У 2001 році російські геронтологи щомісяця по п'ять днів додавали мелатонін у воду самицям мишей і спостерігали за ними до природної смерті. Миші справді жили довше, а вільнорадикальних процесів у їхній крові, мозку й печінці ставало менше. Але в них частіше виникали пухлини, і автори дійшли висновку, що рекомендувати мелатонін як засіб від старіння для тривалого приймання передчасно[1]. Відтоді мелатонін, відомий як «гормон сну», активно вивчають біологи, дерматологи й геронтологи, і це хороший привід розібратися, що в цих дослідженнях стосується людей, а що поки лише мишей і клітин у пробірці.
Роль мелатоніну в організмі
Мелатонін утворюється переважно в шишкоподібній залозі (епіфізі), невеликій залозі в глибині головного мозку, і виробляється вночі, за звичайного чергування світла й темряви[2]. Світло вироблення гальмує, темрява посилює, тому найвищий рівень гормону припадає на нічні години. Звідси і його зв'язок зі сном.
Рецептори до мелатоніну є в багатьох тканинах і органах, тож гормон взаємодіє з нервовою, ендокринною, імунною і травною системами. У дослідженнях, переважно на клітинах і тваринах, він впливав на запалення, роботу мітохондрій і синтез деяких білків та гормонів[3]. Саме тому науковці перестали вважати мелатонін винятково «гормоном сну».
Основні напрями його дії:
- Регулює цикл сну і неспання: синхронізує добові біоритми зі світловим циклом.
- Має антиоксидантні властивості: знижує вплив вільних радикалів, що ушкоджують клітини.
- Впливає на імунну систему: змінює активність імунних клітин і перебіг запальних реакцій[4].
- Взаємодіє з іншими гормонами: зокрема з гормоном росту, потрібним для відновлення тканин, хоча в людей дані суперечливі: в одному дослідженні 6 мг мелатоніну вдень навіть трохи знижували рівень гормону росту під час силового тренування[5].
Ці дані дають підстави припускати, що роль мелатоніну ширша, ніж вважали раніше, але більшість із них отримано в лабораторії.
Мелатонін як антиоксидант і захисник клітин
Найбільше уваги дослідники приділяють здатності мелатоніну захищати клітини від вільних радикалів. Ідеться про окисний (оксидативний) стрес: стан, коли в організмі накопичуються нестабільні молекули, які ушкоджують клітини й пов'язані зі старінням та хронічними хворобами. Антиоксиданти ці молекули знешкоджують, і мелатонін серед них стоїть окремо.
Антиоксидантна дія
Мелатонін сам нейтралізує вільні радикали і, крім того, активує власні антиоксидантні ферменти клітини: супероксиддисмутазу, каталазу й глутатіонпероксидазу, які захищають ДНК, білки й клітинні оболонки[6]. Чи відбувається це в людському організмі? Метааналіз 12 рандомізованих досліджень показав, що після приймання мелатоніну в крові зростала загальна антиоксидантна ємність, рівень глутатіону й активність деяких ферментів, а маркер ушкодження жирів малоновий діальдегід знижувався. Активність каталази не змінилася, і результати окремих досліджень сильно різнилися[7]. Тобто аналізи крові змінюються, але чи сповільнює це старіння, такі дослідження не показують.
Захист клітин і мітохондрій
Мітохондрії, «енергетичні станції» клітин, особливо чутливі до окисного стресу, і їхнє ушкодження з віком вважають однією з причин зниження функцій клітин. У лабораторних дослідженнях мелатонін проникав у мітохондрії, стабілізував їхню роботу та гальмував запалення, спричинене їхнім ушкодженням[6]. Найпомітніше це проявлялося під навантаженням, наприклад після опромінення ультрафіолетом. Ці результати отримано на клітинах і тваринах, тож переносити їх на людину напряму не можна.
Ключові механізми захисту клітин
За даними лабораторних досліджень, мелатонін діє одразу кількома шляхами:
- Активація антиоксидантних ферментів: стимулює природну систему знешкодження вільних радикалів.
- Захист ДНК і мембран: на моделі шкіри людини та свині зменшував ушкодження ДНК клітин епідермісу після ультрафіолету B[6].
- Підтримка енергетичного балансу: зберігає функціональність мітохондрій в умовах стресу.
- Уповільнення старіння клітин: на клітинних моделях гальмує накопичення ушкоджених білків і клітинне виснаження; у людей цього не перевіряли.
Вплив віку на рівень мелатоніну
З віком вироблення мелатоніну в багатьох людей зменшується. У дослідженні 75 здорових людей віком від 20 до 84 років нічне виділення гормону знижувалося з віком, а різниця між нічним і денним рівнем у молодих становила в середньому 6 разів, у людей старших за 65 років лише 2,8 раза. Водночас кількість мелатоніну в різних людей одного віку різнилася до 20 разів[8]. А в гарвардському дослідженні здорові літні люди без ліків мали такий самий нічний рівень мелатоніну, як молоді чоловіки[9]. Тобто зниження характерне для багатьох, але не є обов'язковою ознакою старіння, і частково його пов'язують із хворобами та ліками.
Чи робить менша кількість мелатоніну клітини беззахиснішими? Це логічна гіпотеза, і її часто наводять на користь добавок. Дослідники шкіри звертають увагу, що шкіра сама виробляє мелатонін і з віком робить це менше[6]. Але прямих доказів, що саме нестача мелатоніну прискорює появу зморшок, втрату пружності й тьмяний колір шкіри, немає: головними причинами цих змін залишаються вік, сонце й куріння.
Зовнішнє застосування мелатоніну для шкіри
Шкіра першою стикається з ультрафіолетом, сухим повітрям, вітром і забрудненням, тож мелатонін почали випробовувати і в кремах та сироватках. Мелатонін легко проникає в роговий шар шкіри, а при нанесенні на шкіру не руйнується в печінці, як при ковтанні таблетки[10].
Огляд 2019 року зібрав дані про мелатонін для шкіри[6]. Але якість цих даних різна. Загоєння ран прискорювалося переважно в тварин і на клітинах. При атопічному дерматиті (у побуті його часто називають екземою) є невелике рандомізоване дослідження: у 48 дітей мелатонін у таблетках зменшував тяжкість висипань за шкалою SCORAD на 9 балів і скорочував засинання на 21 хвилину порівняно з плацебо[11]. Зменшення лупи й себореї шкіри голови помітили в спостережному дослідженні лосьйону з мелатоніном, який вивчали від випадіння волосся, без контрольної групи[12]. Щодо вітиліго в огляді наведено лише лабораторні роботи, а не лікування людей.
Косметичні засоби на основі мелатоніну
Найчастіше цитують дослідження 2018 року: 22 жінки із середнім віком 55 років три місяці наносили денний і нічний крем із мелатоніном на одну половину обличчя, а друга залишалася без засобу. На обробленій половині «гусячі лапки» (зморшки біля очей) зменшилися на 15%, шорсткість і сухість стали меншими, а пружність зросла[10]. Проте дослідження було маленьким, без плацебо-крему, а один з авторів працює у компанії-виробнику. Мелатонін тут поки поступається засобам із надійнішими доказами, як-от ретиноїдам і щоденному захисту від сонця.
Коротко: креми з мелатоніном показали скромний ефект у невеликих дослідженнях; вони можуть доповнити догляд, але не замінять сонцезахисний засіб і ретиноїди.
Захист від ультрафіолету
Найкраще обґрунтована дія мелатоніну на шкіру стосується ультрафіолету: у клітинах він зменшує кількість вільних радикалів, які утворюються під сонцем, і разом з ними ушкодження ДНК, запалення та фотостаріння[4]. У рандомізованому подвійному сліпому дослідженні на 23 добровольцях почервоніння після 40 хвилин на сонці зменшував лише крем із дуже високою концентрацією мелатоніну 12,5%, а креми з 0,5% і 2,5% не відрізнялися від плацебо[13]. У косметиці концентрації зазвичай значно нижчі, тож мелатонін не замінює сонцезахисний засіб із SPF.
Клінічні ефекти
У невеликих клінічних дослідженнях місцеве застосування мелатоніну давало такі ефекти:
- Покращення зволоженості шкіри: сухість зменшувалася[10].
- Зменшення зморшок і шорсткості: шкіра ставала рівнішою.
- Захист від ультрафіолету: менше почервоніння від сонця, але лише при високій концентрації[13].
- Підтримка відновлення шкіри: загоєння мікропошкоджень показано переважно в лабораторних дослідженнях[6].
Лосьйони з мелатоніном вивчають і для шкіри голови: їхній вплив на випадіння волосся має окрему доказову базу.
Можливий вплив на колаген і сполучну тканину
Колаген є основним білком сполучної тканини, який робить міцними й пружними шкіру, зв'язки, сухожилки й судини. З віком його синтез знижується, тому будь-яка речовина, що могла б його підтримати, привертає увагу дослідників старіння.
Мелатонін не є джерелом колагену, але рецептори до нього є на фібробластах, клітинах, які колаген виробляють. У лабораторному дослідженні фібробластів шкіри людини мелатонін збільшував кількість рецептора MT1, а через цей рецептор посилювався синтез колагену I типу[14]. У щурів після видалення яєчників (модель менопаузи) мелатонін в ін'єкціях підвищував вміст колагену I типу в шкірі й потовщував дерму[15]. Поки це гіпотеза, перевірена в лабораторії й на тваринах, а не доведений ефект для людей.
Мелатонін може діяти й опосередковано, зменшуючи окисний стрес і запалення, які самі по собі руйнують колаген[4]. Досліджень, які б показали більше колагену в шкірі людей після мелатоніну, поки немає.
Дослідження тривалості життя і впливу на старіння
Чи може мелатонін сповільнити старіння? У тварин результати є, у людей таких досліджень немає.
Найвідоміший приклад стосується плодових мушок (дрозофіл). У дослідженні 2002 року мелатонін, який щодня додавали в корм, подовжив максимальну тривалість життя мушок на 33,2%, а середню на 13,5%. Мушки також краще переносили отруту й спеку[16].
У мишей і щурів тривале приймання мелатоніну в кількох лініях тварин подовжувало середню тривалість життя[17]. У старих щурів мелатонін зменшував маркери запалення й загибелі клітин у серці[3]. Але результати неоднорідні: у згаданих на початку мишей довше життя супроводжувалося частішими пухлинами[1].
Тварини не є повною копією людини, і те, що діє в мушок чи мишей, не обов'язково буде ефективним або безпечним для нас. З вікових станів у людей найбільше вивчали кістки: у метааналізі трьох невеликих досліджень (121 жінка в пери- і постменопаузі) мелатонін, можливо, покращував щільність кісток, але результати так сильно різнилися, що об'єднати їх не вдалося[18]. Тож про профілактику остеопорозу говорити рано.
Ключові результати досліджень мелатоніну:
- Подовження життя в мушок-дрозофіл: максимальна тривалість життя зросла на третину, середня приблизно на 13%[16].
- Показники здоров'я гризунів: менше маркерів запалення й окисного ушкодження, довше життя в частині досліджень, але й сигнали про пухлини[1].
- Обмежена застосовність до людини: немає жодного клінічного дослідження, яке перевірило б, чи сповільнює мелатонін старіння або подовжує життя людей.
Коротко: подовження життя показано лише в мушок і гризунів; чи сповільнює мелатонін старіння людини, ніхто не перевіряв.
Читайте:
Безпечність і дозування мелатоніну
Короткочасне приймання мелатоніну більшості людей не шкодить, але про безпечність тривалого приймання даних бракує[19]. Для «антивікового» використання це головне: людина приймала б гормон роками, а такі терміни в дослідженнях не вивчали. У 2025 році на конгресі Американської кардіологічної асоціації представили аналіз медичних карток, де тривале приймання мелатоніну людьми з безсонням було пов'язане з частішою серцевою недостатністю. Це спостережні дані: ліки від безсоння частіше приймають люди з депресією, тривогою й іншими хворобами, тому довести шкоду чи безпечність вони не можуть[20].
Які дози вивчали
Антивікової дози мелатоніну не існує: оглядачі визнають, що оптимальну дозу для захисту клітин і впливу на старіння ще не визначено[3]. У рандомізованих дослідженнях сну дорослим давали від 0,15 до 12 мг на добу, здебільшого не довше чотирьох тижнів[21]. Дані про засинання показують, що ефект зростає приблизно до 4 мг на добу[22], а при джетлагу дози від 0,5 до 5 мг діяли однаково, і більші за 5 мг не давали додаткової користі[23].
Міф: що більша доза мелатоніну, то сильніший ефект. Насправді: для зсуву внутрішнього годинника 0,5 мг і 3 мг діяли однаково, якщо кожну дозу приймали у свій оптимальний час[24]. Великі дози частіше дають ранкову сонливість, тож починати варто з найменшої дози, а від чого залежить найкращий час для приймання мелатоніну, краще з'ясувати заздалегідь.
Побічні ефекти при надлишковому прийманні
Побічні ефекти мелатоніну здебільшого легкі й минають самі за кілька днів або одразу після припинення приймання[21]. Літнім людям варто бути обережнішими: у них мелатонін може діяти довше й спричиняти денну сонливість, а людям із деменцією американські фахівці зі сну його не рекомендують[19].
Найчастіше трапляються:
- Денна сонливість: найпоширеніший побічний ефект, знижується бадьорість і концентрація[21].
- Збій ритму сну: якщо прийняти мелатонін не в той час, наприклад зранку, він може спричинити сонливість і ще більше зсунути внутрішній годинник[23].
- Головний біль і запаморочення: входять до найчастіших скарг[21].
- Емоційна нестабільність: зрідка повідомляють про перепади настрою, збудження й нічні кошмари[21].
- Порушення травлення: трапляється нудота[19].
Ще кілька підстав порадитися з лікарем перед прийманням: епілепсія, лікування варфарином та іншими засобами для розрідження крові, вагітність і годування груддю[19]. Деякі помилки у вживанні мелатоніну знижують його користь навіть там, де вона доведена.
Порівняння з іншими антиоксидантами
Мелатонін часто називають одним із найпотужніших природних антиоксидантів, але в організмі діє цілий комплекс таких речовин. Кожна працює у своєму середовищі: одні у воді, інші в жирових структурах. У лабораторних дослідженнях мелатонін проникає і в клітини, і в їхні ядра та мітохондрії[6].
Найчастіше поруч із мелатоніном згадують такі антиоксиданти:
- Вітамін C: розчиняється у воді, діє в міжклітинному середовищі, допомагає відновлювати інші антиоксиданти.
- Вітамін E: жиророзчинний, захищає від окиснення жири клітинних мембран.
- Бета-каротин: попередник вітаміну A, накопичується в шкірі й інших тканинах.
Міф: антиоксиданти в таблетках продовжують життя. Насправді: у 78 рандомізованих дослідженнях майже 300 тисяч учасників антиоксидантні добавки не знижували смертність, а в якісніших дослідженнях бета-каротин і вітамін E навіть трохи її підвищували; вітамін C на смертність не впливав[25]. З антиоксидантної дії в пробірці не випливає довше життя, і для мелатоніну це теж поки не доведено.
Підсумок
Мелатонін справді діє як антиоксидант, а в мушок і гризунів подовжував життя, хоча в мишей ціною частіших пухлин. У людей доведено інше: у крові змінюються маркери окисного стресу, а креми з мелатоніном у невеликих дослідженнях трохи зменшували зморшки й сухість шкіри. Досліджень, які б показали, що таблетки мелатоніну сповільнюють старіння, немає, а безпечність багаторічного приймання не вивчена. Тож мелатонін має сенс для того, у чому його ефект доведений, наприклад при джетлагу, а для молодості шкіри надійнішими залишаються захист від сонця, ретиноїди, якісний сон і відмова від куріння.
Джерела25
- Дослідження. Anisimov VN. та ін. Melatonin increases both life span and tumor incidence in female CBA mice. J Gerontol A Biol Sci Med Sci, 2001.
- Огляд. Claustrat B. та ін. Melatonin: Physiological effects in humans. Neurochirurgie, 2015.
- Огляд. Martín Giménez VM. та ін. Melatonin as an Anti-Aging Therapy for Age-Related Cardiovascular and Neurodegenerative Diseases. Front Aging Neurosci, 2022.
- Огляд. Bocheva G. та ін. Protective Role of Melatonin and Its Metabolites in Skin Aging. Int J Mol Sci, 2022.
- Дослідження. Mero AA. та ін. Effects of resistance exercise session after oral ingestion of melatonin on physiological and performance responses of adult men. Eur J Appl Physiol, 2006.
- Огляд. Rusanova I. та ін. Protective Effects of Melatonin on the Skin: Future Perspectives. Int J Mol Sci, 2019.
- Мета-аналіз. Morvaridzadeh M. та ін. Effect of melatonin supplementation on oxidative stress parameters: A systematic review and meta-analysis. Pharmacol Res, 2020.
- Дослідження. Mahlberg R. та ін. Normative data on the daily profile of urinary 6-sulfatoxymelatonin in healthy subjects between the ages of 20 and 84. Psychoneuroendocrinology, 2006.
- Дослідження. Zeitzer JM. та ін. Do plasma melatonin concentrations decline with age?. Am J Med, 1999.
- Дослідження. Milani M. та ін. Antiaging efficacy of melatonin-based day and night creams: a randomized, split-face, assessor-blinded proof-of-concept trial. Clin Cosmet Investig Dermatol, 2018.
- Дослідження. Chang YS. та ін. Melatonin Supplementation for Children With Atopic Dermatitis and Sleep Disturbance: A Randomized Clinical Trial. JAMA Pediatr, 2016.
- Огляд. Fischer TW. та ін. Topical melatonin for treatment of androgenetic alopecia. Int J Trichology, 2012.
- Дослідження. Scheuer C. та ін. Dose dependent sun protective effect of topical melatonin: A randomized, placebo-controlled, double-blind study. J Dermatol Sci, 2016.
- Дослідження. Bae SH. та ін. Cutaneous Photorejuvenation of Light Emitting Diodes via the Melatonin Membrane Receptor Pathway. Ann Dermatol, 2022.
- Дослідження. Uslu S. та ін. Stem cell and extracellular matrix-related molecules increase following melatonin treatment in the skin of postmenopausal rats. Cell Biol Int, 2014.
- Дослідження. Bonilla E. та ін. Extension of life span and stress resistance of Drosophila melanogaster by long-term supplementation with melatonin. Exp Gerontol, 2002.
- Огляд. Anisimov VN. та ін. Melatonin as antioxidant, geroprotector and anticarcinogen. Biochim Biophys Acta, 2006.
- Мета-аналіз. Bao T. та ін. Can Melatonin Improve the Osteopenia of Perimenopausal and Postmenopausal Women? A Meta-Analysis. Int J Endocrinol, 2019.
- Melatonin: What You Need To Know. NIH.
- Огляд. Khan B. та ін. Melatonin and cardiovascular risk: an NHANES reality check after recent heart failure concerns. Open Heart, 2026.
- Мета-аналіз. Besag FMC. та ін. Adverse Events Associated with Melatonin for the Treatment of Primary or Secondary Sleep Disorders: A Systematic Review. CNS Drugs, 2019.
- Мета-аналіз. Cruz-Sanabria F. та ін. Optimizing the Time and Dose of Melatonin as a Sleep-Promoting Drug: A Systematic Review of Randomized Controlled Trials and Dose-Response Meta-Analysis. J Pineal Res, 2024.
- Мета-аналіз. Herxheimer A. та ін. Melatonin for the prevention and treatment of jet lag. Cochrane Database Syst Rev, 2002.
- Дослідження. Burgess HJ. та ін. Human phase response curves to three days of daily melatonin: 0.5 mg versus 3.0 mg. J Clin Endocrinol Metab, 2010.
- Мета-аналіз. Bjelakovic G. та ін. Antioxidant supplements for prevention of mortality in healthy participants and patients with various diseases. Cochrane Database Syst Rev, 2012.
