Харчова добавка E203 (Сорбат кальцію)

Опис

Сорбат кальцію (харчова добавка E203) — кальцієва сіль сорбінової кислоти (E200). У ньому на один атом кальцію припадають дві молекули сорбінової кислоти. Як і сорбат калію (E202), у кислому продукті він вивільняє сорбінову кислоту, яка гальмує ріст цвілі й дріжджів.

Сьогодні про E203 найважливіше інше: з серпня 2018 року він не дозволений як харчова добавка в Європейському Союзі^[1]. Нижче — як він виглядав, де його використовували і чому його прибрали.

Поки E203 був дозволений, вимоги до нього описувала європейська специфікація 2012 року^[2]:

• Вигляд. Дрібний білий кристалічний порошок, який не змінює колір після півтори години при 105 °C.
• Чистота. Щонайменше 98% основної речовини, альдегідів не більше 0,1%, фторидів — не більше 10 мг/кг, а також межі для миш'яку, свинцю й ртуті.
• Склад. Кальцій становить приблизно сьому частину маси, решта — сорбінова кислота.

Від сорбату калію E203 відрізнявся тим, що разом із консервантом у продукт потрапляв кальцій, а не калій. Проте кількості консерванту в їжі такі малі, що ця різниця не мала значення для харчування.

Застосування

До 2018 року сорбат кальцію використовували в ЄС як консервант у тих самих продуктах, що й інші сорбати: у сирах, хлібі, випічці, соусах, напоях. Крім того, його дозволяли в препаратах харчових барвників і в ароматизаторах^[1].

Регламент Комісії (ЄС) 2018/98 викреслив E203 з переліку дозволених добавок, з переліку добавок для барвників і ароматизаторів, а також зі специфікацій. Щоб виробники встигли знайти заміну, правило почало діяти через шість місяців після набрання чинності^[1]. Найпростішою заміною стали сорбінова кислота й сорбат калію, для яких у ЄС діють ті самі межі в перерахунку на кислоту.

У чинній консолідованій версії Регламенту (ЄС) № 1333/2008 серед сорбатів залишилися тільки E200 і E202^[3]. Тому E203 у складі продуктів, вироблених за правилами ЄС, трапитися не повинен. Якщо ви бачите його на етикетці, найімовірніше, продукт виготовлено поза ЄС.

Користь для організму

Корисних властивостей для людини сорбат кальцію не мав і не має. Консервант захищав продукт від цвілі, а не здоров'я.

Кальцію E203 давав зовсім мало. Навіть якби напій містив максимально дозволені для сорбатів 300 мг/л у перерахунку на кислоту, з кальцієвою сіллю в літр потрапило б лише близько 50 мг кальцію. Це приблизно двадцята частина від 950–1000 мг, які Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) рекомендує дорослим^[4].

Шкода для організму

Сорбат кальцію заборонили не тому, що довели його шкоду. Причина інша: для нього просто не було потрібних даних. Ось як це сталося.

• 2015 рік. EFSA переоцінювала сорбінову кислоту та її солі й з'ясувала, що досліджень, чи не пошкоджує сорбат кальцію гени, немає. Зазвичай у таких випадках експерти переносять висновки з близьких речовин. Але для іншої солі, сорбату натрію (E201), були позитивні результати тестів на генотоксичність, тобто на пошкодження генів. Тому EFSA не змогла вважати сорбат кальцію таким самим безпечним, як сорбінову кислоту й сорбат калію, виключила його з групової безпечної межі й попросила провести дослідження^[5].
• 2016 рік. Європейська комісія оголосила публічний збір наукових даних про всі три сорбати. Для сорбінової кислоти та сорбату калію виробники дані надали, а для сорбату кальцію жоден не взявся провести дослідження генотоксичності^[1].
• 2018 рік. Без цих даних EFSA не могла завершити оцінку, тож не було змоги підтвердити, що E203 відповідає умовам для дозволених добавок. Комісія вилучила його з переліку^[1].

Отже, питання лишилося відкритим: шкоди не показали, але й безпечність не підтвердили.

Що відомо про сорбати загалом? В організмі сорбінова кислота окиснюється так само, як звичайні жирні кислоти, переважно до вуглекислого газу. У тварин вона мала дуже низьку токсичність навіть тоді, коли становила до 10% корму, і не спричиняла раку^[6][7]. Реакції в людей рідкісні: описані поодинокі випадки псевдоалергії та кропив'янки при контакті зі шкірою чи слизовою^[6]. Окремих досліджень саме про сорбат кальцію, які б показали інакшу картину, ми не знайшли.

Коли EFSA у 2019 році встановлювала нову безпечну межу для сорбатів, вона зазначила, що у старих розрахунках споживання сорбат кальцію враховували разом з іншими. Заміна E203 на E200 чи E202, на думку експертів, суттєво не змінила загальної картини^[8].

Регулювання

У ЄС E203 заборонений Регламентом Комісії (ЄС) 2018/98, який почав застосовуватися в серпні 2018 року^[1].

Для сорбінової кислоти й сорбату калію EFSA у 2019 році встановила спільне допустиме добове споживання (ДДС) — до 11 мг на кілограм маси тіла, але сорбат кальцію в цю групу не входить^[8]. ДДС — це кількість, яку людина може отримувати з їжею щодня все життя без шкоди для здоров'я.

Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) у давній оцінці 1973 року включив сорбат кальцію до групового ДДС сорбатів 0–25 мг/кг^[9]. Тому за межами ЄС він може залишатися дозволеним, і в імпортних продуктах його можна зустріти.

Історія E203 — рідкісний приклад того, як добавку прибирають не через доведену небезпеку, а через відсутність даних. У ЄС діє принцип: безпечність добавки має бути підтверджена сучасними дослідженнями, і якщо цього ніхто не робить, добавка втрачає дозвіл.