Опис

Гліколіпіди (харчова добавка E246) — один з наймолодших консервантів у переліку ЄС. Це суміш природних сполук, які утворює їстівний гриб Dacryopinax spathularia під час бродіння.[1] Гліколіпід — це молекула, у якій жирна кислота поєднана з вуглеводом. У E246 основою є довга гідроксильована жирна кислота з 26 атомами вуглецю, до якої приєднано ланцюжок з трьох цукрів — глюкози й двох молекул ксилози. Окремі компоненти суміші відрізняються тим, скільки й яких кислотних груп до них приєднано.[2]

Dacryopinax spathularia — невеликий драглистий гриб з жовтуватими плодовими тілами. Він руйнує деревину й трапляється по всьому світу.[3] У 2024 році дослідники розшифрували його геном: 29,2 мільйона «літер» ДНК і понад 11 500 генів, що кодують білки. Серед причин інтересу до гриба вчені називають саме здатність утворювати довголанцюгові гліколіпіди для харчової промисловості.[3]

Цей гриб їдять у Китаї, він значиться у світовому переліку диких їстівних грибів, а також описаний як їстівний в Індії, Малайзії та на півдні Камеруну.[2] Для виробництва добавки використовують природний, генетично не модифікований штам MUCL 53181.[1] У документах Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA) добавку позначають кодом AM-1.[2]

Як її виробляють? Гриб вирощують у рідкому середовищі, де джерелом вуглецю є глюкоза. Потім клітини гриба відфільтровують, гліколіпіди осаджують і промивають буферною водою, пастеризують і висушують розпиленням. Органічних розчинників не використовують, і хімічно гліколіпіди не змінюються.[1]

За специфікацією ЄС E246 — порошок від бежевого до світло-коричневого кольору зі слабким характерним запахом. Гліколіпідів у ньому має бути не менше 93% сухої маси. Решту становлять вода (до 5%), білок (до 3%), жир (до 2%) і натрій (до 3,3%).[1] Вимоги до чистоти суворі: миш'яку — до 1 мг/кг, свинцю — до 0,7 мг/кг, кадмію й ртуті — до 0,1 мг/кг, нікелю — до 2 мг/кг. Мікробів допускається не більше 100 колоній на грам, дріжджів і цвілі — до 10, а сальмонел у 25 г бути не повинно.[1]

Що E246 робить у напої:

  • Пригнічує дріжджі й цвіль. Саме вони найчастіше псують солодкі напої.[1]
  • Діє на грампозитивні бактерії. Зокрема й на тих, що можуть бути небезпечними для здоров'я.[1]
  • Замінює інші консерванти. Єврокомісія прямо зазначила, що гліколіпіди можуть бути альтернативою іншим дозволеним у напоях консервантам.[1]

У кислих напоях гліколіпіди частково змінюються: від них поступово відщеплюються кислотні групи. Найсильніше це відбувається в газованих напоях з низьким pH. За кислотності вище 3,5 такі зміни незначні, а за pH понад 3 за три місяці зберігання змінюється зазвичай не більше 15% гліколіпідів.[2]

Застосування

У ЄС гліколіпіди дозволені з 2022 року, лише в напоях. Заявку подали в грудні 2019 року, а Регламент (ЄС) 2022/1037 присвоїв добавці номер E246.[1] Дозволені продукти:

  • Ароматизовані напої. До 50 мг/л, окрім напоїв на молочній основі.[4]
  • Рідкі концентрати чаю, фруктових і трав'яних настоїв. До 20 мг/л, причому межа стосується вже готового до пиття напою.[4]
  • Безалкогольне пиво й солодові напої. До 50 мг/л.[4]

У США ця добавка отримала статус загальновизнаної безпечної для використання як консервант у безалкогольних напоях.[2]

Наскільки добре вона працює? У незалежному дослідженні 2025 року гліколіпіди додавали в підкислений холодний чай і сокові напої, заражені сумішшю дріжджів, бактерій і спор цвілевих грибів. Протягом 12 тижнів гліколіпіди стримували псування ефективніше й стабільніше, ніж екстракт печериць і поєднання сорбату калію з бензоатом натрію. Водночас у великих концентраціях вони могли спричиняти розшарування напою, особливо якщо в ньому багато пектину, робили його каламутнішим після збовтування і світлішим за кольором.[5]

Серед інших консервантів для напоїв — диметилдикарбонат E242, який розпадається одразу після додавання, тож гліколіпіди в цьому переліку не єдина «нестандартна» альтернатива бензоатам і сорбатам.

На етикетці добавку позначають як «консервант E246» або «консервант гліколіпіди».[6]

Реклама

Користь для організму

Прямої користі для здоров'я гліколіпіди не мають. Як і інші консерванти, вони потрібні напою, щоб той не зіпсувався.

Походження добавки з їстівного гриба часто подають як перевагу. Але природне походження саме по собі не означає безпеки: її визначили окремою оцінкою.[2] Для виробників реальна перевага інша — можливість обійтися без звичних консервантів у напоях.[1]

Читайте:

Поживної цінності гліколіпіди в таких кількостях не мають. У кишківнику вони частково розщеплюються на глюкозу, ксилозу, оцтову й ізовалеріанову кислоти та довгі жирні кислоти.[2] Але в літрі напою добавки не більше 50 мг, тож і продуктів її розпаду мізерна кількість.

Досліджень, які б вивчали вплив гліколіпідів на здоров'я людей, наприклад на кишкову мікробіоту, не знайдено. Оцінка EFSA ґрунтувалася на досьє, яке подав заявник, і на додатковій інформації, яку він надав на запит агентства.[2] Так зазвичай оцінюють нові добавки, але незалежних досліджень безпеки гліколіпідів поки немає.

Чи корисний E246?

Для організму — ні. Це консервант, який захищає напої від дріжджів і цвілі. Його природне походження з їстівного гриба — не доказ користі, а питання технології.

Шкода для організму

Гліколіпіди E246 майже не всмоктуються з травного тракту. У дослідах з міченими молекулами більша частина виводилася з калом, а те небагато, що потрапило в кров, швидко перероблялося й виводилося з видихуваним повітрям.[2] Рівні в тканинах не перевищували рівнів у крові.[2] Коли щурам давали 100 мг мічених гліколіпідів на кілограм, дослідники знайшли 88–101% дози у видихуваному повітрі, сечі, калі й тілі тварин, тобто простежили її майже повністю.[7]

Що показали дослідження на тваринах:

  • Короткострокова токсичність. У 90-денних дослідах щури й собаки отримували гліколіпіди в дозах до 1000 мг на кілограм і більше. У собак за найбільшої дози трохи знижувалися апетит і набір маси в самиць, але ці зміни не визнали шкідливими.[2]
  • Гени. Тести на пошкодження генів були негативними. Не викликав занепокоєння й продукт розпаду, що утворюється з деяких компонентів суміші.[2]
  • Розмноження й потомство. У дослідах на щурах шкоди для плідності та розвитку плода не виявили навіть за найбільших доз.[2]

А алергія? Добавка може містити до 3% білка з залишків клітин гриба. Про алергічні реакції на сам гриб, за даними EFSA, не повідомляли, а нових білків, які могли б бути алергенами, у добавці немає. Ознак впливу на імунну систему в дослідах на тваринах теж не знайшли.[2] Людям із харчовою алергією на гриби варто пам'ятати, що досліджень саме з такими людьми не проводили.

Читайте:

Харчова алергія: все, що потрібно знати
Харчова алергія: все, що потрібно знати
Харчова алергія виникає, коли імунна система реагує на білок звичайного продукту як на загрозу. Розповідаємо...

Натрію в добавці до 3,3%.[1] За межі 50 мг/л це не більше 1,65 мг натрію на літр напою, тобто практично нічого порівняно з кухонною сіллю.

Чи небезпечний E246?

За наявними даними — ні. Гліколіпіди майже не всмоктуються, а в дослідах на тваринах навіть дуже великі дози не шкодили. Бракує лише довгострокових досліджень і даних про людей, як і для більшості нових добавок.

Регулювання

EFSA у 2021 році встановило для гліколіпідів допустиме добове споживання (ДДС) — 10 мг на кілограм маси тіла.[2] ДДС — це кількість речовини, яку людина умовно може отримувати з їжею щодня впродовж усього життя без шкоди для здоров'я. Межу розрахували з досліджень на щурах і собаках, у яких найбільші випробувані дози, від 1000 до 1423 мг на кілограм, не шкодили тваринам, і поділили їх на 100.[2]

Реальне споживання значно нижче. Якби всі дозволені напої містили гліколіпіди в максимальній кількості, люди отримували б у середньому від 0,01 до 1,07 мг на кілограм на день, а найактивніші споживачі — до 3,1 мг. Найбільше — малюки, але й у них це менше третини ДДС. За звичайних рівнів використання цифри ще в кілька разів нижчі: до 0,23 мг у середньому й до 0,64 мг у найактивніших.[2] Тому EFSA не побачило загрози від запропонованого використання.[2]

Єврокомісія, дозволяючи E246, послалася саме на ці висновки.[1]

Для наочності: дитині масою 20 кг ДДС дозволяє 200 мг гліколіпідів на день. Стільки добавки містять 4 л ароматизованого напою з максимальною кількістю E246.

Прогалини в даних: серед досліджень, на які спиралося EFSA, були дослідження гострої й короткострокової токсичності, генотоксичності та впливу на розмноження, але не було довгострокових досліджень на тваринах і спостережень за людьми.[2] Будь-яке розширення дозволів потребуватиме нової оцінки.

Підсумок

Гліколіпіди E246 — консервант з їстівного гриба Dacryopinax spathularia, дозволений у ЄС з 2022 року лише для ароматизованих напоїв, концентратів чаю й безалкогольного пива. Вони пригнічують дріжджі, цвіль і грампозитивні бактерії та можуть замінювати бензоати й сорбати. Гліколіпіди майже не всмоктуються, а EFSA встановило для них безпечну межу 10 мг на кілограм на день, до якої реальне споживання далеко не доходить. Бракує лише довгострокових досліджень і даних про людей.

Джерела7
  1. Regulation - 2022/1037 - EN. EUR-Lex.
  2. Younes M. та ін. Safety evaluation of long-chain glycolipids from Dacryopinax spathularia. EFSA J, 2021.
  3. Genome assembly of the edible jelly fungus Dacryopinax spathularia (Dacrymycetaceae). GigaByte, 2024.
  4. Regulation - 1333/2008 - EN - additives. EUR-Lex.
  5. Galasong Y. та ін. Evaluation of antimicrobial efficacy against spoilage microorganisms and impact on beverage color and turbidity of commercial preservatives derived from edible mushrooms. Int J Food Microbiol, 2025.
  6. Regulation - 1169/2011 - EN - Food Information to Consumers Regulation. EUR-Lex.
  7. Bitzer J. та ін. Pharmacokinetics, excretion balance, and tissue distribution of [(14)C]-labeled glycolipids and long chain fatty acids from Dacryopinax spathularia in rats. Food Chem Toxicol, 2017.