Що таке вишнева ангіома і як її безпечно видалити

Кемпбелл де Морган, хірург, який понад тридцять років оперував у Мідлсекському госпіталі в XIX столітті, вважав дрібні рубінові цятки на шкірі пов'язаними з раком. Його ім'ям їх і назвали, проте здогад не підтвердився: ці утворення не мають злоякісного потенціалу^[1]. Сучасна генетика додала до історії несподіваний поворот. Коли патологи дослідили 85 таких ангіом, у 82% знайшли мутації в генах GNAQ, GNA11 або GNA14^[2]. Тобто кожна цятка виростає з групи змінених клітин судинної стінки, як крихітна доброякісна пухлина.

Що таке вишнева ангіома

Вишнева ангіома є доброякісним судинним утворенням, яке складається з дрібних новоутворених капілярів просто під поверхнею шкіри^[1]. Саме ці кровоносні судини дають ангіомі характерний червоний або пурпуровий колір. Її також називають вишневою гемангіомою, сенільною (старечою) ангіомою або плямою Кемпбелла де Моргана. Усі ці назви означають одне й те саме утворення.

Ангіоми бувають поодинокими або множинними. Найчастіше вони з'являються на тулубі, рідше на руках, ногах, плечах або шкірі голови. Спершу це ледь помітні червоні точки, а з часом вони можуть трохи вирости або стати опуклими.

Їх часто плутають із родимками або іншими пігментними плямами. Відрізняє ангіому саме колір, який дають кровоносні судини. Іноді вишнева ангіома темнішає або стає синюшною, особливо після невеликої травми.

Щоб швидко впізнати таке утворення, зверніть увагу на типові ознаки:

• Колір: яскраво-червоний, пурпуровий або темно-вишневий, іноді з синім відтінком; навколо часто видно блідий обідок^[3]
• Розмір: від 1 до 5 мм у діаметрі
• Форма: округла або овальна, з чіткими межами
• Поверхня: гладка й пласка або злегка піднята над рівнем шкіри у вигляді куполка; якщо натиснути, ангіома зазвичай блідне^[1]
• Розташування: найчастіше тулуб і ділянки рук та ніг ближче до тулуба, рідше шия чи волосиста частина голови; на обличчі, кистях і стопах вони трапляються рідко.

Здебільшого вишнева ангіома не спричиняє жодних симптомів і не свербить. Проте вона може кровоточити, якщо її подряпати або зачепити ременем, білизною чи бритвою. Таку ділянку обробляють як звичайну ранку: промивають, наносять антисептик і закривають пластирем^[3].

Причини появи

Точний механізм виникнення вишневих ангіом досі не з'ясований. Найчастіше вони з'являються спонтанно, без видимих зовнішніх причин. Але коли утворення виникають масово або раптово, причину вдається назвати конкретніше.

Основні чинники, пов'язані з формуванням вишневих ангіом:

• Вік: головний чинник. Чим старша людина, тим більше в неї таких цяток.
• Генетичні зміни: мутації, знайдені в ангіомах, соматичні, тобто виникають у клітинах шкіри протягом життя і не успадковуються від батьків^[1].
• Гормональні зміни: ангіоми можуть з'явитися під час вагітності^[1]. Яку роль тут відіграють гормони, точно не встановлено.
• Вплив хімічних речовин: поява ангіом описана після контакту з бромідами, азотистим іпритом (хлорметином) у вигляді мазі чи гелю^[1], а також у людей, які пережили отруєння сірчистим іпритом^[4]. Сім службовців, які одного разу надихалися парами розчинника 2-бутоксиетанолу, через чотири місяці помітили нові ангіоми в шести з них, і утворення продовжували з'являтися ще п'ять років^[5].
• Ліки: препарати, що пригнічують активність імунної системи, зокрема циклоспорин, можуть спровокувати раптову появу багатьох ангіом^[1].
• Інфекції: в еруптивних (раптових і численних) ангіомах приблизно в половині випадків знаходять вірус герпесу людини 8 типу^[1].

Коли вишневі ангіоми з'являються у великій кількості майже одночасно, їх називають еруптивними. Таку картину описують при реакції «трансплантат проти господаря» після пересадки кісткового мозку, деяких хворобах лімфатичної системи та під час лікування окремими протипухлинними препаратами, тому в таких випадках потрібна оцінка загального стану здоров'я^[1].

Утім, у більшості людей ангіоми формуються ізольовано й не є наслідком хвороби. Їх розглядають як одну з особливостей старіння шкіри.

Коли з'являються і в кого

Перші ангіоми можуть виникати практично в будь-якому віці, але найчастіше вони з'являються в дорослих після 30 років. Близько половини дорослих після 30 мають хоча б одну таку цятку, а у віці 75 років і старше вони є приблизно у 75% людей^[3].

Ангіоми не є винятковою ознакою літнього віку. Деякі люди помічають перші цятки вже у 20 років: за різними дослідженнями, у цьому віці їх мають від 5% до 41% людей. Серед підлітків вони трапляються приблизно в 5%^[1].

Стать на появу ангіом не впливає: чоловіки й жінки мають їх однаково часто. Так само немає прив'язки до кольору шкіри чи етнічного походження^[1].

В одних людей нові ангіоми виникають поступово протягом років, в інших з'являються десятками за короткий час. Це не завжди пов'язано з хворобою, але при раптовому збільшенні кількості утворень лікар може порадити додаткові обстеження.

Відмінності від інших утворень

Саме вигляд ангіом найчастіше насторожує. Яскравий колір, округла форма і схильність до кровоточивості можуть нагадувати як родимки, так і інші судинні чи пігментні утворення. Їх іноді плутають із меланомою, базаліомою або іншими гемангіомами.

Читайте:

Меланома чи вікова пляма: як відрізнити

Меланома чи вікові плями: як відрізнити сонячне лентиго і себорейний кератоз від раку шкіри, які утворення ма...

На перший погляд ангіома може бути схожою на родимку, але вона не містить меланіну: її червоне або пурпурове забарвлення дають виключно кровоносні судини. Якщо ангіому подряпати або натерти, вона може кровоточити, чого не буває з типовою пігментною плямою.

Ще одна плутанина виникає між вишневою ангіомою та гемангіомою немовлят. Назви звучать схоже, і вишневу ангіому справді часто називають гемангіомою, але це різні стани:

• Вишнева ангіома: скупчення капілярів, яке з'являється в дорослих, має стабільний вигляд і самостійно не зникає^[1].
• Гемангіома немовлят: з'являється при народженні або в перші тижні життя приблизно в 5% дітей. Вона найшвидше росте в перші 3 місяці, а потім поступово зменшується, часто аж до 10 років^[6].

Окремо варто згадати павукоподібну ангіому (судинну зірочку). У центрі в неї розширена судинка, від якої розходяться тонкі «промені». Вона буває в дітей і вагітних, але численні судинні зірочки характерні для хронічного захворювання печінки і потребують іншого підходу^[7].

Міф: багато червоних цяток на тілі свідчать про хвору печінку. Насправді: з печінкою пов'язують саме павукоподібні ангіоми з «променями», а круглі вишневі цятки без променів є звичайною віковою зміною шкіри^[7].

Тому якщо новоутворення змінюється або з'являється у великій кількості, краще звернутися до дерматолога для точної діагностики. Навіть доброякісні на вигляд утворення потребують оцінки, якщо поводяться нетипово.

Чи небезпечна вишнева ангіома

Вишнева ангіома є доброякісним новоутворенням і не загрожує життю: прогноз у переважної більшості людей відмінний^[1]. Вона не спричиняє болю чи інших неприємних відчуттів, якщо її не травмувати.

Насторожити можуть хіба що вигляд ангіоми або її зміни. Якщо вона почала стрімко збільшуватися, змінила колір чи форму, з'явилася виразка, кровоточивість або свербіж, її треба показати дерматологу. Такі ознаки ще не означають рак, але потребують виключення інших діагнозів.

Найчастіше тривогу спричиняє схожість із меланомою або базальноклітинною карциномою. Особливо підступна безпігментна (амеланотична) меланома: вона теж буває рожево-червоною, але легше кровоточить і розпадається^[1]. Типова ангіома має чіткі краї, стабільний колір і роками не змінюється. Тому за найменших сумнівів краще звернутися до лікаря, ніж ставити діагноз самостійно.

Коротко: сама вишнева ангіома нешкідлива. Показати лікарю треба цятку, яка швидко росте, змінює колір, вкривається виразкою або не схожа на решту.

Коли звертатися до лікаря

У більшості випадків вишнева ангіома не потребує жодного медичного втручання. Проте консультація дерматолога буває виправданою як для уточнення діагнозу, так і для рішення щодо видалення.

Особливу увагу звертайте на зміни, нетипові для стабільної ангіоми. Якщо ви помітили щось із наведеного нижче, не зволікайте з візитом:

• Регулярна або рясна кровотеча: особливо якщо утворення часто травмується або натирається одягом
• Зміна кольору, форми чи розміру: потемніння, неоднорідність або асиметрія можуть бути ознаками іншого процесу
• Свербіж, болючість або виразка: вишнева ангіома не повинна завдавати дискомфорту
• Швидке збільшення кількості ангіом: якщо за короткий період з'являються десятки нових утворень, можуть знадобитися додаткові обстеження

Крім того, дерматолог допоможе виключити схожі на вигляд стани з іншою природою: меланому, судинні мальформації (вроджені аномалії судин), піогенну гранульому (швидко зростаючий вузлик, що легко кровоточить) або ангіокератому^[1]. У разі сумнівів призначають біопсію, тобто взяття зразка тканини для гістологічного дослідження.

Звернутися до лікаря варто й тоді, коли ангіома розташована в місці постійного тертя: під бюстгальтером, на поясі, шиї чи голові. Там вона травмується знову й знову, що спричиняє дискомфорт і підвищує ризик інфікування.

Діагностика

Діагностувати вишневу ангіому здебільшого можна за звичайним оглядом. Лікар оцінює форму, колір, розмір і розташування утворення. Якщо ангіома має типовий вигляд і не змінюється, додаткові обстеження зазвичай не потрібні^[1].

Якщо ж утворення має нетипові риси, наприклад неоднорідне забарвлення, асиметрію чи незвичну поверхню, лікар може запропонувати дерматоскопію. Це безболісний огляд через спеціальний збільшувальний прилад з підсвіткою, який показує будову утворення. У вишневій ангіомі під дерматоскопом видно червоні або червоно-білі безструктурні ділянки, характерні для судинних утворень^[8].

У разі підозри на інше захворювання шкіри проводять біопсію. Зразок тканини беруть під місцевим знеболенням і відправляють на гістологічне дослідження, щоб виключити меланому, базальноклітинну карциному чи інші хвороби. Будь-яке утворення, яке видаляють через підозру на злоякісність, обов'язково передають на таке дослідження^[1].

Іноді вишневу ангіому треба відрізнити від павукоподібної. Простий тест допомагає саме з судинною зірочкою: якщо притиснути до неї скельце, вона блідне, а після відпускання знову заповнюється кров'ю від центру^[7].

Якщо лікар підозрює зв'язок із хворобою печінки (при численних судинних зірочках) або з порушеннями імунітету й крові (при еруптивних ангіомах), він може призначити аналізи крові чи ультразвукове дослідження. Але такі випадки трапляються рідко.

Методи видалення

Більшість вишневих ангіом не потребують лікування. Однак деякі люди хочуть їх позбутися з естетичних причин або через незручне розташування, наприклад якщо утворення часто зачіпає бритва, тисне ремінь чи натирає одяг. У таких випадках лікар може запропонувати безпечне видалення.

Самостійно видаляти ангіоми в жодному разі не можна: це загрожує кровотечею, інфікуванням і рубцями^[3]. Процедура в кабінеті лікаря дає контроль над процесом і знижує ризик ускладнень.

Основні способи видалення вишневих ангіом:

• Електрокоагуляція: тонкий електрод припікає судини струмом. Підходить для невеликих утворень, процедуру зазвичай проводять під місцевим знеболенням лідокаїном^[1].
• Кріодеструкція: ангіому заморожують рідким азотом. Після процедури з'являються почервоніння, набряк, іноді пухирець, потім кірочка, а загоєння зазвичай триває близько 4 тижнів. Найчастіше віддалене ускладнення полягає у світлій плямі на місці обробки, тобто гіпопігментації, тому на темній шкірі метод застосовують обережно^[9].
• Лазерне видалення: лазер точково руйнує судини. Використовують імпульсний лазер на барвниках (PDL), інтенсивне імпульсне світло (IPL), калій-титанил-фосфатний (KTP) та неодимовий (Nd:YAG) лазери. Імпульсний лазер на барвниках у дослідженнях був менш болючим за калій-титанил-фосфатний лазер і електрокоагуляцію. На темній шкірі ці два лазери можуть змінювати пігментацію, а неодимовий дає менше таких ускладнень^[10].
• Поверхневе зрізання (шейв-ексцизія): верхню частину ангіоми зрізають скальпелем, після чого основу коагулюють, щоб зупинити кровотечу. Цей спосіб застосовують для більших утворень^[1].

Кожен метод має свої переваги й обмеження. Систематичний огляд досліджень визнав ефективними і лазерні, і нелазерні способи, проте жоден із них не довів переваги над іншими. Якісних порівняльних досліджень при цьому мало^[10].

Іноді для повного результату потрібен повторний сеанс. Процедури проводять амбулаторно, без госпіталізації. Після видалення можливі тимчасове почервоніння, кірочка або незначне лущення. Будь-який спосіб може залишити рубчик^[1].

Коротко: найкращого способу видалення не існує. Лазер, електрокоагуляція, заморожування і зрізання працюють, а вибір залежить від розміру й розташування ангіоми, кольору шкіри і досвіду лікаря.

Пам'ятайте також, що ангіоми можуть з'являтися знову і після видалення^[3]. Видалення прибирає наявне утворення, але не запобігає появі нових. Повторне видалення можливе, якщо нова ангіома заважає або змінюється.

Профілактика та догляд

Оскільки точна причина виникнення вишневих ангіом невідома, ефективної профілактики наразі не існує. Водночас кілька правил допомагають не подразнювати вже наявні ангіоми й уникнути ускладнень після їх видалення.

Щоб шкіра залишалася в доброму стані, а ризики були мінімальними, дотримуйтеся простих правил:

• Не травмуйте ангіоми: уникайте тертя об одяг, подряпин і спроб видавити або зрізати утворення.
• Уникайте контакту з хімічними речовинами, пов'язаними з ангіомами: на роботі з розчинниками й бромідами користуйтеся захисними засобами та провітрюванням. Якщо ви лікуєтеся мазями на основі хлорметину або приймаєте циклоспорин і помітили нові ангіоми, скажіть про це лікарю.
• Захищайте шкіру від ультрафіолету: доказів, що сонце спричиняє вишневі ангіоми, немає, але сонцезахисні засоби зменшують ризик раку шкіри: у рандомізованому дослідженні за 10 років після його завершення в групі щоденного використання крему інвазивних меланом було 3 проти 11 у контрольній групі^[11]. На загоєній після процедури ділянці захист особливо потрібен.
• Спостерігайте за новоутвореннями: регулярно оглядайте шкіру й фіксуйте зміни кольору, розміру чи кількості утворень. Зручно фотографувати підозрілі ділянки раз на кілька місяців.

Після видалення ангіоми дотримуйтеся порад лікаря щодо догляду за ділянкою шкіри: не здирайте кірочку, не наносьте подразнювальні засоби, уникайте сонця в перші дні. Так менший ризик рубця і гіперпігментації, темної плями, яка може залишитися після заморожування чи лазера^[9].

Сама ангіома про хворобу не свідчить, тож дбайливий догляд тут потрібен передусім для комфорту й доглянутого вигляду шкіри.