Опис
Бензоат кальцію (харчова добавка E213) — кальцієва сіль бензойної кислоти (E210), член родини бензоатів, про який окремо відомо найменше. Поряд із ним у цій групі стоять бензоат натрію (E211) і бензоат калію (E212). Усі вони роблять одне й те саме: у кислому продукті віддають бензойну кислоту, яка стримує дріжджі та цвіль.
На вигляд E213 — білий порошок або кристали. Разом із ним у продукт потрапляє не натрій чи калій, як з іншими бензоатами, а кальцій.
Кілька фактів із хімії:
- Кілька форм. Вимоги ЄС допускають безводний бензоат кальцію, а також форми з однією або трьома молекулами кристалізаційної води. Тому вміст основної речовини рахують на суху масу, а нерозчинних у воді домішок має бути не більше 0,3%[1].
- Частка кислоти. У безводній солі на бензойну кислоту припадає близько 87% маси, решта — кальцій. Це найвища частка серед солей-бензоатів, тож для однакового ефекту E213 потрібно трохи менше, ніж E211 чи E212.
- Без натрію. Як і бензоат калію, він дає змогу законсервувати продукт, не додаючи натрію.
Застосування
У Європейському Союзі бензоат кальцію дозволений у тих самих продуктах, що й інші бензоати, і з тими самими межами в перерахунку на бензойну кислоту[2]. Межа завжди спільна: якщо в соусі є і E211, і E213, сума не може перевищувати дозволеного для групи. Серед таких продуктів — напої (до 150 мг/л), соуси, гірчиця, мариновані овочі, оливки, джеми зі зниженим вмістом цукру, рибні пресерви, рідкі яйця, жувальна гумка.
У старих описах E213 трапляються йогурти й «безглютенові продукти», але окремого дозволу для них немає. Кисломолочні десерти, наприклад, можуть містити бензоати лише тоді, коли їх не нагрівали після ферментації, і не більше 300 мг/кг.
Користь для організму
Прямої користі для здоров'я бензоат кальцію не має. Кальцій, який він приносить, практично непомітний: літр напою з максимальним вмістом консерванту дає близько 25 мг кальцію. Дорослим Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) рекомендує 950–1000 мг кальцію на день[3], тобто консервант покриває 2–3% цієї потреби.
Шкода для організму
Окремих досліджень саме бензоату кальцію мало. Під час переоцінки 2016 року EFSA вирішила, що дані про бензойну кислоту та інші її солі можна переносити й на кальцієву сіль, бо в організмі всі вони дають ту саму бензойну кислоту[4]. До такого ж висновку раніше дійшов і Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA): даних про токсичність саме кальцієвої солі немає, але немає й причин вважати, що вона діє інакше[5].
Цікаво порівняти з сорбатом кальцію (E203). Той у 2018 році вилучили з переліку дозволених добавок ЄС, бо даних про нього бракувало, а виробники не надали нових. Бензоату кальцію це не загрожує: для бензоатів є великий масив досліджень кислоти та натрієвої солі, і регулятори визнали його достатнім для всієї групи.
Що ж відомо про групу загалом? Бензойна кислота швидко з'єднується в печінці з амінокислотою гліцином і виводиться із сечею у вигляді гіпурової кислоти, здебільшого за шість годин. Щури чотири покоління отримували корм з 1% бензойної кислоти без шкоди для росту й потомства, а в тривалому досліді з бензоатом натрію в кормі пухлин не побільшало[5]. Тож усе сказане про бензоати загалом стосується й E213:
- Генів і раку бензоати, за висновком EFSA, не зачіпають[4].
- Бензол. У напоях із бензоатом і вітаміном C на світлі й у теплі можуть утворюватися сліди бензолу[6].
- Кропив'янка. Реакції на бензоати рідкісні: у дослідженні з подвійним сліпим тестом підтвердилася одна з 47[7].
Твердження про «токсичний вплив на печінку й нирки» та «мутагенність» бензоату кальцію, які кочують зі старих описів, не мають під собою ні досліджень на людях, ні висновків регуляторів.
Чи шкідливий бензоат кальцію?
За наявними даними — ні, якщо не перевищувати дозволених кількостей. В організмі він діє так само, як інші бензоати, і виводиться із сечею.
Регулювання
E213 дозволений у ЄС. Разом з E210–E212 він має спільне допустиме добове споживання (ДДС) — до 5 мг на кілограм маси тіла в перерахунку на бензойну кислоту, встановлене EFSA у 2016 році[4]. ДДС — це кількість, яку можна отримувати з їжею щодня все життя без шкоди для здоров'я. Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) включає кальцієву сіль у ту саму групу з тією самою межею[8].
Єдине застереження EFSA стосується дітей, які щодня п'ють багато ароматизованих напоїв: сумарно з усіх бензоатів вони можуть перевищувати ДДС. Дитині вагою 20 кг можна до 100 мг бензойної кислоти на день, а пів літра напою з максимальним вмістом консерванту вже дає 75 мг. До того ж бензоати потрапляють у продукти з фруктових концентратів та іншої сировини, тому реальне споживання може бути вдвічі–втричі вищим за розраховане[4].
Вимоги до чистоти E213 встановлює Регламент (ЄС) № 231/2012, а перелік продуктів і межі — Регламент (ЄС) № 1333/2008[1][2].
Підсумок
Бензоат кальцію — менш відома форма бензойної кислоти, яку дозволено в тих самих продуктах, що й бензоат натрію. Власних досліджень про нього мало, тому його безпеку оцінюють за даними про всю групу бензоатів, і ця оцінка спокійна. Користі для здоров'я він не несе, а кальцію дає зовсім небагато.
Джерела8
- EUR-Lex
- EUR-Lex - 02008R1333-20260818 - EN. EUR-Lex.
- EFSA
- EFSA
- Огляд. 557. Benzoic acid and its calcium, potassium and sodium salts (WHO Food Additives Series 18). INCHEM (WHO/IPCS).
- Дослідження. Nyman PJ. та ін. Evaluation of accelerated UV and thermal testing for benzene formation in beverages containing benzoate and ascorbic acid. J Food Sci, 2010.
- Дослідження. Nettis E. та ін. Sodium benzoate-induced repeated episodes of acute urticaria/angio-oedema: randomized controlled trial. Br J Dermatol, 2004.
- JECFA Evaluations-BENZOIC ACID-. INCHEM (WHO/IPCS).