Опис

Натрієва сіль метил-п-гідроксибензоату (харчова добавка E219), або натрій-метилпарабен, — водорозчинна версія метилпарабену (E218). Хімічно це той самий консервант, до якого приєднано атом натрію. Завдяки цьому речовина легко розходиться у воді, тоді як звичайний метилпарабен розчиняється в ній погано.

У кислому чи нейтральному продукті E219 знову стає метилпарабеном і гальмує ріст цвілі, дріжджів і частини бактерій. Тож для продукту й для людини різниці між E218 та E219 практично немає.

Кілька практичних деталей:

  • Частка консерванту. Приблизно 87% маси E219 припадає на метилпарабен, решта — на натрій.
  • Лужний розчин. Водні розчини натрієвих солей парабенів лужні, тому в концентрованому вигляді вони можуть подразнювати тканини[1].
  • Гостра токсичність. У дослідах на мишах смертельна разова доза натрієвої солі становила близько 2 г на кілограм маси тіла, тоді як самого метилпарабену — понад 8 г/кг. Обидві дози в тисячі разів більші за харчові[1].

Застосування

Регламент (ЄС) № 1333/2008 не виділяє E219 окремо: він дозволений разом з іншими парабенами E214–E219 у небагатьох продуктах і в межах, спільних для всієї групи[2]. Це снеки й горіхи в глазурі та кондитерські вироби (не більше 300 мг парабенів на кілограм), паштети й желейне покриття м'ясних виробів, обробка поверхні сушеного м'яса, а також рідкі підсолоджувачі з високим вмістом води.

У безалкогольних напоях, кетчупах, майонезі, джемах чи ковбасах, як стверджують деякі описи, E219 у ЄС не дозволений.

Поза їжею натрій-метилпарабен трапляється в ліках і косметиці, де потрібна водорозчинна форма консерванту. Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) вважає, що до 0,2% метилпарабену в ліках, які ковтають, відповідає безпечній межі для харчових добавок[3].

Реклама

Користь для організму

Користі для здоров'я E219 не має. Натрію він додає мізерно мало, бо й самого консерванту в продукті лічені сотні міліграмів на кілограм. Навіть за максимального вмісту парабенів (300 мг/кг) у пачці снеків на 30 г буде близько 1 мг натрію, а Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) радить дорослим не більше 2000 мг на день[4].

Шкода для організму

Оскільки в організмі E219 перетворюється на метилпарабен, відповіді на питання про безпеку ті самі.

  • Скільки ми отримуємо. За оцінкою дослідження 2026 року, діти 3–12 років отримують з їжею лише 3–6 мікрограмів метилпарабену на кілограм маси тіла на день[5]. Це в тисячі разів менше за безпечну межу.
  • Як швидко виводиться. Метилпарабен швидко розщеплюється, і понад 90% дози виходить із сечею протягом доби. З естрогеновими рецепторами він зв'язується приблизно в 110 000 разів слабше, ніж естрадіол[3].
  • Алергія й кропив'янка. Реакції на парабени рідкісні. Серед 100 людей із хронічною кропив'янкою реакцію на метилпарабен у сліпому тесті не підтвердили в жодного[6].
  • Рак грудей. Доказів, що парабени спричиняють рак молочної залози, немає[7].

Що відбувається з E219 після ковтання? У шлунку сіль стає метилпарабеном, а той у печінці й нирках розщеплюється до пара-гідроксибензойної кислоти. Людина виводить цю кислоту із сечею приблизно порівну у вільному вигляді та у зв'язці з амінокислотою гліцином[1]. Саме тому в крові людей майже не знаходять незміненого метилпарабену.

Досліджень, у яких саме натрієва сіль поводилася б інакше, ніж метилпарабен, ми не знайшли. Безпечна межа для обох спирається на тривалі досліди з метилпарабеном: щури 96 тижнів їли корм із 2% речовини без жодних змін, а цуценята понад рік отримували до 1000 мг/кг на день і лишалися здоровими[1].

Читайте:

Харчова добавка E218 (Метил-п-гідроксибензоат)

Чи безпечна добавка E219?

Так, у дозволених кількостях. Це та сама речовина, що й метилпарабен, лише краще розчинна у воді. З їжею ми отримуємо її у тисячі разів менше за безпечну межу, і вона швидко виводиться з організму.

Регулювання

E219 дозволений у Європейському Союзі. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2004 році включило натрієві солі метил- та етилпарабену в спільне допустиме добове споживання (ДДС) — до 10 мг на кілограм маси тіла[8]. ДДС — це кількість речовини, яку людина може отримувати з їжею щодня впродовж усього життя без шкоди. Для дорослого вагою 70 кг це 700 мг на день.

Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) тримає для метилпарабену ту саму межу з 1973 року[9]. У 2006 році комітет виключив із групи пропілпарабен, а метил- та етилпарабен залишив із межею 10 мг/кг[10]. У ЄС пропілпарабен прибрали з харчових добавок того ж року[11], а метил- і етилпарабен та їхні натрієві солі залишилися дозволеними.

Для дитини вагою 20 кг безпечна межа становить 200 мг метил- та етилпарабену на день. Пачка снеків на 30 г із максимально дозволеним вмістом парабенів дає не більше 9 мг, а реальне споживання метилпарабену дітьми, за іспанськими даними, ще в десятки разів нижче[5].

Підсумок

E219 — розчинна у воді форма метилпарабену з такими самими обмеженими дозволами в ЄС: снеки, горіхи в глазурі, солодощі, паштети. В організмі вона стає звичайним метилпарабеном, швидко виводиться, а її реальне споживання в тисячі разів нижче за безпечну межу. Алергія на неї рідкісна, а зв'язок із раком не доведений.

Джерела11
  1. Огляд. 269. Hydroxybenzoate, p- ethyl, methyl, propyl esters (WHO Food Additives Series 5). INCHEM (WHO/IPCS).
  2. EUR-Lex - 02008R1333-20260818 - EN. EUR-Lex.
  3. EMA
  4. Sodium reduction. World Health Organization.
  5. Дослідження. González-Palacios P. та ін. Assessment of the exposure of Spanish children and adolescents to bisphenols and parabens using dietary and human biomonitoring data. Environ Pollut, 2026.
  6. Дослідження. Rajan JP. та ін. Prevalence of sensitivity to food and drug additives in patients with chronic idiopathic urticaria. J Allergy Clin Immunol Pract, 2014.
  7. Antiperspirants/Deodorants and Breast Cancer.
  8. EFSA advises on the safety of paraben usage in food. EFSA.
  9. JECFA Evaluations-METHYL p-HYDROXYBENZOATE-. INCHEM (WHO/IPCS).
  10. WHO | JECFA. World Health Organization.
  11. EUR-Lex