Щоразу, коли натискаєте кнопку зливу, унітаз піднімає в повітря хмару дрібних крапель, яку неможливо побачити неозброєним оком. Новий науковий огляд показав: частина цих часток долітає до висоти обличчя дорослої людини — туди, звідки їх легко вдихнути.

Що з'ясував новий огляд досліджень

Дослідники з Університету Фліндерс в Австралії проаналізували 22 наукові роботи про аерозолі та біоаерозолі — дрібні частинки повітря, до складу яких входять мікроорганізми, — що утворюються під час зливу унітазу. Огляд опублікували в журналі Science of the Total Environment. Автори зіставили дані про конструкцію унітазів, типи мікроорганізмів, які вивчали в різних роботах, і методи забору проб повітря. [джерело]

У проаналізованих роботах частинки фіксували на висоті до 163 сантиметрів від підлоги — це понад п’ять футів — і на відстані до 150 сантиметрів від унітазу. Деякі краплі мали розмір 3 мікрометри й менше: такі дрібні частинки здатні потрапляти в дихальні шляхи. [джерело]

Чому злив унітазу — доволі енергійний процес

Фахівці з гідродинаміки описують злив як «на диво енергійний» процес. Струмені води під тиском входять у чашу, стикаються з водою й вмістом унітазу, і ця турбулентність різко викидає в повітря дрібні краплі. Такі потоки рухаються швидко й на велику площу, залишаючись невидимими для ока.

У 2022 році фахівці з гідрології та механіки рідин з Університету Колорадо в Боулдері зняли цей процес лазерами та камерами. За їхніми вимірюваннями, бризки вилітають з унітазу зі швидкістю близько 2 метрів на секунду (6,6 фута за секунду) і вже за 8 секунд піднімаються на висоту приблизно 1,5 метра (4,9 фута) над унітазом. [джерело]

Від чого залежить кількість мікробів у повітрі

Огляд показав просту закономірність: що менш ретельно вимитий унітаз, то більше мікроорганізмів потрапляє в хмару після зливу. Має значення й обсяг води — з кожним додатковим літром, який іде на змив, кількість аерозолів і біоаерозолів у повітрі зростає приблизно в 1,3 раза. [джерело]

Чи означає це реальну загрозу зараження

Автори огляду наголошують: сам факт, що краплі долітають до рівня носа й рота, ще не означає хворобу. Існує суттєва різниця між контактом із мікроорганізмами і фактичним зараженням.

Реальний ризик залежить одразу від кількох чинників: які саме мікроорганізми потрапили у воду, у якій концентрації, наскільки тривалим був контакт і наскільки організм людини стійкий до інфекцій. Це особливо стосується людей з ослабленим імунітетом. [джерело]

Як зробити відвідування туалету безпечнішим

Повністю прибрати аерозольну хмару навряд чи вдасться, але кілька простих звичок знижують контакт із нею:

  • Закривайте кришку унітазу перед зливом. Це не рятує повністю — частина крапель усе одно вилітає через щілини між кришкою і чашею, — але зменшує обсяг хмари, що потрапляє в приміщення.
  • Вмикайте витяжний вентилятор у ванній кімнаті: він допомагає швидше розсіяти дрібні частинки в повітрі.
  • Мийте руки після кожного відвідування туалету.
  • Регулярно очищуйте унітаз і поверхні навколо нього. Конкретну частоту прибирання дослідження не встановило — відомо лише, що чистіша чаша означає менше мікробів у повітрі після зливу.

[джерело]

Підсумок

Новий огляд 22 досліджень підтвердив: злив унітазу піднімає дрібні краплі води в повітря, і частина з них долітає до висоти обличчя дорослої людини. Що брудніший унітаз і що більше води йде на змив, то більше мікроорганізмів опиняється в цій хмарі. Сам контакт з аерозолем ще не означає інфекцію — тут відіграють роль тип мікроба, його концентрація, тривалість контакту й стан імунної системи людини. Закрита кришка, робоча витяжка, миття рук і регулярне прибирання туалету залишаються найпростішими способами знизити контакт із цими частинками.