Депресія після аборту: що робити

Після аборту можна сумувати, відчувати полегшення або переживати різні емоції одночасно. Але коли майже нічого не радує, важко спати, працювати чи подбати про себе, порада «просто відпочинь» уже не відповідає тому, що відбувається.

За такими змінами може стояти депресія — стан, який потребує оцінки й лікується. Не потрібно спочатку довести, що його спричинив саме аборт. Для отримання допомоги важливі ваші симптоми, їхня тривалість і вплив на життя. ^[1]

Як розпізнати ознаки депресії

Окремий сумний день і депресія — не одне й те саме. При розладі пригнічення або втрата інтересу тримаються більшу частину дня майже щодня, а звичне життя стає помітно важчим. Один з орієнтирів для оцінки — тривалість щонайменше два тижні. Водночас за тяжкого стану або швидкого погіршення звертатися потрібно раніше. ^{[1] [2]}

Зміни можуть стосуватися не лише настрою. Український протокол і британська NHS описують такі можливі прояви:

• Зникає задоволення. Зустрічі, захоплення й речі, які раніше подобалися, більше не цікавлять; може зменшитися інтерес до сексу.
• Змінюється ставлення до себе. З’являються безнадія, відчуття нікчемності, надмірна провина чи постійне самозвинувачення.
• Не вистачає сил. Важко розпочати звичайні справи; рухи й мовлення можуть сповільнюватися або, навпаки, виникає неспокій.
• Порушуються сон і апетит. Ви спите значно менше або більше, ніж звичайно, їсте помітно інакше; може змінюватися маса тіла.
• Важко думати й спілкуватися. Погіршується зосередженість, складно приймати рішення, можливі дратівливість і віддалення від людей.
• Виникають думки про смерть чи самопошкодження. Про них потрібно повідомити лікаря якнайшвидше; за наміру, підготовки або неможливості залишатися в безпеці потрібна невідкладна допомога.

Усі симптоми не обов’язково виникають разом. Втома чи поганий сон після процедури самі по собі не доводять депресію: лікар має врахувати фізичне відновлення й інші можливі причини. Але якщо через стан ви перестали їсти, доглядати за собою або справлятися зі звичними обов’язками, не варто списувати все на «слабкість характеру». ^{[1] [3]}

Чи може причиною бути аборт

Слова «після аборту» описують час появи симптомів, але не встановлюють причину. Британська NICE рекомендує пояснювати, що аборт не пов’язаний із підвищеним ризиком психічних проблем. Це не означає, що конкретна жінка не може захворіти після нього: стан потрібно оцінювати, а допомогу не відкладати через суперечку про причини. ^[4]

На самопочуття можуть впливати попередні психічні розлади, переживання щодо вагітності, тиск, осуд, труднощі у стосунках і нестача підтримки. Особливої уваги потребує переривання бажаної вагітності за медичними показаннями, коли до інших труднощів може додаватися горювання. ^{[5] [6]}

У данському дослідженні даних 396 397 жінок частіше отримання антидепресантів серед тих, хто мав аборт, спостерігали вже до процедури; значущого збільшення між роком до й роком після неї не виявили. Автори використовували рецепти як непрямий показник депресії або тривоги, а не встановлювали кожній жінці діагноз. Такі спостережні дані не пояснюють усіх індивідуальних причин, але показують, чому не можна приписувати весь ризик самій процедурі. ^[7]

Як відрізняються горювання і депресія

Якщо ви сприймаєте подію як втрату, можуть бути сльози, туга й потреба говорити про неї. Не кожна жінка переживає аборт саме так, і називати його втратою за неї не потрібно. Британська NHS пояснює, що горювання може включати різні почуття, які не виникають у чіткому порядку. ^[8]

Водночас горювання й депресія можуть співіснувати. Саме пояснення «мені сумно через те, що сталося» не виключає розладу. Лікар оцінює не лише причину сліз, а й втрату інтересу, самозвинувачення, сон, повсякденне функціонування та безпеку. Якщо переживання посилюються або ви не справляєтеся, консультація доречна без очікування, коли горе «мало б минути». ^{[1] [9]}

Читайте:

Почуття після аборту: як підтримати себе

Полегшення, сльози чи зовсім змішані почуття після аборту можуть збивати з пантелику. А що, коли ви відчуваєт...

З чого почати звернення по допомогу

В Україні можна звернутися до сімейного лікаря або безпосередньо до психіатра без направлення. Під час запису достатньо сказати, що змінилися настрій, сон чи здатність справлятися зі справами. Не обов’язково самій правильно називати діагноз. Безоплатна допомога доступна в закладах, що мають відповідний договір НСЗУ; потрібного спеціаліста й порядок запису уточнюйте в закладі. ^{[10] [11]}

Перед зустріччю можна коротко занотувати, коли почалися зміни, як минає день, що стало найважчим і чи були подібні епізоди раніше. Розкажіть про ліки, добавки, алкоголь та інші речовини. Згадайте й періоди незвично піднесеного або дратівливого настрою з малою потребою у сні, якщо вони були: це впливає на оцінку стану й вибір лікування. Лікар також запитає про думки про смерть або самопошкодження — відповідати на це запитання можна прямо. ^{[1] [12]}

За потреби лікар призначить обстеження, щоб перевірити інші причини симптомів, наприклад гіпотиреоз; після крововтрати має значення й оцінка можливої анемії. Не всім потрібен однаковий набір аналізів. Опитувальник може допомогти оцінювати симптоми, але не замінює розмову й клінічну оцінку. ^{[1] [9]}

Як лікують депресію

Вибір залежить від тяжкості, тривалості стану, попередніх епізодів, ризиків, інших захворювань і ваших уподобань. Лікування не обмежується одним рецептом: потрібно домовитися, що саме ви робите, коли наступна зустріч і як зв’язатися з лікарем, якщо стане гірше. Український протокол передбачає психологічну допомогу, психотерапію й медикаменти за показаннями. ^[1]

Психологічна допомога і психотерапія

При менш тяжкому стані можуть почати зі структурованої психологічної допомоги або психотерапії. Наприклад, когнітивно-поведінкова терапія допомагає помічати зв’язок між думками, почуттями й діями та поступово змінювати способи реагування, які підтримують пригнічення. Це не вимога «думати позитивно»: робота може стосуватися самозвинувачення, уникання людей і повернення до посильних справ. ^{[1] [13]}

У рекомендаціях NICE для Англії серед підходів також є керована самодопомога — робота зі структурованими матеріалами за підтримки фахівця. Вона відрізняється від випадкового переліку порад в інтернеті. Вибір конкретного підходу обговорюють після оцінки стану; при тяжчих проявах однієї такої підтримки може бути недостатньо. ^[12]

Коли можуть знадобитися антидепресанти

За більш вираженої депресії, певного перебігу або недостатнього результату іншої допомоги лікар може запропонувати антидепресант, іноді разом із психотерапією. Препарат добирають з урахуванням попередньої відповіді, побічних ефектів, інших ліків і планів щодо вагітності. NICE для Англії не радить рутинно починати лікування менш тяжкої депресії з антидепресантів, якщо це не усвідомлений вибір людини. ^{[1] [12]}

Ефект розвивається поступово; на початку важливо стежити і за самопочуттям, і за небажаними реакціями. Наприклад, британська NHS описує нудоту, порушення сну й сексуальні побічні ефекти для поширених антидепресантів. Вони відрізняються залежно від препарату та людини. ^[13] За рекомендаціями NICE для Англії, перший перегляд після початку антидепресанту зазвичай проводять протягом двох тижнів, а у віці 18–25 років або за ризику суїциду — через тиждень. Домовтеся, коли буде ваша перша перевірка лікування, як оцінюватимете результат і що робити, якщо посилиться тривога або з’являться думки про самопошкодження. Не змінюйте дозу й не припиняйте приймання самостійно: різке скасування може спричинити симптоми відміни. Якщо засіб не підходить, це привід переглянути план разом із лікарем. ^{[1] [12]}

Коли потрібна інтенсивніша допомога

За високого ризику самопошкодження, тяжкого стану або психотичних симптомів — наприклад, переконань чи голосів, які не відповідають реальності, — потрібна термінова спеціалізована оцінка. Може знадобитися лікування в стаціонарі. Це рішення визначається станом і безпекою, а не самим фактом аборту. ^{[1] [12]}

Читайте:

Що таке когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): на чому ґрунтується цей метод психотерапії, як побудовані сеанси, з яки...

Як підтримати себе під час лікування

Самодопомога може підтримувати лікування, але не повинна ставати ще одним іспитом. Якщо важко виконувати звичні справи, зменшіть завдання до посильного: поїсти, прийняти призначені ліки, зв’язатися з близькою людиною. Попросіть допомоги з приготуванням їжі, покупками або записом на прийом. Британська NHS радить невеликі досяжні цілі, регулярне харчування й фізичну активність; після аборту рух має відповідати вашому самопочуттю та медичним рекомендаціям. ^{[14] [15]}

Намагайтеся підтримувати звичний час сну й не використовувати алкоголь або інші психоактивні речовини для полегшення стану. Розслаблення чи уважне зосередження на теперішньому можуть бути додатковою підтримкою, якщо вам підходять, але не замінюють лікування. ^{[14] [12]}

Не замінюйте призначене лікування травами. Звіробій взаємодіє з низкою ліків, зокрема антидепресантами, і може знижувати дієвість гормональної контрацепції. Про будь-які добавки потрібно повідомити лікаря. ^[12]

Коли допомога потрібна негайно

Якщо є намір або підготовка завдати собі шкоди, ви вже зробили це або не впевнені, що залишатиметеся в безпеці, не чекайте запланованої консультації. Попросіть надійну людину бути поруч, телефонуйте 103 або зверніться до найближчого відділення невідкладної допомоги. Думки про смерть чи самопошкодження без конкретного наміру теж потребують якнайшвидшого звернення до лікаря. ^{[1] [16]}

Якщо ви допомагаєте жінці в такому стані, залишайтеся з нею, організуйте медичну допомогу й за можливості безпечно обмежте доступ до засобів самопошкодження. Якщо ви далеко, підтримуйте зв’язок до прибуття допомоги. Не сперечайтеся про правильність її рішення щодо вагітності й не обіцяйте зберігати загрозу життю в таємниці. ^[1]