Білий і коричневий цукор виглядають по-різному, але на організм впливають майже однаково. Їх вибір більше про кулінарію, ніж про здоров’я.
Цукор давно став звичним інгредієнтом у кухні. Його додають у випічку, соуси, напої, соєвий йогурт і навіть до маринаду. Але коли мова заходить про те, який цукор обрати — білий чи коричневий — з’являється плутанина. Один вважають натуральнішим, інший — шкідливішим. Іноді вибір здається питанням принципу. Але, як часто буває з їжею, все складніше, ніж здається.
Як виробляють білий і коричневий цукор
Білий і коричневий цукор виготовляють з одного й того самого — з цукрової тростини або цукрових буряків. Виробництво починається з миття й подрібнення стебел, далі з них вичавлюють сік. Потім цей сік фільтрують, випарюють і кристалізують. Те, що залишається після видалення рідини, — це сирий цукор, вкритий мелясовою плівкою. Щоб отримати звичний білий цукор, цей сирий цукор додатково очищують: його повторно нагрівають, фільтрують і кристалізують до стану сухих білих кристалів.
Читайте:
Рафінований цукор: шкода та різниця з природнимРафінований цукор часто ховається у звичних продуктах і легко проникає в раціон, збільшуючи ризик хронічних ...
Обробка білого цукру
Основна мета — усунути мелясу. Після подвійної кристалізації виходить сухий продукт зі стабільним смаком, без виражених ароматів і кольору. Саме такий цукор зазвичай використовують у чаях, каві та випічці, де потрібно підсолодити, але не вплинути на смак або колір страви.
Як створюють коричневий цукор
Коричневий цукор — це той самий очищений білий, до якого після рафінування додають трохи меляси. Вона змінює як колір, так і смак. Іноді виробники залишають частину меляси в процесі менше інтенсивного очищення, але частіше додають її окремо — так легше контролювати консистенцію та аромат.
Види коричневого цукру
У продажу найчастіше трапляються два типи — світло-коричневий і темно-коричневий. Вони мають різний відсоток меляси й, відповідно, різний аромат.
Для орієнтації під час вибору варто врахувати:
- Світло-коричневий цукор: менше меляси, м’який карамельний смак.
- Темно-коричневий цукор: більше меляси, насичений і глибший аромат.
Саме меляса відповідає за м’яку та трохи вологу текстуру. Такий цукор добре підходить для випічки, яка має бути більш ніжною — наприклад, для пряників чи кексів.
Чи є різниця в поживній цінності
На вигляд — різні, на смак — схожі, а за поживними властивостями — майже однакові. Обидва види складаються переважно з сахарози. У коричневому цукрі завдяки мелясі залишаються сліди деяких мінералів, але в такій незначній кількості, що це не має жодного практичного значення. Ви не отримаєте користі від кальцію чи заліза, з’ївши ложку коричневого цукру.
Порівняння властивостей:
Властивість | Білий цукор | Коричневий цукор |
---|---|---|
Основний склад | Сахароза | Сахароза + меляса |
Колір | Білий | Світло- або темно-коричневий |
Смак | Нейтральний | Карамельний або насичений |
Мінерали | Відсутні | Сліди кальцію, магнію, заліза |
Вологість | Суха текстура | Вологіший, м’якший продукт |
Калорійність (на 100 г) | ~387 ккал | ~380 ккал |
Тому при виборі між цими двома варіантами краще орієнтуватися не на «корисність», а на бажаний смак і текстуру готової страви.
Чому варто обмежити додані цукри
Білий і коричневий цукор — це не просто підсолоджувачі. Обидва належать до категорії доданих цукрів, тобто таких, що потрапляють у їжу під час виробництва або приготування. Вони не є частиною природного складу продуктів, як, наприклад, фруктоза в яблуках або лактоза в молоці. І саме додані цукри пов’язані з ризиками для здоров’я, якщо їх забагато.
Що таке додані цукри
Це всі цукри, які додаються в їжу чи напої: столовий цукор, мед, фруктові сиропи, патока, концентровані соки. Вони містяться в солодких газованих напоях, десертах, соусах і навіть у продуктах, які не здаються солодкими — наприклад, у кетчупі чи мюслі.
До чого веде надлишок цукру
Організм не встигає переробляти зайві порції цукру, особливо якщо вони надходять щодня. Це створює хронічне навантаження на обмін речовин, підвищує рівень інсуліну в крові, сприяє накопиченню жиру. Тому важливо стежити за кількістю, а не тільки за типом цукру.
Проблеми, до яких може призвести надлишок:
- Ожиріння: зайві калорії з цукру відкладаються у вигляді жиру, особливо якщо поєднуються з малорухомістю.
- Гіпертензія: високий рівень цукру в раціоні пов’язаний зі змінами судинного тонусу.
- Проблеми із серцем: постійне запалення та порушення ліпідного обміну — одна з ланок впливу цукру.
Рекомендовано, щоб додані цукри становили не більше 10% від добової калорійності. Якщо ваш раціон — 2000 ккал на день, це приблизно 50 г цукру максимум. Але краще — менше.
Як обидва цукри впливають на рівень глюкози
І білий, і коричневий цукор містять сахарозу — це вуглевод, який складається з двох простих цукрів: глюкози та фруктози. Організм швидко розщеплює його до глюкози, яка одразу потрапляє в кров і підвищує її рівень. У відповідь підшлункова залоза виділяє інсулін — гормон, що «відкриває двері» клітинам і дає їм доступ до цієї енергії.
Сахароза і метаболізм
Глюкоза використовується клітинами як пальне. Якщо енергії потрібно небагато, надлишок відкладається у вигляді жиру. Швидкість засвоєння сахарози дуже висока, особливо якщо цукор вживається окремо — наприклад, у напої або в солодощах без клітковини.
Використання цукру при гіпоглікемії
Людям із низьким рівнем цукру в крові (гіпоглікемією) потрібен швидкий спосіб його підвищити. У таких випадках використовують саме простий цукор або швидкі вуглеводи — саме вони миттєво засвоюються і дають організму глюкозу, необхідну для відновлення нормального стану.
Варіанти підходять у такій ситуації:
- Цукор або сироп: діє швидко, не потребує перетравлення.
- Солодкий напій: рідка форма прискорює потрапляння глюкози в кров.
- Фрукти чи шоколад: через наявність клітковини або жиру ефект сповільнюється, тому вони менш ефективні у критичний момент.
Варто пам’ятати, що додавання жиру, білка або клітковини до солодкої їжі уповільнює засвоєння цукру. У звичайному раціоні це може бути плюсом, але не тоді, коли потрібна швидка дія.
Чим можна замінити білий і коричневий цукор
Іноді хочеться зробити рецепт менш солодким або підібрати альтернативу звичному цукру — через дієту, звички чи смакові уподобання. Зменшити кількість доданого цукру — це не завжди складно. Часто достатньо просто скоротити його обсяг у рецепті або підібрати інший підсолоджувач.
Зменшення дози цукру в рецептах
У багатьох випадках можна без проблем зменшити кількість цукру в рецепті на третину, не втрачаючи смаку. Це особливо стосується домашньої випічки, де надмірна солодкість часто навіть заважає. Менше цукру — менше калорій і менше різких стрибків глюкози.
Природні альтернативи
Якщо ж хочеться зовсім уникнути білого чи коричневого цукру, варто розглянути інші варіанти. Деякі з них мають власний смак або аромат, інші — більш нейтральні. Не всі працюють однаково в кулінарії, тож можуть вимагати коригування рецепта.
Кілька найбільш поширених варіантів:
- Мед: солодший за цукор, тому його потрібно менше. Має характерний смак і підходить не до всіх страв.
- Кленовий сироп: добре поєднується з кашами, млинцями та соусами. Має рідку консистенцію та карамельний післясмак.
- Кокосовий цукор: за смаком і виглядом нагадує темний цукор, підходить для випічки, хоча не такий солодкий.
- Екстракти стевії та монашого фрукта: не містять калорій, мають високу солодкість, але можуть мати присмак.
- Еритритол: часто використовується як цукрозамінник у випічці, має нейтральний смак, не викликає стрибків глюкози.
Підбираючи альтернативу, важливо враховувати не лише солодкість, а й консистенцію, вологість і температуру обробки. Один замінник чудово працює в напоях, інший — у тісті, а деякі зовсім не підходять для термічної обробки.
Читайте:

Підсумок
Обираючи між білим і коричневим цукром, важливо не шукати «здоровіший» варіант, а звертати увагу на кількість. Жоден із них не несе користі для організму у великих обсягах, і обидва діють на рівень глюкози майже однаково. Якщо потрібен інший смак або певна текстура у страві — це вагомий привід обрати той чи інший вид. Але справжній вибір починається з рішення не переборщити.