Родимки є звичним явищем для більшості людей, але іноді зміни в їхньому вигляді можуть сигналізувати про рак шкіри. Важливо знати, коли це привід для візиту до лікаря.

Родимки — це скупчення пігментних клітин, які мають вигляд плям або вузликів на шкірі. Більшість із них не викликає жодної шкоди, і майже кожна людина має принаймні кілька. Проте деякі родимки можуть змінювати форму, розмір чи колір і зрідка перероджуються в злоякісні новоутворення. Саме тому уважне ставлення до таких змін є важливою частиною догляду за власною шкірою.

Що таке родимка

Родимка — це скупчення меланоцитів, клітин, що виробляють пігмент меланін. У нормі ці клітини рівномірно розташовані в шарах шкіри, але іноді вони утворюють локальні скупчення. Такий осередок і є родимкою, або, мовою медицини, невусом. Якщо невусів багато — використовують термін «неві».

Родимки можуть з’являтися в будь-якій частині тіла — на спині, обличчі, ногах, у пахвових западинах, між пальцями, під нігтями, на волосистій частині голови. Деякі розташовані навіть у слизових оболонках — порожнини рота, статевих органів або очей. Більшість з’являється до 40 років, але іноді вони утворюються вже після цього віку.

Колір родимки залежить від кількості меланіну та її типу. Вони можуть бути:

  • коричневими різних відтінків — від світлого до майже чорного
  • рожевими або червоними
  • синьо-сірими або синьо-чорними
  • тілесними — практично зливаються зі шкірою.

Типова форма — округла або овальна, із чіткими або розмитими межами. Розміри також варіюються, але більшість не перевищує 6 мм у діаметрі. Поверхня може бути плоскою або опуклою, гладкою або шорсткою. Іноді з родимки росте волосся — це нормально і не є ознакою хвороби.

Хоча деякі родимки з віком можуть ставати темнішими, більшими або навпаки зникати, важливо відстежувати ці зміни, особливо якщо вони швидкі або незвичні для інших родимок на тілі.

Типи родимок

Родимки (невуси) класифікують за кількома ознаками: часом появи (вроджені або набуті), глибиною залягання пігментних клітин у шкірі, морфологією, кольором, розміром та гістологічною структурою. Крім того, існують окремі утворення, які зовні нагадують родимки, але не є ними за походженням. Правильна класифікація важлива для оцінки ризику переродження та подальшого спостереження.

Класифікація за часом появи

Перший принцип класифікації родимок — це момент їх появи. Частина невусів формується ще до народження або незабаром після нього — їх називають вродженими. Інші з’являються пізніше, зазвичай у дитинстві, підлітковому віці чи в дорослому стані — це набуті (придбані) невуси. 

Вроджені невуси

Це родимки, які присутні з народження або з'являються у перші тижні життя. Трапляються у 1–2% новонароджених. За розміром діляться на:

  • малі: до 1,5 см у діаметрі;
  • середні: 1,5–20 см;
  • великі та гігантські: понад 20 см або ті, що покривають значну площу тіла або голови.

Великі й гігантські вроджені невуси можуть мати складну структуру, варіації кольору, сателітні утворення навколо головного та підвищений ризик розвитку меланоми (до 10–12% упродовж життя). Малі та середні — менш небезпечні, ризик для них становить до 5%.

Придбані невуси

Формуються після народження, зазвичай у дитинстві чи підлітковому віці. Нові невуси рідко виникають після 40 років. Найчастіше — це симетричні плями або вузлики до 6 мм у діаметрі, рівномірного кольору. Хоча більшість з них доброякісні, велика кількість (понад 50) або поява нових у дорослому віці вважається чинником ризику.

Морфологічні типи невусів

Після класифікації за часом появи родимки поділяють і за морфологією — тобто за їх зовнішнім виглядом, структурою, кольором, особливостями росту та розташуванням клітин у шкірі. Така класифікація допомагає точніше оцінити клінічну поведінку невуса та потенційні онкологічні ризики. Деякі з цих типів можуть бути як вродженими, так і набутими. 

Диспластичні (атипові) невуси

Мають нестандартний зовнішній вигляд. Часто більші за 6 мм, з нерівними або розмитими краями, неоднорідним забарвленням — від рожевого до темно-коричневого або чорного. Можуть мати піднятий центр і світліший край ("ефект яєчні"). Часто з'являються на відкритих ділянках тіла. Диспластичні невуси підвищують ризик розвитку меланоми, особливо при наявності сімейного анамнезу раку шкіри. За даними, близько 25% меланом виникають із таких родимок.

Невуси Шпіца

Швидко зростаючі рожеві, червоні, синюваті або навіть безбарвні вузлики, частіше у дітей і підлітків. Можуть бути поодинокими або множинними. Типова локалізація — обличчя, шия, плечі, ноги. Хоч і мають подібність до меланоми під мікроскопом, зазвичай доброякісні. Проте потребують диференційної діагностики.

Сині невуси

Характеризуються синім, синьо-чорним або сірим кольором через розташування меланоцитів глибоко в дермі. Можуть бути як вродженими, так і придбаними. Існують два підтипи:

  • звичайні сині невуси: невеликі (до 0,4 см), стабільні, плоскі або куполоподібні;
  • клітинні сині невуси: більші за 0,4 см, здатні повільно зростати, іноді мають виразкову поверхню.

Частіше зустрічаються у жінок і в людей із темнішим фототипом. Місця локалізації — обличчя, шия, поперек, руки, стопи. Хоч більшість — доброякісні, клітинні форми можуть мати онкологічний потенціал.

Класифікація за глибиною та анатомо-гістологічною будовою

Ця класифікація ґрунтується на тому, в яких шарах шкіри розташовані меланоцити, що утворюють родимку. Усі невуси мають характерне залягання клітин — лише в епідермісі, на межі епідермісу й дерми, глибоко в дермі або водночас у кількох шарах. Гістологічний тип часто визначає не лише вигляд родимки, але й її клінічну поведінку. Нижче подано основні гістологічні типи невусів.

Інтрадермальні (дермальні) невуси

Формуються в дермі, виглядають як куполоподібні, тілесні або світло-коричневі утворення. Часто містять волосся. Поверхня — гладка або злегка шорстка. Найпоширеніші у дорослих. Не мають пігменту в епідермісі, тому менш насичені. Безпечні.

Прикордонні меланоцитарні невуси (junctional)

Меланоцити розташовані на межі епідермісу та дерми. Плоскі, темні, часто схожі на веснянки, але з чіткішою структурою. Поширені в дітей і молодих людей. Можуть з віком змінюватися — підніматися або зникати.

Комплексні невуси

Поєднують ознаки прикордонних і дермальних невусів. Меланоцити присутні як в епідермісі, так і в дермі. Вигляд — опуклі, м’які, рівномірного кольору. Безпечні, але потребують спостереження у разі змін.

Плямисті пігментні утворення, що не є невусами

Існують ураження шкіри, які за виглядом нагадують родимки або пігментні невуси, але мають зовсім інше походження та будову. Вони не є скупченням меланоцитів і не класифікуються як справжні невуси. Проте візуально можуть імітувати злоякісні ураження, тому часто стають причиною для звернення до дерматолога. Нижче описані найбільш поширені з таких утворень.

Лентіго (сонячні, вікові плями)

Лентіго - плоскі пігментовані плями, що виникають через хронічну дію ультрафіолету. Не зникають із часом (на відміну від веснянок). Колір — світло- або темно-коричневий. Локалізація — обличчя, плечі, руки, верхня частина спини. Часто з’являються після 40 років. Велика кількість лентіго — маркер підвищеного ризику раку шкіри.

Себорейні кератози

Себорейні кератози - доброякісні новоутворення з клітин, що продукують кератин. Зовні схожі на родимки або меланому. Колір — жовтий, світло-коричневий, чорний. Поверхня — бородавчаста або воскова. Зазвичай з’являються у людей старшого віку. Хоч не є невусами, іноді потребують диференціації за допомогою дерматоскопії.

Чому з'являються родимки

Причини появи родимок мають як зовнішні, так і внутрішні складові. Основний механізм — скупчення меланоцитів у певній ділянці шкіри замість їх рівномірного розподілу. Таке скупчення найчастіше виникає під впливом ультрафіолетового випромінювання, гормональних змін або генетичних чинників.

Найбільш імовірною причиною є вплив ультрафіолету (УФ): саме це випромінювання змушує меланоцити активніше виробляти меланін, і в деяких випадках — утворювати скупчення. Саме тому нові родимки частіше з'являються на ділянках тіла, які найбільше піддаються сонячному впливу: обличчя, плечі, спина, руки. Тривале перебування на сонці також підвищує ризик змін уже наявних родимок.

Ще один фактор — гормональні зміни. Поява нових родимок або зміна кольору, розміру та рельєфу вже наявних часто спостерігається під час:

  • пубертатного періоду
  • вагітності
  • менопаузи
  • прийому гормональних препаратів.

Окрім зовнішніх чинників, має значення спадковість. Якщо у кількох членів родини є велика кількість родимок або були випадки меланоми, ризик також зростає. Генетичні дослідження виявили низку змін, які можуть бути пов’язані з формуванням невусів:

  • BRAF: ген, який впливає на білок, що змушує меланоцити злипатися. Саме його мутації часто зустрічають у клітинах як доброякісних, так і злоякісних новоутворень.
  • FGFR3, PIK3CA, HRAS: інші гени, пов’язані з ростом клітин шкіри.
  • CDKN2A: при його видаленні порушується вироблення білка p15, який обмежує надмірний ріст меланоцитів. Відсутність цього білка може сприяти розвитку пухлин.

Небезпека зростає тоді, коли генетичні зміни поєднуються з ушкодженням шкіри ультрафіолетом. У таких випадках контроль за станом родимок стає особливо важливим.

Крім того, ризик небезпечних змін родимок зростає за таких умов:

  • світла шкіра, яка легко обгоряє
  • світле або руде волосся
  • відсутність засмаги як захисної реакції шкіри
  • історія меланоми у родині або особистий анамнез
  • ослаблений імунітет, у тому числі через терапію чи хронічні захворювання.

Як розпізнати потенційно небезпечні родимки

Більшість родимок не становлять загрози. Але іноді саме в них можуть розпочинатися зміни, пов’язані з меланомою — найагресивнішою формою раку шкіри. Щоб вчасно виявити підозрілі ознаки, потрібно знати, на що звертати увагу під час самообстеження.

Найзручніший орієнтир — правило ABCDE / АККДЕ. Воно допомагає оцінити п’ять ключових параметрів родимки:

  • Asymmetry – Асиметрія: одна половина родимки не дзеркально відображає іншу.
  • Border – Край: нерівний, розмитий або зазубрений контур.
  • Color – Колір: неоднорідне забарвлення — різні відтінки коричневого, чорного, а також можливі ділянки червоного, білого чи синього кольору.
  • Diameter – Діаметр: понад 6 мм (розмір гумки на кінці олівця). Проте меланома може бути й меншою.
  • Evolving – Еволюція: будь-які зміни – розмір, форма, колір, рельєф, поява свербежу, крові чи виразки.

Варто звернути увагу також на загальні зміни шкіри, які можуть вказувати на початок патологічного процесу. Нижче — ознаки, що потребують уважного спостереження:

  • поява нової плями, вузлика або наросту, який не був присутній раніше
  • родимка, яка раніше була стабільною, почала швидко змінюватися
  • будь-яке новоутворення, що кровоточить або не загоюється понад 2–3 тижні
  • шорстка, лущиться ділянка шкіри з почервонінням і тріщинами
  • утвір, схожий на бородавку або грибок, але без типового розташування для них.

Знання власних родимок — ключ до раннього виявлення злоякісних змін. Якщо під час щомісячного огляду з'являється відчуття, що щось "не так", варто звернутися до дерматолога навіть без чітких симптомів за АККДЕ.

Коли варто турбуватися

Не всі зміни родимок свідчать про рак шкіри, але деякі з них можуть вказувати на наявність диспластичного невуса — родимки з атиповими ознаками, що мають підвищений ризик переродження в меланому. Такі утворення трапляються приблизно в 10% людей і можуть бути сигналом для більш пильного спостереження.

Диспластичні невуси зазвичай виникають на тих ділянках, які часто піддаються дії сонця, зокрема:

  • обличчя, шия, вуха
  • волосиста частина голови
  • спина, плечі, руки
  • гомілки та інші відкриті ділянки.

Характерні ознаки диспластичних невусів:

  • плоска або злегка піднята поверхня: утвір не є повністю опуклим, але вирізняється з-поміж інших;
  • асиметрія: одна половина чітко відрізняється від іншої;
  • нерівні, розмиті краї: контур нечіткий або "рваний";
  • великі розміри: часто перевищують 6 мм у діаметрі;
  • складна кольорова структура: поєднання коричневого, чорного, рожевого, червоного відтінків у межах одного утворення.

Хоча сам по собі диспластичний невус ще не є злоякісним, статистика вказує, що близько 25% усіх меланом розвиваються саме з таких родимок. Тому наявність одного або кількох диспластичних невусів потребує регулярного моніторингу — як самостійного, так і дерматологічного. Особливо це важливо для людей із сімейною історією меланоми.

Коли звертатися до дерматолога

Навіть якщо родимка не турбує фізично, її зміни можуть бути важливими з погляду онкологічного ризику. У таких випадках потрібно звернутися до дерматолога — лікаря, що спеціалізується на хворобах шкіри. Не варто чекати появи болю або виразок: клінічно небезпечні родимки часто не спричиняють жодних відчуттів.

Приводи для звернення:

  • родимка почала швидко змінювати розмір, форму або колір
  • утвір став товстішим, ущільнився або підвищився над рівнем шкіри
  • появилися свербіж, лущення, печіння або біль у ділянці родимки
  • з родимки виділяється рідина, вона кровоточить або утворює кірку
  • з'явилася нова родимка, яка виглядає інакше, ніж усі інші на тілі.

Дерматолог проводить огляд за допомогою дерматоскопа — спеціального інструмента, що збільшує зображення і дозволяє роздивитися структуру утворення в деталях. Якщо є підозра на злоякісне переродження, лікар може призначити біопсію — вилучення частини або всієї родимки для гістологічного дослідження. Зразок відправляється до лабораторії, де патоморфолог вивчає тканини під мікроскопом і визначає, чи є рак і який саме тип має місце.

Окрему увагу слід приділити родимкам у важкодоступних зонах: порожнина рота, очне яблуко, зовнішні та внутрішні статеві органи. Для оцінки таких утворень залучаються суміжні фахівці — офтальмолог, стоматолог, гінеколог. Також регулярне спостереження рекомендується людям, які перенесли меланому або мають родичів першої лінії з діагностованим раком шкіри.

Профілактика змін родимок

Повністю запобігти появі родимок неможливо — це частина природної будови шкіри. Але знизити ризик їх ушкодження та розвитку злоякісних змін цілком реально. Для цього важливо уникати надмірної дії ультрафіолету, правильно доглядати за шкірою та регулярно перевіряти власні родимки.

Захист від сонця

Найвагомішим фактором, що сприяє трансформації родимок, є ультрафіолетове випромінювання. Тому щоденна сонцезахисна поведінка — обов’язкова частина профілактики:

  • використовуйте сонцезахисні креми з широким спектром дії та SPF 30 і вище, навіть у хмарні дні
  • носіть одяг із довгими рукавами, капелюхи з широкими крисами та сонцезахисні окуляри
  • уникайте сонця в пікові години: з 10:00 до 16:00
  • не користуйтеся соляріями та УФ-лампами для засмаги
  • віддавайте перевагу одягу з тканини, що має щільне плетення або спеціальні УФ-фільтри.

Самообстеження шкіри

Регулярна перевірка шкіри — ефективний спосіб виявити зміни родимок на ранній стадії. Найкраще проводити самоогляд раз на місяць у стабільних умовах — після душу або ванни, коли шкіра ще злегка волога.

Ось як це зробити правильно:

  • використовуйте велике дзеркало та додаткове ручне дзеркальце для важкодоступних ділянок
  • оглядайте шкіру системно: починаючи з обличчя, переходячи до шиї, грудей, рук, спини, ніг, стоп, долонь, між пальцями
  • не забудьте оглянути потилицю, вуха, підколінні згини, пахви, зони під грудьми
  • перевіряйте шкіру голови з допомогою гребінця або за участі іншої людини
  • фіксуйте підозрілі родимки за допомогою фотографій з датою та лінійкою для порівняння розмірів у динаміці.

Людям зі світлою шкірою, великою кількістю родимок, диспластичними невусами або спадковою схильністю до меланоми слід проводити самоогляд особливо ретельно. За найменших сумнівів або змін варто негайно звернутися до дерматолога.

Підсумок

Родимки супроводжують людину більшу частину життя. У більшості випадків вони безпечні й не потребують втручання. Але саме уважність до деталей — зміна розміру, кольору, форми чи текстури — може стати вирішальною у виявленні небезпечних перетворень. Звичка регулярно оглядати шкіру та фіксувати зміни — це простий, але надзвичайно важливий інструмент, який допомагає вчасно помітити загрозу та не пропустити момент, коли звичайна родимка перестає бути просто родимкою.