Коли нідерландські лікарі оглянули понад тисячу учнів початкових шкіл, бородавки знайшли в кожної третьої дитини. Потім за 366 дітьми з бородавками рік спостерігали. Лікували їх лише 38% дітей, а позбулася бородавок за цей час половина[1]. Дитячий світ побудований на дотиках: діти обіймають друзів, граються з м'ячем, тримаються за поручні й торкаються всього підряд у школі. Разом із цим на шкіру потрапляють мікроорганізми, серед яких іноді опиняється вірус, що спричиняє маленькі шорсткі потовщення. Вони не небезпечні, однак часто лякають батьків, коли з'являються на дитячих руках чи ногах.

Читайте:

Чому з'являються бородавки у дітей

Діти отримують бородавки з тієї ж причини, що й дорослі: через контакт із вірусом папіломи людини (ВПЛ). У побуті його ще називають «папіломавірусом». Звучить серйозно, особливо якщо цей вірус асоціюється зі статевими інфекціями. Але хвилюватися не варто.

Існує понад 200 типів ВПЛ[2]. Близько 40 з них уражають слизові статевих органів і заднього проходу[3]: одні спричиняють генітальні бородавки, інші підвищують ризик деяких видів раку. Бородавки, які з'являються на руках або ногах дитини, до цього стосунку не мають. Їх спричиняють інші типи вірусу, що уражають лише шкіру, і звичайні шкірні бородавки рак не спричиняють[4].

Такі бородавки дуже поширені серед дітей: у тому самому нідерландському дослідженні 9% школярів мали бородавки на руках, а 20% на підошвах[5]. Медики називають їх вірусними бородавками; найтиповіші, шорсткі й опуклі, ще звуть вульгарними, тобто «звичайними», а підошовні бородавки в побуті кличуть «шипицями». Вірус передається звичайним дотиком або через спільні речі: рушники, килимок у ванній, підлогу душової[6]. Достатньо, щоб він потрапив у маленьку тріщинку чи подряпину. Після зараження до появи бородавки може минути рік і більше[4], тож з'ясувати, де дитина «підчепила» вірус, зазвичай неможливо.

Найбільше важить оточення. Якщо бородавки є в когось із родини, шанс мати їх у дитини майже вдвічі вищий, а кожні додаткові 10% дітей з бородавками в класі підвищують його в 1,6 раза[5]. Діти, які гризуть нігті чи обривають задирки, ризикують більше: вони самі відкривають вірусу «ворота» в шкірі[6]. Звичка, яку лікарі називають оніхофагією, ще й переносить бородавки з пальців на губи. Вища схильність і в дітей з атопічним дерматитом[7]: у них частіше трапляються різні шкірні інфекції, зокрема вірусні бородавки[8]. Активний спорт теж додає нагод для контакту: у дослідженні понад тисячі юних плавців бородавки на стопах частіше мали ті, хто ходив босоніж бортиком басейну і ділився спортивним спорядженням[9].

Чому ж діти хворіють частіше за дорослих? Типів вірусу багато, і до кожного організм виробляє захист окремо. Після одужання дитина може стати несприйнятливою до одного типу, але підхопити інший, і цей захист не довічний[4]. Імунна система дитини ще тільки «знайомиться» з більшістю з них.

Міф: бородавки бувають від жаб і ропух. Насправді: від дотику до жаби чи ропухи, навіть якщо її поцілувати, бородавка не з'явиться; їх спричиняє лише вірус папіломи людини[7]. Горбкувата шкіра ропухи до цього стосунку не має.

Коротко: вірус бородавок дитина найчастіше отримує від близьких людей і однокласників, тож власний рушник і звичка не чіпати бородавки важать не менше, ніж шльопанці в басейні.

Як лікують бородавки у дітей

У багатьох випадках бородавки зникають самі, без лікування: організм розпізнає вірус і поступово пригнічує його. У молодших дітей це відбувається швидше[1]. Якщо бородавка не болить і не заважає, лікувати її не обов'язково[4]. Але іноді процес затягується, бородавка болить від ударів, а дитина її соромиться[10]. Тоді можна допомогти шкірі. Жоден засіб не гарантує успіху, і часто потрібно кілька спроб[4]. Будь-який метод прибирає уражену шкіру, а сам вірус не знищує, тому бородавки можуть повертатися[11].

Є кілька способів, які педіатри вважають прийнятними для дітей:

  • Саліцилова кислота: це основна речовина аптечних засобів для видалення бородавок. Її концентрація значно вища, ніж у косметиці від акне: 12–40% у пластирях і 5–17% у рідинах, тоді як у засобах для обличчя 0,5–2%[12]. Тому експериментувати із сироватками від акне не варто. Кислота розм'якшує уражену шкіру і поступово знімає ороговілий шар. За Кокранівським оглядом 85 випробувань, вона підвищує шанс позбутися бородавок приблизно в 1,6 раза порівняно з плацебо, причому на руках діє краще, ніж на стопах[13]. Як правильно провести видалення бородавки саліциловою кислотою вдома: розпарити бородавку 10 хвилин у теплій воді, потерти окремою пемзою, захистити шкіру навколо вазеліном, нанести засіб і заклеїти; курс може тривати до 3 місяців[4]. Засоби від бородавок містять сильні хімічні речовини, які можуть пошкодити здорову шкіру, тож на обличчі чи статевих органах їх застосовують лише після розмови з лікарем[6][14], а вікові обмеження перевіряють в інструкції до засобу.
  • Клейка стрічка типу скотч: дивний, але популярний метод. Бородавку заклеюють міцною водостійкою стрічкою на цілу добу, це дешево і заодно зменшує поширення вірусу[4]. Чому це має діяти, достеменно невідомо, а дані суперечливі. У випробуванні 2002 року стрічка позбавила бородавок 85% дітей і молодих людей проти 60% після заморожування[15]. Проте в дослідженні серед учнів початкових шкіл за 6 тижнів бородавка зникла в 16% дітей зі стрічкою і в 6% з плацебо, а ця різниця виявилася статистично незначущою; у 15% дітей стрічка подразнювала шкіру[16]. За Кокранівським оглядом, у двох випробуваннях прозора стрічка не дала переваги над плацебо[13].
  • Покриття пов'язкою: незалежно від того, використовується клейка стрічка чи звичайний пластир, закриття бородавки допомагає уникнути поширення вірусу. Під час плавання бородавки теж краще заклеювати[14]. Пов'язка зменшує подразнення й не дає дитині постійно торкатися ураженої ділянки або соромитися її вигляду.

Чого не варто робити? Не можна зрізати, шліфувати до крові чи колупати бородавки самостійно: це може призвести до кровотечі, інфекції[17] або нових бородавок поруч[6].

Реклама

Профілактика бородавок у дітей

Повністю запобігти появі бородавок неможливо, адже вірус папіломи людини поширюється легко й часто непомітно. Та кілька простих звичок допоможуть знизити ризик зараження й поширення вірусу серед дітей.

  • Гігієна: навчіть дитину мити руки після вулиці, громадських місць та ігор[10] і щоразу після того, як вона торкнулася бородавки[14]. Ноги варто мити щодня, а шкарпетки міняти щодня, якщо на стопі вже є бородавка[14].
  • Взуття в спільних місцях: у басейнах, душових і роздягальнях дитина має носити шльопанці або капці[7]. Щоправда, у дослідженні школярів басейн і ходіння босоніж не були пов'язані з бородавками[5], тож одне взуття проблему не розв'яже.
  • Особисті речі: не варто ділитися рушниками, шкарпетками, взуттям, а підліткам ще й бритвами[14]. У родині кожному потрібен власний рушник[10].
  • Захист шкіри: будь-які подряпини або садна потрібно закривати пластирем, а суху потріскану шкіру зволожувати. Через пошкоджену шкіру вірус потрапляє найлегше[17].
  • Не чіпати бородавки: якщо дитина колупає, тре чи гризе бородавку, вірус може поширитися на інші частини тіла або до інших людей[10]. Пальці з бородавками не можна смоктати, а нігті гризти[14].

Від деяких типів вірусу папіломи людини існує вакцина. В Україні з 1 січня 2026 року щеплення увійшло до календаря для дівчат 12–13 років[18]. Воно захищає від генітальних бородавок і раку, пов'язаного з ВПЛ, але ризику звичайних бородавок на руках і ногах не знижує[7].

Коли потрібно звернутися до лікаря

У більшості випадків бородавки безпечні й минають самостійно. Проте варто звернутися до лікаря, якщо бородавка:

  • росте або поширюється, бородавок стає багато
  • болюча, кровить чи заважає дитині
  • не реагує на домашні засоби протягом тривалого часу
  • з'явилася на обличчі
  • з'явилася в ділянці статевих органів або сідниць.

Показати лікареві варто й бородавки в дитини з ослабленим імунітетом, а також будь-який наріст, щодо якого є сумнів, що це бородавка[19]. Генітальні бородавки в підлітків зазвичай передаються статевим шляхом, але в маленьких дітей вірус часто переходить на статеві органи з бородавок на руках самої дитини або дорослих, які за нею доглядають[10]. Розібратися в причині допоможе лікар.

Фахівець може запропонувати лікування у клініці. Найпоширеніше з них це заморожування бородавок рідким азотом (кріотерапія). Воно дієве, але болюче, що для маленької дитини важливо, і переконливо допомагає переважно на руках[4]. У випробуванні в загальній практиці за 13 тижнів заморожування вилікувало 49% звичайних бородавок проти 15% після саліцилової кислоти і 8% без лікування; на підошвах різниці між методами не було[20]. Дерматолог може також призначити кремоподібні засоби, що стимулюють імунну відповідь, видалити бородавку вишкрібанням, припіканням або лазером[10]. Деякі методи залишають пляму чи рубець, а на темній шкірі місце лікування може тимчасово змінити колір[10]. Бородавки на обличчі лікують особливо обережно, щоб не залишити слідів.

Підсумок

Бородавки в дітей трапляються дуже часто й рідко бувають небезпечними: це вірусна інфекція верхнього шару шкіри, з якою дитячий організм здебільшого справляється сам за місяці. Якщо бородавка не заважає, можна почекати; якщо болить чи бентежить дитину, допоможе саліцилова кислота, а в лікаря заморожування. Обличчя, статеві органи, численні чи мінливі нарости слід показати лікареві. Щоб вірус не ходив по родині, кожному потрібен власний рушник, а дитині звичка не гризти нігті й не колупати бородавки.

Джерела20
  1. Дослідження. Bruggink SC. та ін. Natural course of cutaneous warts among primary schoolchildren: a prospective cohort study. Ann Fam Med, 2013.
  2. Огляд. Quinlan JD. Human Papillomavirus: Screening, Testing, and Prevention. Am Fam Physician, 2021.
  3. Огляд. Ribeiro AL. та ін. Regulation of HPV transcription. Clinics (Sao Paulo), 2018.
  4. Kids Health Info : Warts.
  5. Дослідження. van Haalen FM. та ін. Warts in primary schoolchildren: prevalence and relation with environmental factors. Br J Dermatol, 2009.
  6. kidshealth.org
  7. Warts: Causes. American Academy of Dermatology.
  8. Дослідження. Ren Z. та ін. Association of Atopic Dermatitis With Bacterial, Fungal, Viral, and Sexually Transmitted Skin Infections. Dermatitis, 2020.
  9. Дослідження. Sfyri E. та ін. Prevalence of Plantar Warts, Genital Warts, and Herpetic Infections in Greek Competitive Swimmers. Viruses, 2024.
  10. Warts: Causes, Treatment & Prevention. HealthyChildren.org.
  11. Warts, verrucas, human papillomavirus infection. DermNet®.
  12. 21 CFR 358.110 -- Wart remover active ingredients.
  13. Мета-аналіз. Kwok CS. та ін. Topical treatments for cutaneous warts. Cochrane Database Syst Rev, 2012.
  14. Warts and verrucas. NHS.
  15. Дослідження. Focht DR 3rd. та ін. The efficacy of duct tape vs cryotherapy in the treatment of verruca vulgaris (the common wart). Arch Pediatr Adolesc Med, 2002.
  16. Дослідження. de Haen M. та ін. Efficacy of duct tape vs placebo in the treatment of verruca vulgaris (warts) in primary school children. Arch Pediatr Adolesc Med, 2006.
  17. How To Identify Warts. Cleveland Clinic.
  18. Кабінет Міністрів України - Вакцина проти ВПЛ прибула в Україну – до кінця грудня її розвезуть у регіони для проведення щеплень з 1 січня 2026 року.
  19. Warts: Dermatologists’ tips for at-home treatment. American Academy of Dermatology.
  20. Дослідження. Bruggink SC. та ін. Cryotherapy with liquid nitrogen versus topical salicylic acid application for cutaneous warts in primary care: randomized controlled trial. CMAJ, 2010.