Ін’єкції в колінний суглоб можуть зменшити біль, запалення та скутість, допомагаючи зберегти рухливість і відтермінувати операцію навіть при хронічному артриті.

Коли біль у колінах стає частиною щоденного життя, кожен рух перетворюється на випробування. У деяких випадках ліки вже не справляються, і тоді на допомогу приходять ін’єкційні методи — від стероїдів до клітинних терапій. Вони вводяться безпосередньо у суглоб, щоб діяти на запалення та відновлення тканин там, де це потрібно найбільше. Різні типи ін’єкцій працюють по-різному: одні знімають запалення, інші покращують ковзання суглобових поверхонь, а деякі стимулюють власні механізми відновлення організму. Цей підхід не замінює медикаментозне лікування, але може значно полегшити біль і повернути відчуття свободи руху.

1. Стероїдні ін’єкції

Кортикостероїди — це протизапальні препарати, що діють подібно до гормонів кори надниркових залоз [джерело]. Їх вводять безпосередньо в суглоб, щоб зменшити біль, запалення й скутість рухів. Такі уколи призначають при остеоартриті, ревматоїдному артриті та інших формах запального болю, коли таблетовані засоби вже не дають бажаного ефекту.

Ін’єкції стероїдів роблять лише медичні фахівці у лікарнях або клініках. Місце введення визначають точно — іноді з допомогою ультразвуку або рентгену. Укол може містити місцевий анестетик, щоб зменшити біль під час процедури. Після уколу рекомендують прикладати лід на 15–20 хвилин кілька разів на день і дати нозі відпочити протягом кількох днів. [джерело]

До найчастіше використовуваних стероїдів належать:

  • Гідрокортизон: швидко зменшує запалення, діє нетривалий час.
  • Кеналог (тріамцинолон): забезпечує середню тривалість ефекту.
  • Медрол (метилпреднізолон): використовується для більш вираженого і тривалого полегшення болю.

Зазвичай ефект відчутний через 5–7 днів після ін’єкції та триває від кількох тижнів до трьох місяців. Деякі пацієнти відчувають покращення довше, але це індивідуально. [джерело] [джерело]

Стероїдні ін’єкції можуть спричинити короткочасний біль у місці введення, почервоніння або незначний синець. Іноді можливе підвищення рівня цукру в крові протягом кількох днів, особливо у людей із цукровим діабетом. Також можливі алергічні реакції, подразнення нервових закінчень чи незначне потемніння шкіри в місці уколу. [джерело]

Наукові спостереження підтверджують, що кортикостероїди забезпечують короткочасне полегшення симптомів болю в колінному суглобі. Однак довготривала користь не доведена.

Одне дослідження показало, що повторні ін’єкції можуть пришвидшувати руйнування хряща, не приносячи додаткового полегшення у перспективі кількох місяців [дослідження]. Через це стероїдні ін’єкції розглядають як тимчасовий варіант, який допомагає зняти запалення й відновити рухливість, поки триває базове лікування.

Кортикостероїди не мають нічого спільного з анаболічними стероїдами, що використовуються для нарощування м’язової маси. Їхня дія спрямована виключно на усунення запалення і зменшення болю.

2. Ін’єкції гіалуронової кислоти

Гіалуронова кислота — це природна речовина, що входить до складу синовіальної (суглобової) рідини. Вона забезпечує змащення поверхонь суглоба, зменшує тертя й виконує роль амортизатора під час руху [джерело]. При артриті або віковому зношуванні кількість і якість цієї рідини знижуються, що спричиняє біль і скутість. Ін’єкції гіалуронової кислоти допомагають відновити в’язкість рідини, зменшити запалення й зробити рухи легшими.

Ін’єкції гіалуронової кислоти використовують тоді, коли інші методи лікування не дали результату. Це не терапія першої лінії, і вона не рекомендована окремими міжнародними медичними організаціями через обмежену доказову базу. Проте деякі пацієнти відзначають тривале зменшення болю й покращення функції суглоба після курсу таких процедур. [джерело]

Як проводиться процедура

Перед ін’єкцією лікар може відкачати надлишкову суглобову рідину, якщо є набряк. Потім вводиться гіалуронова кислота, яку ще називають в’язкозаміщенням або «штучною суглобовою рідиною». Зазвичай призначають серію уколів — один раз на тиждень протягом трьох-п’яти тижнів [джерело]. Для комфорту пацієнта може застосовуватися місцева анестезія.

Гіалуронова кислота збільшує в’язкість синовіальної рідини, покращує змащення і зменшує деградацію хряща. Вона також виконує амортизаційну функцію, допомагаючи поглинати удари під час ходьби або навантаження на коліно. Завдяки цьому знижується тертя між кістками, а рухи стають плавнішими.

Після уколу може з’явитися легкий біль або набряк у суглобі, які зазвичай минають протягом кількох днів. У поодиноких випадках виникає так звана реакція ін’єкційного спалаху — різке накопичення рідини з набряком і болем, яке може проявитися через кілька годин або навіть через 5–6 днів після процедури. Також можливі незначні алергічні реакції. При появі вираженого болю або припухлості пацієнту радять звернутися до лікаря.

Тривалість ефекту

Покращення зазвичай з’являється через кілька тижнів після початку курсу. У більшості людей ефект триває кілька місяців, а в деяких — до пів року. Гіалуронова кислота вважається малоризиковим методом, який може допомогти зменшити біль і відкласти необхідність оперативного втручання.

3. Пролотерапія

Пролотерапія належить до методів регенеративної медицини. Її мета — активувати природні механізми загоєння тканин за допомогою подразнювального розчину, який вводять у зв’язки, сухожилки або суглоб. Найчастіше використовують розчин глюкози (декстрози) або фізіологічний розчин. У місці введення виникає контрольоване запалення, яке стимулює утворення колагену й вивільнення факторів росту. Це допомагає зміцнити структури навколо суглоба й зменшити біль.

Статус методу

Пролотерапія не має офіційного затвердження в регуляторних органах і не входить до стандартних рекомендацій для лікування артрозу колінного суглоба. Наприклад, американський коледж ревматології не рекомендує її при артрозі коліна або кульшового суглоба через недостатність доказів. Попри це, у деяких дослідженнях описано помірне зменшення болю та скутості при певних м’язово-скелетних розладах [джерело].

Дослідження ефективності

Дослідження, які оцінюють дію пролотерапії, мають обмежений обсяг і тривають недовго — зазвичай кілька місяців. Результати показують, що метод може допомогти окремим пацієнтам, проте відсутні великі клінічні випробування, які б довели довготривалу користь. Науковці наголошують на потребі масштабніших і триваліших досліджень, щоб визначити, наскільки ефективна ця терапія для людей з остеоартритом.

Як проводиться процедура

Лікар вводить подразнювальний розчин у ділянку зв’язок або суглоба. Зазвичай курс лікування складається з трьох-чотирьох ін’єкцій, які роблять з інтервалом у кілька тижнів. Після процедури пацієнт може відразу повернутися додому, оскільки відновлення не потребує госпіталізації. Під час перших днів можливі помірний біль або відчуття напруження в місці ін’єкції — це нормальна реакція організму на стимуляцію загоєння.

Можливі побічні реакції

Побічні ефекти зазвичай незначні й нетривалі. До них належать:

  • Алергічні реакції: висип або почервоніння шкіри в місці ін’єкції.
  • Синці: невеликі підшкірні крововиливи, які швидко зникають.
  • Головний біль: короткочасний і минає без лікування.
  • Подразнення нерва або тимчасове оніміння: трапляються рідко.

Пролотерапія вважається відносно безпечним методом, який може бути корисним як додатковий засіб зменшення болю, проте вона не усуває саму причину захворювання.

4. Ін’єкції збагаченої тромбоцитами плазми (PRP)

PRP-терапія (platelet-rich plasma) — це метод, у якому використовують власну кров людини для стимуляції процесів загоєння. Плазма, збагачена тромбоцитами, містить високу концентрацію факторів росту, які допомагають зменшити запалення й сприяють відновленню тканин. Такі ін’єкції застосовують при початкових стадіях артрозу колінного суглоба, пошкодженнях сухожиль і зв’язок, а також у косметології для регенерації шкіри [джерело].

PRP складається з плазми — рідкої частини крові — та тромбоцитів, які є клітинами, що відповідають за загоєння тканин. Коли концентрація тромбоцитів у плазмі збільшена, кількість природних білків і гормонів (факторів росту) теж підвищується. Вони стимулюють відновлення пошкоджених клітин і тканин, посилюють утворення колагену й покращують кровопостачання в ураженій ділянці. [джерело]

Як проводиться процедура

Під час PRP-терапії лікар бере невелику кількість крові пацієнта й поміщає її в центрифугу, щоб відокремити плазму з високим умістом тромбоцитів. Отриманий розчин вводять у колінний суглоб або навколишні тканини. Для точності уколу можуть застосовувати ультразвуковий контроль. Процедура займає близько 30 хвилин і не потребує госпіталізації.

Дослідження ефективності

Хоча точний механізм дії PRP залишається не до кінця з’ясованим, дослідження показують, що підвищена концентрація факторів росту здатна стимулювати загоєння й зменшувати запалення. Ефект зазвичай стає помітним через кілька тижнів після ін’єкції й може зберігатися від 12 до 24 місяців. У деяких пацієнтів потрібно кілька процедур для стійкого результату. [джерело]

PRP-терапія вважається безпечною, оскільки використовує власні клітини людини, тому ризик алергічної реакції або інфекції мінімальний. Побічні ефекти трапляються рідко й зазвичай обмежуються короткочасним набряком або болем у місці ін’єкції.

5. Ін’єкції стовбурових клітин

Стовбурові клітини — це особливі клітини організму, здатні перетворюватися на різні типи тканин і сприяти їх відновленню. В медицині цей підхід розглядають як один із перспективних методів регенеративної терапії при остеоартриті колінного суглоба. Ін’єкції стовбурових клітин можуть допомогти відновити хрящову тканину, зменшити запалення і сповільнити прогресування дегенеративних змін.

Джерела клітин

Стовбурові клітини можуть бути отримані з різних тканин організму. Найчастіше їх виділяють із таких джерел:

  • Амніотична рідина: містить клітини, здатні до швидкого поділу та регенерації.
  • Кров: забезпечує доступне джерело клітин, яке легко отримати.
  • Кістковий мозок: традиційне джерело мезенхімальних стовбурових клітин, що можуть перетворюватися на хрящові клітини.
  • М’язова тканина: використовується рідше, але має потенціал для відновлення структур, пов’язаних із суглобом.
  • Пуповинна тканина: містить висококонцентровані клітини з вираженими регенеративними властивостями.

Механізм дії

Після введення у суглоб або прилеглі тканини стовбурові клітини мігрують до зон ушкодження, де виділяють природні фактори росту. Вони стимулюють відновлення хряща, покращують живлення тканин, зменшують запалення та гальмують надмірну імунну реакцію. Мезенхімальні клітини (MSC) також здатні безпосередньо диференціюватися у клітини хряща, сприяючи формуванню нового шару хрящової тканини.

Дослідження ефективності

Наукові спостереження вказують на потенціал цього методу у відновленні пошкоджених тканин при остеоартриті, однак поки що його ефективність не має достатньої доказової бази. Більшість досліджень демонструють покращення симптомів і рухливості, але не довготривале припинення дегенеративного процесу. Для остаточного підтвердження результатів потрібні масштабні клінічні випробування.

Обмеження та регуляторний статус

На сьогодні терапія стовбуровими клітинами залишається експериментальною. Вона не має офіційного схвалення регуляторних органів і не входить до стандартних схем лікування артрозу. Методика потребує стандартизації та довготривалих досліджень, щоб визначити безпечність, оптимальну дозу та довгострокові результати.

Коли застосовують ін’єкції

Ін’єкційні методи лікування болю в колінному суглобі зазвичай розглядають тоді, коли стандартні засоби не забезпечують достатнього полегшення. Спочатку лікарі рекомендують немедикаментозні підходи — зміни способу життя, контроль ваги, вправи з низьким навантаженням та фізіотерапію. Якщо ці методи не дають результату, застосовують медикаменти або місцеві знеболювальні гелі. Коли й вони виявляються недостатньо ефективними, наступним кроком стають ін’єкції безпосередньо в суглоб.

Комбінований підхід

Найкращі результати досягаються, коли ін’єкційна терапія поєднується з іншими методами лікування. Збалансоване навантаження на суглоб, правильна рухова активність і підтримка тонусу м’язів допомагають закріпити ефект і зменшити ймовірність повторного запалення. Ін’єкції зазвичай призначають перед тим, як розглядати оперативне втручання.

Для зменшення болю та запалення, а також для покращення рухливості колінного суглоба застосовують допоміжні немедикаментозні методи:

  • Підтримання здорової маси тіла: зменшує навантаження на колінні суглоби й уповільнює руйнування хряща.
  • Вправи з низьким навантаженням: наприклад, ходьба, плавання або йога допомагають зберігати рухливість і кровообіг без перевантаження суглобів.
  • Фізіотерапія: сприяє відновленню еластичності тканин і покращує стабільність коліна.
  • Підтримувальне знеболення: теплові або холодові компреси, а також місцеві гелі з нестероїдними протизапальними компонентами можуть тимчасово зменшити біль.

Коли ці методи не забезпечують потрібного ефекту, лікар може запропонувати ін’єкційне лікування як проміжний етап перед операцією. Такий підхід дозволяє зменшити симптоми й зберегти якість руху без хірургічного втручання.

Підсумок

Лікування болю в колінних суглобах — це не лише пошук швидкого полегшення, а й спроба повернути собі контроль над рухом. Ін’єкційні методи дають можливість діяти точково — саме там, де виникає біль. Їхня сила не в тривалості ефекту, а в тому, що вони відкривають пацієнтові шлях до активності без постійного болю. Коли рух стає знову природним, навіть короткий результат перетворюється на крок до відновлення якості життя.