Нестача мікронутрієнтів роками може нічим себе не виявляти, тому її називають прихованим голодом. Метааналіз, опублікований на початку 2025 року, оцінив, як часто такий дефіцит вітамінів і мінералів трапляється у людей із цукровим діабетом 2 типу: множинну нестачу мікронутрієнтів виявили в середньому у 45,3% пацієнтів, тобто майже в кожного другого[1].

Висновки великого аналізу

Дослідники з Індії зібрали 132 набори даних із робіт, опублікованих з 1998 по 2023 рік, загалом 52 501 учасник із діабетом 2 типу. Шукали дослідження про будь-які вітаміни, мінерали й електроліти, але достатньо даних для окремого підрахунку набралося лише щодо чотирьох: вітаміну D, вітаміну B12, магнію та заліза[1].

За результатами аналізу, найпоширенішими проблемами є:

  • дефіцит вітаміну D: 60,45% пацієнтів (66 досліджень, 27 169 осіб);
  • нестача магнію: 41,95% (16 досліджень, 3210 осіб);
  • дефіцит заліза: 27,81%;
  • дефіцит вітаміну B12: 22,01% загалом і 28,72% серед тих, хто приймає метформін.

Серед людей, які вже мають ускладнення діабету, нестачу мікронутрієнтів виявили у 40% (26 наборів даних). Автори не пояснюють, чому ця частка не вища за загальну, а довірчий інтервал тут широкий: від 29% до 50%[1].

Цифри варто читати з поправкою на дизайн. Більшість робіт були одномоментними (поперечними), тож вони не показують, що з'явилося раніше: дефіцит чи погано контрольований діабет. Зі 132 наборів даних 124 зібрали в лікарнях, де пацієнти зазвичай хворіші: там частка дефіцитів сягала 46%, а в п'яти дослідженнях серед населення становила 22%. Результати окремих робіт дуже різнилися, автори оцінили всі включені дослідження як такі, що мають підвищений ризик упередженості, а порівняти з людьми без діабету не вдалося через брак популяційних даних[1]. Роботу профінансувала компанія Abbott Nutrition, один зі співавторів є її працівником.

Коротко: метааналіз рахує, як часто трапляються дефіцити серед пацієнтів, здебільшого лікарняних. Він не доводить, що нестача вітамінів спричиняє діабет, і не перевіряв, чи допомагають добавки.

Вітамінні дефіцити та їхній зв'язок із діабетом

Мікронутрієнти беруть участь в обміні глюкози та передаванні сигналу інсуліну, тому їхня нестача теоретично може впливати на перебіг діабету 2 типу. Водночас причинно-наслідковий зв'язок між дефіцитом вітамінів і розвитком діабету залишається недоведеним: для цього потрібні когортні й рандомізовані дослідження[1].

Вітамін D

Дефіцит вітаміну D часто трапляється при діабеті 2 типу, і частково це пов'язано з ожирінням: у людей з індексом маси тіла 30 і більше рівень 25(OH)D у крові нижчий, ніж у людей без ожиріння. Спостережні дослідження пов'язують низький рівень вітаміну D з вищим ризиком діабету, але цей зв'язок може пояснюватися саме зайвою вагою[2].

Міф: добавки вітаміну D запобігають діабету або лікують його. Насправді: у рандомізованому дослідженні D2d 2423 людини з предіабетом приймали 4000 МО вітаміну D3 на день або плацебо. За медіану 2,5 року діабет розвинувся у 293 і 323 учасників відповідно, і різниця не була статистично значущою[3]. Клінічні випробування також мало свідчать на користь того, що вітамін D допомагає контролювати глюкозу при вже наявному діабеті[2].

Рекомендації щодо корекції харчування:

  • Найкращі харчові джерела вітаміну D: жирна риба (лосось, скумбрія, форель, тунець) і риб'ячий жир; яєчні жовтки, яловича печінка та сир містять його небагато, кількість у грибах залежить від того, чи опромінювали їх ультрафіолетом[2].
  • Організм синтезує вітамін D під дією сонця: як орієнтир називають 5–30 хвилин на сонці між 10:00 і 16:00 щодня або хоча б двічі на тиждень, з відкритими обличчям, руками й ногами без сонцезахисного крему[2]. Довго перебувати на сонці без захисту не варто через ризик для шкіри.

Магній

Люди з низьким рівнем магнію частіше мають порушення обміну глюкози, а сам діабет посилює втрати цього мінералу: висока концентрація глюкози в нирках збільшує виведення магнію із сечею[4].

Міф: магнієві добавки лікують діабет. Насправді: у метааналізі рандомізованих досліджень прийом магнію протягом 4–16 тижнів знижував глюкозу натще в середньому на 0,56 ммоль/л, але глікований гемоглобін (HbA1c) суттєво не змінювався[5]. Американська діабетична асоціація вважає доказів недостатньо, щоб рутинно призначати магній для контролю глюкози[4].

Рекомендації щодо корекції харчування:

  • Продукти, багаті на магній: горіхи (мигдаль, кеш'ю), насіння (гарбузове, лляне, кунжут), бобові (чорна квасоля, нут, сочевиця), цільнозернові продукти (вівсянка, гречка, кіноа), темний шоколад (понад 70% какао), зелені листові овочі (шпинат, капуста, мангольд)[4].
  • Обмежити алкоголь: при хронічному зловживанні алкоголем дефіцит магнію поширений, зокрема через посилене виведення нирками[4]. Не захоплюватися кофеїном: він короткочасно збільшує виведення магнію із сечею[6].

Вітамін B12

Нестача вітаміну B12 найчастіше трапляється у людей, які приймають метформін, один із найпоширеніших препаратів для лікування діабету. Метформін може знижувати всмоктування B12 і помітно зменшувати його рівень у крові[7]. У метааналізі цю групу аналізували за 30 наборами даних[1].

Американська діабетична асоціація пов'язує тривалий прийом метформіну з ризиком дефіциту B12 і посиленням симптомів діабетичної нейропатії та радить періодично перевіряти рівень цього вітаміну[8].

Коротко: якщо ви роками приймаєте метформін, рівень B12 варто періодично контролювати, особливо при онімінні чи поколюванні в ногах.

Рекомендації щодо корекції харчування:

  • Джерела вітаміну B12: червоне м'ясо, печінка, риба (лосось, тунець, сардини), яйця, молочні продукти (сир, йогурт, молоко), морепродукти (креветки, мідії, устриці). У рослинах природного B12 немає[7].
  • Людям, які не споживають тваринні продукти (вегетаріанцям та веганам), слід звертати увагу на збагачені B12 продукти (пластівці для сніданку, харчові дріжджі, рослинне молоко) або розглянути прийом добавок[7].

Читайте:

Дефіцит заліза

Нестачу заліза оцінювали лише у трьох дослідженнях (1887 учасників), тому довірчий інтервал дуже широкий: від 7% до 55%[1]. Через малу вибірку ця оцінка найменш надійна з усіх і потребує подальших досліджень. Як може проявлятися нестача, описують ознаки дефіциту заліза.

Рекомендації щодо корекції харчування:

  • Гемове залізо, яке засвоюється краще, містять червоне м'ясо, печінка, птиця, риба[9].
  • Негемове залізо міститься у бобових (сочевиця, нут, чорна квасоля), шпинаті, гарбузовому насінні, кіноа, тофу, цільнозернових продуктах.
  • Для кращого засвоєння заліза з рослинних продуктів їх поєднують із джерелами вітаміну C: цитрусовими, ягодами, перцем, томатами[9].
  • Не запивати залізовмісну їжу великою кількістю чаю чи кави, які погіршують його засвоєння[10]; кальцій теж може заважати, хоча цей ефект остаточно не доведено[9].

Жінки мають вищий ризик дефіциту мікронутрієнтів

Серед жінок із діабетом 2 типу нестачу мікронутрієнтів виявили частіше (48,62%, 63 дослідження), ніж серед чоловіків (42,53%, 62 дослідження)[1]. Довірчі інтервали двох груп частково перекриваються, тож різниця помірна.

Причин автори не аналізували. Можливими поясненнями вважають фізіологічні й гормональні відмінності, харчові звички та спосіб життя, але в цьому метааналізі ці гіпотези не перевіряли.

Що це означає для людей із діабетом?

Автори вважають, що результати мають привернути увагу лікарів і організаторів охорони здоров'я до вивчення ролі добавок мікронутрієнтів у запобіганні ускладненням і лікуванні діабету. Самі добавки в аналізі не оцінювали: дослідження з прийомом мікронутрієнтів у нього не включали[1].

Міф: мультивітаміни потрібні всім людям із діабетом. Насправді: навіть у цьому метааналізі дефіциту не мала більш як половина пацієнтів, а огляд досліджень добавок у людей з діабетом дійшов висновку, що харчові добавки, ймовірно, не допомагають контролювати рівень глюкози[11]. Дефіцит конкретного вітаміну краще підтвердити аналізом і коригувати за призначенням лікаря.

Основою залишається збалансоване харчування при діабеті, у якому є жирна риба, яйця, бобові, горіхи, насіння, цільнозернові продукти та зелень.

Підсумок

Нестача мікронутрієнтів при діабеті 2 типу трапляється часто, проте цифри метааналізу зібрані переважно в лікарнях і не доводять, що дефіцит спричиняє хворобу. Практичний висновок скромніший: людям на метформіні варто періодично перевіряти B12, а вітамін D, магній чи залізо приймати тоді, коли нестачу підтвердив аналіз, а не «про всяк випадок».

Джерела11
  1. Мета-аналіз. Mangal DK. та ін. Burden of micronutrient deficiency among patients with type 2 diabetes: systematic review and meta-analysis. BMJ Nutr Prev Health, 2025.
  2. NIH Office of Dietary Supplements
  3. Дослідження. Pittas AG. та ін. Vitamin D Supplementation and Prevention of Type 2 Diabetes. N Engl J Med, 2019.
  4. Magnesium — Health Professional Fact Sheet. NIH Office of Dietary Supplements, 2025.
  5. Мета-аналіз. Song Y. та ін. Effects of oral magnesium supplementation on glycaemic control in Type 2 diabetes: a meta-analysis of randomized double-blind controlled trials. Diabet Med, 2006.
  6. Дослідження. Massey LK. та ін. Acute caffeine effects on urine composition and calcium kidney stone risk in calcium stone formers. J Urol, 2004.
  7. NIH Office of Dietary Supplements
  8. Довідник. 9. Pharmacologic Approaches to Glycemic Treatment: Standards of Care in Diabetes-2025. Diabetes Care, 2025.
  9. NIH Office of Dietary Supplements
  10. Iron deficiency anaemia. NHS.
  11. Diabetes and Dietary Supplements: What You Need To Know. NIH.