Пароніхія — це запалення шкіри біля нігтя, яке з’являється через інфекцію або подразнення. Навіть маленька тріщина чи задирка може стати місцем, де бактерії або грибки спричинять болісне запалення.

Шкіра біля нігтів здається незначною дрібницею, але саме там часто починається пароніхія — інфекція, яка спершу виглядає невинно. Маленький білий прищик чи легкий набряк швидко перетворюються на болісне почервоніння, що заважає навіть рухати пальцем. Найчастіше це трапляється після обрізання кутикули, травми чи тривалого контакту з водою. Якщо інфекцію не зупинити вчасно, вона може поширитися глибше — до тканин і навіть кістки. 

Що таке пароніхія

Пароніхія — це запалення шкіри біля нігтя, що виникає через інфекцію або подразнення. Вона може розвиватися на пальцях рук або ніг, коли бактерії чи грибки проникають у дрібні пошкодження шкіри. У зоні ризику — кутикула та нігтьовий валик, де шкіра безпосередньо стикається з нігтем.

Інфекція зазвичай починається з невеликого ущільнення або білого прищика біля основи нігтя. З часом з’являються біль, набряк і почервоніння, а за кілька днів може сформуватися гнійник. Якщо запалення не лікувати, воно здатне поширитися у глибші тканини, аж до ураження кістки. Такі випадки потребують вже не місцевого лікування, а антибіотиків чи хірургічного втручання.

Пароніхія може мати бактеріальне або грибкове походження. Часто обидва типи інфекції поєднуються, особливо коли шкіра постійно волога або пошкоджена. Навіть незначна звичка гризти нігті чи зривати задирки може створити умови для її появи.

Типи пароніхії

Пароніхія поділяється на дві клінічні форми за швидкістю початку, тривалістю і типовими причинами – гостру і хронічну [джерело]. 

Ознаки, що характерні для гострої форми:

  • Швидкий початок: розвивається за години або кілька днів, зазвичай у ділянці нігтів рук.
  • Короткий перебіг: триває менше шести тижнів.
  • Етіологія: частіше бактеріальна — Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Pseudomonas, Proteus.
  • Клініка: різкий біль, набряк, почервоніння, гнійний міхурець; частіше уражений один палець.

Ознаки, що характерні для хронічної форми:

  • Повільний початок: формується поступово, часто охоплює кілька пальців рук або ніг.
  • Тривалий перебіг: зберігається понад шість тижнів, має схильність до рецидивів.
  • Етіологія: зазвичай Candida, нерідко у поєднанні з бактеріями; підтримується постійною вологістю.
  • Клініка: хронічне почервоніння, сухість і тріщини нігтьового валика, можливі деформації нігтя.

Як часто трапляється пароніхія

Пароніхія належить до найпоширеніших інфекцій біля нігтів. Вона зустрічається у людей будь-якого віку, але частіше у тих, хто регулярно контактує з водою або подразнювальними речовинами. Вологе середовище послаблює природний захисний бар’єр шкіри, і мікроорганізми легше проникають усередину.

Деякі звички та умови роботи підвищують ризик розвитку запалення. До основних груп ризику належать:

  • Люди, які часто контактують із водою чи хімікатами: працівники кухонь, медичного персоналу, прибиральники, перукарі.
  • Ті, хто гризе нігті або обрізає кутикулу: мікротравми відкривають шлях для бактерій і грибків.
  • Особи з хронічними шкірними захворюваннями: екзема або дерматит роблять шкіру вразливішою.
  • Люди з ослабленим імунітетом або діабетом: інфекція у них розвивається швидше і триває довше.

Пароніхія може повторюватися, якщо подразники не усунуто. Хронічна форма частіше вражає тих, чиї руки щодня перебувають у волозі без належного захисту.

Симптоми пароніхії

Ознаки з’являються там, де ніготь стикається зі шкірою — у ділянці кутикули та нігтьового валика; інколи уражаються бокові краї нігтя. Перебігає по-різному: симптоми можуть розвиватися за години або дні, а іноді формуються повільно й тримаються тижнями. На початку часто помітний невеликий білий прищик або ущільнення під шкірою біля основи нігтя; надалі приєднуються запальні прояви та гній.

Щоб вчасно запідозрити інфекцію, орієнтуються на такі характерні симптоми [джерело]:

  • Біль, набряк, чутливість: локалізуються навколо нігтя, посилюються при натисканні.
  • Почервоніння і тепло шкіри: ділянка навколо нігтя стає червоною та теплішою на дотик.
  • Накопичення гною: формування біло-жовтого гнійника (абсцесу) під шкірою; за його появи можуть знадобитися антибіотики та/або дренування.
  • Зміни нігтя: хвилястість чи поздовжні гребені, пожовтіння або зеленуватий відтінок, ламкість, сухість.
  • Відшарування нігтьової пластини: у тяжчих випадках ніготь відходить від ложа і може відпасти.

Гостра пароніхія зазвичай проявляється швидко й різко, тоді як хронічна формується повільно, часто триває понад шість тижнів і може охоплювати кілька пальців одночасно. 

Причини пароніхії

Пароніхія виникає, коли в шкіру біля нігтя потрапляють мікроорганізми. У більшості випадків інфекцію спричиняють бактерії, рідше — грибки, іноді обидва збудники одночасно. Перебіг залежить від типу інфекції та умов, у яких розвивається запалення.

Гостра форма

Гостра пароніхія зазвичай має бактеріальне походження. Найчастіші збудники — Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes, Pseudomonas і Proteus. Інфекція потрапляє в тканини через мікротріщини або рани після травм, манікюру чи гризіння нігтів. Запалення з’являється швидко — протягом кількох днів, супроводжується болем, набряком і гноєм. Зазвичай уражається один палець, найчастіше на руці.

Хронічна форма

Хронічна пароніхія розвивається поступово і триває понад шість тижнів. Її найпоширеніший збудник — грибок Candida, який часто поєднується з бактеріями. Хвороба характерна для людей, що мають постійний контакт із вологою, наприклад при митті посуду або роботі з водою. Шкіра навколо нігтя стає червоною, сухою, з тріщинами, іноді з невеликим гноєм.

Фактори ризику

Є чинники, які значно підвищують ймовірність розвитку інфекції:

  • Мікротравми: порізи, задирки, пошкодження під час манікюру.
  • Частий контакт із водою або хімікатами: волога послаблює захисний бар’єр шкіри.
  • Гризіння нігтів або обрізання кутикули: створює вхідні ворота для бактерій.
  • Сухість і тріщини шкіри: полегшують проникнення грибкової інфекції.
  • Тривале подразнення: постійний контакт із мийними засобами або косметикою підтримує запалення.

У деяких випадках пароніхія може бути побічною реакцією на певні препарати — ретиноїди, деякі антибіотики або ліки для лікування онкологічних і вірусних захворювань.

Діагностика пароніхії

Діагноз зазвичай встановлюють під час огляду. Лікар оцінює стан кутикули, нігтя, наявність гною та тривалість симптомів. Для уточнення причини можуть бути проведені додаткові дослідження.

У складних або повторних випадках виконують бактеріологічний або мікологічний посів виділень, щоб визначити тип збудника та підібрати відповідне лікування. Якщо є підозра, що інфекція поширилася глибше, роблять рентген для виключення ураження кістки (остеомієліту). У більшості пацієнтів ці дослідження не потрібні, адже характерні зміни навколо нігтя дозволяють поставити діагноз клінічно.

Рання діагностика важлива для запобігання переходу гострої форми у хронічну. Своєчасна оцінка ступеня ураження допомагає визначити, чи достатньо місцевої терапії, чи потрібне системне лікування.

Лікування пароніхії

Підхід до лікування залежить від причини, форми й тяжкості запалення. Легкі випадки часто минають після місцевого догляду, а при накопиченні гною чи поширенні інфекції потрібне втручання лікаря. 

Домашні методи

При початкових симптомах можна полегшити стан простими процедурами. Вони допомагають зменшити біль, покращити відтік гною та запобігти ускладненням:

  • Теплі ванночки: занурювати палець у теплу воду або сольовий розчин 3–4 рази на день по 10–15 хвилин.
  • Обережне висушування: після кожного замочування промокнути шкіру чистим рушником.
  • Місцеві антисептики: обробляти шкіру навколо нігтя антисептичним розчином або наносити мазь із протимікробною дією.
  • Уникання подразників: тимчасово відмовитися від контакту з водою, мийними засобами чи косметикою.

Якщо біль посилюється або з’являється гній, домашнє лікування варто припинити й звернутися до фахівця для подальшого огляду.

Медичне лікування

Коли інфекція не зникає самостійно, призначається медикаментозна або хірургічна терапія. Лікар обирає метод залежно від виду збудника та глибини ураження:

  • Антибіотики: перорально або внутрішньовенно при бактеріальній інфекції, щоб знищити збудника й зменшити запалення.
  • Протигрибкові препарати: при хронічній формі, спричиненій Candida.
  • Дренування абсцесу: лікар робить невеликий розріз, щоб вивести гній і зняти біль.
  • Хірургічне очищення: при поширенні інфекції на кістку може знадобитися часткове видалення нігтя або ураженої тканини.

Дотримання призначеного лікування й належний догляд за ураженим місцем пришвидшують загоєння та знижують ризик повторного інфікування.

Прогноз і можливі ускладнення

Більшість випадків пароніхії добре піддаються лікуванню. Гостра форма минає за кілька днів після дренування або курсу антибіотиків, а ніготь поступово відновлюється. Проте без лікування інфекція може поширюватися і спричинити серйозні наслідки.

Перебіг і прогноз

За своєчасної терапії пароніхія загоюється без змін форми чи кольору нігтя. При хронічному перебігу можливі періодичні рецидиви, особливо якщо шкіра часто контактує з вологою чи подразниками. У таких випадках лікування може тривати кілька тижнів або місяців.

Можливі ускладнення

Ускладнення виникають рідко, але ігнорування симптомів може призвести до глибшого ураження тканин. Основні ризики пов’язані з поширенням інфекції за межі нігтьового валика:

  • Остеомієліт: запалення кісткової тканини пальця при переході інфекції вглиб.
  • Деформація нігтя: хвиляста або ламка структура через ушкодження нігтьового ложа.
  • Відшарування нігтя: відділення пластини від ложа при тривалому гнійному процесі.
  • Хронічне запалення: постійне почервоніння, тріщини й болючість шкіри біля нігтя.
  • Системна інфекція: у дуже тяжких випадках інфекція може поширитися на сусідні тканини або кров.

Особи з діабетом або порушенням кровообігу мають більший ризик тяжких ускладнень. Для них важливо звертатися до лікаря при перших ознаках запалення, щоб запобігти поширенню інфекції.

Профілактика пароніхії

Регулярний догляд за нігтями й обережне ставлення до шкіри навколо них допомагають запобігти інфекції. Основна мета профілактики — не допустити потрапляння бактерій чи грибків у мікротріщини біля кутикули.

Щоб зменшити ризик розвитку пароніхії, варто дотримуватися простих правил [джерело]:

  • Не гризти нігті та задирки: це створює ворота для інфекції.
  • Не обрізати кутикулу надто глибоко: залишення природного бар’єра захищає шкіру від бактерій.
  • Підтримувати чистоту рук і нігтів: регулярно мити руки, користуватися м’яким милом без подразників.
  • Зволожувати шкіру: крем або лосьйон для рук запобігає сухості й тріщинам біля нігтя.
  • Використовувати рукавички: під час роботи з водою чи хімічними засобами надягати водонепроникні рукавички, що не подразнюють шкіру.
  • Обробляти дрібні поранення: при появі подряпин або задирок застосовувати антисептик.

Особливо важливо дотримуватись цих рекомендацій людям, чия робота пов’язана з вологою або хімікатами. Також корисно давати рукам відпочинок і підтримувати нігті в чистоті, не допускаючи пересихання шкіри.

Коли звертатися до лікаря

У більшості випадків легкі запалення можна вилікувати самостійно, але є ситуації, коли медична допомога необхідна. Звернення до фахівця допоможе запобігти поширенню інфекції та ускладненням.

Потрібно проконсультуватися з лікарем, якщо спостерігаються ознаки:

  • Посилення болю або набряку: стан не поліпшується після кількох днів домашнього лікування.
  • Поява гною: утворюється біла або жовта ділянка з рідиною під шкірою.
  • Зміна кольору нігтя: поява зеленуватого або сірого відтінку.
  • Відшарування нігтя: нігтьова пластина починає відділятися від ложа.
  • Підвищення температури: навіть незначна гарячка може свідчити про поширення інфекції.
  • Супутні захворювання: діабет, ослаблений імунітет або проблеми з кровообігом потребують раннього звернення до лікаря.

Якщо інфекція поширюється або виникає сильний біль, медик може призначити антибіотики, дренування чи інші процедури. Для людей із хронічними формами пароніхії важливо періодично проходити огляд, щоб уникнути повторних загострень.

Підсумок

Пароніхія — це запалення шкіри біля нігтя, яке зазвичай легко вилікувати, якщо діяти вчасно. Інфекція часто виникає через дрібні травми або контакт із вологою, але правильний догляд за руками й уважність до перших ознак запалення допомагають уникнути серйозних наслідків.