Мед часто використовують як природний засіб проти кашлю, особливо в сезон застуд. Але чи може він реально допомогти людям із бронхіальною астмою?

Багато людей звертаються до меду, коли з’являється кашель або дере в горлі. Його приємний смак і густа текстура створюють враження м’якшої дії, ніж у аптечних сиропів. На цьому тлі виникає природне запитання — якщо мед допомагає при застуді, чи не полегшить він і симптоми астми? 

Чи може мед допомагати при астмі

Мед не є засобом лікування астми, але може дещо зменшити прояви деяких симптомів — насамперед кашлю. Це можливо завдяки кільком його властивостям, які стосуються місцевої дії на слизову оболонку дихальних шляхів.

Механізми дії меду

Після вживання меду підвищується вироблення слини, що зволожує ротоглотку й частково зменшує подразнення [джерело]. Крім того, в’язка текстура меду обволікає слизову, створюючи тимчасовий бар’єр, який зменшує чутливість рецепторів кашльового рефлексу. Завдяки протизапальним властивостям він потенційно може знижувати набряк у дихальних шляхах — хоча це не доведено при астмі.

Ці властивості описані загалом для меду як харчового продукту. Утім, на сьогодні немає підтверджень, що вони діють саме при запаленні дихальних шляхів у людей з астмою. Тобто прямий вплив меду на бронхіальне запалення залишається гіпотезою.

Застосування перед сном

За рекомендацією медичного підрозділу Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, дорослим можна приймати 2 чайні ложки меду перед сном, щоб зменшити нічний кашель [джерело]. Це не є лікуванням, але може полегшити сон під час загострення симптомів.

Що каже наука про мед і астму

Наявні наукові дослідження не підтверджують, що мед лікує бронхіальну астму. Більшість даних стосуються кашлю, викликаного гострими респіраторними інфекціями. Проте ці результати можуть частково пояснити, чому мед допомагає зменшити кашель і при астмі.

У дослідженні 2012 року взяли участь 300 дітей віком від 1 до 5 років із симптомами ГРВІ. Частина з них отримувала цитрусовий, евкаліптовий або лабіатний мед, інші — плацебо. У дітей, які приймали мед, спостерігалося зменшення нічного кашлю й покращення сну. [джерело]

Ще один огляд того ж року проаналізував два клінічні дослідження за участю 265 дітей із гострим кашлем. Автори порівняли дію меду з дією дифенгідраміну та декстрометорфану — поширених компонентів сиропів від кашлю. Результати були несподівані: мед виявився принаймні не гіршим, а іноді навіть дещо ефективнішим. Він також мав кращий ефект, ніж повна відсутність лікування. [огляд]

Інше, менш відоме дослідження 2014 року проводили на тваринах. У ньому вивчали, чи може інгаляція меду зменшити симптоми астми. Результати виявилися позитивними, але їх ще не підтверджено на людях. [дослідження]

На основі всіх цих даних можна зробити висновок:

  • Мед полегшує кашель — це підтверджено при інфекційних станах.
  • Його ефективність порівнянна з деякими аптечними засобами від кашлю.
  • Жодне дослідження не підтвердило, що мед безпосередньо впливає на запалення при астмі у людей.

Ризики використання меду

Попри м’яку дію і загальну безпечність, мед не підходить для всіх. Є конкретні ситуації, коли його вживання може бути небезпечним або викликати побічні реакції.

Насамперед мед категорично заборонений дітям до 12 місяців. Причина — ризик ботулізму. Це рідкісне, але дуже небезпечне отруєння, яке викликає бактерія Clostridium botulinum. Спори цієї бактерії можуть міститися в натуральному меді. Для дорослих і дітей старшого віку вони не становлять загрози, бо кишкова флора блокує їх розвиток. Але в немовлят імунна система ще недостатньо розвинена, тому навіть невелика кількість спор може спричинити інтоксикацію. Пастеризація не гарантує безпечності, тому правило залишається без винятків: дітям до року мед давати не можна. [джерело]

Окремо варто згадати про алергічні реакції. Люди з чутливістю до пилку можуть відчувати симптоми алергії після вживання меду. Це не пов’язано з алергією на бджолину отруту — основною причиною є мікроскопічні частки пилку, що потрапляють у мед під час його виробництва. 

До можливих проявів алергії на мед належать:

  • чхання
  • сльозотеча
  • нежить
  • висипання
  • задишка або хрипи.

У рідкісних випадках реакція може бути сильною, з відчуттям стискання грудної клітки й утрудненим диханням. Такий стан потребує негайної медичної допомоги.

Чому мед не є основним методом лікування

Хоча мед може частково полегшити кашель, він не здатен контролювати перебіг астми. Це хронічне захворювання дихальних шляхів, яке потребує комплексного лікування, а не лише симптоматичного полегшення.

Уникнення алергенів

У багатьох випадках астма має алергічне походження. Контакт із пилком, шерстю тварин або домашнім пилом може провокувати загострення. Тому важливо зменшити вплив алергенів. Наприклад, людям із пилковою сенсибілізацією рекомендують обмежити перебування на вулиці в сезон цвітіння та тримати вікна зачиненими під час високої концентрації пилку в повітрі.

Відмова від куріння

Тютюновий дим пошкоджує війчастий епітелій, що вистилає дихальні шляхи. У людей з астмою ці шляхи вже запалені та чутливі, а куріння значно погіршує стан і ускладнює лікування. Пасивне куріння також має негативний вплив.

Медикаментозна терапія

Основою лікування астми є інгаляційні препарати. До них належать бронхолітики, які швидко розширюють дихальні шляхи під час нападу, та інгаляційні кортикостероїди — для довготривалого контролю симптомів. Призначенням і підбором доз займається лікар. Прийом меду жодним чином не замінює ці засоби, і спроби робити це можуть бути небезпечними.

Підсумок

Мед — це не більше ніж м’який помічник у зменшенні кашлю, що іноді супроводжує астму. Його дія не стосується основних механізмів хвороби, а лише торкається поверхневих симптомів. Якщо сприймати мед як додаткову підтримку — в розумних межах і з урахуванням усіх протипоказань — він може бути корисним. Але спроби замінити ним інгалятори чи медикаментозне лікування — небезпечна ілюзія. Контроль астми потребує системного підходу, в якому мед займає не центральне, а допоміжне місце.