Чи допомагає заморожування позбутися бородавок

У нідерландському випробуванні 250 людей із бородавками лікували трьома способами: рідким азотом, саліциловою кислотою або просто чекали. Через 13 тижнів звичайні бородавки на руках зникли в 49% тих, кому їх заморожували, у 15% після кислоти і лише у 8% у групі очікування. А от на підошвах різниці між трьома групами не виявилося^[1]. Тож відповідь на запитання із заголовка залежить від того, де виросла бородавка. Заморожування бородавок залишається одним із найпоширеніших способів їх видалення: дуже низька температура руйнує уражену тканину, і вона поступово відмирає. У клініці для цього використовують рідкий азот, а вдома аптечні засоби з сумішшю диметилового ефіру та пропану^[2]. Принцип дії той самий, але сила холоду і результат помітно відрізняються.

Читайте:

Що таке бородавки: види, причини, лікування

Бородавки: що це таке, які вони бувають на руках, ногах і обличчі, чому з'являються і як передаються, чим борода...

Які бородавки піддаються заморожуванню

Дерматологи заморожують звичайні, підошовні бородавки (у побуті «шипиці»), плоскі й ниткоподібні бородавки^[3]. У лікарській мові процедуру називають кріодеструкцією, а в побуті кажуть «припікання азотом», хоча вогню чи жару тут немає: тканину руйнує холод. Генітальні бородавки теж лікують заморожуванням, але тільки в лікаря^[4]: бородавки на статевих органах і на обличчі не лікують самостійно^[5]. Метод не універсальний, і дослідження показують його користь передусім для бородавок на кистях.

Кокранівський огляд 85 випробувань не знайшов переконливої переваги заморожування над плацебо для бородавок будь-якої локалізації, але на кистях результати були кращими, ніж на стопах^[6]. Саме для рук одне з випробувань показало перевагу кріотерапії і над плацебо, і над саліциловою кислотою^[6]. На підошвах картина скромніша: у британському випробуванні з понад 200 учасниками за 12 тижнів бородавки зникли в 14% і після заморожування, і після саліцилової кислоти^[7], а в метааналізі 33 випробувань для підошовних бородавок кріотерапія не перевершила відсутність лікування^[8].

Найкраще кріотерапія працює у таких випадках:

• Бородавки на руках: звичайні бородавки на пальцях і кистях зникають після заморожування частіше, ніж після саліцилової кислоти^[1].
• Підошовні бородавки: заморожування тут не дає переваги над кислотою^[7], але може стати наступним кроком, коли бородавка болить, а інші методи не допомогли. Перед процедурою лікар зрізає ороговілу шкіру, а це, за даними невеликих досліджень, підвищує шанс позбутися бородавки^[9].

Коротко: на кистях заморожування прибирає звичайні бородавки помітно частіше за саліцилову кислоту, а на стопах обидва методи працюють однаково скромно.

Кому підходить кріотерапія

Цей метод доречно розглянути тим, у кого вже були невдалі спроби лікування бородавок аптечними засобами, зокрема саліциловою кислотою. Якщо бородавка не зменшилася після 12 тижнів правильного лікування кислотою, час змінювати план^[9], і заморожування може стати наступним кроком. Кріотерапія також зручна тим, кому важко щодня мазати бородавку: процедур потрібно менше, ніж нанесень кислоти^[9].

Однак не всім легко переносити процедуру: заморожування болюче.

Кріотерапія може бути доречною в таких випадках:

• Неефективність аптечних засобів: бородавки не реагують на саліцилову кислоту або аналогічні препарати.
• Небажання лікуватися щодня: більшості бородавок вистачає від одного до чотирьох сеансів з інтервалом 1–3 тижні^[10], тоді як кислоту наносять щодня тижнями.
• Погана переносимість домашнього лікування: подразнення шкіри або алергічні реакції на місцеві засоби.

Певні групи людей можуть мати труднощі з процедурою або потребують особливої обережності:

• Діти: через біль заморожування застосовують переважно у старших дітей і дорослих^[3], а маленьким дітям його не роблять^[2]. Багато бородавок у дітей минає без лікування.
• Літні люди і люди з поганим кровообігом: ділянки з порушеним кровопостачанням не заморожують^[2]. На гомілках рана після заморожування загоюється повільно, іноді до 3 місяців^[2]. Людям із цукровим діабетом бородавки лікує лікар^[5].
• Люди з темною шкірою: після заморожування в них частіше лишаються світлі або темні плями^[9].
• Люди з хворобами, які загострює холод: синдром Рейно, холодова кропив'янка, кріоглобулінемія^[2].

Як відбувається процедура

Кріотерапію зазвичай проводять у кабінеті лікаря, і триває вона менше хвилини^[10]. Спочатку спеціаліст може обережно зрізати верхній шар бородавки невеликим гострим лезом, особливо на підошві^[9]. Після цього до бородавки прикладають ватний аплікатор або розпилюють на неї рідкий азот зі спеціального балончика. Рідкий азот має температуру −196 °C і залишається стандартом у клінічній практиці^[2]. Іноді застосовують сніг із вуглекислого газу, він холодний до −78,5 °C^[2]. Вірус папіломи людини здатний вижити навіть у рідкому азоті, тому використані аплікатори викидають, а розпилювачі дезінфікують після кожного пацієнта^[9].

Азот тримають, доки навколо бородавки не з'явиться білий обідок завширшки близько 2 мм: зазвичай 10 секунд, для маленьких бородавок 5, для підошовних 20^[9]. Підошовну бородавку після відтавання часто заморожують удруге^[9]. Інтенсивніше заморожування діє краще за щадне, але частіше дає біль і пухирі^[6]. У багатьох людей під час процедури виникає відчутний біль або печіння, а місцеве знеболення зазвичай не потрібне^[10]. Його іноді застосовують для великих бородавок або чутливих ділянок.

Одного сеансу часто буває недостатньо. Процедуру повторюють кожні 2–4 тижні^[3]: частіші сеанси лише додають болю, а результату не покращують^[9]. Після трьох-чотирьох процедур бородавки зникають у 50–70% випадків, а продовжувати довше за 3 місяці або понад чотири сеанси немає сенсу: користі від цього не виявлено^[9]. Між сеансами лікар може порадити наносити вдома саліцилову кислоту^[3].

Домашнє заморожування: що можна, а що — ні

Заморожування бородавок у домашніх умовах відрізняється від клінічної кріотерапії. Безрецептурні набори не містять рідкого азоту: у них суміш диметилового ефіру та пропану, яка охолоджує приблизно до −57 °C^[2], значно тепліше за рідкий азот. Засіб видавлюють на пінний аплікатор і притискають до бородавки на 10–40 секунд залежно від її розміру і місця^[2].

Такі продукти продаються в аптеках під різними торговими назвами, але механізм дії в усіх подібний. Дерматологи визнають, що домашній засіб може допомогти з невеликою бородавкою, проте рівня лікарського заморожування він не дає^[5]. У давньому порівняльному випробуванні такий засіб вилікував 28% пацієнтів проти 58% після рідкого азоту^[11]. Суміш у балончику легкозаймиста: Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) отримало 14 повідомлень про займання таких засобів, люди дістали опіки й пухирі^[12].

Що слід знати про домашні набори для заморожування:

• Не містять рідкого азоту: замість нього використовується інша, менш холодна речовина.
• Підходять лише для однієї чи кількох невеликих бородавок: велика кількість бородавок, бородавка на обличчі чи статевих органах, діабет або ослаблений імунітет, наприклад при ВІЛ, є приводом звернутися до дерматолога^[5].
• Потребують суворого дотримання інструкцій: лікування припиняють, коли бородавка зникла або з'явилися сильне подразнення, пухирі чи інші побічні ефекти^[5].
• Небезпечні поруч із вогнем: балончик тримають подалі від полум'я, сигарет і будь-яких нагрітих предметів^[12].

Якщо ви не впевнені, що наріст справді бородавка, його спершу показують лікареві: невідомі утворення шкіри не заморожують, бо під бородавку може маскуватися рак шкіри^[2].

Що очікувати після процедури

Після заморожування бородавки можуть з'явитися тимчасові неприємні відчуття. Біль після процедури може триматися до трьох днів^[10]. Протягом кількох годин зазвичай утворюється пухир, іноді з кров'янистою рідиною, і це нешкідливо^[2]. Згодом пухир підсихає у струп, який відпадає сам. Обробляти місце особливо не потрібно: його обережно миють водою з милом раз чи двічі на день, а пов'язку накладають, якщо одяг натирає^[2].

Іноді пухир лопається. Тоді ділянку треба очистити: рідина з пухиря може переносити вірус на інші ділянки шкіри^[10]. Не рекомендується проколювати пухир самостійно і зривати струп^[2].

Зазвичай загоєння займає 7–14 днів і майже не лишає рубців^[10], хоча на кисті струп може триматися до 3 тижнів^[2]. У деяких випадках може залишитися невеликий рубець або світла чи темна пляма^[3]. Якщо біль не зменшується або ранка довго не загоюється, доцільно звернутися до лікаря для повторного огляду.

Ускладнення та ризики

Кріотерапія вважається простою і відносно безпечною процедурою, але певні ризики все ж існують^[2]. Одне з ускладнень, на яке варто зважати, це інфікування ранки, особливо коли пухир лопнув.

Ознаки інфекції, на які варто звернути увагу^[2]:

• Збільшення набряку: ділянка стає помітно припухлою.
• Посилення болю: біль не стихає, а наростає, може пульсувати.
• Підвищення температури тіла: гарячка, озноб чи загальне нездужання можуть означати, що інфекція поширюється^[13].
• Густий жовтий вміст пухиря: рідина в ньому мутніє і жовтіє.
• Почервоніння з гноєм: гнійні виділення і почервоніння довкола ранки.

У таких випадках лікар призначає антисептики для місцевого застосування і антибіотики всередину^[2]. Якщо шкіра довкола ранки стала болючою, гарячою і набряклою, це може бути бактеріальний целюліт, і до лікаря треба звернутися терміново: раннє лікування антибіотиками не дає інфекції ускладнитися^[13]. Серед інших можливих ускладнень трапляються тимчасове оніміння, виразки, стійка світла пляма і рубці^[2]. При інтенсивному заморожуванні можливе пошкодження нервів і сухожиль, а після обробки бородавки біля нігтя ніготь може рости деформованим^[9]. Пошкодження нервів зазвичай тимчасове^[2].

Коротко: пухир і біль до трьох днів після заморожування є нормою, а набряк, що наростає, гарячка, гній чи гаряча болюча шкіра довкола ранки є приводом показатися лікареві.