5 причин появи крові з пупка

Кровотеча з пупка може мати різні причини — від інфекцій або кіст до рідкісних захворювань чи запальних процесів шкіри.

Пупкова ділянка чутлива до вологості, тертя й змін шкіри, тому інколи кров з’являється раптово. Це може статися без болю чи інших відчуттів, але сама поява слідів крові одразу кидається в очі. Навіть поодинокий випадок викликає запитання і змушує подумати, з чим це може бути пов’язано.

1. Інфекції

На поверхні шкіри природно живуть мікроорганізми, які утворюють мікробіом і стримують патогенні бактерії. Якщо ця рівновага порушується, окремі види починають розмножуватися активніше. Стафілококи та стрептококи можуть спричинювати бактеріальний целюліт, а грибок Candida, що живе у роті, горлі, на шкірі та у піхві, здатен формувати дріжджові ураження. У пупковій ділянці поєднання вологи й обмеженого доступу повітря створює умови для розвитку таких процесів.

Прояви інфекції у пупковій ділянці можуть включати:

• Почервоніння або зміну кольору шкіри
• Свербіж або набряк
• Болючий вузлик з кров’ю чи неприємним запахом:
• Лихоманку або озноб
• Нудоту чи блювання.

Якщо є підозра на інфекційний процес, під час огляду можуть узяти зразок шкіри або виділень з пупкової ділянки. У лабораторії матеріал аналізують на різні бактеріальні та грибкові штами. Після визначення причини можна підібрати відповідний спосіб лікування.

Методи лікування залежать від збудника. При бактеріальній інфекції можуть радити очищувати уражену ділянку теплою солоною водою або призначити місцеві чи пероральні антибіотики. Якщо зміни спричинені грибком Candida, використовують протигрибкові мазі чи порошки.

2. Кісти

Кісти є порожнинами з рідиною, що можуть формуватися в різних частинах тіла, зокрема біля пупка. Епідермоїдна кіста з’являється тоді, коли фолікул закупорюється шкірним салом або забрудненнями. Вона може виникати після травми, інфекції чи сонячного впливу. Якщо кіста інфікується, у пупковій ділянці можливі виділення гною або домішки крові. Окремий різновид — урахальні кісти [джерело]. Урахус під час внутрішньоутробного розвитку з’єднував пуповину з сечовим міхуром, і в окремих людей його частина може зберігатися. Таке утворення здатне давати кров’янисті виділення та з’являтися у будь-якому віці, частіше у дітей старшого віку та дорослих. [джерело] 

Прояви кісти біля пупка можуть проявлятися так:

• Рухоме округле утворення під шкірою
• Почервоніння або зміна кольору шкіри
• Набряк
• Біль або чутливість
• Біль під час сечовипускання.

Оцінювання кісти проводять під час огляду: лікар визначає її рухливість та наявність ознак запалення, зокрема чутливості, набряку чи підвищеної температури тіла. Якщо кіста розірвалася, можуть узяти зразок виділень для аналізу. При підозрі на урахальне походження застосовують комп’ютерну томографію або ультразвукове дослідження.

Підхід до лікування залежить від розміру та перебігу змін. Невеликі кісти часто зникають без втручання. У разі інфікування застосовують антибіотики. Великі утворення можуть потребувати дренування або хірургічного видалення, якщо вони не минають самостійно.

3. Первинний пупковий ендометріоз

Ендометріоз пов’язаний із появою тканини, подібної до маткової, у місцях поза її межами. Це поширений стан, який трапляється щонайменше у 11% жінок репродуктивного віку [джерело]. У деяких випадках така тканина може формуватися в ділянці пупка.

За наявними даними, частка саме пупкової локалізації становить приблизно від 0,4% до 1% випадків ендометріозу. У клінічному звіті, опублікованому у 2017 році, описано випадок, коли таке розростання виявили саме в пупковій зоні. Під впливом циклічних змін організму така ділянка може давати характерні виділення та болі. [джерело]

Симптоми пупкового ендометріозу можуть проявлятися так:

• Темні буро-червоні виділення
• Вузлики або ущільнення під шкірою
• Біль у попереку та тазу.

Діагностику проводять під час огляду, під час якого оцінюють стан тазових органів і застосовують методи візуалізації, зокрема МРТ та ультразвукове дослідження. За потреби використовують лапароскопію, що дає змогу побачити осередки тканини всередині тазової порожнини. Якщо зміни розташовані лише в пупковій ділянці, остаточний діагноз можуть встановити за допомогою біопсії тканини саме з цієї зони.

Ендометріоз не має повного лікування, однак його прояви контролюють за допомогою гормональної контрацепції, знеболювальних засобів. Хірургічне видалення тканини застосовують у випадках, коли зміни є вираженими та не реагують на медикаментозну терапію. [джерело]

4. Омфаліт у новонароджених

Після народження на тілі дитини залишається пупковий залишок. Він поступово висихає та відпадає упродовж 5–15 днів [джерело]. Після цього на місці відпадання може бути невелика кількість крові, поки ділянка загоюється. Омфаліт виникає, коли ця зона інфікується. Це рідкісний стан із частотою близько 0,7% [джерело] і може швидко поширюватися на прилеглі тканини.

Симптоми омфаліту можуть проявлятися так:

• Кровотеча з пупкового залишку
• Неприємний запах виділень
• Млявість
• Поганий апетит
• Підвищена температура
• Дратівливість.

Для підтвердження омфаліту під час огляду можуть провести загальний аналіз крові та взяти зразок виділень для дослідження. Якщо прояви охоплюють увесь організм новонародженого, додатково використовують рентгенографію грудної клітки й аналіз сечі.

Лікування залежить від стану шкіри навколо пупка.

Якщо поруч із пупком з’являється пухлина, різкий біль, неприємний запах або під шкірою відчувається “тріск” (наявність газу) — це ознака важкого запалення, і потрібно негайно звернутися по медичну допомогу. У таких випадках може знадобитися операція та лікування в лікарні.

В інших, легших випадках лікар призначає антибіотики для боротьби з інфекцією.

Догляд за пупковим залишком передбачає чисті та продезінфіковані руки перед кожним контактом, підтримання сухості й охайності ділянки, відсутність тиску підгузка, а також відмову від лосьйонів, антисептиків і спиртовмісних засобів. Пупковий залишок не можна відривати — він має відпасти самостійно.

5. Вагітність

Під час вагітності шкіра та м’язи живота розтягуються, і пупкова ділянка поступово змінюється. Коли пупок випинається назовні, поверхневі шари можуть ставати чутливими. У такому стані навіть випадкова подряпина здатна дати незначну кровотечу. 

Догляд під час вагітності може включати такі кроки:

• Підтримувати чистоту та сухість
• Знімати пірсинг пупка
• Використовувати гель алое вера.

Такі заходи допомагають зменшити подразнення шкіри та запобігти появі крові в пупковій зоні під час змін, що супроводжують вагітність.

Коли звертатися до лікаря

Поєднання кровотечі з пупкової ділянки з додатковими проявами допомагає помітити, що зміни виходять за межі звичних. У такій ситуації важливо звернути увагу на супутні ознаки, які подають тіло та шкіра.

До таких проявів належать:

• Почервоніння й набряк, що болять або чутливі
• Сильний або тривалий біль
• Підвищена температура
• Нудота і блювання.

Такі ознаки допомагають краще зрозуміти характер змін у пупковій зоні та визначити, чи потрібна додаткова медична увага.

Прогноз і догляд

Кров у пупковій зоні рідко потребує невідкладної допомоги. Перебіг залежить від причини: інфекційні процеси лікують місцевими або пероральними препаратами, а зміни, пов’язані з кістами, інколи минають самостійно. Розірвана кіста може загоюватися без втручання, тоді як великі утворення видаляють, якщо вони не зникають і не реагують на медикаменти.

Щоденний догляд, який може допомогти зменшити подразнення:

• Вільний одяг: зменшує тертя навколо пупкової ділянки
• Миття теплою водою з милом
• Підтримання сухості
• Очищення пірсингу.

Такі прості кроки підтримують стан шкіри та доповнюють лікування, якщо воно потрібне.

Чому виникає кровотеча під час сексу

Усе, що потрібно знати про гематому

Псоріаз у пупку: причини появи та характерні прояви