Бурсит ліктя: причини, симптоми, лікування

Між шкірою і кісткою на самому кінчику ліктя лежить тонкий мішечок із рідиною, завдяки якому шкіра вільно ковзає, коли ви згинаєте руку. Він розташований так поверхнево, що звичайна подряпина може відкрити бактеріям шлях усередину. Тому приблизно кожен третій випадок запалення цього мішечка має інфекційну природу^[1], а в 80% таких випадків винен золотистий стафілокок^[2].

Бурсит часто з'являється несподівано: учора лікоть був звичайним, а сьогодні на ньому м'яка припухлість завбільшки з яйце. На рік його діагностують приблизно у 10–29 людей зі 100 тисяч, частіше в тих, хто постійно травмує або тисне на лікоть^[3]. Причини бувають різні, від побутового удару до подагри, і від них залежить, чи вистачить домашнього догляду, чи потрібен лікар.

Що таке бурсит ліктя?

Бурсит ліктя (бурсит ліктьового відростка) є запаленням синовіальної сумки, або бурси. Це тонкий мішечок, вистелений зсередини оболонкою, що виробляє трохи рідини. Він лежить між шкірою та ліктьовим відростком, тобто кістковим виступом, на який ми спираємося ліктем, і зменшує тертя шкіри об кістку під час рухів^[3]. Коли сумка запалюється, вона наповнюється зайвою рідиною, і з'являються набряк, біль та незручність під час рухів.

Запалення може виникнути раптово, після удару чи інфекції, або розвиватися поступово через постійний тиск. Неінфекційний бурсит зазвичай не небезпечний і часто минає за кілька тижнів^[4], хоча може помітно заважати в повсякденних справах. Інфекційний бурсит потребує лікування антибіотиками.

Причини виникнення бурситу ліктя

Причин може бути кілька. Найпоширеніші з них:

• Травми: удар чи падіння на лікоть можуть пошкодити сумку і спричинити її запалення або крововилив у неї^[3].
• Повторювані рухи і тиск: звичка довго спиратися на лікоть (за столом, на робочій поверхні, на кермі) або одноманітні рухи руками подразнюють сумку. Це найчастіша причина^[3].
• Інфекція: якщо через поріз, подряпину чи укол бактерії потрапляють у сумку, розвивається інфекційний (септичний) бурсит^[3].
• Захворювання: подагра та інші хвороби, за яких у тканинах відкладаються кристали, ревматоїдний артрит, тривалий гемодіаліз при захворюваннях нирок можуть спричиняти запалення сумки^[3].

Чимала частина випадків пов'язана з роботою та спортом: бурсит ліктя частіше трапляється в людей фізичної праці, спортсменів і військових новобранців, тобто там, де лікоть постійно зазнає ударів чи тиску^[3].

Симптоми бурситу ліктя

Основні симптоми бурситу ліктя:

• Набряк на задній поверхні ліктя, іноді схожий на м'яку кульку; він може збільшуватися з часом.
• Біль, що посилюється під час руху або натискання на лікоть; при неінфекційному бурситі він часто слабкий, при інфекційному зазвичай сильніший^[3].
• Почервоніння та жар шкіри над сумкою. При інфекційному бурситі почервоніння мали близько 83% хворих, при неінфекційному 27%, а болючість під час натискання 88% і 36% відповідно^[3]. На смаглявій шкірі почервоніння помітити складніше^[4].
• У тяжких випадках, зокрема при інфекції чи сильному болю, обмеження рухів у суглобі. Зазвичай же при бурситі лікоть згинається і розгинається майже вільно, бо запалена сумка лежить поза суглобом^[3].

Іноді бурсит супроводжується відчуттям слабкості в руці або труднощами в повсякденних справах, як-от писати чи піднімати предмети.

Міф: якщо немає температури, інфекції в лікті немає. Насправді: підвищена температура буває лише приблизно в 38% людей з інфекційним бурситом ліктя, тому почервоніння, жар і сильний біль над сумкою вже є приводом показатися лікарю^[3]. Британська служба здоров'я (NHS) радить звертатися по допомогу і тоді, коли за 1–2 тижні домашнього догляду стан не покращився, піднялася температура чи морозить, суглобом неможливо рухати або біль дуже сильний, гострий чи стріляє^[4].

Коротко: безболісна припухлість на лікті без почервоніння найчастіше є наслідком тиску, а гарячий, червоний і болючий лікоть може означати інфекцію навіть без температури.

Відмінності бурситу ліктя від інших станів

Бурсит ліктя та "тенісний лікоть"

Обидва стани спричиняють біль у ділянці ліктя, але мають різні причини. «Тенісний лікоть» (латеральний епікондиліт) є перевантаженням сухожиль, які кріплять м'язи-розгиначі зап'ястка і пальців до кістки із зовнішнього боку ліктя. Біль тоді відчувається збоку ліктя і може віддавати в передпліччя, а набряку на кінчику ліктя зазвичай немає^[5]. При бурситі, навпаки, припухлість розташована ззаду, на кістковому виступі. У дослідженні 847 пацієнтів із проблемами ліктя «тенісний лікоть» був найчастішим діагнозом (53,2%), а бурсит ліктя траплявся в 5,8%^[6].

Міф: «тенісний лікоть» буває лише в тенісистів. Насправді: більшість людей із цим діагнозом у теніс не грають; його частіше спричиняють повторювані рухи на роботі чи вдома, а найчастіше він трапляється у віці 40–50 років^[5].

Бурсит ліктя та бактеріальний целюліт

Бактеріальний целюліт (у МКХ-10 флегмона) є бактеріальною інфекцією глибоких шарів шкіри та підшкірної клітковини. Шкіра стає болючою, гарячою і набряклою, людина може почуватися як при грипі, а лімфовузли збільшуються^[7]. Його легко сплутати з інфекційним бурситом, тим більше що почервоніння шкіри навколо запаленої сумки часто й є целюлітом^[3]. Головна відмінність у тому, що при бурситі припухлість обмежена сумкою на кінчику ліктя, а целюліт розтікається шкірою без чіткої «кульки». Розрізнити їх і вирішити, чи потрібна пункція, має лікар.

Бурсит ліктя та подагра

Подагра виникає, коли в крові забагато сечової кислоти і вона утворює кристали навколо суглобів. Найчастіше страждає великий палець стопи, але подагра може вражати й лікті, а біль при ній з'являється раптово і буває дуже сильним^[8]. Подагра може сама спричиняти бурсит ліктя: якщо в рідині із сумки знаходять кристали сечової кислоти, це підтверджує кристалічну, неінфекційну природу запалення^[3].

Хто найбільш схильний до бурситу ліктя?

Захворіти може будь-хто, але деякі групи мають вищий ризик:

• Працівники фізичної праці: люди, яким на роботі доводиться часто спиратися на лікті або вдарятися ними, з часом можуть отримати бурсит через постійний тиск^[3].
• Спортсмени та музиканти: падіння і удари ліктем у спорті та повторювані рухи під час гри на інструменті підвищують ризик.
• Люди з хронічними захворюваннями та певними звичками: у великому популяційному дослідженні бурсит ліктя частіше мали чоловіки, люди з підвищеним рівнем ліпідів крові, вищою масою тіла і старшого віку, а також ті, хто курить^[9]. Куріння в цьому дослідженні було пов'язане з помірно вищим ризиком, а цукровий діабет і серцево-судинні хвороби не підвищували його^[9].

У клінічному дослідженні з 847 пацієнтів чоловіки становили 77,6% тих, у кого діагностували бурсит ліктя^[6].

Як діагностується бурсит ліктя?

Діагностика бурситу зазвичай починається з огляду і розпитування: лікар з'ясовує, чи був удар, чи спирається людина на лікоть, чи є подагра. Він звертає увагу на набряк, почервоніння і болючість у ділянці ліктя. У складних випадках можуть знадобитися додаткові методи:

• Рентгенографія: щоб виключити перелом або інші ураження кістки; це перше рекомендоване обстеження при гострому болю в лікті^[3].
• Ультразвукове дослідження (УЗД): показує рідину в сумці, відрізняє її від інших утворень і допомагає точно ввести голку під час пункції^[3].
• Пункція бурси: лікар бере голкою зразок рідини, щоб знайти бактерії або кристали. Розрізнити інфекційний і неінфекційний бурсит здебільшого можна лише так^[2]. Рідину досліджують на клітини, бактерії та кристали; до 20% випадків, схожих на інфекцію, дають стерильний посів^[3].

Лікування бурситу ліктя

Лікування залежить від причини та тяжкості стану. При неінфекційному бурситі допомагають спокій для ліктя, відмова від тиску на нього, холод і м'яка підкладка. Британська служба здоров'я радить прикладати пакет з льодом або замороженими овочами, загорнутий у рушник, приблизно на 10 хвилин кілька разів на день, а для знеболення використовувати парацетамол або ібупрофен^[4]. Основні методи лікування:

• Консервативна терапія: спокій, холод, легка компресія, м'яка підкладка, знеболювальні засоби та фізіотерапія. У систематичному огляді неінфекційний бурсит ліктя добре минав без інвазивних втручань, якщо лікування починали рано^[10].
• Дренування рідини: якщо сумка дуже наповнена, лікар може видалити рідину голкою (аспірація), щоб зменшити тиск. Звичайна аспірація при неінфекційному бурситі в огляді 29 досліджень не підвищувала ризик інфекції^[11], але рутинно її не роблять і залишають для діагностики або сильних симптомів^[3].
• Ін'єкції кортикостероїдів: укол гормону в сумку скорочує тривалість симптомів, але частіше дає ускладнення, зокрема інфікування сумки і стоншення шкіри^[10], тому його застосовують обережно або не застосовують зовсім^[3]. При інфекції його не роблять^[4].
• Антибіотики: при інфекційному бурситі антибіотики діють проти стафілококів і стрептококів^[3]; курс зазвичай триває щонайменше 7 днів^[4].
• Хірургічне втручання: видалення сумки (бурсектомію) розглядають лише тоді, коли інфекція не відповідає на антибіотики, повертається або утворився гнійник^[3]. В огляді 1278 пацієнтів операція рідше давала одужання і частіше мала ускладнення, ніж лікування без неї^[11]; після відкритого видалення сумки бурсит повертався приблизно у 12%^[3].

Коротко: неінфекційний бурсит ліктя здебільшого минає завдяки спокою, холоду і захисту від тиску, а уколи гормонів та операції мають більше ризиків, ніж користі.

Як запобігти бурситу ліктя?

Щоб знизити ризик бурситу ліктя, достатньо кількох простих звичок. Передусім слід уникати тривалого тиску на лікті та змінювати діяльність, яка постійно на них навантажує^[3]. М'які захисні накладки або підкладки для ліктів зменшують тиск і удари під час роботи чи спорту.

Зручне робоче місце, де не доводиться годинами спиратися на лікоть, та паузи під час одноманітної роботи зменшують подразнення сумки. Подряпини й порізи на лікті варто одразу промивати й обробляти, щоб бактерії не дісталися до сумки, а подагру й ревматоїдний артрит лікувати під наглядом лікаря, бо це зменшує ризик повторного бурситу^[3]. Людям із подагрою допомагає також дієта при подагрі.

Читайте:

Артралгія: біль у суглобах

Артралгія, або біль у суглобах: чим вона відрізняється від артриту, які віруси, хвороби й ліки її спричиняють, ...