[3].
• Правильне зняття лаку. Обмежте використання рідини для зняття лаку і обирайте засоби без ацетону^[3]. Гель-лак знімають ацетоном, тому дерматологи радять занурювати в нього лише кінчики пальців або прикладати змочені ватні диски під фольгу, не замочуючи всю кисть^[8].

Окремо варто сказати про добавки. При ідіопатичній ламкості нігтів дерматологи вважають корисними біотин, мікроелементи та амінокислоти, особливо цистеїн^[2]. Біотин належить до вітамінів групи B (B7). У невеликому швейцарському дослідженні товщина нігтів після курсу біотину збільшилася на 25%^[26], а в американському ретроспективному аналізі покращення помітили 63% пацієнтів^[27]. Однак докази все ще слабкі, і Національні інститути здоров'я США вважають, що для рекомендації біотину потрібні додаткові дослідження^[28]. Великі дози біотину можуть спотворювати результати деяких аналізів крові, зокрема на гормони щитоподібної залози^[28], тож про прийом добавок слід попередити лікаря перед обстеженням. Пептиди колагену в одному з досліджень прискорили ріст нігтів на 12% і зменшили частоту зламів на 42%^[2].

Лікування супутніх захворювань

Якщо розшарування спричинене внутрішніми проблемами, лікувати потрібно основну причину^[2].

• Анемія: при залізодефіцитній анемії лікар зазвичай призначає препарати заліза, які приймають близько 6 місяців, і радить додати в раціон продукти, багаті на залізо^[11]. Чай, кава й молочні продукти погіршують засвоєння заліза, тому їх краще не поєднувати з такими продуктами^[11].
• Зневоднення: пийте достатньо рідини протягом дня. При легкому зневодненні допомагають вода та регідратаційні розчини, а важкі випадки лікують у лікарні внутрішньовенним уведенням сольових розчинів^[12].
• Гіпотиреоз: лікування полягає в прийомі левотироксину, який замінює гормон, що його не виробляє щитоподібна залоза. Зазвичай його приймають довічно^[29].
• Захворювання легень: при ХОЗЛ найважливіше кинути курити. Застосовують інгалятори та таблетки, легеневу реабілітацію, при дуже низькому рівні кисню тривалу кисневу терапію щонайменше 15 годин на добу, а в окремих тяжких випадках хірургічне втручання чи пересадку легень^[30].
• Захворювання нирок: хронічну хворобу нирок не можна вилікувати повністю, але лікування полегшує симптоми й сповільнює прогресування. Для цього змінюють спосіб життя, контролюють тиск і холестерин, а при тяжкій нирковій недостатності застосовують діаліз або пересадку нирки^[31]. Після пересадки нирки «половинчасті» нігті трапляються рідше^[17].

Профілактика

Запобігти розшаруванню нігтів можна, дотримуючись простих правил:

• Носіть рукавички під час роботи з водою чи хімічними речовинами. Для вологої роботи дерматологи радять бавовняні рукавички під вініловими, а для сухої роботи щільні бавовняні^[2].
• Уникайте штучних покриттів (гель-лак, акрилові нігті) або робіть між ними перерву на 1–2 тижні^[8].
• Зволожуйте нігті. Регулярно наносіть креми чи олії на нігті та кутикули^[3], а для захисту від сухості використовуйте спеціальні засоби для сухої шкіри рук.
• Обережно доглядайте за нігтями. Використовуйте пилочку для надання округлої форми, не обрізайте кутикулу, не гризіть нігті й не обривайте задирки^[3].
• Дотримуйтесь збалансованого раціону. Споживайте достатньо вітамінів і мінералів: дефіцит вітамінів, мікроелементів та амінокислот належить до причин ламкості нігтів^[2].

Коротко: найчастіше нігті розшаровуються через воду, хімікати та манікюр, тому рукавички, зволоження і перерви між покриттями допомагають більше, ніж будь-які добавки^[2].