У 2001 році російські геронтологи щомісяця по п'ять днів додавали мелатонін у воду самицям мишей і спостерігали за ними до природної смерті. Миші справді жили довше, а вільнорадикальних процесів у їхній крові, мозку й печінці ставало менше. Але в них частіше виникали пухлини, і автори дійшли висновку, що рекомендувати мелатонін як засіб від старіння для тривалого приймання передчасно[1]. Відтоді мелатонін, відомий як «гормон сну», активно вивчають біологи, дерматологи й геронтологи, і це хороший привід розібратися, що в цих дослідженнях стосується людей, а що поки лише мишей і клітин у пробірці.

Роль мелатоніну в організмі

Мелатонін утворюється переважно в шишкоподібній залозі (епіфізі), невеликій залозі в глибині головного мозку, і виробляється вночі, за звичайного чергування світла й темряви[2]. Світло вироблення гальмує, темрява посилює, тому найвищий рівень гормону припадає на нічні години. Звідси і його зв'язок зі сном.

Рецептори до мелатоніну є в багатьох тканинах і органах, тож гормон взаємодіє з нервовою, ендокринною, імунною і травною системами. У дослідженнях, переважно на клітинах і тваринах, він впливав на запалення, роботу мітохондрій і синтез деяких білків та гормонів[3]. Саме тому науковці перестали вважати мелатонін винятково «гормоном сну».

Основні напрями його дії:

  • Регулює цикл сну і неспання: синхронізує добові біоритми зі світловим циклом.
  • Має антиоксидантні властивості: знижує вплив вільних радикалів, що ушкоджують клітини.
  • Впливає на імунну систему: змінює активність імунних клітин і перебіг запальних реакцій[4].
  • Взаємодіє з іншими гормонами: зокрема з гормоном росту, потрібним для відновлення тканин, хоча в людей дані суперечливі: в одному дослідженні 6 мг мелатоніну вдень навіть трохи знижували рівень гормону росту під час силового тренування[5].

Ці дані дають підстави припускати, що роль мелатоніну ширша, ніж вважали раніше, але більшість із них отримано в лабораторії.

Мелатонін як антиоксидант і захисник клітин

Найбільше уваги дослідники приділяють здатності мелатоніну захищати клітини від вільних радикалів. Ідеться про окисний (оксидативний) стрес: стан, коли в організмі накопичуються нестабільні молекули, які ушкоджують клітини й пов'язані зі старінням та хронічними хворобами. Антиоксиданти ці молекули знешкоджують, і мелатонін серед них стоїть окремо.

Антиоксидантна дія

Мелатонін сам нейтралізує вільні радикали і, крім того, активує власні антиоксидантні ферменти клітини: супероксиддисмутазу, каталазу й глутатіонпероксидазу, які захищають ДНК, білки й клітинні оболонки[6]. Чи відбувається це в людському організмі? Метааналіз 12 рандомізованих досліджень показав, що після приймання мелатоніну в крові зростала загальна антиоксидантна ємність, рівень глутатіону й активність деяких ферментів, а маркер ушкодження жирів малоновий діальдегід знижувався. Активність каталази не змінилася, і результати окремих досліджень сильно різнилися[7]. Тобто аналізи крові змінюються, але чи сповільнює це старіння, такі дослідження не показують.

Захист клітин і мітохондрій

Мітохондрії, «енергетичні станції» клітин, особливо чутливі до окисного стресу, і їхнє ушкодження з віком вважають однією з причин зниження функцій клітин. У лабораторних дослідженнях мелатонін проникав у мітохондрії, стабілізував їхню роботу та гальмував запалення, спричинене їхнім ушкодженням[6]. Найпомітніше це проявлялося під навантаженням, наприклад після опромінення ультрафіолетом. Ці результати отримано на клітинах і тваринах, тож переносити їх на людину напряму не можна.

Ключові механізми захисту клітин

За даними лабораторних досліджень, мелатонін діє одразу кількома шляхами:

  • Активація антиоксидантних ферментів: стимулює природну систему знешкодження вільних радикалів.
  • Захист ДНК і мембран: на моделі шкіри людини та свині зменшував ушкодження ДНК клітин епідермісу після ультрафіолету B[6].
  • Підтримка енергетичного балансу: зберігає функціональність мітохондрій в умовах стресу.
  • Уповільнення старіння клітин: на клітинних моделях гальмує накопичення ушкоджених білків і клітинне виснаження; у людей цього не перевіряли.
Реклама

Вплив віку на рівень мелатоніну

З віком вироблення мелатоніну в багатьох людей зменшується. У дослідженні 75 здорових людей віком від 20 до 84 років нічне виділення гормону знижувалося з віком, а різниця між нічним і денним рівнем у молодих становила в середньому 6 разів, у людей старших за 65 років лише 2,8 раза. Водночас кількість мелатоніну в різних людей одного віку різнилася до 20 разів[8]. А в гарвардському дослідженні здорові літні люди без ліків мали такий самий нічний рівень мелатоніну, як молоді чоловіки[9]. Тобто зниження характерне для багатьох, але не є обов'язковою ознакою старіння, і частково його пов'язують із хворобами та ліками.

Чи робить менша кількість мелатоніну клітини беззахиснішими? Це логічна гіпотеза, і її часто наводять на користь добавок. Дослідники шкіри звертають увагу, що шкіра сама виробляє мелатонін і з віком робить це менше[6]. Але прямих доказів, що саме нестача мелатоніну прискорює появу зморшок, втрату пружності й тьмяний колір шкіри, немає: головними причинами цих змін залишаються вік, сонце й куріння.

Зовнішнє застосування мелатоніну для шкіри

Шкіра першою стикається з ультрафіолетом, сухим повітрям, вітром і забрудненням, тож мелатонін почали випробовувати і в кремах та сироватках. Мелатонін легко проникає в роговий шар шкіри, а при нанесенні на шкіру не руйнується в печінці, як при ковтанні таблетки[10].

Огляд 2019 року зібрав дані про мелатонін для шкіри[6]. Але якість цих даних різна. Загоєння ран прискорювалося переважно в тварин і на клітинах. При атопічному дерматиті (у побуті його часто називають екземою) є невелике рандомізоване дослідження: у 48 дітей мелатонін у таблетках зменшував тяжкість висипань за шкалою SCORAD на 9 балів і скорочував засинання на 21 хвилину порівняно з плацебо[11]. Зменшення лупи й себореї шкіри голови помітили в спостережному дослідженні лосьйону з мелатоніном, який вивчали від випадіння волосся, без контрольної групи[12]. Щодо вітиліго в огляді наведено лише лабораторні роботи, а не лікування людей.

Косметичні засоби на основі мелатоніну

Найчастіше цитують дослідження 2018 року: 22 жінки із середнім віком 55 років три місяці наносили денний і нічний крем із мелатоніном на одну половину обличчя, а друга залишалася без засобу. На обробленій половині «гусячі лапки» (зморшки біля очей) зменшилися на 15%, шорсткість і сухість стали меншими, а пружність зросла[10]. Проте дослідження було маленьким, без плацебо-крему, а один з авторів працює у компанії-виробнику. Мелатонін тут поки поступається засобам із надійнішими доказами, як-от ретиноїдам і щоденному захисту від сонця.

Коротко: креми з мелатоніном показали скромний ефект у невеликих дослідженнях; вони можуть доповнити догляд, але не замінять сонцезахисний засіб і ретиноїди.

Захист від ультрафіолету

Найкраще обґрунтована дія мелатоніну на шкіру стосується ультрафіолету: у клітинах він зменшує кількість вільних радикалів, які утворюються під сонцем, і разом з ними ушкодження ДНК, запалення та фотостаріння[4]. У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні на 23 добровольцях почервоніння після 40 хвилин на сонці зменшував лише крем із дуже високою концентрацією мелатоніну 12,5%, а креми з 0,5% і 2,5% не відрізнялися від плацебо[13]. У косметиці концентрації зазвичай значно нижчі, тож мелатонін не замінює сонцезахисний засіб із SPF.

Клінічні ефекти

У невеликих клінічних дослідженнях місцеве застосування мелатоніну давало такі ефекти:

  • Покращення зволоженості шкіри: сухість зменшувалася[10].
  • Зменшення зморшок і шорсткості: шкіра ставала рівнішою.
  • Захист від ультрафіолету: менше почервоніння від сонця, але лише при високій концентрації[13].
  • Підтримка відновлення шкіри: загоєння мікропошкоджень показано переважно в лабораторних дослідженнях[6].

Лосьйони з мелатоніном вивчають і для шкіри голови: їхній вплив на випадіння волосся має окрему доказову базу.

Реклама

Можливий вплив на колаген і сполучну тканину

Колаген є основним білком сполучної тканини, який робить міцними й пружними шкіру, зв'язки, сухожилки й судини. З віком його синтез знижується, тому будь-яка речовина, що могла б його підтримати, привертає увагу дослідників старіння.

Мелатонін не є джерелом колагену, але рецептори до нього є на фібробластах, клітинах, які колаген виробляють. У лабораторному дослідженні фібробластів шкіри людини мелатонін збільшував кількість рецептора MT1, а через цей рецептор посилювався синтез колагену I типу[14]. У щурів після видалення яєчників (модель менопаузи) мелатонін в ін'єкціях підвищував вміст колагену I типу в шкірі й потовщував дерму[15]. Поки це гіпотеза, перевірена в лабораторії й на тваринах, а не доведений ефект для людей.

Мелатонін може діяти й опосередковано, зменшуючи окисний стрес і запалення, які самі по собі руйнують колаген[4]. Досліджень, які б показали більше колагену в шкірі людей після мелатоніну, поки немає.

Дослідження тривалості життя і впливу на старіння

Чи може мелатонін сповільнити старіння? У тварин результати є, у людей таких досліджень немає.

Найвідоміший приклад стосується плодових мушок (дрозофіл). У дослідженні 2002 року мелатонін, який щодня додавали в корм, подовжив максимальну тривалість життя мушок на 33,2%, а середню на 13,5%. Мушки також краще переносили отруту й спеку[16].

У мишей і щурів тривале приймання мелатоніну в кількох лініях тварин подовжувало середню тривалість життя[17]. У старих щурів мелатонін зменшував маркери запалення й загибелі клітин у серці[3]. Але результати неоднорідні: у згаданих на початку мишей довше життя супроводжувалося частішими пухлинами[1].

Тварини не є повною копією людини, і те, що діє в мушок чи мишей, не обов'язково буде ефективним або безпечним для нас. З вікових станів у людей найбільше вивчали кістки: у метааналізі трьох невеликих досліджень (121 жінка в пери- і постменопаузі) мелатонін, можливо, покращував щільність кісток, але результати так сильно різнилися, що об'єднати їх не вдалося[18]. Тож про профілактику остеопорозу говорити рано.

Ключові результати досліджень мелатоніну:

  • Подовження життя в мушок-дрозофіл: максимальна тривалість життя зросла на третину, середня приблизно на 13%[16].
  • Показники здоров'я гризунів: менше маркерів запалення й окисного ушкодження, довше життя в частині досліджень, але й сигнали про пухлини[1].
  • Обмежена застосовність до людини: немає жодного клінічного дослідження, яке перевірило б, чи сповільнює мелатонін старіння або подовжує життя людей.

Коротко: подовження життя показано лише в мушок і гризунів; чи сповільнює мелатонін старіння людини, ніхто не перевіряв.

Читайте:

Безпечність і дозування мелатоніну

Короткочасне приймання мелатоніну більшості людей не шкодить, але про безпечність тривалого приймання даних бракує[19]. Для «антивікового» використання це головне: людина приймала б гормон роками, а такі терміни в дослідженнях не вивчали. У 2025 році на конгресі Американської кардіологічної асоціації представили аналіз медичних карток, де тривале приймання мелатоніну людьми з безсонням було пов'язане з частішою серцевою недостатністю. Це спостережні дані: ліки від безсоння частіше приймають люди з депресією, тривогою й іншими хворобами, тому довести шкоду чи безпечність вони не можуть[20].

Які дози вивчали

Антивікової дози мелатоніну не існує: оглядачі визнають, що оптимальну дозу для захисту клітин і впливу на старіння ще не визначено[3]. У рандомізованих дослідженнях сну дорослим давали від 0,15 до 12 мг на добу, здебільшого не довше чотирьох тижнів[21]. Дані про засинання показують, що ефект зростає приблизно до 4 мг на добу[22], а при джетлагу дози від 0,5 до 5 мг діяли однаково, і більші за 5 мг не давали додаткової користі[23].

Міф: що більша доза мелатоніну, то сильніший ефект. Насправді: для зсуву внутрішнього годинника 0,5 мг і 3 мг діяли однаково, якщо кожну дозу приймали у свій оптимальний час[24]. Великі дози частіше дають ранкову сонливість, тож починати варто з найменшої дози, а від чого залежить найкращий час для приймання мелатоніну, краще з'ясувати заздалегідь.

Побічні ефекти при надлишковому прийманні

Побічні ефекти мелатоніну здебільшого легкі й минають самі за кілька днів або одразу після припинення приймання[21]. Літнім людям варто бути обережнішими: у них мелатонін може діяти довше й спричиняти денну сонливість, а людям із деменцією американські фахівці зі сну його не рекомендують[19].

Найчастіше трапляються:

  • Денна сонливість: найпоширеніший побічний ефект, знижується бадьорість і концентрація[21].
  • Збій ритму сну: якщо прийняти мелатонін не в той час, наприклад зранку, він може спричинити сонливість і ще більше зсунути внутрішній годинник[23].
  • Головний біль і запаморочення: входять до найчастіших скарг[21].
  • Емоційна нестабільність: зрідка повідомляють про перепади настрою, збудження й нічні кошмари[21].
  • Порушення травлення: трапляється нудота[19].

Ще кілька підстав порадитися з лікарем перед прийманням: епілепсія, лікування варфарином та іншими засобами для розрідження крові, вагітність і годування груддю[19]. Деякі помилки у вживанні мелатоніну знижують його користь навіть там, де вона доведена.

Порівняння з іншими антиоксидантами

Мелатонін часто називають одним із найпотужніших природних антиоксидантів, але в організмі діє цілий комплекс таких речовин. Кожна працює у своєму середовищі: одні у воді, інші в жирових структурах. У лабораторних дослідженнях мелатонін проникає і в клітини, і в їхні ядра та мітохондрії[6].

Найчастіше поруч із мелатоніном згадують такі антиоксиданти:

  • Вітамін C: розчиняється у воді, діє в міжклітинному середовищі, допомагає відновлювати інші антиоксиданти.
  • Вітамін E: жиророзчинний, захищає від окиснення жири клітинних мембран.
  • Бета-каротин: попередник вітаміну A, накопичується в шкірі й інших тканинах.

Міф: антиоксиданти в таблетках продовжують життя. Насправді: у 78 рандомізованих дослідженнях майже 300 тисяч учасників антиоксидантні добавки не знижували смертність, а в якісніших дослідженнях бета-каротин і вітамін E навіть трохи її підвищували; вітамін C на смертність не впливав[25]. З антиоксидантної дії в пробірці не випливає довше життя, і для мелатоніну це теж поки не доведено.

Підсумок

Мелатонін справді діє як антиоксидант, а в мушок і гризунів подовжував життя, хоча в мишей ціною частіших пухлин. У людей доведено інше: у крові змінюються маркери окисного стресу, а креми з мелатоніном у невеликих дослідженнях трохи зменшували зморшки й сухість шкіри. Досліджень, які б показали, що таблетки мелатоніну сповільнюють старіння, немає, а безпечність багаторічного приймання не вивчена. Тож мелатонін має сенс для того, у чому його ефект доведений, наприклад при джетлагу, а для молодості шкіри надійнішими залишаються захист від сонця, ретиноїди, якісний сон і відмова від куріння.

Джерела25
  1. Дослідження. Anisimov VN. та ін. Melatonin increases both life span and tumor incidence in female CBA mice. J Gerontol A Biol Sci Med Sci, 2001.
  2. Огляд. Claustrat B. та ін. Melatonin: Physiological effects in humans. Neurochirurgie, 2015.
  3. Огляд. Martín Giménez VM. та ін. Melatonin as an Anti-Aging Therapy for Age-Related Cardiovascular and Neurodegenerative Diseases. Front Aging Neurosci, 2022.
  4. Огляд. Bocheva G. та ін. Protective Role of Melatonin and Its Metabolites in Skin Aging. Int J Mol Sci, 2022.
  5. Дослідження. Mero AA. та ін. Effects of resistance exercise session after oral ingestion of melatonin on physiological and performance responses of adult men. Eur J Appl Physiol, 2006.
  6. Огляд. Rusanova I. та ін. Protective Effects of Melatonin on the Skin: Future Perspectives. Int J Mol Sci, 2019.
  7. Мета-аналіз. Morvaridzadeh M. та ін. Effect of melatonin supplementation on oxidative stress parameters: A systematic review and meta-analysis. Pharmacol Res, 2020.
  8. Дослідження. Mahlberg R. та ін. Normative data on the daily profile of urinary 6-sulfatoxymelatonin in healthy subjects between the ages of 20 and 84. Psychoneuroendocrinology, 2006.
  9. Дослідження. Zeitzer JM. та ін. Do plasma melatonin concentrations decline with age?. Am J Med, 1999.
  10. Дослідження. Milani M. та ін. Antiaging efficacy of melatonin-based day and night creams: a randomized, split-face, assessor-blinded proof-of-concept trial. Clin Cosmet Investig Dermatol, 2018.
  11. Дослідження. Chang YS. та ін. Melatonin Supplementation for Children With Atopic Dermatitis and Sleep Disturbance: A Randomized Clinical Trial. JAMA Pediatr, 2016.
  12. Огляд. Fischer TW. та ін. Topical melatonin for treatment of androgenetic alopecia. Int J Trichology, 2012.
  13. Дослідження. Scheuer C. та ін. Dose dependent sun protective effect of topical melatonin: A randomized, placebo-controlled, double-blind study. J Dermatol Sci, 2016.
  14. Дослідження. Bae SH. та ін. Cutaneous Photorejuvenation of Light Emitting Diodes via the Melatonin Membrane Receptor Pathway. Ann Dermatol, 2022.
  15. Дослідження. Uslu S. та ін. Stem cell and extracellular matrix-related molecules increase following melatonin treatment in the skin of postmenopausal rats. Cell Biol Int, 2014.
  16. Дослідження. Bonilla E. та ін. Extension of life span and stress resistance of Drosophila melanogaster by long-term supplementation with melatonin. Exp Gerontol, 2002.
  17. Огляд. Anisimov VN. та ін. Melatonin as antioxidant, geroprotector and anticarcinogen. Biochim Biophys Acta, 2006.
  18. Мета-аналіз. Bao T. та ін. Can Melatonin Improve the Osteopenia of Perimenopausal and Postmenopausal Women? A Meta-Analysis. Int J Endocrinol, 2019.
  19. Melatonin: What You Need To Know. NIH.
  20. Огляд. Khan B. та ін. Melatonin and cardiovascular risk: an NHANES reality check after recent heart failure concerns. Open Heart, 2026.
  21. Мета-аналіз. Besag FMC. та ін. Adverse Events Associated with Melatonin for the Treatment of Primary or Secondary Sleep Disorders: A Systematic Review. CNS Drugs, 2019.
  22. Мета-аналіз. Cruz-Sanabria F. та ін. Optimizing the Time and Dose of Melatonin as a Sleep-Promoting Drug: A Systematic Review of Randomized Controlled Trials and Dose-Response Meta-Analysis. J Pineal Res, 2024.
  23. Мета-аналіз. Herxheimer A. та ін. Melatonin for the prevention and treatment of jet lag. Cochrane Database Syst Rev, 2002.
  24. Дослідження. Burgess HJ. та ін. Human phase response curves to three days of daily melatonin: 0.5 mg versus 3.0 mg. J Clin Endocrinol Metab, 2010.
  25. Мета-аналіз. Bjelakovic G. та ін. Antioxidant supplements for prevention of mortality in healthy participants and patients with various diseases. Cochrane Database Syst Rev, 2012.