Що таке бородавки: види, причини, лікування

Коли британські дерматологи оглянули руки понад тисячі чоловіків різних професій, бородавки знайшли в 34% м'ясників і лише в 15% офісних працівників. Різницю пояснив один тип вірусу, 7-й: його виявили в багатьох бородавках працівників м'ясного цеху і майже ніколи в людей інших професій^[1]. Звідки цей вірус береться, автори так і не з'ясували. Але історія добре показує головне про бородавки: це інфекція, і що частіше шкіра мокне, мерзне й травмується, то легше вірусу закріпитися.

Що таке бородавки

Бородавки (вірусні бородавки, лат. verruca; у МКХ-10 це рубрика B07) — це доброякісні нарости на шкірі або слизових оболонках, які спричиняє вірус папіломи людини (ВПЛ). У побуті його ще називають «папіломавірусом». Вірус потрапляє в шкіру через дрібні пошкодження: подряпини, порізи, мікротріщини, особливо коли шкіра волога або розм'якла^[2]. Він змушує клітини верхнього шару шкіри розмножуватися швидше, ніж треба. У результаті утворюється ущільнена ділянка, яка може бути плоскою, шорсткою, зернистою, схожою на вузлик або нитку.

Відомо понад 200 типів вірусу папіломи людини^[3], але лише частина з них уражає шкіру і спричиняє бородавки. У кожного типу свої «улюблені» місця. Одні дають нарости на пальцях, інші на стопах, обличчі чи в ділянці статевих органів. Типи, що спричиняють звичайні шкірні бородавки, не пов'язані з раком: онкогенні типи вірусу бородавок не утворюють^[2]. Вони уражають переважно слизові статевих органів, передаються під час сексу і роками можуть нічим себе не виявляти^[3].

Найчастіше бородавки з'являються:

• на пальцях рук і ніг
• на тильній стороні долонь
• на підошвах стоп
• на обличчі
• під або навколо нігтів (навколонігтьові бородавки)
• у ділянці статевих органів і заднього проходу
• на слизовій оболонці рота.

Наскільки бородавки є поширеним явищем

Бородавки мають приблизно 10% людей у світі, а серед школярів 10–20%^[2]. Коли ж дітей оглядають спеціально, цифри виходять ще вищими. У нідерландському дослідженні бородавки знайшли в третини учнів початкових шкіл^[4], а в австралійському серед школярів 4–18 років у 22%, і з віком їх ставало більше: від 12% у 4–6 років до 24% у 16–18 років^[5]. У дорослих бородавки трапляються рідше і зазвичай тримаються довше^[6].

Читайте:

Чому з’являються бородавки у дітей

Бородавки у дітей: чому вони так часто з'являються саме в шкільному віці, як вірус папіломи людини передаєтьс...

Вірус легше приживається там, де захист шкіри або імунітету слабшає. Частіше й тяжче бородавки перебігають у людей, які приймають ліки, що пригнічують імунну систему, після трансплантації органів, під час хіміотерапії, за вроджених імунодефіцитів і в людей з ВІЛ^[7][6]. У загальнонаціональному дослідженні в Південній Кореї люди після пересадки органів чи кісткового мозку мали шкірні бородавки майже вчетверо частіше за ровесників^[8]. Вразливіша й шкіра з порушеним бар'єром, наприклад при атопічному дерматиті^[6]. Є також професії з вищим ризиком: м'ясники, працівники бійень і всі, хто постійно працює в холоді й вологості^[6].

Ймовірність появи бородавок зростає, якщо:

• ви дитина або підліток
• імунітет ослаблений хворобою чи ліками
• руки постійно мають дрібні порізи або тріщини
• є звичка гризти нігті або зривати шкіру навколо них
• працюєте з м'ясом або часто контактуєте з вологими предметами.

Ще один чинник легко недооцінити: бородавки в когось із родини. У дослідженні школярів вони майже вдвічі підвищували шанс мати бородавки й дитині^[4]. Вірус передається через тісний контакт шкіри зі шкірою і через спільні речі: взуття, рушники, мочалки, бритви^[7].

Типи бородавок

Бородавки бувають різні: за виглядом, місцем появи, відчуттями й навіть за типом вірусу. Лікарі класифікують їх за кількома ознаками: де саме вони виникли, як виглядають і який тип вірусу спричинив наріст. Деякі болять, інші лише псують вигляд, а окремі взагалі майже не відчуваються.

Звичайні бородавки (Verruca vulgaris)

Це найтиповіший варіант, у медичних джерелах їх називають ще вульгарними бородавками (від латинського vulgaris, тобто «звичайний»). Вони шорсткі, опуклі, схожі на зернисту кульку. Найчастіше з'являються на пальцях, особливо біля нігтів, або на тильному боці долонь. Усередині часто видно темні цятки: це дрібні судини, закупорені згустками крові. Розмір буває від шпилькової головки до горошини. Найчастіше їх спричиняють типи вірусу 2 і 4, іноді 1, 3, 7, 27, 29 і 57^[2].

Підошовні бородавки

Підошовні бородавки, у побуті «шипиці», з'являються на стопах, особливо на п'ятах і подушечках під пальцями. Під вагою тіла вони вдавлюються в шкіру і часто болять під час ходьби. Зверху виглядають плоскими, але під ними щільне ущільнення з чорними крапками в центрі, оточене світлою ороговілою тканиною. Основні збудники: типи вірусу 1, 2, 4, 27 і 57^[2]. Глибока підошовна бородавка може так боліти, що людина змінює ходу, і з часом з'являється біль у коліні чи стегні^[6].

Мозаїчні бородавки

Мозаїчні бородавки – це не одна бородавка, а ціла група дрібних білуватих утворень, що зливаються в одне плямисте скупчення. Найчастіше ростуть під пальцями або на передній частині стопи. Вони лежать поверхнево, тому болять рідше за звичайні підошовні. Основний збудник: тип вірусу 2^[6].

Плоскі бородавки

Гладенькі, невеликі, майже непомітні на дотик. Через те що їх часто бачать у дітей і підлітків, їх називають ще юнацькими. Можуть бути жовтуваті, коричнюваті або кольору шкіри. Найчастіше виникають на обличчі, шиї, руках. Їх особливість у тому, що вони з'являються масово, іноді десятками, зокрема вздовж подряпин чи слідів від гоління. Спричиняють їх типи вірусу 3, 10 і 28^[2].

Ниткоподібні бородавки

Ниткоподібні бородавки – довгі, тонкі нарости, що виступають над шкірою, схожі на дрібні нитки або шипи. Найчастіше з'являються на обличчі: біля очей, носа, губ. Ростуть швидко й помітно. Причина: типи вірусу 1, 2, 4, 27 і 29^[2]. У побуті такі нарости часто називають «папіломами». Так само кажуть і про м'які звисаючі нарости на шиї чи в пахвах (акрохордони), але це інша річ: їх вірус не спричиняє, і вони не заразні^[9].

Генітальні бородавки

Генітальні бородавки, або гострокінцеві кондиломи (у побуті просто «кондиломи»), з'являються в ділянці статевих органів і навколо заднього проходу. Це дрібні вузлики з шорсткою поверхнею. Можуть бути поодинокими або зливатися у скупчення, схоже на цвітну капусту. Передаються через контакт шкіри зі шкірою під час статевих контактів. Приблизно 90% випадків спричиняють типи вірусу 6 і 11^[10].

Бородавки м'ясників

Бородавки м'ясників утворюються переважно на руках у тих, хто регулярно контактує з сирим м'ясом або працює в постійній вологості й холоді. Зовні схожі на звичайні бородавки, але бувають більшими і більше нагадують цвітну капусту. Спричиняє їх переважно тип вірусу 7^[6].

Фокальна епітеліальна гіперплазія (хвороба Гека)

Рідкісний тип бородавок, який уражає слизову оболонку рота. Утворення м'які, пласкі, світлі або тілесного кольору, ростуть на внутрішній поверхні щік, губ чи на язиці. Частіше трапляються в дітей. Відомі збудники: типи вірусу 13 і 32^[2].

Як виглядають бородавки

Зовнішній вигляд бородавки залежить від її типу, місця появи й навіть віку людини. Вони можуть бути поодинокими або згрупованими, плоскими або опуклими, гладенькими чи зернистими. Розміри різняться: від майже непомітних до скупчень у кілька сантиметрів. Колір теж неоднаковий: одні майже зливаються зі шкірою, інші мають жовтуватий, бурий або сіруватий відтінок.

У багатьох бородавках видно дрібні чорні або темно-коричневі крапки. Це капіляри, закупорені тромбами; якщо бородавку зрізати, з них виступають крапельки крові^[6].

Міф: у бородавки є «корінь», і якщо його не видалити, вона виросте знову. Насправді: бородавка росте лише у верхньому шарі шкіри, епідермісі, а темні «корінці» є тромбованими судинами^[6]. Повертається вона через те, що вірус лишився в навколишній шкірі.

За формою та структурою бородавка може бути:

• опуклою й куполоподібною
• гладкою та плоскою
• шорсткою й зернистою
• ниткоподібною або схожою на палець
• зі скупченням чорних точок у центрі

Схожими на бородавки бувають і зовсім інші утворення. Шорсткі коричневі нарости на тілі в людей середнього й старшого віку в побуті називають «старечими бородавками». Медична назва цього стану себорейний кератоз. Він не має стосунку до вірусу, не заразний і не перетворюється на рак шкіри; до 40 років його мають 30% людей, а до 70 років уже 75%^[11]. На стопі бородавку легко сплутати з мозолем або натоптнем.

Чи є бородавки небезпечними

Більшість бородавок не загрожує життю й не перетворюється на злоякісні пухлини^[12]. Проте ігнорувати їх не завжди вдається. Бородавка на підошві може боліти під час ходьби, а бородавки біля нігтя можуть деформувати і навіть руйнувати нігтьову пластину^[6]. Генітальні бородавки часто спричиняють і дискомфорт, і тривогу через інтимне розташування.

Окремий рідкісний випадок становить верукозна епідермодисплазія: спадкова або набута при сильному пригніченні імунітету схильність до множинних бородавкоподібних висипань. Певні типи вірусу при ній можуть призводити до плоскоклітинного раку шкіри^[6].

Часто бородавки спричиняють психологічні труднощі: сором, глузування однолітків, бажання приховати руки чи ноги, а дітям через них іноді відмовляють у заняттях у басейні^[6]. Особливо це стосується підлітків або ситуацій, коли бородавка з'являється на відкритому місці. Якщо вона заважає, чекати не обов'язково: дерматологія має достатньо способів безпечно її видалити.

Діагностика бородавок

У більшості випадків лікар-дерматолог визначає бородавку, просто оглянувши шкіру. Особливих аналізів чи апаратних досліджень не потрібно. Якщо ж утворення має незвичний вигляд, кровить або змінюється з часом, може знадобитися біопсія. Це нескладна процедура: беруть крихітний зразок тканини й досліджують під мікроскопом, щоб виключити інші шкірні захворювання, зокрема рак шкіри. Особливо уважно до бородавок ставляться в людей після пересадки органів, бо в них важче відрізнити бородавку від плоскоклітинного раку^[6].

Лікування

Бородавки часто зникають самостійно: приблизно 65% минають за два роки, якщо імунна система працює нормально^[2]. У дітей це відбувається швидше: у дослідженні школярів половина дітей позбулася бородавок протягом року^[13]. Проте не всі готові чекати чи миритися з болем і дискомфортом. Якщо утворення турбує, не проходить або росте, його можна видалити. Варіанти залежать від типу бородавки, її розташування, стану імунітету та попереднього досвіду лікування. Будь-який метод прибирає уражену шкіру, а не знищує сам вірус, тому бородавки можуть повертатися^[6].

Коротко: нова бородавка, яка не болить і не заважає, у більшості людей мине сама, тож спостереження теж є повноцінним варіантом. Лікування пришвидшує процес і зменшує поширення вірусу, але гарантії, що бородавка не повернеться, не дає жоден метод.

Місцеві засоби, доступні вдома

Деякі бородавки можна спробувати вивести самостійно. Найчастіше для цього використовують саліцилову кислоту, один з найпоширеніших і доступних засобів у вигляді рідин, гелів, кремів або спеціальних пластирів. Вона поступово розм'якшує й відлущує ороговілу тканину бородавки.

Щоб видалення бородавки саліциловою кислотою вдома було ефективним, необхідно дотримуватися кількох правил:

• Наносити щодня протягом кількох тижнів: курс може тривати до 3 місяців^[12].
• Уникати потрапляння засобу на здорову шкіру: саліцилова кислота може її подразнити й обпекти.
• Не використовувати на обличчі^[12], особливо в зоні очей, губ або носа.
• При цукровому діабеті, поганому кровообігу чи нейропатії (онімінні або печінні в стопах) засоби від бородавок без лікаря не застосовують на жодній ділянці тіла^[14][15]: можна не відчути опіку і отримати рану, яка погано загоюється^[2].

Для звичайних бородавок саліцилова кислота дає одужання в 50–70% випадків^[2]. За Кокранівським оглядом 85 випробувань, вона підвищує шанс позбутися бородавок приблизно в 1,6 раза порівняно з плацебо, причому на руках діє краще, ніж на стопах^[16].

Методи, які виконує лікар

Якщо самостійне лікування не допомагає або бородавка розташована в складній ділянці тіла, доцільно звернутися до дерматолога. Серед найпоширеніших методів:

• Кріотерапія: у побуті «заморожування» або «припікання азотом». На бородавку наносять або розпилюють рідкий азот, утворюється пухир, і згодом бородавка відпадає. Здебільшого потрібно кілька сеансів з інтервалом 2–4 тижні^[17]. Після трьох-чотирьох процедур бородавки зникають у 50–70% випадків^[18]. Заморожування бородавок на руках діє краще, ніж на стопах^[16].
• Кантаридин: лікар наносить речовину, після якої під бородавкою утворюється пухир. Приблизно через тиждень мертву тканину видаляють^[2]. Біль і пухир у цей час є очікуваною реакцією^[17].
• Ін'єкції антигену кандиди: у бородавку вводять екстракт дріжджового грибка Candida, щоб спровокувати місцеву імунну реакцію проти вірусу. Метод застосовують для стійких бородавок: уколи роблять кожні 3–4 тижні, до трьох процедур^[18].

Хірургічні методи

Якщо жоден з консервативних способів не подіяв, лікар може запропонувати хірургічне видалення. Це крайній варіант через можливі рубці. Застосовують такі методи:

• Висічення (ексцизія) або кюретаж: бородавку вирізають скальпелем або вишкрібають гострою ложечкою під місцевим знеболенням^[17].
• Електрокоагуляція: у побуті «припікання струмом». Тканину руйнують електричним струмом через спеціальний інструмент; зазвичай достатньо однієї процедури, але приблизно 20% бородавок повертаються протягом кількох місяців^[6].
• Лазерне видалення: промінь лазера руйнує судини бородавки або випаровує її тканину^[2].

На відміну від природного зникнення, хірургія може залишати помітні сліди^[17].

Інші варіанти

У складних або стійких випадках, особливо коли бородавки розташовані навколо нігтів, дерматолог може запропонувати додаткові підходи:

• Ін'єкції блеоміцину: протипухлинний препарат, який вводять прямо в бородавку^[17]. У метааналізі чотирьох випробувань він у короткій перспективі прибирав звичайні бородавки частіше, ніж заморожування^[19].
• Хімічний пілінг: для плоских бородавок, зокрема на обличчі, дерматолог може застосувати кислоти, наприклад трихлороцтову^[17].
• Антибіотики: лише якщо приєдналася бактеріальна інфекція після травмування бородавки або спроб видалити її самостійно^[2].

Профілактика

Повністю запобігти бородавкам не вдасться: вірус папіломи людини дуже поширений і легко передається. Але ризик зараження можна суттєво знизити, якщо знати, як саме вірус передається і в яких умовах він найактивніший. Особливо це стосується людей, які часто бувають у громадських місцях босоніж або мають слабший імунітет.

Бородавки з'являються через контакт з вірусом, тому основна стратегія профілактики полягає в тому, щоб уникати прямого чи непрямого контакту з ним. Найчастіше інфекція проникає через дрібні тріщини або порізи на шкірі, особливо якщо вона волога або пошкоджена^[12]. Від зараження до появи бородавки можуть минути місяці^[12], тож згадати, де саме «підхопили» вірус, зазвичай неможливо.

Щоб зменшити ризик зараження, варто дотримуватися таких порад^[2]:

• Не торкайтеся чужих бородавок: навіть випадковий дотик може передати вірус.
• Не використовуйте спільні рушники, бритви, кусачки, пилочки чи інші особисті речі.
• Не обгризайте нігті й не чіпайте задирки: пошкоджена шкіра вразливіша.
• Стежте, щоб шкіра не пересихала й не тріскалася: регулярне зволоження допомагає.
• На пляжах, у роздягальнях, басейнах і душових носіть шльопанці чи інше взуття. Щоправда, у дослідженні школярів ходіння босоніж і басейн не були пов'язані з бородавками^[4], тож вірус часто приходить від близьких людей.
• Під час статевих контактів використовуйте презерватив, щоб знизити ризик генітальних бородавок.

Як не поширювати бородавки, якщо вони вже є

Людина з бородавками також може передати вірус іншим або поширити його на власному тілі. Тому, крім захисту від зараження, треба подбати, щоб не розносити інфекцію далі, навіть випадково.

Це допоможуть зробити прості правила^[12]:

• Заклеюйте бородавку пластирем, зокрема перед басейном, або перев'язуйте її, якщо є ризик тертя.
• Не дряпайте, не ріжте й не здирайте бородавки: так вірус потрапляє на інші ділянки шкіри.
• Мийте руки після будь-якого контакту з бородавкою, навіть випадкового.
• Не голіть зону з бородавкою: вірус поширюється через мікропорізи.
• Тримайте стопи сухими й щодня міняйте шкарпетки: вологість сприяє появі підошовних бородавок.

Окрім цього, від деяких типів вірусу папіломи людини існує вакцина. Дев'ятивалентна вакцина захищає від онкогенних типів і від типів 6 і 11, що спричиняють генітальні бородавки, але звичайних бородавок на руках і ногах не лікує^[10]. В Україні з 1 січня 2026 року щеплення увійшло до календаря для дівчат 12–13 років^[20].

Коли звертатися до лікаря

Не кожна бородавка потребує лікування в кабінеті. Але є ситуації, коли зволікати не варто, особливо якщо утворення змінюється, заважає в побуті чи не піддається звичним методам. У деяких випадках самолікування може навіть зашкодити.

Зверніться до лікаря, якщо^[2][12]:

• бородавка болить, свербить або кровоточить
• вона з'явилася на обличчі, статевих органах, у роті чи навколо заднього проходу
• ви не впевнені, що це саме бородавка, або вона змінює вигляд, як це буває з родимками, що потребують перевірки
• їх стало багато, вони швидко поширюються або повертаються після лікування
• ви маєте ослаблений імунітет
• у вас діабет і бородавка з'явилася на стопі, де будь-яка рана загрожує діабетичною стопою.