Харчова добавка E124 (Понсо 4R)

Опис

Понсо 4R (харчова добавка E124) — синтетичний червоний азобарвник. Його друга назва, «кошенілевий червоний А», часто вводить в оману: з комахами-кошеніллю він не має нічого спільного. Натуральний барвник із кошенілі — це кармін (E120), а понсо 4R просто імітує його відтінок.

Виробляють E124 хімічним синтезом. Це червоний порошок, який добре розчиняється у воді й дає яскраво-полуничний колір. Його додають туди, де хочуть отримати «ягідний» чи «вишневий» вигляд. Ще одна стара назва барвника — «новий кокцин», а в міжнародному каталозі барвників він значиться як «харчовий червоний 7»^[1].

Понсо 4R має довгу історію перевірок. Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) оцінював його в 1964, 1969, 1974, 1978 і 1981 роках, щоразу доповнюючи дані новими дослідженнями^[2]. У США цей барвник у харчових продуктах не дозволений.

Застосування

У Європейському Союзі E124 має окремі межі для кожної категорії, і після 2012 року ці межі суттєво знизили^[3]. Ось чинні приклади^[4]:

• ароматизовані безалкогольні напої — до 10 мг на літр;
• солодощі — до 20 мг/кг, жувальна гумка — до 10 мг/кг, глазурі й начинки — до 55 мг/кг;
• іспанські ковбаски чорісо й сальчичон — до 50 мг/кг;
• замінники лосося та рибна ікра (крім осетрової) — до 200 мг/кг;
• лікери й слабоалкогольні напої (до 15% алкоголю) — до 170 мг/л;
• десерти й ароматизовані кисломолочні продукти — 5–10 мг/кг.

Як і для інших азобарвників із Саутгемптонського дослідження, на етикетці продуктів з E124 у ЄС обов'язкове попередження: «може негативно впливати на активність і увагу дітей»^[4].

Користь для організму

Користі для здоров'я понсо 4R не має: він не живить і не лікує, лише змінює колір продукту.

Шкода для організму

Понсо 4R — один із небагатьох барвників, для яких безпечну межу в ЄС суттєво знизили, тож на ньому зупинимося детальніше.

• Нирки мишей. У 2009 році Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) переглянуло старі дослідження й звернуло увагу на довготривалий дослід на мишах, де з'являлося ураження ниркових клубочків — фільтрів нирок. Найбільша доза без таких змін була 70 мг/кг, і EFSA встановила безпечну межу для людей у сто разів нижчу^[5]. Досліджень, які б показали таку шкоду в людей, немає.
• Діти й поведінка. E124 був у суміші барвників, після якої діти 3 і 8–9 років у дослідженні з Саутгемптона ставали трохи гіперактивнішими^[6]. Окремо ефект E124 не вивчали. EFSA вважає, що ці дані не можна використати для зміни безпечної межі, але саме вони стали причиною попередження на етикетках^[5]. Якщо в дитини СДУГ, батьки можуть простежити, як вона реагує на продукти з барвниками.
• Алергія. Описують поодинокі реакції на азобарвники у вигляді кропив'янки. У давньому дослідженні серед 51 пацієнта з ознаками алергії на пероральну дозу понсо 4R зреагували 16%. Це не більше, ніж на інші синтетичні барвники, і менше, ніж на аспірин чи натуральний барвник анато. Під час шкірних проб у 50 людей, яких підозрювали в алергії на барвники, на понсо 4R не зреагував ніхто^[2].

Що відбувається в організмі. У дослідах із міченим барвником щури, миші й морські свинки виводили майже всю дозу за 72 години, приблизно 90% — з калом. Чверть–третина дози виходила незміненою, а решту кишкові бактерії розщеплювали за азозв'язком. Головною речовиною в сечі була нафтіонова кислота. Накопичення в тканинах не знайшли навіть після 28 днів щоденного вживання^[2].

Інші досліди на тваринах^[2]:

• Щури трьох поколінь отримували з кормом до 1250 мг барвника на кілограм маси тіла на день, включно з періодом вагітності й вигодовування. Розмноження, розвиток плодів і малят були нормальними. Помітним було хіба те, що шерсть тварин рожевіла, а кал ставав жовтуватим.
• Миші 82 тижні отримували корм із 0,01–1,25% понсо 4R. Пухлин не побільшало. Проте за вищих доз у перші місяці з'являлася легка анемія, а в нирках — ураження клубочків. Саме ці зміни в нирках стали ключовими для пізнішої оцінки EFSA.
• Тести на бактеріях не виявили здатності барвника спричиняти мутації.

Регулювання

До 2009 року допустиме добове споживання (ДДС) для E124 становило 4 мг на кілограм маси тіла — таку межу встановили Об'єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) і науковий комітет ЄС^[1]. JECFA спирався на той самий дослід на мишах, але вважав безпечною дозу 0,25% у кормі (375 мг/кг)^[2]. ДДС — це кількість, яку можна отримувати щодня все життя без шкоди. EFSA у 2009 році обрала обережніший підхід: безпечною визнала лише дозу 70 мг/кг, знизила ДДС до 0,7 мг/кг і попередила, що діти 1–10 років за тодішніх рівнів використання часто його перевищують^[5]. Відтоді оцінки JECFA та EFSA для цього барвника розходяться.

Європейська комісія відповіла зниженням максимальних рівнів у продуктах. Після цього, у 2015 році, EFSA знову оцінила споживання і дійшла висновку, що жодна вікова група вже не перевищує ДДС 0,7 мг/кг^[3]. Для дитини вагою 20 кг ця межа — 14 мг на день, тобто приблизно півтора літра напою з максимально дозволеним вмістом барвника.