У 2019 році 20 добровольців місяць жили в клініці Національних інститутів здоров'я США і по два тижні харчувалися ультраобробленою та необробленою їжею. Обидва меню пропонували однаково калорій, цукру, жиру, солі й клітковини, і їсти можна було скільки завгодно. Проте на ультраобробленому раціоні люди з'їдали на 508 ккал на день більше і за два тижні набрали 0,9 кг[1]. Знайома картина: після роботи ви вмикаєте серіал і берете чіпси чи печиво. Ви не голодні, але рука знову тягнеться до наступної порції.

Чому мозок хоче ще

Жир і цукор окремо вже приносять задоволення, але разом діють сильніше. В експерименті з МРТ люди готові були більше платити за їжу з жиром і вуглеводами водночас, ніж за так само калорійні продукти лише з жиром або лише з вуглеводами, і зони винагороди в мозку реагували на неї сильніше[2]. У популярних статтях це називають «ефектом Нутелли». Підключається й травна система: у мишей, які не відчувають солодкого смаку, цукор усе одно викликав викид дофаміну в мозку завдяки самим калоріям[3].

Коли така їжа потрапляє в рот, смакові рецептори передають сигнал до мозку, і він відповідає викидом дофаміну. Дофамін часто називають «гормоном задоволення», хоча точніше він відповідає за бажання «хотіти ще», яке може зростати навіть без приємних відчуттів[4]. Насичення він не створює. Схоже діють швидкі вуглеводи: через 4 години після страви з високим глікемічним індексом у чоловіків був нижчий рівень глюкози, сильніший голод і вища активність прилеглого ядра, зони винагороди, ніж після такої самої за калоріями страви з низьким ГІ[5].

Дослідження на тваринах показали, що жирна і солодка їжа активує ті самі ділянки мозку, що й наркотики. У щурів із переривчастим доступом до цукру з'являлися «запої», ознаки відміни і зміни в дофаміновій та опіоїдній системах[6]. Переносити це на людей напряму не можна: доказова база харчової залежності в людей поки обмежена і суперечлива[7].

Коротко: у щурів солодке справді викликає «запої» й ознаки відміни, але чи існує харчова залежність у людей, наука поки не з'ясувала.

Таку їжу організм не розпізнає як «небезпечну». Навпаки, у природних умовах жир і солодке були рідкістю, тому еволюційно мозок навчився ловити ці сигнали як щось корисне. Проти нас працює і сенсорно-специфічне насичення: що більше ми їмо одного продукту, то менш приємним він стає, а інші смаки зберігають привабливість, тож різноманіття збільшує з'їдене[8]. Солоне після солодкого ніби «перезапускає» апетит.

Звички, емоції й культурні патерни

Ми часто їмо без голоду, через звичку або емоційний стан. Чіпси асоціюються з вечірнім відпочинком. Солодке стає нагородою після важкого дня. Це частина ритуалу і спосіб заспокоїти себе, коли сумно або самотньо.

Якщо ви звикли щовечора перед телевізором щось жувати, мозок автоматично «проситиме» повторення. Виробники це знають: упаковки зроблені яскравими, хрусткі звуки посилюють задоволення, а порції рідко діляться на «логічні». Розмір порції важить: коли учасникам експерименту 11 днів поспіль подавали на 50% більші порції, вони щодня з'їдали на 423 ккал більше, і ефект не слабшав[9].

Є ще культурна складова. У багатьох родинах солодке стає символом турботи. Дитині дають цукерку «за гарну поведінку», печиво «щоб не плакала». Ці схеми залишаються з нами на все життя, навіть якщо ми цього не усвідомлюємо.

Реклама

Яка їжа викликає найбільшу залежність

Найбільше стимулює мозок їжа, де поєднуються жир і цукор, жир і сіль або вуглеводи й сіль. Саме такі групи виділили науковці, які дали числове визначення «гіперсмачної» їжі; за ним до неї належали 62% продуктів у базі даних харчування США, зокрема деякі «знежирені» продукти[10]. Тож навіть «домашні» страви чи «фітнес»-десерти можуть бути пасткою.

  • чіпси, сухарики, снеки з ароматизаторами
  • молочний шоколад, шоколадні батончики, кремові тістечка
  • солодкі булочки, пончики, круасани
  • морозиво з додатковими наповнювачами (карамель, печиво)
  • плавлені сирки, сирні снеки з доданими жирами
  • фастфуд: картопля фрі, бургери, піца з соусами

Ці продукти мають вдале для мозку поєднання цукру, жиру, солі й текстури. У харчовій індустрії є жаргонні терміни «точка блаженства» (рівень солодкості, що подобається найбільше) і «зникаюча калорійність» (снек тане в роті, і здається, що ви нічого не з'їли). Науковими поняттями вони не є, але відомо, що швидке їдження збільшує з'їдене[11]. Сюди ж можна додати снеки з глутаматом, глазуровані пластівці, арахісову пасту з підсолоджувачами і гранолу з медом і олією.

Як боротися з харчовою залежністю

Харчова залежність не є офіційним діагнозом, але її ознаки за Єльською шкалою мають приблизно 14% дорослих і 12% дітей[12], а серед людей із компульсивним переїданням 55%[13]. Повністю уникати улюбленої їжі не завжди реалістично, проте є способи поступово перехопити контроль:

  • Перекладайте порцію в тарілку замість їсти з пакета: коли не видно, скільки вже з'їдено, люди їдять більше[14].
  • Не їжте біля екранів: їжа з відволіканням збільшує з'їдене одразу і ще сильніше під час наступного прийому їжі[14].
  • Зменшуйте порції поступово, не забирайте «все й одразу».
  • Замініть звичну «ризикову» їжу: наприклад, замість чіпсів горішки з прянощами або морква зі спеціями.
  • Спробуйте техніку «відкладання»: коли дуже хочеться, дайте собі 10 хвилин. Часто бажання слабшає.
  • Зберігайте ласощі в недоступному місці, щоб вони не були «на виду». І купуйте їх рідше.
  • Додавайте до перекусу білок, він помірно посилює ситість[15]. Клітковина діє слабше, ніж вважають: апетит знижували лише окремі її види, як-от бета-глюкан[16].
  • Висипайтеся: після недосипання люди з'їдають у середньому на 385 ккал на добу більше[17], тож сон теж впливає на тягу до перекусів.

Також звертайте увагу на емоційний стан. Якщо хочеться солодкого, справа не завжди в їжі: можливо, організм просить уваги, відпочинку або тепла. Іноді прогулянка або обійми дадуть більше задоволення, ніж шоколад. Практики усвідомленого харчування трохи зменшують емоційне і компульсивне переїдання, хоча на вагу помітно не впливають[18].

Читайте:

Підсумок

Жирна й солодка їжа поєднує все, що любить наш мозок: енергію, швидке задоволення, приємну текстуру. Тому з нею так складно зупинитися, і слабка сила волі тут ні до чого. Змінювати ситуацію краще м'яко: менші порції, тарілка замість пакета, їжа без екрана, білок у перекусі й достатній сон. І не сваріть себе: ви просто живете в середовищі, яке створене для переїдання.

Джерела18
  1. Дослідження. Hall KD. та ін. Ultra-Processed Diets Cause Excess Calorie Intake and Weight Gain: An Inpatient Randomized Controlled Trial of Ad Libitum Food Intake. Cell Metab, 2019.
  2. Дослідження. DiFeliceantonio AG. та ін. Supra-Additive Effects of Combining Fat and Carbohydrate on Food Reward. Cell Metab, 2018.
  3. Дослідження. de Araujo IE. та ін. Food reward in the absence of taste receptor signaling. Neuron, 2008.
  4. Огляд. Robinson MJ. та ін. Roles of "Wanting" and "Liking" in Motivating Behavior: Gambling, Food, and Drug Addictions. Curr Top Behav Neurosci, 2016.
  5. Дослідження. Lennerz BS. та ін. Effects of dietary glycemic index on brain regions related to reward and craving in men. Am J Clin Nutr, 2013.
  6. Огляд. Avena NM. та ін. Sugar and fat bingeing have notable differences in addictive-like behavior. J Nutr, 2009.
  7. Огляд. Ziauddeen H. та ін. Is food addiction a valid and useful concept?. Obes Rev, 2013.
  8. Огляд. Rolls ET. The neurophysiology of feeding. Int J Obes, 1984.
  9. Дослідження. Rolls BJ. та ін. The effect of large portion sizes on energy intake is sustained for 11 days. Obesity (Silver Spring), 2007.
  10. Дослідження. Fazzino TL. та ін. Hyper-Palatable Foods: Development of a Quantitative Definition and Application to the US Food System Database. Obesity (Silver Spring), 2019.
  11. Мета-аналіз. Robinson E. та ін. A systematic review and meta-analysis examining the effect of eating rate on energy intake and hunger. Am J Clin Nutr, 2014.
  12. Огляд. Gearhardt AN. та ін. Social, clinical, and policy implications of ultra-processed food addiction. BMJ, 2023.
  13. Мета-аналіз. Praxedes DRS. та ін. Prevalence of food addiction determined by the Yale Food Addiction Scale and associated factors: A systematic review with meta-analysis. Eur Eat Disord Rev, 2022.
  14. Мета-аналіз. Robinson E. та ін. Eating attentively: a systematic review and meta-analysis of the effect of food intake memory and awareness on eating. Am J Clin Nutr, 2013.
  15. Огляд. Leidy HJ. та ін. The role of protein in weight loss and maintenance. Am J Clin Nutr, 2015.
  16. Огляд. Clark MJ. та ін. The effect of fiber on satiety and food intake: a systematic review. J Am Coll Nutr, 2013.
  17. Мета-аналіз. Al Khatib HK. та ін. The effects of partial sleep deprivation on energy balance: a systematic review and meta-analysis. Eur J Clin Nutr, 2017.
  18. Мета-аналіз. Wei Y. та ін. Effects of mindfulness-based digital health interventions on BMI and weight-related behaviours in adults: a systematic review and meta-analysis. Front Nutr, 2026.