«Постабортний синдром»: діагноз чи міф

Якщо після аборту важко спати, а почуття провини повертається знову й знову, хочеться зрозуміти, що з вами відбувається. В інтернеті такі переживання іноді називають «постабортним синдромом». Звучить як готове пояснення, хоча під цим висловом можуть мати на увазі дуже різні речі. ^[1]

«Постабортний синдром» не є окремим медичним діагнозом. Водночас смуток, тривога чи виснаження можуть бути цілком реальними. Щоб підібрати допомогу, важливо з’ясувати, що саме турбує, як довго це триває та як позначається на повсякденному житті. ^{[2] [1] [3]}

Що називають «постабортним синдромом»

Цим висловом зазвичай описують нібито передбачуваний набір симптомів після аборту. До нього відносять плаксивість, провину, жаль, безсоння, кошмари, нав’язливі спогади або віддалення від партнера. Такий перелік охоплює і звичайні емоції, і прояви, які можуть потребувати клінічної оцінки. Спільної ознаки, за якою їх можна було б розпізнати як один розлад, немає. ^{[2] [1]}

Наприклад, кошмари й нав’язливі спогади можуть бути серед проявів посттравматичного стресового розладу. Для його діагностики фахівець оцінює характер пережитої події, поєднання симптомів та їхній вплив на життя. При стійкому пригніченні й втраті інтересу лікар оцінює, чи є депресія. Сам факт, що зміни почалися після аборту, не встановлює діагнозу або причини симптомів. ^{[2] [1]}

Що показують дослідження психічного здоров’я

Щоб з’ясувати, чи підвищує аборт ризик психічного розладу, важливо порівнювати людей у схожих обставинах. Якщо в одній групі більше жінок, які до вагітності вже мали депресію, зазнали насильства або пережили травму, різниця в самопочутті після процедури може відображати ці обставини. Тому висновок із простого порівняння всіх, хто мав і хто не мав аборту, буде обмеженим. ^[4]

У проспективному дослідженні зі США спостерігали за 956 жінками, які звернулися по аборт. Дослідники порівняли, зокрема, тих, хто отримав допомогу незадовго до граничного строку в закладі, із тими, кому відмовили через строк. У групі відмови спочатку було більше тривоги, а з часом показники зближувалися. П’ятирічне спостереження не підтримало припущення, що отримання аборту саме по собі погіршує психічне здоров’я. Це групові дані спостережного дослідження. ^[5]

Британська настанова NICE радить пояснювати пацієнткам, що аборт не пов’язаний зі збільшенням ризику проблем із психічним здоров’ям. Для окремої людини важливе те, як вона почувається зараз. Навіть якщо дані не підтверджують окремого синдрому, стійкий дистрес потребує уваги. ^[3]

Як полегшення може співіснувати зі смутком

Ви можете відчувати полегшення від того, що вагітність завершилася, і водночас сумувати через обставини, у яких довелося приймати рішення. Можуть з’явитися жаль, провина або злість. Почуття іноді змінюються, і за одним із них не можна визначити, наскільки правильним для вас було рішення. ^{[6] [3]}

У п’ятирічному дослідженні зі США за участю 667 жінок полегшення залишалося найпоширенішим почуттям. У середньому з часом слабшала інтенсивність як приємних, так і неприємних переживань. Ці результати описують групу. Якщо ви почуваєтеся інакше, ваш досвід так само вартий уваги. ^[6]

Читайте:

Почуття після аборту: як підтримати себе

Полегшення, сльози чи зовсім змішані почуття після аборту можуть збивати з пантелику. А що, коли ви відчуваєт...

Які обставини можуть посилювати переживання

Почуття можуть бути пов’язані зі складністю рішення, попередніми проблемами з психічним здоров’ям, браком підтримки або страхом осуду. Тиск чи примус можуть додати відчуття втрати контролю. Якщо вагітність була бажаною і її перервали за медичними показаннями, може знадобитися підтримка в горюванні. Не варто переносити висновки досліджень про одну ситуацію на всі інші. ^{[6] [4] [7]}

Запитайте себе, що зараз дається найважче. Якщо це самотність, можна попросити близьку людину побути поруч або допомогти зі справами. Якщо важко через тиск, обговоріть із фахівцем безпечний спосіб отримати підтримку. Ви можете обирати, кому і скільки розповідати. ^{[3] [7]}

Коли варто звернутися по допомогу

Якщо тривога, пригніченість чи безсоння посилюються або заважають працювати, спати, їсти чи дбати про себе, зверніться до сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я. На прийомі корисно сказати, коли змінився стан, що стало важко робити і чи були подібні епізоди раніше. Це допоможе обрати подальшу оцінку й підтримку, а за потреби — лікування конкретного розладу. ^{[3] [8]}

Якщо виникли думки про самогубство чи самоушкодження, зверніться по допомогу якнайшвидше. За безпосередньої небезпеки, зокрема якщо є намір діяти або ви не впевнені, що можете залишатися в безпеці, телефонуйте 103. За можливості попросіть людину, якій довіряєте, залишитися поруч до отримання допомоги. ^[9]

Психологічна консультація може допомогти розібратися з почуттям провини, горем або страхом осуду. Якщо є ознаки депресії чи іншого розладу, потрібна окрема оцінка. Запитайте фахівця, як він планує працювати з вашими скаргами та за якими змінами ви разом оцінюватимете результат. Ви маєте право на допомогу без тиску й оцінок вашого рішення. ^{[3] [8]}

Читайте:

Депресія після аборту: що робити

Після аборту важко повернутися до звичних справ, а слова «просто забудь» не допомагають? Такі переживання за...