Склянка напою із сукралозою не містить калорій, проте гіпоталамус, «диспетчер» голоду в мозку, після неї працює активніше, ніж після такої самої склянки з цукром. Це побачили на сканах мозку 75 молодих дорослих у дослідженні, опублікованому 2025 року в журналі Nature Metabolism[1]. Водночас довші випробування, де людей спостерігали місяцями, дають іншу картину: заміна цукру підсолоджувачами трохи допомагає втримати вагу[2]. Ці дані легше поєднати, якщо пам'ятати, з чим порівнюють сукралозу: із цукром чи з водою.

Чому штучні підсолоджувачі здаються хорошою ідеєю

Штучні підсолоджувачі давно вважають інструментом для контролю ваги: солодкий смак без калорій видається логічною заміною цукру в напоях і десертах. У складі дієтичних напоїв, жувальних гумок і фітнес-десертів легко знайти сукралозу (харчова добавка E955). За даними Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA), вона приблизно в 600 разів солодша за звичайний цукор, тож для смаку потрібні мізерні кількості[3]. Тому її обирають ті, хто хоче з'їдати менше рафінованого цукру, але не готовий відмовитися від солодкого.

Сукралозу вважають безпечною. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) зазначає, що продукти без цукру з некалорійними підсолоджувачами зменшують ризик карієсу (руйнування зубів), хоча кислі газовані напої однаково можуть пошкоджувати емаль[4]. Сама по собі сукралоза не підвищує рівень цукру в крові так, як сахароза[1]. Проте з інсуліном усе не так просто: у невеликому дослідженні в людей з ожирінням, які зазвичай не вживали підсолоджувачів, сукралоза, випита перед порцією глюкози, посилила викид інсуліну у відповідь на цю глюкозу[5].

Є кілька причин, чому ці підсолоджувачі так прижилися:

  • Без калорій: дають солодкість, але не додають енергії до раціону.
  • Смак майже як у цукру: для більшості людей різниця малопомітна.
  • Є всюди: у йогуртах, напоях, батончиках і навіть у таблетках для кави.

Якщо все настільки зручно, чому дослідники вирішили перевірити, як такі речовини впливають на апетит?

Як саме досліджували дію сукралози

Науковці Університету Південної Каліфорнії (США) разом із колегами з Тюбінгенського університету (Німеччина) провели рандомізоване перехресне дослідження: кожен учасник по черзі пробував усі варіанти, а порядок визначав жереб[1]. Їх цікавило, як мозок реагує на солодке без калорій, чи змінюються гормони і чи посилюється апетит після такого напою.

У дослідженні взяли участь 75 молодих дорослих (середній вік близько 23 років): приблизно порівну чоловіків і жінок, з нормальною вагою, надмірною вагою та ожирінням. Кожен тричі приходив до лабораторії натщесерце і щоразу випивав 300 мл одного з напоїв: води, напою з цукром (сахарозою) або напою із сукралозою, однаковим за солодкістю[6][7]. Такий підхід дав змогу порівняти реакцію однієї й тієї самої людини на різні напої.

Вчені зосередилися на чотирьох показниках, які могли б пояснити зміни апетиту, і кілька разів вимірювали їх упродовж двох годин після напою[6]:

  • Мозкова активність: за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (МРТ) дослідники відстежували кровотік у гіпоталамусі, ділянці мозку, що регулює голод і ситість. Також вивчали, як гіпоталамус «спілкується» з іншими зонами, пов'язаними з мотивацією та сприйняттям відчуттів.
  • Рівень глюкози в крові: аналізували, чи підвищується цукор після кожного напою.
  • Інсулін: стежили, чи виділяє підшлункова залоза інсулін після сукралози або цукру.
  • Глюкагоноподібний пептид-1 (ГПП-1, англ. GLP-1): кишковий гормон, який повідомляє мозку, що їжа надійшла, і допомагає відчути ситість. На імітації його дії побудовані сучасні ліки для схуднення, як-от семаглутид.

Учасники також оцінювали свій голод за шкалою. Усе це разом показало, як організм сприймає солодкий, але «порожній» напій.

Реклама

Що показали результати

Після сукралози кровотік у гіпоталамусі зростав сильніше, ніж після цукрового напою, і люди відчували більший голод[1]. Важлива деталь, яку часто пропускають у новинах: порівняно з водою сукралоза теж посилювала кровотік у гіпоталамусі, але голоду не додавала. Тобто голоднішими, ніж після склянки води, люди не ставали. Сукралоза просто не гасила голод так, як цукор. Мозок наче питав: «Солодке було, а де калорії?»

Сканування виявило й інше: після сукралози посилювалися зв'язки гіпоталамуса з ділянками, що відповідають за мотивацію та сприйняття відчуттів[1]. Смак є, енергії немає, і мозок продовжує шукати їжу.

Коротко: сукралоза посилювала голод порівняно із цукром, але не порівняно з водою. Це один напій у лабораторії, і він ще не доводить, що підсолоджувачі змушують переїдати в повсякденному житті.

Гормони мовчать

Глюкоза, інсулін і гормон ситості після їжі повідомляють мозку, що калорії надійшли і голод можна зменшувати. Цукровий напій підвищував усі три показники, а сукралоза не впливала на жоден[6]. Що вищим ставав рівень глюкози після сахарози, то менше активувалася внутрішня (медіальна) частина гіпоталамуса[1]. У попередній публікації з того самого дослідження після цукру, на відміну від сукралози, знижувався і рівень греліну, «гормону голоду»[7].

Щоб краще зрозуміти відмінності між трьома напоями, порівняймо, як кожен із них впливає на організм:

  • Сахароза: підвищує глюкозу, інсулін і гормон ситості, тобто запускає звичайну відповідь на їжу, і гіпоталамус заспокоюється.
  • Сукралоза: дає солодкий смак без гормональної відповіді, тож гіпоталамус активніший, а голод більший, ніж після цукру.
  • Вода: не змінює глюкозу й гормони і слугує точкою відліку.

Хто реагує сильніше

Не всі учасники реагували однаково. У жінок мозкова активність після сукралози змінювалася сильніше, ніж у чоловіків. Різниця між сукралозою і цукром у рівні гормонів була найбільшою в людей з ожирінням[6].

Попередній аналіз того самого дослідження, опублікований 2021 року, додав поведінкову деталь. Після сукралози, порівняно з цукром, у людей з ожирінням сильніше реагували ділянки мозку, пов'язані з винагородою, коли їм показували фото їжі. Жінки після цього ще й з'їдали більше калорій на шведському столі, а в чоловіків різниці не було[7]. Ці групи можуть бути чутливішими до «дієтичних» напоїв. Проте й тут сукралозу порівнювали з цукром, і йшлося про одну трапезу.

Реклама

Що думають самі вчені

Автори роботи вважають, що проблема у невідповідності між смаком і тим, що відбувається після нього. Ми відчуваємо солодке, але організм не отримує ні енергії, ні гормональної відповіді. Такий «збій» може посилювати сигнали з гіпоталамуса й центрів дофамінової винагороди і підштовхувати до пошуку їжі.

Керівниця дослідження Кетлін Пейдж визнає межі роботи: невідомо, чи впливають ці зміни на вагу й харчову поведінку в довгостроковій перспективі, для цього потрібні тривалі спостереження[6]. Учасники були молодими й здоровими, не худли й не мали діабету, а вивчали лише сукралозу, без аспартаму, сахарину чи стевії. Зараз команда досліджує, як некалорійні підсолоджувачі діють на мозок дітей і підлітків.

Що кажуть інші дослідження

Короткі лабораторні експерименти, як цей, показують одне, а тривалі випробування інше. Систематичний огляд із метааналізом 2016 року зібрав понад сотню коротких порівнянь: якщо перед вільною трапезою людина пила напій із підсолоджувачем замість цукрового, сумарно з напоєм і трапезою вона отримувала в середньому на 94 ккал менше. Порівняно з водою різниці не було[2]. У випробуваннях тривалістю від 4 тижнів до 40 місяців заміна цукру підсолоджувачами давала в середньому на 1,35 кг меншу вагу. Частина авторів огляду працювала в компаніях харчової промисловості.

Велике європейське випробування SWEET 2025 року охопило 341 дорослого з надмірною вагою або ожирінням. Спершу всі схудли на низькокалорійній дієті, а потім рік харчувалися здорово. Ті, хто замінював солодкі продукти на варіанти з підсолоджувачами, наприкінці року зберегли на 1,6 кг більшу втрату ваги, ніж ті, хто їв продукти з цукром[8].

Є й насторожливі дані. У рандомізованому дослідженні 2022 року сахарин і сукралоза протягом двох тижнів погіршили реакцію на глюкозу в частини здорових людей. Вчені пов'язують це зі змінами кишкової мікробіоти, і в різних людей ефект був різним[9].

Міф: підсолоджувачі гарантовано змушують переїдати. Насправді: NHS зазначає, що доказів того, що підсолоджувачі стимулюють апетит у людей, немає[4]. Нове дослідження сукралози показало зміни в мозку і більший голод порівняно з цукром, але не з водою, тож суперечка ще не закрита.

Позиція ВООЗ і європейських регуляторів

2023 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) порадила не використовувати некалорійні підсолоджувачі для контролю ваги чи зниження ризику неінфекційних хвороб[10]. Рекомендація умовна: огляд даних не знайшов довготривалої користі для зменшення жиру в тілі, а спостережні дослідження пов'язали тривале вживання з вищим ризиком цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних хвороб і смертності. Вона стосується ацесульфаму K, аспартаму, адвантаму, цикламатів, неотаму, сахарину, сукралози і стевії. На людей, які вже мають діабет, на зубну пасту й ліки, а також на поліоли (цукрові спирти, як-от ксилітол) рекомендація не поширюється. Замість замінників ВООЗ радить фрукти з їхнім природним цукром, несолодкі страви й напої та поступово, змалку, зменшувати солодкість раціону загалом.

Тоді ж Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) віднесло аспартам до групи 2B, тобто «можливо канцерогенних для людини», через обмежені дані щодо раку печінки. Об'єднаний комітет експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН і ВООЗ з харчових добавок (JECFA) залишив допустиму добову норму аспартаму без змін: 40 мг на кілограм маси тіла. Дорослому вагою 70 кг, щоб її перевищити, довелося б щодня випивати понад 9–14 банок дієтичного напою, якщо інших джерел аспартаму немає[11]. Аспартам протипоказаний людям із фенілкетонурією, рідкісною спадковою хворобою обміну, тому на етикетці таких продуктів пишуть про вміст фенілаланіну[4].

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у лютому 2026 року завершило переоцінку сукралози і не змінило її допустиму добову норму: 15 мг на кілограм маси тіла (у США FDA встановило нижчу межу, 5 мг[3]). Реальне споживання в Європі цю межу не перевищує. Водночас експерти не змогли підтвердити безпечність сукралози у випічці, бо при тривалому нагріванні до високих температур можуть утворюватися хлоровмісні сполуки. Ця сама невизначеність стосується домашнього випікання і смаження[12].

Коротко: у дозволених кількостях підсолоджувачі вважаються безпечними, але ВООЗ не радить покладатися на них як на засіб для схуднення.

Читайте:

Замінники цукру: чи шкідливі вони
Замінники цукру: чи шкідливі вони
Замінники цукру безпечні в межах допустимої дози, але схуднути не допомагають, а великі спостереження пов'яз...

Підсумок

Сукралоза не робить людину голоднішою, ніж вода, але й не дає мозку сигналу ситості, який дає цукор, і найпомітніше це в жінок і людей з ожирінням. Якщо дієтичний напій допомагає відмовитися від солодкої газованки, у тривалих випробуваннях це дає невеликий виграш у вазі. Для щоденного пиття найпростіший вибір вода, а ВООЗ радить ще й поступово звикати до менш солодкого смаку. Людям із діабетом вибір підсолоджувачів краще обговорити з лікарем, а для домашньої випічки і смаження сукралоза, за оцінкою EFSA, не найкращий варіант.

Джерела12
  1. Дослідження. Chakravartti SP. та ін. Non-caloric sweetener effects on brain appetite regulation in individuals across varying body weights. Nat Metab, 2025.
  2. Мета-аналіз. Rogers PJ. та ін. Does low-energy sweetener consumption affect energy intake and body weight? A systematic review, including meta-analyses, of the evidence from human and animal studies. Int J Obes (Lond), 2016.
  3. Aspartame and Other Sweeteners in Food. FDA.
  4. The truth about sweeteners. NHS.
  5. Дослідження. Pepino MY. та ін. Sucralose affects glycemic and hormonal responses to an oral glucose load. Diabetes Care, 2013.
  6. Calorie-free sweeteners can disrupt the brain’s appetite signals. Newsroom.
  7. Дослідження. Yunker AG. та ін. Obesity and Sex-Related Associations With Differential Effects of Sucralose vs Sucrose on Appetite and Reward Processing: A Randomized Crossover Trial. JAMA Netw Open, 2021.
  8. Дослідження. Pang MD. та ін. Effect of sweeteners and sweetness enhancers on weight management and gut microbiota composition in individuals with overweight or obesity: the SWEET study. Nat Metab, 2025.
  9. Дослідження. Suez J. та ін. Personalized microbiome-driven effects of non-nutritive sweeteners on human glucose tolerance. Cell, 2022.
  10. paho.org
  11. Aspartame hazard and risk assessment results released. World Health Organization.
  12. Довідник. Castle L. та ін. Re-evaluation of sucralose (E 955) as a food additive and evaluation of a new application on extension of use of sucralose (E 955) in fine bakery wares. EFSA J, 2026.