Хірургічні методи іноді стають єдиним шляхом вирішення проблеми, коли організм не справляється самостійно. Вони дають шанс відновити рівновагу і повернутися до звичного життя.

Тіло має власні межі витривалості. Коли природні механізми не спрацьовують, на перший план виходить медицина з інструментами, що дозволяють допомогти там, де це найбільше потрібно. Сучасна хірургія здатна поєднувати точність і мінімальне втручання, залишаючи простір для швидкого відновлення.

Що таке перку́танна нефролітотомія

Перку́танна нефролітотомія — це операція, яка дає змогу видалити камінь у нирці (конкремент) з нирки, якщо він занадто великий, щоб пройти природним шляхом, або не піддається іншим видам лікування. Слово «перку́танна» означає доступ через шкіру, а «нефролітотомія» — хірургічне усунення каменя з нирки. У таких випадках інші методи, як ударно-хвильова літотрипсія чи лазерна уретероскопія, не приносять результату, тому застосовують цей варіант втручання.

Рівень ефективності процедури високий — від 75 до 98 відсотків. Це робить її основним методом при складних формах сечокам’яної хвороби, коли інші шляхи виявляються безрезультатними.

Перку́танна нефролітотомія належить до малоінвазивних процедур, адже для доступу до нирки роблять невеликий розріз. Проте її відносять до великих операцій. Це пояснюється тим, що втручання відбувається під загальним наркозом, вимагає проникнення в тканини нирки та подальшого періоду відновлення. Попри менший ризик ускладнень порівняно з відкритими методами, за обсягом і значенням така операція все ж потребує серйозної підготовки й спостереження.

Кому підходить перку́танна нефролітотомія

Більшість каменів у нирках виходять самостійно й не потребують хірургічного втручання. Якщо конкремент невеликий, лікар може порадити ударно-хвильову літотрипсію чи лазерну уретероскопію. Але коли камінь занадто великий або ці методи не допомагають, оптимальним рішенням стає перку́танна нефролітотомія.

Є кілька основних випадків, коли саме цей метод є доцільним:

  • Великі камені: надто великі для природного виходу або для руйнування менш інвазивними способами.
  • Неефективність інших методів: літотрипсія чи уретероскопія не дали бажаного результату.

У таких ситуаціях перку́танна нефролітотомія дозволяє досягти мети та уникнути відкритої операції, яка була б значно травматичнішою.

Як проводять операцію

Процедуру виконує уролог, який спеціалізується на хірургічному лікуванні сечокам’яної хвороби. У роботі бере участь команда: уролог, анестезіолог та медсестри. Всі етапи проводяться під загальним наркозом, щоб людина не відчувала болю та залишалася нерухомою.

Положення пацієнта

Найчастіше пацієнта кладуть на живіт (prone). У деяких випадках операцію виконують у положенні на спині (supine) або у модифікованому варіанті на спині з підтримкою під боком. Це залежить від доступу до нирки та технічних умов.

Хід операції

Через розріз розміром близько 1 сантиметра або менший у спину чи бік вводять захисну трубку. Через неї у нирку потрапляє нефроскоп — тонкий інструмент із відеокамерою. За його допомогою хірург знаходить конкремент і видаляє його. Якщо камінь надто великий, його спершу подрібнюють лазером або ударно-хвильовим апаратом, а потім витягують частинами.

Завершення процедури

Після видалення каменя лікар може встановити дренажну трубку або уретеральний стент. Вони допомагають відтоку сечі та сприяють загоєнню. На розріз накладають шви, після чого накривають його пов’язкою.

Тривалість і частота проведення

Операція зазвичай триває від двох до чотирьох годин, залежно від розміру каменя та складності доступу до нього. Це досить тривала процедура, адже потребує максимальної точності та ретельного контролю кожного етапу.

Підготовка до операції

Перед перку́танною нефролітотомією пацієнт проходить консультацію, де лікар оцінює загальний стан здоров’я і перевіряє основні показники — температуру, пульс і артеріальний тиск. Важливо повідомити про всі ліки, які приймаються, включно з рослинними добавками, адже деякі з них підвищують ризик кровотечі.

Також необхідно розповісти про всі відомі алергії. Це стосується не лише ліків, а й латексу, йодовмісних розчинів, антисептиків на основі спирту чи харчових продуктів. Така інформація допомагає уникнути ускладнень під час операції.

Лікар дає вказівки щодо харчування і прийому рідини: після опівночі у ніч перед втручанням не можна їсти чи пити. Якщо є потреба прийняти необхідні препарати, їх дозволено запити лише ковтком води.

Для уточнення розташування та розміру каменя проводять візуалізаційні обстеження:

  • Комп’ютерна томографія: дає детальне зображення нирок і сечовивідних шляхів.
  • Ультразвукове дослідження: допомагає визначити наявність та розмір конкрементів.
  • Рентген: використовується для контролю положення каменя.

Такі кроки дозволяють лікарю ретельно підготуватися і зробити процедуру максимально безпечною.

Що відбувається під час операції

Учасниками втручання є спеціалізована команда: уролог, який безпосередньо виконує процедуру, анестезіолог, що відповідає за наркоз, та медсестри, які допомагають на всіх етапах. Пацієнт перебуває під загальним знеболенням, тому не відчуває болю і не рухається.

Найчастіше людину кладуть на живіт, щоб відкрити доступ до нирки через спину. Іноді операцію проводять у положенні на спині або у модифікованому варіанті на спині з підтримкою під боком. Вибір залежить від конкретних обставин і технічних умов.

Після початку наркозу лікар робить невеликий розріз, приблизно один сантиметр або менший. Через нього вводять захисну трубку, яка утворює канал до нирки. У цей канал вставляють нефроскоп — тонкий інструмент із камерою, що дозволяє побачити камінь і контролювати його видалення.

Якщо конкремент великий, його дроблять спеціальним обладнанням: лазером або ударно-хвильовим пристроєм. Подрібнені частини витягують поетапно. Коли камінь видалено, у нирку можуть встановити дренажну трубку або уретеральний стент, щоб забезпечити відтік сечі і прискорити загоєння. Після цього розріз ушивають і накривають пов’язкою.

Що відбувається після операції

Після завершення втручання пацієнта переводять у післяопераційну палату. Анестезіолог поступово припиняє подачу наркозу, і протягом кількох хвилин людина прокидається. У перші хвилини можливі сонливість і відчуття слабкості, але це нормальна реакція організму.

На місце розрізу накладають пов’язку для захисту шва. Вилучений камінь можуть відправити у лабораторію, де визначають його склад. Це допомагає встановити причину утворення каменів і підібрати заходи для запобігання новим.

Далі пацієнта переводять у кімнату відновлення. Там контролюють тиск, пульс, температуру та загальне самопочуття. Лікарі відразу підбирають знеболювальні препарати, щоб полегшити біль після операції. Хоча метод малоінвазивний, певний дискомфорт зберігається, тому контроль болю є важливою частиною лікування.

У стаціонарі зазвичай залишаються на одну добу. Це потрібно для того, щоб переконатися у правильному відновленні та відсутності ускладнень. Протягом одного-двох тижнів у сечі може з’являтися незначна домішка крові. Такий стан є звичним і не становить небезпеки.

Переваги перку́танної нефролітотомії

Основною перевагою цієї операції є можливість видалення каменів, які не виходять самостійно і не піддаються іншим методам лікування. Вона дозволяє уникнути відкритого втручання, що було б значно травматичнішим.

Ще одна важлива риса — малоінвазивність. Невеликий розріз зменшує ризик ускладнень і скорочує час відновлення. На відміну від класичних операцій, після цього методу людина швидше повертається до звичних справ.

Таким чином, перку́танна нефролітотомія поєднує ефективність і менший вплив на організм, що робить її пріоритетним вибором у складних випадках сечокам’яної хвороби.

Ризики та ускладнення

Будь-яке хірургічне втручання має потенційні ризики, і перку́танна нефролітотомія не є винятком. Хоча цей метод належить до малоінвазивних і зазвичай проходить без серйозних проблем, лікарі завжди попереджають про можливі ускладнення.

  • Ризики наркозу: можливі алергічні реакції або інші ускладнення, пов’язані із загальним знеболенням.
  • Кровотеча: утворення гематоми, згустків чи тромбів. Іноді вони мають вигляд густої темної маси, схожої на кетчуп.
  • Інфекційні ускладнення: інфекція сечових шляхів, у тяжких випадках — сепсис.
  • Проблеми загоєння: накопичення рідини у зоні втручання (серома) або уповільнене відновлення тканин.
  • Пошкодження нирки: під час маніпуляцій існує ризик травмування органа.
  • Неповне видалення каменя: іноді частина конкременту залишається і потребує повторної процедури.

Хоч ці ризики і реальні, у більшості випадків пацієнти відновлюються без ускладнень. Важливо дотримуватись усіх рекомендацій лікаря після операції, щоб знизити ймовірність негативних наслідків.

Біль після операції

Перку́танна нефролітотомія належить до втручань, що супроводжуються помірним болем. Найчастіше дискомфорт відчувається у перші дні після операції. Для його полегшення лікарі призначають знеболювальні засоби.

Наявність дренажної трубки може бути причиною неприємних відчуттів, але після її вилучення біль зазвичай зменшується. Часто найбільший дискомфорт викликає уретеральний стент, який залишають у нирці для забезпечення відтоку сечі. Коли його видаляють, стан поступово покращується.

Відновлення та прогноз

Час відновлення залежить від особливостей організму, але загалом становить від двох до чотирьох тижнів. У цей період важливо дбайливо ставитися до себе, поступово повертаючись до звичної активності.

Протягом перших двох тижнів слід уникати фізичних перевантажень і піднімання важких речей. Є конкретна межа — не брати нічого важчого за галон молока, що відповідає приблизно чотирьом кілограмам. Це правило допомагає зменшити ризик ускладнень і дає змогу тканинам загоїтися.

Повернення до роботи чи навчання відбувається по-різному: більшість людей, чия діяльність не потребує фізичних навантажень, можуть повернутися вже за тиждень. Тим, хто має роботу з важкими зусиллями, радять брати принаймні два тижні відпочинку.

Коли звертатися до лікаря

Після виписки потрібно уважно стежити за станом організму. Є симптоми, які можуть свідчити про ускладнення і вимагають негайного звернення до лікаря.

  • Сильна кровотеча: яскраво-червона кров або великі згустки у сечі.
  • Темна сеча: значна домішка крові, яка не зменшується.
  • Висока температура: понад 38 °C.
  • Інфекційні ознаки: озноб, гнійні виділення з рани, посилення болю.
  • Проблеми з відтоком сечі: труднощі чи повна відсутність сечовипускання.

Такі прояви потребують швидкої реакції, адже лише своєчасне втручання допоможе уникнути серйозних наслідків.

Підсумок

Перку́танна нефролітотомія стала важливим кроком у хірургічному лікуванні каменів у нирках. Вона дозволяє усунути великі конкременти без відкритого втручання, зберігаючи при цьому високий рівень ефективності.