Жувальна гумка: є користь або шкода?

Жувальна гумка може бути дрібницею, яку кидаєш у кишеню «на всяк випадок», або ж невід’ємною частиною дня — щоб не заснути, втамувати голод чи просто для звички. 

Сьогодні жувальна гумка — це вже не шматочок смоли з дерева, як було колись. Це фабричний продукт із багатокомпонентним складом, який виробники вдосконалюють десятиліттями. Але разом із розвитком технологій з’являється і більше питань: наскільки ці інгредієнти безпечні, чи справді гумка може покращити пам’ять, і що станеться, якщо жувати її щодня? У цій статті розберемося, які плюси й мінуси має звичайна жувальна гумка — з позицій науки, здорового глузду й українського контексту.

Що таке жувальна гумка і з чого вона складається

Жувальна гумка — це продукт, створений спеціально для тривалого жування без проковтування. Вона має м’яку, пружну структуру, яку забезпечує так звана гумова основа. У різних брендів рецепти можуть відрізнятися, але загальні інгредієнти подібні. Більшість із них не засвоюються організмом — і саме тому гумку й не ковтають.

Сучасна гумка — це складна композиція речовин, кожна з яких виконує свою роль. Натуральні смоли вже майже повністю замінені на синтетичні, а склад стабілізують харчовими добавками, які мають бути безпечними для людини.

• Гумова основа: еластичний полімер, який забезпечує тягучість і не розкладається в організмі. Найчастіше використовується синтетичний каучук.
• Смоли: зміцнюють структуру гумки, щоб вона не розпадалася при жуванні.
• Наповнювачі: такі як кальцій карбонат або тальк, надають масі щільності й контрольованої текстури.
• Консерванти: найчастіше BHT (бутильований гідрокситолуол), що запобігає псуванню продукту під час зберігання.
• Пом’якшувачі: рослинні олії або харчові воски, які утримують вологу і не дають гумці затвердіти.
• Підсолоджувачі: або цукор, або його замінники — ксиліт, сорбіт, аспартам, мальтитол та інші. Від них залежить, буде гумка звичайною чи безцукровою.
• Ароматизатори: натурального або синтетичного походження. Вони формують смак — від м’ятного до кавунового чи екзотичного.

Точні пропорції виробники не розголошують — це їхня комерційна таємниця. Але в Україні всі харчові добавки, які входять до складу гумки, мають бути зареєстровані та дозволені для використання за стандартами безпечності харчових продуктів.

Можлива користь для мозку та настрою

Ідея, що жувальна гумка може покращити когнітивні функції, звучить несподівано, але насправді має під собою певне наукове підґрунтя. Дослідження останніх років вказують: жування активує ділянки мозку, пов’язані з увагою, робочою пам’яттю та швидкістю обробки інформації [джерело]. Особливо це помітно під час монотонної або стресової діяльності.

Покращення концентрації і швидкості реакції

Учасники експериментів, які жували гумку під час виконання когнітивних завдань, демонстрували кращі результати за такими показниками, як точність, швидкість реакції та обсяг короткочасної пам’яті. Один із механізмів — покращене кровопостачання мозку під час жування, що підвищує оксигенацію й стимулює активність у лобних ділянках. [джерело] [джерело]

Зниження стресу та тривожності

Регулярне жування гумки в певних дослідженнях корелювало зі зменшенням рівня стресу, особливо серед студентів і працівників, які відчували навантаження. Наприклад, у невеликому експерименті, де учасники жували гумку двічі на день протягом двох тижнів, спостерігалося зниження рівня кортизолу — одного з головних гормонів стресу [джерело]. Люди повідомляли про покращення настрою, зменшення дратівливості та легше подолання напружених ситуацій. 

Чи триває ефект після припинення жування?

Є нюанси. Частина досліджень показує, що ефект триває лише поки триває жування. Інші вказують, що у людей, які звикли до гумки, може зберігатися загальний стан підвищеної пильності протягом дня. Водночас не всі науковці вважають ці ефекти достатньо значущими для повсякденного використання гумки як «стимулятора».

Жування гумки і контроль апетиту

Коли між прийомами їжі з’являється бажання щось пожувати, рука часто тягнеться до перекусу. У такі моменти жувальна гумка може стати альтернативою — солодка на смак, але майже без калорій. І хоча ефект не такий очевидний, як у ліків чи дієт, деякі дослідження показують: гумка здатна певною мірою впливати на апетит. [джерело]

Зменшення відчуття голоду

Одне з невеликих досліджень показало, що жування гумки між прийомами їжі знижувало рівень голоду в другій половині дня. Учасники також споживали менше вуглеводних перекусів. Це пов’язують із самим актом жування, який імітує процес їжі та подає мозку сигнали ситості. [джерело]

Витрата калорій під час жування

Окремі дослідження аналізували, чи може жування гумки підвищити добову витрату енергії. У деяких випадках фіксувалося незначне зростання енергетичного обміну, особливо коли гумку жували під час фізичної активності (наприклад, ходьби) [джерело]. Проте це не впливає суттєво на загальний баланс калорій — радше додає кілька витрачених одиниць за день.

Вплив на зуби і свіже дихання

Жувальна гумка нерідко позиціонується як засіб для підтримки чистоти ротової порожнини. Але варто розрізняти гумку з цукром і безцукрові варіанти — ефект від них принципово різний. Якщо перша може сприяти розвитку карієсу, то друга, навпаки, підтримує мікрофлору і допомагає позбутися залишків їжі після прийому їжі.

Чому безцукрова гумка корисна для зубів

Після їжі в роті залишаються частинки вуглеводів, які служать їжею для бактерій. Вони утворюють кислоту, що руйнує емаль і провокує карієс. Жування гумки стимулює слиновиділення, а слина змиває залишки їжі та нейтралізує кислотність. Особливо корисною є гумка з ксилітом (E967) — натуральним цукровим спиртом, який не ферментується карієсогенними бактеріями. [джерело]

Ксиліт не лише не живить патогени, а й пригнічує їхній ріст. У деяких дослідженнях його регулярне використання зменшувало кількість Streptococcus mutans у порожнині рота до 75% [джерело]. Саме ці бактерії є головними винуватцями карієсу.

Свіже дихання — не тільки через аромат

Ароматизатори — м’ята, евкаліпт, кориця — справді створюють відчуття свіжості, але це не єдиний механізм. Жування гумки стимулює активне слиновиділення, а слина допомагає зменшити кількість бактерій, які продукують леткі сірчані сполуки — основну причину неприємного запаху з рота. Вона також змиває залишки їжі, які можуть затримуватися в ротовій порожнині після прийому їжі.

Дослідження показують, що жування безцукрової гумки після їжі сприяє очищенню рота й може зменшити кількість зубного нальоту. Це не замінює зубної щітки, але стає зручною додатковою опцією — особливо коли немає можливості почистити зуби.

Можливі побічні ефекти

Жувальна гумка — це не ліки, але й не повністю нейтральна звичка. Деякі її інгредієнти, особливо в безцукрових версіях, можуть викликати неприємні відчуття в шлунково-кишковому тракті. Крім того, надмірне або тривале жування може вплинути на щелепний суглоб і навіть викликати головні болі.

Цукрозамінники і порушення травлення

Безцукрові гумки найчастіше містять сорбіт (E420), маніт (E421), ксиліт (E967) або мальтит (E965). Ці цукрові спирти — популярні замінники цукру, які мають низьку калорійність і не викликають карієсу. Але вони належать до FODMAP — ферментованих вуглеводів, які можуть викликати здуття живота, газоутворення і діарею, особливо у людей з синдромом подразненого кишечника (СПК).

Споживання великої кількості сорбіту (наприклад, понад 20 грамів на добу) може спричинити хронічну діарею навіть у здорових людей. При цьому достатньо всього кількох пластинок гумки на день, щоб перевищити індивідуальний поріг.

Проблеми з щелепно-скроневим суглобом

Постійне або надмірне жування створює зайве навантаження на скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС). У деяких випадках це може призвести до розвитку функціонального розладу — темпоромандибулярного дисфункційного синдрому, який супроводжується клацанням у щелепі, болем під час жування або обмеженням руху.

Цей стан рідко викликається лише гумкою, але у людей із чутливістю до навантаження або вже наявними проблемами СНЩС він може посилювати симптоми.

Головні болі

Дослідження показали, що в людей, схильних до мігрені або головного болю напруги, жування гумки може провокувати епізоди болю. Ймовірна причина — м’язове перенапруження у ділянці скронь і щелепи. Після припинення звички симптоми у частини учасників досліджень зникали. [дослідження]

Гумка з цукром — ризики для зубів і обміну речовин

На відміну від безцукрових варіантів, звичайна гумка з додаванням цукру є сприятливим середовищем для розвитку бактерій у роті. Вони швидко ферментують цукор і виробляють кислоту, яка пошкоджує емаль. Крім того, додаткове споживання простих вуглеводів — нехай і в маленькій дозі — може впливати на метаболізм, особливо при регулярному вживанні.

Надмірне або часте жування гумки може спричинити низку проблем, зокрема:

• Можливі негативні наслідки: здуття живота, діарея, дискомфорт при СПК, біль у щелепі, провокація головного болю, карієс при вживанні гумки з цукром.
• Кому варто бути обережним: людям із чутливою системою травлення, мігренню, проблемами СНЩС або високою частотою споживання цукру.

Як обрати безпечну жувальну гумку

Якщо жувальна гумка є частиною вашого щоденного ритуалу, варто обирати її з розумом. Насамперед — звертайте увагу на склад. Не вся безцукрова гумка однаково корисна, і навіть серед них є відчутна різниця в типах підсолоджувачів та допоміжних речовин.

Щоб обрати жувальну гумку, яка буде безпечною і не спричинить зайвих проблем, варто врахувати кілька практичних порад:

• Обирайте без цукру: цукровмісна гумка може зіпсувати емаль уже за кілька хвилин, особливо при регулярному жуванні.
• Шукайте ксиліт (E967): серед цукрозамінників саме він має найбільш доведений антикарієсний ефект і добре переноситься більшістю людей.
• Уникайте надлишку сорбіту (E420): цей підсолоджувач має виражену проносну дію і не підходить людям з синдромом подразненого кишечника.
• Читайте дрібний шрифт: барвники, консерванти та ароматизатори повинні бути чітко вказані. Якщо у вас є алергії або чутливість — зверніть увагу на E-коди.
• Для людей з СПК: якщо гумка викликає здуття або болі, краще уникати варіантів із поліолами та спробувати гумки зі стевією або еритритом.

Якщо маєте сумніви щодо того, яка гумка вам підходить — можна проконсультуватися з лікарем-стоматологом або дієтологом. Але головне — слухати свій організм і не перетворювати гумку на автоматичну звичку без контролю.