Харчова добавка E967 (Ксилітол)

Опис

Ксилітол (харчова добавка E967) — це п’ятивуглецевий цукровий спирт, який належить до групи поліолів і використовується як низькокалорійний підсолоджувач. Природно входить до складу в сливах, полуниці, кольоровій капусті, березовій корі та кукурудзяних качанах. У промисловості його отримують із ксилози, шляхом гідрування деревного або рослинного походження. Кінцевий продукт — білий кристалічний порошок зі злегка охолоджувальним смаком, розчинний у воді.

Ксилітол має солодкість, подібну до звичайного цукру (сахарози), але містить на 40% менше калорій — близько 2,4 ккал/г. Його глікемічний індекс — приблизно 7, що робить його привабливим для людей із цукровим діабетом або тих, хто дотримується низьковуглеводної дієти. Він не потребує інсуліну для метаболізму і не викликає раптових стрибків рівня глюкози.

Процес виробництва передбачає кілька етапів: попереднє очищення сировини, кислотний або ферментативний гідроліз до ксилози, подальше каталізаторне гідрування до ксилітолу та кристалізація. Усі стадії супроводжуються ретельним очищенням, щоб відповідати вимогам безпечності харчових добавок у Європейському Союзі.

Застосування

Ксилітол (харчова добавка E967) дозволено використовувати як підсолоджувач у більшості харчових продуктів згідно з Регламентом (ЄС) № 1333/2008. Застосування регулюється принципом quantum satis — тобто лише в обсязі, необхідному для досягнення технологічного ефекту. E967 включено до Групи I поліолів і може використовуватись як окремо, так і в поєднанні з іншими підсолоджувачами, такими як сорбітол або еритритол.

Згідно з європейськими нормативами [джерело], ксилітол можна додавати до таких продуктів:

• Жувальні гумки, м’ятні льодяники, пастилки без цукру: забезпечує солодкий смак без участі цукрів, не ферментується бактеріями ротової порожнини.
• «Кето» та низьковуглеводні десерти: використовується як замінник цукру зі зниженим енергетичним навантаженням.
• Зубні пасти та ополіскувачі: входить до складу як інертний підсолоджувач, не спричиняє кислототворення.
• Безалкогольні напої та сиропи: застосовується як підсолоджувач із м’яким охолоджувальним післясмаком.
• Фармацевтичні препарати: включається до таблеток, сиропів, жувальних форм як допоміжна речовина для поліпшення смаку.

Крім того, ксилітол додають до деяких засобів догляду за ротовою порожниною для зменшення сухості в роті, де він виконує роль зволожувача. Його дія в таких засобах не є лікувальною, але може покращити суб'єктивний комфорт під час використання.

Користь для організму

Ксилітол (харчова добавка E967) не ферментується бактеріями ротової порожнини, не спричиняє утворення кислот, а також має низький глікемічний індекс. Деякі дослідження вказують на його потенційну роль у зниженні ризику карієсу та окремих інфекцій, але більшість ефектів пов’язані із вживанням продуктів, що його містять, а не з речовиною у відриві від контексту.

• Зниження ризику карієсу: відповідно до висновку EFSA, регулярне жування гумки з ксилітолом (2–3 г протягом 20 хвилин тричі на день після їжі) асоціюється зі зменшенням частоти карієсу. Ефект досягається не самим ксилітолом, а завдяки стимуляції слиновиділення під час жування. Ксилітол, на відміну від цукру, не спричиняє утворення кислот бактеріями Streptococcus mutans. [джерело]
• Низьке глікемічне навантаження: у порівнянні з цукром, ксилітол має значно нижчий глікемічний індекс (приблизно 7) і не викликає різких коливань рівня глюкози або інсуліну після вживання. [джерело]
• Зниження частоти середнього отиту: деякі дослідження зафіксували зменшення ризику отиту в дітей при регулярному вживанні пастилок або гумок, що містять ксилітол. Ефект імовірно пов’язаний із зменшенням кількості патогенних бактерій у носоглотці, однак результати залишаються неоднозначними. [джерело]
• Потенційна антиоксидантна дія: експериментальні дослідження на тваринах вказують на підвищення рівня глутатіону при споживанні ксилітолу. Цей ефект поки не підтверджено у людей, тому його значення залишається теоретичним.  [джерело]

Крім цього, ксилітол має охолоджувальний ефект при розчиненні в ротовій порожнині, що створює відчуття свіжості. Завдяки цьому він часто використовується в м’ятних продуктах і засобах для освіження подиху.

Шкода для організму

Попри численні позитивні характеристики, при надмірному споживанні або за наявності певних станів ксилітол може викликати небажані ефекти.

• Осложнення з боку травного тракту: поліоли погано засвоюються в тонкому кишечнику. При вживанні понад 30 г/день можуть виникати здуття, метеоризм, діарея. Цей ефект особливо виражений у людей з чутливим кишечником.
• FODMAP-непереносимість: для осіб з синдромом подразненого кишечнику або непереносимістю до ферментованих олігосахаридів ксилітол може бути тригером симптомів.

Також слід враховувати, що у випадках надмірного або несвідомого вживання «дієтичних» продуктів може відбуватися приховане перевищення добової дози без помітних ознак до моменту появи симптомів.

Потенційні ризики для серцево-судинної системи

У 2024 році дослідники з Cleveland Clinic опублікували результати масштабного дослідження, яке виявило зв’язок між високим рівнем ксилітолу в крові та підвищеним ризиком серцево-судинних подій, таких як інфаркт та інсульт. Аналіз понад 3 000 пацієнтів у США та Європі показав, що особи з найвищими концентраціями ксилітолу в плазмі крові мали майже вдвічі вищу ймовірність розвитку серцево-судинних ускладнень протягом трьох років спостереження [джерело].

Додаткові лабораторні дослідження показали, що після вживання напою, підсолодженого 30 г ксилітолу, спостерігалося значне підвищення активності тромбоцитів та схильності до утворення тромбів. Цей ефект не спостерігався після вживання напою з глюкозою. Підвищена активність тромбоцитів зберігалася протягом 4–6 годин після вживання ксилітолу [джерело].

Хоча дослідження є обсерваційним і не встановлює прямого причинно-наслідкового зв’язку, його результати викликають занепокоєння щодо безпечності вживання ксилітолу у великих кількостях, особливо серед осіб із підвищеним ризиком тромбозів, серцево-судинних захворювань або порушенням згортання крові. Важливо зазначити, що використання ксилітолу в засобах для догляду за порожниною рота, таких як зубні пасти, не становить загрози, оскільки ці продукти не ковтаються і містять незначні кількості речовини [джерело].

Потенційна небезпека людської їжі з ксилітолом для собак

Ксилітол, безпечний для людини, є надзвичайно токсичним для собак навіть у дуже малих дозах. Організм собаки сприймає ксилітол як глюкозу та відповідає масовим вивільненням інсуліну, що різко знижує рівень цукру в крові. Це може призвести до гіпоглікемії, судом, втрати свідомості або смерті. У деяких випадках також фіксувалися пошкодження печінки та гостра печінкова недостатність.

Критична доза становить лише 0,1 г на кілограм маси тіла. Для собаки вагою 3 кг цього достатньо, щоб спричинити важке отруєння — така кількість може міститися в одному шматочку жувальної гумки. Будь-які продукти, що містять ксилітол — жуйки, цукерки, дієтичні десерти, зубні пасти — повинні зберігатися поза доступом тварин.

Регулювання

Ксилітол (E967) є схваленим підсолоджувачем у межах харчового законодавства Європейського Союзу, зокрема згідно з Регламентом (ЄС) № 1333/2008. Його використання дозволене в усіх категоріях продуктів, де допускається застосування поліолів. У багатьох випадках дозування регулюється за принципом quantum satis.

EFSA у 2008 році оприлюднила наукову думку (EFSA Journal 2008;6(11):852), в якій підтвердила наявність науково обґрунтованих даних про користь ксилітолу для зниження ризику карієсу. Це стало підставою для дозволу на використання здоров’язв’язаного твердження відповідно до статті 14 Регламенту (ЄС) № 1924/2006.

На сьогодні допустима добова доза (ADI) для ксилітолу офіційно не встановлена. Однак доступні клінічні дані вказують на безпечність споживання до 40 г на добу для дорослих і до 15–20 г для дітей. При цьому більшість побічних ефектів з’являються лише у разі перевищення цих меж.