Чи допомагає мед при астмі?

В огляді Cochrane ложка меду полегшувала гострий кашель у дітей навіть краще, ніж сальбутамол, той самий «синій інгалятор», який носять із собою багато людей з астмою^[1]. Звучить як аргумент на користь меду при астмі. Проте в цих дослідженнях діти кашляли через застуду, а не через звуження бронхів. Під час нападу астми все навпаки: сальбутамол розкриває дихальні шляхи за кілька хвилин, а мед на них не впливає.

Чи може мед допомагати при астмі

Мед не лікує бронхіальну астму (у народі її здавна називають «ядухою»), але може трохи пом'якшити один із її симптомів, насамперед кашель. Ця дія місцева: мед впливає на подразнене горло і кашльовий рефлекс, а запалення в бронхах, з якого починається астма, залишається без змін.

Механізми дії меду

Точно пояснити, чому мед заспокоює кашель, поки не вдається. Одна з головних гіпотез стосується солодкого смаку: він, імовірно, приглушує кашльовий рефлекс на рівні стовбура мозку. Цим же дослідники пояснюють, чому так добре «працюють» солодкі сиропи від кашлю навіть без активної речовини^[2]. Друге можливе пояснення дає густа в'язка текстура меду, яка ненадовго обволікає подразнену слизову горла.

У меді також є флавоноїди й поліфеноли, яким приписують протизапальну та антиоксидантну дію^[3]. Утім, ці властивості описані для меду як харчового продукту, переважно в лабораторних дослідженнях. Підтверджень, що вони зменшують запалення дихальних шляхів у людей з астмою, немає, тож прямий вплив меду на бронхи залишається гіпотезою.

Застосування перед сном

Найпростіший спосіб, який згадують медичні сервіси, полягає в теплому напої: сік половини лимона, гаряча вода й 1–2 чайні ложки меду. Його дія схожа на сироп від кашлю, хоча доказів на користь такого напою небагато, а немовлятам до року він не підходить^[4]. У дослідженні з дітьми мед давали одноразово, 10 г за 30 хвилин до сну^[5]. Це не лікування, але може допомогти заснути, коли кашель не дає спати при застуді.

Інша річ, якщо кашель будить уночі саме через астму. Нічні пробудження через астму 3 і більше разів на місяць свідчать, що хвороба вже не обмежується рідкісними епізодами^[6]. Мед у такій ситуації лише приглушить сигнал, який означає, що лікування треба переглянути разом із лікарем.

Що каже наука про мед і астму

Наявні дослідження не підтверджують, що мед лікує астму. Більшість даних стосуються кашлю на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), тобто застуди. Частково вони пояснюють, чому мед іноді полегшує й кашель у людей з астмою, але перенести ці результати на астму напряму не можна.

У дослідженні 2012 року взяли участь 300 дітей віком від 1 до 5 років з нічним кашлем на тлі ГРВІ. Одні отримували перед сном евкаліптовий, цитрусовий мед або мед з губоцвітих рослин, інші плацебо, солодкий екстракт фініків. Покращення помітили в усіх групах, проте в дітей, які отримували мед, нічний кашель стихав сильніше, а сон, і дитини, і батьків, був кращим^[5].

Оновлений огляд Cochrane 2018 року об'єднав 6 досліджень за участю 899 дітей з гострим кашлем. Мед, імовірно, зменшував кашель краще, ніж відсутність лікування, плацебо чи дифенгідрамін, а з декстрометорфаном, поширеним компонентом сиропів від кашлю, діяв приблизно однаково. Перевага над плацебо й сальбутамолом трималася до 3 днів, далі різниця зникала. Більшість дітей отримували мед лише одну ніч, тому автори не знайшли сильних доказів ні за, ні проти^[1]. У дорослих і дітей метааналіз 14 досліджень показав, що при інфекціях верхніх дихальних шляхів мед полегшує частоту й силу кашлю краще, ніж звичайний догляд^[7].

Інше, менш відоме дослідження 2014 року проводили на 40 кроликах з експериментальною алергічною астмою. Вдихання розпиленого меду зменшувало кількість клітин запалення в дихальних шляхах і зміни в слизовій бронхів^[8]. Результати на людях не перевіряли. Огляд 2024 року знайшов лише 4 дослідження продуктів бджільництва за участю людей з астмою, усі невеликі, до 80 учасників. Вивчали в них переважно прополіс і складний сироп на основі меду, а одне з досліджень прополісу не виявило змін ні в нічних нападах, ні в показниках дихання^[9].

На основі всіх цих даних можна зробити висновок:

• Мед полегшує кашель, але це підтверджено при застуді та інших гострих інфекціях, здебільшого на коротких курсах.
• Його ефективність порівнянна з деякими аптечними засобами від кашлю, зокрема з декстрометорфаном.
• Жодне якісне дослідження не підтвердило, що мед зменшує запалення бронхів чи кількість нападів у людей з астмою.

Коротко: при застуді ложка меду справді здатна пом'якшити кашель, але при астмі він не розширює бронхи і не зупиняє напад; для цього потрібен інгалятор.

Ризики використання меду

Мед здається м'яким і безпечним продуктом, проте підходить не всім. Є ситуації, коли він може зашкодити.

Насамперед мед не можна давати дітям до 12 місяців через ризик дитячого ботулізму. Це рідкісне, але небезпечне отруєння токсином бактерії Clostridium botulinum, спори якої можуть бути в меді. У дослідженні 150 зразків меду з пасік, ринків і супермаркетів генетичні ознаки цієї бактерії знайшли в 2,6%^[10]. У дорослих і старших дітей кишківник зі спорами справляється, а в немовлят вони можуть прорости в кишківнику й почати виробляти токсин^[11]. Мед залишається єдиним харчовим джерелом дитячого ботулізму, яке стабільно підтверджується; найчастіше хворіють малюки 3–4 місяців, і органи охорони здоров'я одностайно радять не давати мед до року^[12]. Правило стосується будь-якого меду, а також виробів з ним, зокрема сосок-пустушок, змочених медом^[11].

Окремо слід згадати про алергію. Алергія на мед трапляється рідко, але буває тяжкою. Її пов'язують з пилком рослин, що потрапляє в мед, особливо айстрових (амброзії, полину), а також з білками самих бджіл^[13]. Тому найуважнішими варто бути людям з алергією на пилок бур'янів, а таких серед людей з алергічною астмою чимало.

До можливих проявів алергії на мед належать:

• чхання
• сльозотеча
• нежить
• висипання, кропив'янка
• задишка або хрипи.

У рідкісних випадках реакція буває сильною, зі стисканням у грудях і утрудненим диханням. Описано, наприклад, анафілаксію в 5-річної дитини з алергією на пилок амброзії та полину після домашнього меду^[13]. Такий стан потребує негайної медичної допомоги: викликайте швидку за номером 103 або 112.

Ще одна річ, про яку часто забувають: мед складається переважно з цукрів, 1 чайна ложка дає майже 6 г цукру^[14]. Людям з діабетом чи тим, хто стежить за вагою, мед доводиться рахувати як цукор.

Чому мед не є основним методом лікування

Мед може трохи полегшити кашель, але не здатний контролювати перебіг астми. Це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, і за даними Національного центру комплементарного та інтегративного здоров'я США жодні додаткові методи не можуть замінити доведеного лікування^[15]. Те саме стосується інших популярних «природних» засобів, як-от ефірних олій при астмі. Про добавки й рослинні засоби людям з астмою краще порадитися з лікарем, бо деякі з них мають побічні дії або взаємодіють з ліками^[15].

Читайте:

Гомеопатія при астмі: ефективність, ризики, сумісність

Гомеопатія при астмі: на чому тримається цей метод, які засоби пропонують гомеопати, що показали клінічні дос...

Уникнення алергенів

У багатьох людей астма має алергічне походження. Контакт із пилком, шерстю тварин чи домашнім пилом може провокувати загострення^[16], тому важливо зменшити вплив алергенів. При пилковій алергії радять не проводити багато часу надворі в сезон цвітіння, тримати вікна й двері зачиненими, а після прогулянки прийняти душ і перевдягнутися^[17]. При алергії на пилових кліщів допомагають захисні чохли на матраци й подушки та щотижневе прання постільної білизни, а при алергії на тварин тварину краще не пускати в спальню^[18].

Міф: місцевий мед містить «мікродози» пилку і привчає організм до алергену, як вакцина. Насправді: у рандомізованому дослідженні ні місцевий, ні промисловий мед не полегшували симптоми алергічного ринокон'юнктивіту більше, ніж плацебо^[19].

Відмова від куріння

Тютюновий дим пошкоджує війки епітелію дихальних шляхів, які виводять слиз і частки пилу^[20]. У людей з астмою бронхи вже запалені й чутливі, а куріння погіршує стан: курці з астмою гірше контролюють хворобу за всіма основними симптомами, ніж ті, хто ніколи не курив^[21]. Чужий дим теж шкодить, він може спровокувати напад, тому поруч з людиною з астмою не повинні курити^[18].

Медикаментозна терапія

Основою лікування астми є інгаляційні препарати. Бронхолітики швидко розширюють дихальні шляхи під час нападу, а інгаляційні кортикостероїди зменшують запалення в бронхах. Сучасна стратегія Глобальної ініціативи з боротьби з астмою (GINA) не радить дорослим і підліткам лікувати астму самим лише бронхолітиком короткої дії: навіть при легкій астмі лікування має містити інгаляційний кортикостероїд^[22]. Цей принцип діє навіть при інтермітуючій астмі, коли симптоми з'являються лише час від часу. Призначенням і підбором доз займається лікар. Мед жодним чином не замінює ці засоби, і спроби лікувати ним напад можуть бути небезпечними.

Коротко: якщо інгалятор потрібен частіше, ніж зазвичай, а кашель чи задишка будять уночі, це привід звернутися до лікаря, а не збільшувати кількість меду.

Інгалятор швидкої допомоги має бути завжди під рукою^[16]. Якщо під час нападу після максимальної дози інгалятора не легшає або стан погіршується, викликайте швидку за номером 103 чи 112^[16]. Покрокові дії описує перша допомога при нападі астми.