Клітковина не перетравлюється, і саме тому вона корисна: годує кишкові бактерії, допомагає травленню й пов'язана з меншим ризиком хвороб серця, діабету та раку кишківника.
Клітковина, або харчові волокна, — це частина рослинної їжі, яку ферменти тонкого кишківника не можуть розщепити. Вона доходить до товстої кишки майже незміненою, і там на неї чекають мільярди бактерій. Від того, скільки клітковини ми з'їдаємо, залежить не лише регулярність випорожнень, а й те, як ці бактерії працюють на наше здоров'я.
У великому аналізі 185 проспективних досліджень і 58 клінічних випробувань люди, які їли найбільше клітковини, мали на 15–30% нижчу загальну й серцево-судинну смертність, рідше хворіли на ішемічну хворобу серця, інсульт, діабет 2 типу і колоректальний рак, ніж ті, хто їв найменше[1].
Розчинна і нерозчинна клітковина
Волокна різняться за тим, як поводяться у воді, і від цього залежить їхня дія.
- Розчинна клітковина. Розчиняється у воді, а частина її видів утворює в'язкий гель. Саме в'язкі волокна сповільнюють всмоктування вуглеводів і трохи знижують холестерин[2][3]. Їх багато у вівсі та ячмені (бета-глюкан), бобових, яблуках, цитрусових і псиліумі.
- Нерозчинна клітковина. У воді не розчиняється, збільшує об'єм калу й прискорює його рух кишківником. Її основні джерела — пшеничні висівки, цільнозернові продукти, горіхи й шкірка овочів і фруктів.
Більшість рослинних продуктів містить обидва види, тому рахувати їх окремо в повсякденному харчуванні немає потреби.
Їжа для кишкових бактерій
У тілі дорослої людини живе близько 38 трильйонів бактерій, переважно в товстій кишці, — приблизно стільки ж, скільки в ньому власних клітин (близько 30 трильйонів). Популярне твердження, що бактерій у десять разів більше, ніж клітин тіла, застаріло[4].
Більшість білків, жирів і цукрів всмоктується ще в тонкому кишківнику, а клітковина — одне з небагатьох джерел живлення, що доходить до бактерій товстої кишки. Волокна, які бактерії можуть переробляти, називають пребіотиками. Під час їх бродіння утворюються коротколанцюгові жирні кислоти: ацетат, пропіонат і бутират. Вони слугують джерелом енергії для клітин, діють на рецептори й регулюють багато процесів в організмі[5].
Побічний продукт бродіння — гази. Тому якщо різко додати багато клітковини, можуть з'явитися здуття й метеоризм: у клінічних випробуваннях добавок клітковини метеоризм був помітно частішим, ніж у контрольних групах[6].
Читайте:
Пребіотики: що це і навіщо вони кишківникуПребіотики — це особливі сполуки, які організм людини не може перетравити безпосередньо, проте вони відігра...
Травлення і закрепи
При хронічному закрепі добавки клітковини допомагають: в огляді 16 рандомізованих досліджень на лікування відповіли 66% людей, які їх приймали, проти 41% у контрольних групах. Найкраще спрацьовували псиліум і пектин у дозі понад 10 г на день, а ефект на частоту випорожнень з'являвся щонайменше через 4 тижні[6].
Добре працює й звичайна їжа. У невеликому рандомізованому дослідженні 40 людей із легким і помірним закрепом чорнослив (50 г двічі на день) збільшував кількість повноцінних випорожнень і покращував консистенцію калу сильніше, ніж псиліум із тією ж кількістю клітковини[7]. Інші домашні способи впоратися із закрепом.
Цукор у крові та холестерин
В'язка клітковина сповільнює всмоктування вуглеводів, тому продукти з нею мають нижчий глікемічний індекс. У людей з діабетом 2 типу добавки в'язкої клітковини (у середньому близько 13 г на день) додатково до звичайного лікування знижували глікований гемоглобін HbA1c на 0,58 процентного пункту, а глюкозу натще — на 0,82 ммоль/л[3].
Вплив на холестерин менший. У метааналізі 67 контрольованих досліджень кожен грам розчинної клітковини на день знижував холестерин ЛПНЩ приблизно на 0,06 ммоль/л. Три порції вівсянки по 28 г (близько 3 г розчинної клітковини) дають зниження приблизно на 0,13 ммоль/л — ефект помітний, але невеликий[2].
Проте в довгостроковій перспективі клітковина пов'язана з меншим ризиком хвороб серця: в об'єднаному аналізі 10 когортних досліджень кожні додаткові 10 г клітковини на день відповідали на 14% меншому ризику коронарних подій і на 27% — смерті від ішемічної хвороби серця[8].
Вага і відчуття ситості
В'язкі волокна довше тримають відчуття ситості й трохи знижують апетит. Але чудодійно худнути вони не допомагають: у метааналізі 62 досліджень люди, які додавали в'язку клітковину до звичайного раціону без обмеження калорій, втрачали в середньому лише 0,33 кг ваги й 0,63 см в обхваті талії. Трохи більшою різниця була в людей із надмірною вагою, діабетом і метаболічним синдромом[9].
Скільки клітковини потрібно
Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім для нормальної роботи кишківника 25 г клітковини на день для дорослих і 2 г на кожен мегаджоуль енергії раціону для дітей. Там же зазначено, що більше 25 г на день пов'язане з додатковою користю — меншим ризиком ішемічної хвороби серця й діабету 2 типу та кращим контролем ваги[10]. Верхньої межі EFSA не встановлює.
ВООЗ радить дорослим щонайменше 25 г природної клітковини на день, дітям 2–5 років — від 15 г, 6–9 років — від 21 г[11]. За даними метааналізу, найбільше зниження ризиків спостерігали при 25–29 г на день, а ще вищі кількості могли давати додаткову користь[1].
Читайте:
Вуглеводи: все, що потрібно знатиЦукор, крохмаль і клітковина — усе це вуглеводи, але хліб із цільного зерна й солодка газованка діють на орга...
Де найбільше клітковини
Клітковина є лише в рослинній їжі. Найбільше її в бобових, висівках, насінні, горіхах і цільнозернових продуктах. Цифри нижче — з бази харчової цінності FoodData Central[12]:
| Продукт | В 100 г, г | Порція | Клітковини в порції, г |
| Пшеничні висівки | 42,8 | 2 ст. л. (10 г) | 4,3 |
| Насіння чіа | 34,4 | 1 ст. л. (12 г) | 4,1 |
| Насіння льону | 27,3 | 1 ст. л. (10 г) | 2,7 |
| Мигдаль | 12,5 | жменя (30 г) | 3,8 |
| Вівсяні пластівці (сухі) | 10,1 | порція каші (40 г) | 4,0 |
| Чорна квасоля (варена) | 8,7 | порція (150 г) | 13,1 |
| Сочевиця (варена) | 7,9 | порція (150 г) | 11,8 |
| Нут (варений) | 7,6 | порція (150 г) | 11,4 |
| Чорнослив | 7,1 | 5 шт. (40 г) | 2,8 |
| Авокадо | 6,7 | половина (100 г) | 6,7 |
| Малина | 6,5 | склянка (120 г) | 7,8 |
| Цільнозерновий хліб | 6,0 | 2 скибки (60 г) | 3,6 |
| Груша | 3,1 | 1 середня (180 г) | 5,6 |
| Морква | 2,8 | 1 середня (70 г) | 2,0 |
| Кіноа (варена) | 2,8 | порція (150 г) | 4,2 |
| Гречка (варена) | 2,7 | порція (150 г) | 4,0 |
| Броколі | 2,6 | порція (100 г) | 2,6 |
| Яблуко зі шкіркою | 2,4 | 1 середнє (180 г) | 4,3 |
| Білий рис (варений) | 0,4 | порція (150 г) | 0,6 |
Приклад дня, що дає понад 30 г клітковини: вівсянка з ложкою насіння льону й малиною на сніданок, порція сочевиці на обід, яблуко й жменя мигдалю як перекус.
Як їсти більше клітковини без дискомфорту
- Додавайте поступово. Різкий перехід на багату клітковиною їжу чи добавки частіше дає гази й здуття[6].
- Надавайте перевагу цілим продуктам. Користь, яку показали спостережні дослідження, пов'язана саме з раціоном, багатим на клітковину та цільне зерно[1].
- Замінюйте рафіновані продукти цільнозерновими. Білий рис дає 0,4 г клітковини на 100 г, а варена гречка чи кіноа — близько 2,7–2,8 г[12].
- Не видаляйте шкірку. Там, де вона їстівна, у ній багато нерозчинної клітковини.
При синдромі подразненого кишківника та інших хворобах кишківника деякі продукти, багаті на клітковину, можуть посилювати симптоми, тож раціон краще узгодити з лікарем.
Підсумок
Клітковина — це їжа не так для нас, як для кишкових бактерій, і вони повертають цю послугу корисними речовинами. Раціон із 25–30 г волокон на день пов'язаний з меншим ризиком хвороб серця, діабету й раку кишківника, а в'язка клітковина вівса, ячменю, бобових і псиліуму трохи знижує цукор і холестерин. Найпростіший шлях — щодня їсти бобові, цільне зерно, овочі, фрукти й горіхи, додаючи їх поступово.
Джерела12
- Мета-аналіз. Reynolds A. та ін. Carbohydrate quality and human health: a series of systematic reviews and meta-analyses. Lancet, 2019.
- Мета-аналіз. Brown L. та ін. Cholesterol-lowering effects of dietary fiber: a meta-analysis. Am J Clin Nutr, 1999.
- Мета-аналіз. Jovanovski E. та ін. Should Viscous Fiber Supplements Be Considered in Diabetes Control? Results From a Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Diabetes Care, 2019.
- Дослідження. Sender R. та ін. Revised Estimates for the Number of Human and Bacteria Cells in the Body. PLoS Biol, 2016.
- Огляд. Koh A. та ін. From Dietary Fiber to Host Physiology: Short-Chain Fatty Acids as Key Bacterial Metabolites. Cell, 2016.
- Мета-аналіз. van der Schoot A. та ін. The Effect of Fiber Supplementation on Chronic Constipation in Adults: An Updated Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Am J Clin Nutr, 2022.
- Дослідження. Attaluri A. та ін. Randomised clinical trial: dried plums (prunes) vs. psyllium for constipation. Aliment Pharmacol Ther, 2011.
- Дослідження. Pereira MA. та ін. Dietary fiber and risk of coronary heart disease: a pooled analysis of cohort studies. Arch Intern Med, 2004.
- Мета-аналіз. Jovanovski E. та ін. Can dietary viscous fiber affect body weight independently of an energy-restrictive diet? A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Am J Clin Nutr, 2020.
- EFSA
- Настанова. Carbohydrate intake for adults and children: WHO guideline. World Health Organization.
- USDA FoodData Central.

