Що таке ліпедема?

Ліпедема — хронічне захворювання, що змінює тіло зсередини і зовні. Вона впливає на тканини, порушує баланс у кінцівках і створює як фізичні, так і психологічні труднощі.

Тіло має здатність змінюватися під дією різних чинників. Іноді ці зміни стають помітними не відразу, але з часом вони впливають на щоденне життя. Ліпедема належить до тих станів, які формуються поступово й охоплюють не лише зовнішність, а й самопочуття людини. Це не короткочасний розлад, а довготривалий процес, який вимагає розуміння та уваги.

Що таке ліпедема

Ліпедема — це хронічне захворювання, при якому під шкірою накопичується надлишкова жирова тканина. Найчастіше процес охоплює ноги, але може поширюватися і на руки. Стан майже завжди вражає жінок, хоча описані поодинокі випадки у чоловіків [джерело].

Основною ознакою є непропорційне збільшення жирових відкладень у кінцівках. Ці зміни не зникають при схудненні та супроводжуються низкою інших симптомів: болем, відчуттям тяжкості, набряками, легким утворенням синців, зниженням пружності шкіри. Дотик до тканини може викликати дискомфорт. Жир під шкірою має характерну зернисту структуру — на відчуття нагадує горошок, рис чи волоський горіх.

Початок проявів часто збігається з періодами гормональних змін: статеве дозрівання, вагітність, менопауза. З часом жирові відкладення можуть збільшуватися настільки, що нижня частина тіла стає значно важчою і непропорційною.

Накопичення жирових клітин поступово впливає на роботу лімфатичної системи. Жирова тканина здатна здавлювати лімфатичні судини, що порушує відтік лімфи та призводить до утворення рідини у тканинах. Цей стан називається лімфедема і часто ускладнює перебіг ліпедеми.

Причини ліпедеми

Лікарі досі не знають точної причини виникнення ліпедеми [джерело]. Вважається, що провідну роль може відігравати спадковість, адже близько 60% людей із цим захворюванням мають родича з такими самими проявами [джерело]. Це вказує на можливий генетичний зв’язок.

Ще одна особливість полягає в тому, що ліпедема майже виключно трапляється у жінок. Однак відомі поодинокі випадки у чоловіків, що підтверджує: хвороба не пов’язана лише з жіночою статтю, але для чоловічої популяції вона є надзвичайно рідкісною.

Типи ліпедеми

Медичні фахівці класифікують ліпедему за типами залежно від того, де саме накопичується жирова тканина. Такий поділ допомагає зрозуміти перебіг захворювання та прогнозувати його розвиток.

Виділяють п’ять основних типів [джерело]:

• Тип I: жир розташований між пупком і стегнами, охоплює таз і сідниці.
• Тип II: жир поширюється від тазу до колін.
• Тип III: жир накопичується від тазу до щиколоток; часто утворюється помітний «манжет» у ділянці щиколотки.
• Тип IV: жир відкладається від плечей до зап’ястків.
• Тип V: жир переважно зосереджується на литках.

У деяких випадках зустрічається поєднання кількох типів. Найчастіше спостерігають комбінації II та IV або III та IV. Найрідкісніший варіант — тип V.

Діагностика

Лікарі встановлюють діагноз ліпедеми на основі клінічного огляду та характерних симптомів. При цьому враховують скарги пацієнта, сімейний анамнез і перебіг хвороби. Додатково застосовують методи візуалізації, такі як ультразвукове дослідження чи магнітно-резонансна томографія. Їх використовують для того, щоб виключити інші захворювання зі схожими проявами.

Є низка критеріїв, за якими медичні фахівці підтверджують ліпедему [джерело]:

• Стать: хвороба майже виключно уражає жінок.
• Симетричні відкладення жиру: на обох ногах.
• Мінімум жиру на стопах і кистях: створюється характерний вигляд «манжети».
• Біль і чутливість: дискомфорт при натисканні чи дотику.
• Відчуття тяжкості: напруженість у кінцівках, що наростає протягом дня.
• Холодна шкіра: поверхня уражених ділянок може бути прохолодною на дотик.
• Легке утворення синців: шкіра швидко реагує на незначні травми.
• Набряки: непропорційне збільшення кінцівок зберігається навіть після схуднення.
• Мінімальний пітинг-набряк: натискання не залишає вираженої ямки.
• Телангіектазії: дрібні розширені судини на поверхні шкіри біля відкладень жиру.

Важливою діагностичною ознакою є тест Штеммера. При ліпедемі він негативний: складку шкіри між другим і третім пальцем стопи можна захопити та підняти. Якщо цього зробити неможливо (ознака позитивна), це свідчить про лімфедему або про пізню стадію ліпедеми — третю чи четверту.

Стадії ліпедеми

Ліпедема — це стан, який розвивається поступово. Медичні фахівці класифікують хворобу за стадіями, залежно від її прогресування. Виділяють чотири стадії ліпедеми.

Стадія 1

Шкіра виглядає нормальною і на дотик є гладкою [джерело]. Під нею можна виявити вузлики збільшеної жирової тканини.

Лікар здатний пропальпувати ці вузлики під час обстеження. Людина на цій стадії може відчувати біль та помічати легке утворення синців.

Стадія 2

Поверхня шкіри поступово стає нерівною [джерело]. Вона може виглядати втиснутою, з ямками та утворенням малюнку, схожого на матрац.

У цій стадії кількість жирової тканини помітно збільшується у порівнянні з першою.

Стадія 3

На цій стадії формуються великі складки шкіри та жиру. Ці помітні утворення виступають з кінцівок і роблять ноги схожими на колони.

Такі зміни створюють додатковий тиск на суглоби, що може погіршувати рухливість і викликати проблеми з балансом.

Складки виникають унаслідок запалення та потовщення тканин у кінцівках. Це призводить до втрати еластичності, зменшення кровотоку та відтоку лімфи з жирової тканини, що сприяє її подальшому зростанню.

Стадія 4

На цій стадії ліпедема поєднується з лімфедемою [джерело].

Лімфедема — це накопичення рідини у тканинах через пошкодження лімфатичної системи.

Вона розвивається тоді, коли надлишкові жирові клітини при ліпедемі заважають роботі лімфатичної системи і блокують відтік лімфи.

Лікування

На сьогодні не існує засобу, який би повністю вилікував ліпедему. Проте є методи, що допомагають контролювати симптоми та зменшувати їхній вплив на життя людини.

Лімфодренажний масаж

Ручний лімфодренажний масаж — це щадна техніка, яка стимулює рух лімфатичної рідини організмом. Такий метод допомагає відновити відтік лімфи з блокованих ділянок у здорові судини [джерело].

Масаж сприяє зменшенню ризику рубцювання, покращує кровообіг у тканинах і може знижувати больові відчуття. Дослідження 2017 року показало [дослідження], що поєднання лімфодренажного масажу з вібраційною терапією може ефективно впливати на перебіг ліпедеми.

Таким чином, цей метод не усуває саму хворобу, але полегшує симптоми і покращує якість життя.

Компресійна терапія

Ще одним методом є використання компресійних засобів: еластичних бинтів або спеціального одягу, який створює тиск на тканини уражених кінцівок.

Компресія допомагає зменшити накопичення рідини у тканинах. Найчастіше вона застосовується з косметичною метою, однак може знижувати ризик подальшого прогресування симптомів.

Регулярне використання компресії полегшує дискомфорт та може стати важливою частиною комплексного підходу до лікування [джерело].

Ліпосакція

Коли інші методи не дають бажаного результату, застосовують ліпосакцію. Це хірургічне втручання, під час якого видаляється жирова тканина, зберігаючи при цьому лімфатичні судини.

Під час процедури хірург вводить під шкіру канюлю — тонкий порожнистий інструмент. За допомогою вакууму жирова тканина розділяється і видаляється з організму.

Найефективнішими вважають дві методики:

• Тумесцентна: перед видаленням жиру у тканину вводять сольовий розчин.
• Водоструминна: жир відділяють за допомогою струменя сольового розчину, після чого видаляють вакуумом.

Ліпосакція може значно зменшити об’єм тканин та полегшити симптоми, однак потребує ретельного підходу і професійного виконання [джерело].

Прогноз і якість життя

Ліпедема не має відомого методу повного лікування. Проте при належному підході можна ефективно контролювати прояви хвороби, знижувати біль і зберігати рухливість. Своєчасні дії допомагають уникнути тяжких ускладнень і підтримувати повсякденну активність.

Нерідко ліпедему плутають з іншими станами, через що вона залишається недіагностованою або неправильно лікується. Така ситуація ускладнює перебіг захворювання та негативно впливає на життя людини. Важливим є розуміння того, що хвороба потребує спеціального підходу, а не загальних методів контролю ваги.

Окрім фізичних проявів, ліпедема може впливати й на психологічний стан. Багато людей стикаються з депресією та відчуттям ізоляції. Це пов’язано як із болем і втратою рухливості, так і з браком обізнаності суспільства про хворобу.

У 2021 році в Польщі було проведено опитування, яке показало, що значна частина людей з ліпедемою повідомляє про низьку якість життя та важкі депресивні прояви [дослідження-опитування]. Чим серйозніші симптоми, тим гірше оцінювали власний стан опитані учасники.

Додаткову допомогу може надати спілкування в групах підтримки. Це створює можливість ділитися досвідом, отримувати поради та відчувати, що людина не залишилася сам на сам із проблемою.

Що таке хламідіоз?

Мігрень: опис, причини, симптоми, лікування

Склерит: запалення оболонки ока