Вологість і астма: чому зростає ризик загострень

Увечері 21 листопада 2016 року над Мельбурном пройшов грозовий фронт. Температура впала на 10 °C, вологість піднялася понад 70%, а в повітрі було дуже багато пилку трав. За наступні 30 годин до відділень невідкладної допомоги звернулися на 3365 людей більше, ніж зазвичай, через проблеми з диханням, ще 476 госпіталізували з астмою понад звичну кількість, 10 людей померли. Лише 28% опитаних пацієнтів раніше мали діагноз астми^[1]. Такі епізоди рідкісні, але буденнішу версію добре знають багато людей із бронхіальною астмою: у задушливий вологий день на вулиці дихати важче. Причин дві. Волога й спека діють на бронхи безпосередньо, а ще змінюють повітря довкола: у ньому більше пилку й озону, а вдома розмножуються пліснява та пилові кліщі.

Читайте:

Як полегшити свистяче дихання у домашніх умовах

Як полегшити свистяче дихання вдома: чому в грудях свистить, які симптоми супроводжують свист, що можуть дати...

Як вологість впливає на астму

Для людини з астмою вогкий задушливий день може стати відчутним випробуванням. У систематичному огляді 16 досліджень про погоду й госпіталізації дорослих з астмою шість робіт пов'язали госпіталізації і з температурою, і з відносною вологістю, п'ять лише з температурою, а чотири вказали на грози^[2]. Діє і сама водяна пара, і те, як волога змінює склад повітря.

Пряма дія вологи на бронхи

Гаряче вологе повітря саме по собі подразнює дихальні шляхи. У відповідь бронхи звужуються, і в грудях з'являється відчуття тиску. Таке звуження називають бронхоспазмом (лікарі кажуть також бронхоконстрикція). При астмі бронхи гіперреактивні, тобто відповідають на подразник швидше й сильніше, ніж у здорових людей. Недарма в народі астму здавна називали «ядухою», від слова «задуха».

Опосередковані фактори

Крім прямої дії, волога й спека підсилюють кілька відомих тригерів астми, тобто чинників, що провокують симптоми^[3]:

• Пилок: у вологому повітрі, особливо під час грози, пилкові зерна легше лопаються на дрібні частинки, які вдихаються глибше в бронхи^[4]. Найбільше це стосується людей з пилковою алергією.
• Забруднення повітря: приземний озон утворюється з вихлопних і промислових викидів під дією сонця й найчастіше досягає небезпечного рівня в спекотні сонячні дні в містах. Люди з астмою належать до групи найвищого ризику^[5].
• Пліснява: у народі її називають цвіллю, і їй найкраще у вогких приміщеннях. Вогкість і пліснява в оселі пов'язані зі зростанням частоти респіраторних симптомів і проявів астми приблизно на 30–50%^[6]. Окремий ризик мають люди з алергією на плісняву.
• Пилові кліщі: у вологому повітрі вони активніше розмножуються в матрацах, подушках, килимах і м'яких меблях. Для людей з алергією на пилових кліщів це головний домашній тригер.

Симптоми астми при високій вологості

У вологу спеку симптоми можуть з'явитися раптово, особливо під час фізичного навантаження чи навіть короткої прогулянки. Самі ознаки при цьому ті самі, що й за будь-якої іншої погоди, і часто сильніші вночі та рано вранці^[3]:

• Кашель: зазвичай сухий, надсадний, не приносить полегшення і може з'являтися навіть у спокої.
• Свистяче дихання: свист на видиху, який вказує на звуження дихальних шляхів.
• Стиснення в грудях: відчуття важкості або тиску, ніби «щось стискає» зсередини.
• Задишка: важко дихати навіть без активності, наприклад під час розмови чи сну.

Ці симптоми виникають через звуження бронхів і набряк їхньої слизової оболонки. Вони бувають і при інших хворобах, але якщо щоразу повторюються в задушливі дні, вологість цілком може бути вашим тригером.

Наскільки сильно бронхи реагують на спеку з вологою, показав невеликий експеримент. Шість людей із легкою астмою і шість здорових 4 хвилини часто й глибоко дихали повітрям температурою 49 °C і вологістю 75–80%. У людей з астмою опір дихальних шляхів одразу зріс на 112%, і вони почали кашляти. У здорових опір збільшився лише на 22%, кашлю не було. Таке саме дихання повітрям кімнатної температури підвищувало опір у людей з астмою на 38%^[7].

Коротко: гаряче вологе повітря звужує бронхи людей з астмою значно сильніше, ніж у здорових, тож задуха в спекотний вологий день є реальною реакцією організму, а не враженням.

Чому вологість викликає симптоми астми

За відчуттям «важкого» повітря стоять цілком конкретні механізми.

Бронхоспазм і C-волокна

Учені вважають, що гаряче вологе повітря подразнює чутливі до тепла нервові закінчення в слизовій бронхів, так звані C-волокна. Сигнал від них рефлекторно, через блукаючий нерв, звужує бронхи й запускає кашель. На користь цього пояснення свідчить те, що в згаданому експерименті попереднє вдихання іпратропію броміду, препарату, що блокує цей рефлекс, повністю запобігало звуженню бронхів у людей з астмою^[7]. Тому спазм розвивається швидко і може потребувати негайних дій.

Алергени та середовище

Крім нервової реакції, вологість створює сприятливі умови для речовин, які часто провокують астму:

• Пліснява: росте на вогких поверхнях у ванних кімнатах, підвалах, біля вікон із конденсатом. Якщо намоклі матеріали висушити протягом 24–48 годин після протікання, пліснява здебільшого не з'являється^[8].
• Пилові кліщі: найактивніші, коли відносна вологість перевищує 50%. У дослідженні, де в оселях 17 місяців підтримували вологість нижче 51%, кількість живих кліщів у грамі пилу зменшилася з 401 до 8, а вміст їхнього алергену з 17 до 4 мкг^[9].
• Озон: один з найнебезпечніших забруднювачів для людей з астмою. Він частіше спричиняє напади й робить легені вразливішими до інфекцій. Озону найбільше вдень і рано ввечері, бо утворюється він під дією сонця^[10].

Комбінація спеки й вологості

Разом ці два чинники діють сильніше, ніж кожен окремо. Гаряче повітря подразнює бронхи, а висока вологість заважає поту випаровуватися, тому тіло гірше охолоджується і легше перегрівається. Людям з астмою під час сильної спеки доводиться зважати і на дихання, і на ризик теплового удару. Тому літо для багатьох стає сезоном загострень, навіть якщо симптоми в інший час бувають рідко.

Коли вологість занадто низька

Сухе повітря часто недооцінюють, хоча воно теж провокує симптоми. Саме в сухому повітрі найчастіше виникає звуження бронхів під час фізичного навантаження^[11]. Коли людина дихає часто й глибоко, слизова бронхів мусить швидко зігрівати й зволожувати великі об'єми повітря, втрачає воду, і це запускає спазм^[12]. Коли вологість у приміщенні падає нижче 30%, у деяких людей з'являються подразнення, сухий кашель, печіння й сухість у носі. Тому багатьом людям з астмою важко взимку в оселях з інтенсивним опаленням.

Що робити, коли підвищується вологість

Вплинути на погоду ми не можемо, але зменшити ризик загострення у вологі дні цілком реально. Головне знати, коли діяти, і мати чіткий план.

Залишатися в приміщенні

Перший і найпростіший крок полягає в тому, щоб обмежити перебування надворі в задушливі дні. Єдиного порогу вологості, після якого всім людям з астмою слід сидіти вдома, немає, тож орієнтуйтеся на власні тригери, прогноз спеки та якість повітря. У приміщенні з кондиціонером не охолоджуйте повітря надто сильно: якщо швидко, без поступового звикання, перейти зі спеки туди, де на 5 °C прохолодніше, симптоми астми можуть посилитися протягом кількох годин або днів^[13]. Піддони й дренаж кондиціонера мають бути чистими^[8], бо в ньому заводиться цвіль.

Раннє розпізнавання загострення

Вчасна реакція на симптоми допомагає не допустити повноцінного нападу. У вологу погоду уважно прислухайтеся до себе й помічайте перші зміни:

• кашель, що посилюється у спокої
• відчуття стискання в грудях або нестачі повітря
• свист під час видиху
• поява задишки навіть при незначному русі

Якщо будь-який із цих симптомів з'явився, дійте за персональним планом дій при астмі, складеним разом з лікарем. Насторожувати має й те, що інгалятор доводиться використовувати частіше, ніж зазвичай, або симптоми будять уночі: це привід звернутися до лікаря^[3]. Послідовність дій під час тяжкого нападу описує перша допомога при нападі астми.

Використання швидкодіючих бронхолітиків

Коли симптоми вже з'явилися, сядьте рівно, постарайтеся заспокоїтися й скористайтеся інгалятором швидкої допомоги. Для «синього» інгалятора з бронхолітиком короткої дії, наприклад сальбутамолом, рекомендують 1 вдих кожні 30–60 секунд, але не більше 10 вдихів, через спейсер, якщо він є. Якщо ж людина використовує комбінований інгалятор будесоніду з формотеролом і для щоденного лікування, і для швидкої допомоги, роблять 1 вдих кожні 1–3 хвилини, не більше 6. Інша максимальна доза можлива лише тоді, коли її вказано у вашому плані дій. Викликайте швидку за номером 103 або 112, якщо стан погіршується, після максимальної дози не легшає або інгалятора немає під рукою. Навіть коли напад минув, протягом 2 днів треба показатися лікарю^[3].

Бронхолітик короткої дії розслабляє м'язи бронхів за кілька хвилин, але на запалення, з якого починається астма, не впливає. Тому Глобальна ініціатива з боротьби з астмою (GINA) не радить лікувати астму самим лише таким препаратом: дорослим і підліткам потрібне лікування, що містить інгаляційний кортикостероїд^[14].

Коротко: інгалятор швидкої допомоги знімає спазм, але не лікує запалення. Якщо в задушливі дні він потрібен дедалі частіше, лікування варто переглянути з лікарем, а не терпіти до осені.

Як запобігати загостренням при вологості

При астмі запобігти загостренню завжди простіше, ніж зупиняти напад. Якщо ви знаєте, що вологість впливає на ваш стан, підготуватися можна заздалегідь.

Перевірка якості повітря

У спекотні дні якість повітря часто погіршується. Стежити за нею допомагає індекс якості повітря (AQI), який показують погодні застосунки й сервіси моніторингу. Шкала має значення від 0 до 500: до 50 повітря добре, 51–100 прийнятне, 101–150 нездорове для чутливих груп, понад 150 нездорове вже для всіх^[15].

Люди з астмою належать до чутливих груп. Коли індекс у межах 101–150, їм радять робити активність надворі коротшою й менш інтенсивною, частіше відпочивати й планувати її на ранок. Понад 150 слід уникати тривалого чи інтенсивного навантаження і подумати про те, щоб перенести заняття в приміщення, а понад 200 узагалі відмовитися від фізичної активності надворі. За будь-якого рівня забруднення інгалятор швидкої допомоги має бути під рукою^[10].

Контроль вологості в приміщенні

Проблемна вологість трапляється і в оселі. Для житла рекомендують відносну вологість від 30 до 50% і в жодному разі не вище 60%^[8]. Виміряти її допоможе недорогий гігрометр.

Ось як тримати вологість під контролем:

• Осушувач або кондиціонер: вмикати, коли вологість у приміщенні зависока^[8], особливо в спальні та у ванній.
• Витяжка під час готування або душу: або хоча б відчинене вікно, щоб пара виходила назовні^[8].
• Кришка на каструлі: під час кипіння вона зменшує кількість пари в кухні.
• Полагоджені протікання: вода з труб, дахів і зливів дає оселі зайву вологу, тож протікання усувають якомога швидше^[8].
• Провітрювання: вікна краще відчиняти, коли надворі сухіше, ніж у кімнаті. Одразу після дощу чи в тумані вуличне повітря зазвичай ще вологіше.

Пересушувати повітря теж не варто. Якщо вологість опускається нижче 30%, допоможе зволожувач, але піднімати вологість ним понад 50% не слід. Воду в баку міняють щодня, прилад миють кожні три дні, щоб у ньому не розмножувалися мікроорганізми, а заливати краще дистильовану воду^[16].

Уникнення фізичного навантаження на вулиці

Фізична активність у спеку й вологу належить до найчастіших причин загострень. Під час навантаження дихання стає глибшим і частішим, тож у легені потрапляє більше подразників.

Відмовлятися від руху не потрібно. Тренування в спеку краще перенести в зал, басейн чи інше приміщення з кондиціонером, а якщо такої можливості немає, займатися зранку, коли прохолодніше і озону найменше. Людям, у яких бронхи звужуються під час навантаження, Американське торакальне товариство наполегливо радить використовувати бронхолітик короткої дії перед тренуванням^[17]. Допомагає також розминка, а займатися не варто, коли повітря забруднене, або біля щойно скошених газонів^[18].

Найгірші погодні умови при астмі

Висока вологість є потужним тригером, але не єдиним. Інші погодні умови теж здатні спровокувати напад навіть у тих, хто зазвичай добре контролює астму.

Ось погодні фактори, які найчастіше погіршують перебіг астми:

• Сильна спека: температура в дослідженнях пов'язана з госпіталізаціями з приводу астми частіше за інші погодні чинники^[2], а в спекотні сонячні дні до неї додається озон.
• Холод і сухість: морозне повітря подразнює бронхи й може спричинити спазм. На холоді краще дихати носом і прикривати рот шарфом або маскою^[18].
• Вітряна погода: вітер розносить пилок і спори грибів, тож у вітряні дні сезону цвітіння симптоми посилюються в людей з алергією.
• Раптові зміни температури: різкий перехід від тепла до холоду чи навпаки, зокрема з вулиці в приміщення з потужним кондиціонером, подразнює дихальні шляхи^[13].
• Гроза в сезон цвітіння трав: рідкісна, але небезпечна ситуація, яку називають грозовою астмою. Найвразливіші люди з алергією на пилок, у тому числі ті, кому астму ніколи не діагностували^[19].

Цих умов не завжди можна уникнути, але їх можна передбачити: стежити за прогнозом, мати інгалятор під рукою і планувати день з урахуванням погоди.

Яка погода може бути сприятливою

Ідеального клімату для всіх людей з астмою не існує, бо тригери в кожного свої й можуть змінюватися з часом^[11]. Схильність організму реагувати на погоду, метеочутливість, у людей з астмою зазвичай має конкретні причини. Найчастіше легше переносять стабільну погоду без надмірних подразників:

• Помірна температура: без спеки й морозу, коли дихальні шляхи не зазнають стресу від холоду чи перегріву.
• Помірна вологість: у межах 30–50%, за якої пліснява й кліщі розмножуються гірше, а слизова не пересихає.
• Чисте повітря: низький індекс якості повітря, мало пилку й озону.
• Відсутність вітру: спокійна погода зменшує поширення алергенів, пилу й інших подразників.

Для багатьох важливий не так тип погоди, як її передбачуваність. Чим менше стрибків температури й вологості, тим легше організму пристосуватися.