Білі плями на нігтях (лейконіхія): причини, лікування та профілактика

Майже кожен колись помічав на нігтях білі цятки, а багатьом ще в дитинстві пояснювали, що це «від нестачі кальцію». Насправді дерматологи дивляться на такі плями значно спокійніше: найчастіше це слід від того, що ніготь десь ударили чи надто старанно обробили під час манікюру^[1]. Проте лейконіхія буває різною, і деякі її види справді варто показати лікарю.

Які бувають білі нігті

Ще в 1896 році дерматолог Пауль Унна поділив лейконіхію на три види за зовнішнім виглядом: точкову, смугасту (поперечні чи поздовжні смужки) і тотальну, коли білим стає весь ніготь. Згодом до них додали часткову форму^[1].

Для лікаря важливіше інше питання: де саме виникає білий колір. Від цього залежить, наскільки серйозною може бути причина^[1]:

Справжня лейконіхія з'являється, коли пошкоджується матрикс, тобто зона росту нігтя. Тоді клітини пластини формуються неправильно й розсіюють світло, тому ділянка виглядає білою. Щойно чинник перестає діяти, біла ділянка поступово відростає^[1].

Коротко: лейконіхія буває точковою, смугастою чи тотальною, а для діагнозу найважливіше, чи змінюється білий колір при натисканні на ніготь.

Точкові плями: найчастіший випадок

Дрібні білі цятки є, мабуть, найпоширенішим видом лейконіхії, особливо в дітей. Плями можуть бути лише на кількох нігтях, а з ростом нігтя їхня кількість і розташування змінюються. Зазвичай причиною стає травма: удар, тиск, надто активне відсування кутикули чи звичка гризти нігті^[1]. Тож якщо плями з'явилися після того, як ви кілька разів зачепили пальцем дверцята шафи, ніготь просто «записав» цю пригоду.

Рідше точкові плями пов'язані з псоріазом, гніздовою алопецією чи червоним плоским лишаєм. Серед описаних причин є й дефіцит цинку, але це рідкісна ситуація^[1].

Чи означають білі плями на нігтях нестачу кальцію? Ні. В огляді, присвяченому лейконіхії, дерматологи прямо зазначають, що точкові білі плями не пов'язані зі зниженим вмістом кальцію чи заліза в нігтях, як прийнято вважати, а найчастіше виникають через травму^[1]. Доказів поки мало.

Коротко: точкові білі плями найчастіше залишаються після дрібних травм і не свідчать про брак кальцію.

Грибок і засоби для нігтів

Буває, що біліє лише поверхня нігтя. Таку псевдолейконіхію найчастіше спричиняють поверхневий білий оніхомікоз і крихкість нігтів через часте використання засобів для нігтів. До неї може призвести й клей на основі ціаноакрилату, яким приклеюють накладні нігті^[1]. Грибкові плями з часом можуть зливатися й захоплювати всю поверхню нігтя^[1], тому їх варто показати дерматологу. Поверхневий білий грибок є лише одним із типів грибка нігтів, і лікують їх по-різному.

Читайте:

Що нігті можуть сказати про здоров’я

Нігті можуть показати більше, ніж здається. Їхній колір, форма й структура інколи відображають внутрішні про...

Смужки на нігтях

Поперечні білі смужки, які перетинають ніготь, часто називають лініями Мееса. Класично їх описували при отруєнні миш'яком, а також після хіміотерапії та деяких інших ліків. Проте такі смужки бувають і цілком побутового походження: якщо вони є лише на нігтях рук, причиною може бути манікюр^[1].

Поздовжні білі смуги трапляються рідше. Їх можуть спричиняти, зокрема, хвороба Дар'є чи лишай у зоні росту нігтя, а також поодинокі пухлини нігтьового матриксу. Саме в таких випадках лікарю інколи потрібна біопсія^[1].

Коли білі нігті пов'язані із загальним здоров'ям

Найбільшу медичну цінність має уявна лейконіхія, коли білий колір дає нігтьове ложе під пластиною^[1].

• Лінії Мюрке мають вигляд парних білих смужок, що бліднуть при натисканні. Уперше їх описали при тривалому низькому рівні альбуміну в крові, а тепер пов'язують також із хворобами нирок, ревматоїдним артритом та іншими станами. Коли рівень альбуміну нормалізується, смужки зникають^[1].
• Нігті Террі майже повністю білі, з вузькою червонуватою чи коричневою смужкою біля краю. Їх описують у великої частки людей із цирозом печінки, а також при серцевій недостатності, цукровому діабеті, гіпертиреозі й інших хворобах^[1].
• «Половинчасті» нігті мають білувату частину біля основи й чітко відмежовану червону, рожеву чи коричневу ділянку біля краю. Їх виявляють приблизно в 10–30% людей із хронічною хворобою нирок^[1].

Тотальна справжня лейконіхія, коли біліють усі нігті від народження, буває спадковою й іноді входить до складу рідкісних генетичних синдромів^[1].

Коротко: білі нігті, які бліднуть при натисканні, можуть бути пов'язані з хворобами печінки, нирок чи низьким рівнем білка.

Як лікар з'ясовує причину

Діагностика починається з огляду й простого тесту з натисканням на ніготь. Дерматоскопія допомагає відрізнити справжню лейконіхію від псевдолейконіхії. Якщо лікар підозрює грибок, досліджують зрізки нігтя, а при уявній чи тотальній лейконіхії призначають аналізи, щоб виключити хвороби нирок, печінки та інші системні порушення^[1].

Що робити з білими плямами

Плями від травми не потребують лікування, вони просто відростають разом із нігтем. За спостереженнями, нігті на руках у молодих дорослих ростуть у середньому на 3,5 мм на місяць, а на ногах приблизно на 1,6 мм^[2]. Тож пляма біля основи нігтя на руці зазвичай зникає за кілька місяців, а на нозі доведеться почекати довше.

Щоб нові плями не з'являлися, поводьтеся з нігтями дбайливо: не відсувайте кутикулу силою, не гризіть нігті, дайте нігтям перепочити від покриттів і захищайте руки рукавичками під час роботи. Якщо ви любите покриття, корисно знати, наскільки безпечні гелевий манікюр і УФ-лампи. Ті самі прості звички допомагають зберегти здорові нігті загалом. Грибкову інфекцію лікує лікар протигрибковими засобами, а при уявній лейконіхії лікують основну хворобу.