Сказ має одну з найвищих летальностей серед інфекцій: щойно з'являються симптоми, він майже на 100% смертельний[1]. Водночас вчасно розпочата антирабічна вакцинація відвертає хворобу в 96–99% випадків[2]. За найновішою оцінкою ВООЗ, сказ щороку забирає понад 44 тисячі життів, а 99% випадків у людей спричиняють укуси й подряпини собак[1].
Що робити одразу після укусу
Якщо вас до крові вкусив ссавець (собака, кішка, щур, білка, лисиця) або на подряпану шкіру чи слизову потрапила його слина, місце контакту треба якнайшвидше ретельно промити проточною водою з милом щонайменше 15 хвилин[1]. Потім рану обробляють антисептиком із 70% спиртом або 5% розчином йоду, накривають чистою пов'язкою і звертаються до травмпункту чи антирабічного кабінету по медичну допомогу та для щеплення проти сказу і правця, якщо лікар його призначить[3][2]. Це оптимальний план дій, який зводить ризик захворіти на сказ і правець до мінімуму. Для укусів бджоли чи кліща алгоритм інший.
Якщо рана велика, глибока або кровотеча не зупиняється, міцно притисніть до неї чисту тканину чи пов'язку і викликайте швидку за номером 103 або 112[4]. У роті тварин живе багато бактерій, тож укус може нагноїтися або ускладнитися бактеріальним целюлітом чи бешихою. Ознаки інфекції: рана гаряча, набрякла, з неї витікає рідина, піднялася температура[4].
Високоризиковими вважають котячі укуси (тонкі зуби кішок залишають глибокі проколи), укуси кисті, колоті рани та укуси в людей з ослабленим імунітетом чи цукровим діабетом[5]. У таких випадках лікар може призначити профілактичний курс антибіотика, найчастіше амоксициліну з клавулановою кислотою на 3–7 днів[5]. В огляді Cochrane вони знижували частоту інфекції після укусів кисті, але для укусів собак і котів загалом користі не виявили[6], тож рішення ухвалює лікар після огляду рани.
Читайте:
Чим небезпечний сказ
Вірус сказу передається зі слиною хворої тварини через укус, подряпину або потрапляння слини на пошкоджену шкіру чи слизові[1]. Вірус рухається периферичними нервами до спинного та головного мозку[7], тому місце укусу має велике значення: глибокі укуси кистей, голови й шиї, де густа мережа нервів, потребують особливо термінової профілактики[8].
Коли вірус досягає мозку й розвивається енцефаліт, врятувати людину майже неможливо. Але цей шлях (інкубаційний період) зазвичай триває 2–3 місяці, хоча буває від тижня до року[1], тому є змога обігнати збудника вакцинацією: імунна система встигає сформувати захисну відповідь раніше, ніж вірус дістанеться мозку.
ВООЗ поділяє контакти з твариною, яка може хворіти на сказ, на три категорії[1]:
- I категорія: погладжування, годування, облизування неушкодженої шкіри. Досить вимити шкіру, щеплення не потрібне.
- II категорія: покусування відкритої шкіри, дрібні подряпини чи садна без крові. Потрібні промивання рани й негайна вакцинація.
- III категорія: один чи кілька укусів або подряпин до крові, слина на слизовій чи пошкодженій шкірі, будь-який прямий контакт із кажаном, чий укус можна навіть не помітити[9]. До вакцинації додають антирабічний імуноглобулін або моноклональні антитіла, які вводять у рану та навколо неї[10].
Чому порада «спостерігайте за твариною» часто не працює
Кажуть: «спостерігайте за твариною, чи вона не скажена», але ця порада здебільшого недієва: кусають випадкові незнайомі чи безпритульні собаки або дикі звірі, за якими ніхто не простежить. В Україні серед свійських тварин людей найчастіше заражають коти й собаки, а в дикій природі лисиці[3]. До того ж 10-денне спостереження має сенс лише для собак, котів і тхорів[9]. МОЗ радить звертатися до лікаря після контакту з будь-якою твариною, навіть вакцинованою домашньою[2].
Тому набагато дієвіше зробити щеплення проти сказу. Нині це вже не «40 уколів у живіт», як колись: схеми ВООЗ 2018 року вкладаються в 3–4 візити впродовж 1–2 тижнів[10]. В Україні стандартний курс складається з 5 уколів у дні 0, 3, 7, 14 і 28, і самостійно переривати чи змінювати його не можна[3]. Графік під конкретну вакцину призначить лікар.
Коротко: після появи симптомів сказ невиліковний, але до того його майже завжди можна відвернути. 15 хвилин миття рани з милом і щеплення в перші дні після укусу важать більше, ніж будь-яке спостереження за твариною.
Правець після укусу
Збудник правця, бактерія Clostridium tetani, живе в ґрунті та кишківнику тварин[11]. Потрапивши в рану, бактерія утворює токсин, який блокує роботу нейронів. Це спричиняє скутість жувальних м'язів, болісні м'язові спазми, труднощі з ковтанням і судоми[12]. Навіть за сучасного лікування помирає приблизно кожен десятий хворий[12]. Антибіотики правцю не запобігають[13], тож захищає лише вакцинація: починаючи з 16 років, дорослі мають кожні 10 років оновлювати щеплення проти правця та дифтерії бустерною дозою[14]. У разі поранення чи укусу тварини часто потрібна додаткова екстрена доза: рану, забруднену слиною, вважають брудною, і для неї бустер роблять, якщо від останнього щеплення минуло 5 років і більше[13].
Якщо вакцинальний статус людини невідомий, бо медичні записи про зроблені щеплення не збереглися, таку людину вважають невакцинованою, поки не доведуть протилежне, якщо казати юридичною мовою. Тоді, як і за неповного курсу чи ВІЛ, лікар може додати до вакцини протиправцевий імуноглобулін[13]. Як довести, що щеплення були? Зробити аналіз на антитіла до правця та інших хвороб, проти яких є вакцини. Титр антитіл достатній? Значить, щеплення було. Антитіл немає? Слід пройти повний курс вакцинації і потім робити бустерні щеплення за графіком.
Усі тварини так чи інакше торкаються землі, щось підіймають з неї, риються в ній, тому їхня слина може містити ґрунт і збудника правця з нього. Тож правцем можна заразитися через укус білки, їжака, щура тощо чи вакцинованого від сказу домашнього собаки.
Як захиститися заздалегідь
Якщо у вас живуть собаки чи коти, щороку вакцинуйте їх проти сказу та інших інфекційних хвороб. Мисливці, лісники, ветеринари, зооволонтери та інші люди, які багато контактують з різними тваринами, мають зробити собі завчасну вакцинацію проти сказу та робити бустерні щеплення проти сказу і правця згідно з графіком. За схемою ВООЗ доконтактна вакцинація займає лише два візити, у дні 0 і 7, а після неї в разі укусу знадобиться скорочений курс уколів без імуноглобуліну[10].
Підсумок
Після укусу ссавця перше й найважливіше завдання: 15 хвилин промивати рану водою з милом, а потім не відкладаючи йти до травмпункту, навіть якщо тварина домашня і виглядає здоровою. Там вирішать, чи потрібні вакцина проти сказу з імуноглобуліном, бустер від правця і антибіотик, найчастіше після котячих укусів і укусів кисті. Швидку (103 або 112) викликають, якщо кровотеча не зупиняється. Чекати симптомів сказу не можна: тоді допомогти вже неможливо.
Джерела14
- Rabies. World Health Organization.
- Кабінет Міністрів України - 30 тисяч доз вакцини проти сказу доставлено у регіони країни в рамках співпраці МОЗ та ВООЗ.
- Сказ | Центр громадського здоров’я.
- Animal and human bites. NHS.
- Огляд. aafp.org
- Мета-аналіз. Medeiros I. та ін. Antibiotic prophylaxis for mammalian bites. Cochrane Database Syst Rev, 2001.
- Огляд. Sun C. та ін. Biological barriers underlying the extremely high fatality of symptomatic rabies: neuroinvasion, immune evasion, and blood-brain barrier restriction. Front Immunol, 2026.
- Довідник. Swinkels HM. та ін. Rabies. 2025.
- Rabies. CDC.
- Огляд. O'Brien KL. та ін. The WHO position on rabies immunization - 2018 updates. Vaccine, 2019.
- Tetanus. World Health Organization.
- About Tetanus. CDC.
- Clinical Guidance for Wound Management to Prevent Tetanus. CDC.
- Кабінет Міністрів України - В Україну доставили понад мільйон доз вакцини проти дифтерії та правця для проведення рутинних щеплень у 2024 році.
