Суха голкова терапія — метод фізичного впливу на м’язи за допомогою тонких стерильних голок. Її іноді використовують для полегшення болю при ревматоїдному артриті.

У людей, які щодня живуть із болем у суглобах, поступово з’являється звичка відстежувати найменші сигнали тіла. Вони чітко відчувають, де напруга перетворюється на скутість, а де — втома зникає після одного незручного руху. Не всі підходи для зменшення болю працюють однаково — деякі приносять короткочасне полегшення, інші лишаються сумнівними. Але часто мова не про те, що «лікує», а про те, що реально дає шанс дихнути глибше. Іноді цей шанс — голка в м’язі, якщо вона потрапляє в точку, яка боліла мовчки роками.

Що таке суха голкова терапія

Суху голкову терапію застосовують у реабілітації та фізичній терапії. Основний принцип — механічна дія на м’язову тканину за допомогою дуже тонкої стерильної голки. Її вводять у місця, де м’язи надмірно напружені або болючі при натисканні. Такі ділянки називають тригерними точками. Саме вони можуть провокувати біль, скутості та відчуття внутрішнього спазму.

Суха голкова терапія не має нічого спільного з традиційною китайською медициною чи поняттям "енергетичних каналів". У ній немає жодного філософського або енергетичного підґрунтя — тільки анатомія й реакція м’язової тканини на фізичне подразнення.

Читайте:

Суха голкова терапія: як працює, коли застосовується
Суха голкова терапія: як працює, коли застосовується
Суха голкова терапія допомагає зменшити біль у м’язах і повернути рухливість суглобів без застосування лік...

Механізм дії

Суть процедури — у викликанні локальної м’язової реакції [джерело]. Коли голка торкається тригерної точки, м’яз скорочується, після чого розслаблюється. Це може знижувати локальний тонус тканин і послаблювати біль, пов’язаний із хронічним перенапруженням м’язів або їх компенсаторним спазмом навколо уражених суглобів.

М’язова тканина у стані напруги не завжди розслаблюється самостійно — навіть при масажі чи рухах. Але після точкового подразнення голкою в певній глибині м’яз отримує чіткий сигнал до зниження тонусу.

Процедура не супроводжується введенням препаратів. Усі зміни відбуваються завдяки фізичному впливу на тканину. І хоча реакція кожного організму індивідуальна, є кілька типових ефектів, які спостерігаються найчастіше.

До них належать:

  • відчутне посмикування м’яза у відповідь на голку
  • розслаблення тканини в зоні впливу протягом кількох секунд або хвилин
  • зменшення локальної болючості після процедури
  • покращення рухливості у відповідній ділянці
  • відсутність потреби в будь-якому медикаментозному супроводі.

Чому люди з ревматоїдним артритом звертаються до додаткових методів

Ревматоїдний артрит належить до системних автоімунних захворювань, при якому запалення суглобів поєднується з тривалою втомою, болем, обмеженою рухливістю. Навіть за дотримання сучасних схем лікування, частина симптомів може зберігатися. Це змушує багатьох шукати додаткові способи полегшення стану.

Суха голкова терапія не має доведеної дії на сам механізм ревматоїдного артриту. Але вона може стати частиною ширшого підходу, коли медикаментозне лікування доповнюють методами, які зменшують напругу в тканинах, покращують рух і допомагають витримувати фізичну активність.

Додаток до основного лікування

Цей метод ніколи не розглядається як альтернатива базовій терапії, яка включає протизапальні препарати, хворобомодифікуючі засоби або біологічну терапію. Натомість суха голкова стимуляція може додатково зменшити м’язову скутість, особливо коли навантаження на навколишні тканини зростає через обмеження руху в суглобі.

Найчастіше люди звертаються до цієї процедури тоді, коли щоденна активність починає даватися важко, а в тілі з'являються ділянки локального болю, які не пов’язані із запаленням, але виникають як вторинне ускладнення хвороби.

Поширеними причинами, чому цей метод може стати частиною підтримувальної терапії, є:

  • м’язова напруга, яка не зникає після фізичних вправ чи масажу
  • локальний біль у м’язах, що виникає поруч із ураженими суглобами
  • відчуття скутості після сну або тривалого сидіння
  • неможливість повноцінно розслабити м’яз самостійно
  • небажання або неможливість постійно вживати знеболювальні препарати.

Потенційна користь при ревматоїдному артриті

Суха голкова терапія не впливає на імунні процеси, які викликають запалення суглобів при ревматоїдному артриті. Її дія обмежується м’язовими тканинами — тими, що оточують уражені зони або зазнають навантаження внаслідок змін у поставі та способі руху. Вона може допомогти зменшити дискомфорт, що пов’язаний не із самим запаленням, а з реакцією м’язів на тривале обмеження рухів, неправильне положення тіла чи надмірну компенсацію.

Зниження супутнього м’язового болю

М’язи можуть залишатися напруженими навіть після зменшення активного запалення. Це трапляється через захисну реакцію організму: якщо суглоб болів, тіло «відключає» деякі рухи, а частина м’язів бере на себе більше роботи. Таке навантаження спричиняє появу болючих тригерних точок. Суха голкова терапія в таких випадках може бути корисною.

Терапевтичний ефект проявляється поступово, але люди, які її застосовують, найчастіше зазначають:

  • розслаблення ділянок підвищеної м’язової напруги
  • зменшення болю, не пов’язаного з активним запаленням
  • відновлення амплітуди рухів у певних частинах тіла
  • полегшення виконання побутових рухів, які раніше викликали дискомфорт
  • покращення переносимості фізичних навантажень під час реабілітації.

Цей ефект не є універсальним і не спрацьовує у кожного. Але в тих випадках, коли біль спричинений саме вторинною м’язовою реакцією, процедура може суттєво полегшити стан — хоча і не виліковує саму хворобу.

Відмінності між сухою голковою терапією та акупунктурою

Обидва методи зовні схожі — використовуються тонкі голки, які вводять у тіло. Через це їх часто плутають. Але підхід, логіка й кінцева мета в сухої голкової терапії та акупунктури принципово різні.

Підходи і цілі

Суха голкова терапія базується на сучасній анатомії та нейрофізіології. Її використовують переважно фізичні терапевти для впливу на м’язи, що перебувають у стані підвищеного тонусу або спазму. Голки вводяться саме в м’язову тканину — глибоко або поверхнево — для стимуляції скорочення, яке запускає розслаблення.

Акупунктура — метод традиційної китайської медицини. Його мета — відновлення потоку енергії Ці в так званих меридіанах. Локація точок акупунктури не збігається з анатомічними структурами, а вибір точок залежить від енергетичного діагнозу за правилами східної медицини.

Щоб не плутати ці два методи, варто звернути увагу на такі ознаки:

  • суха голкова терапія використовує точки м’язової напруги, а не «енергетичні» зони
  • акупунктура не базується на анатомії чи локальних больових точках
  • у сухій терапії результат — скорочення й розслаблення м’яза, в акупунктурі — баланс енергії
  • фахівці з фізічної терапії не застосовують акупунктуру, якщо не мають окремої підготовки
  • методики виконання, тривалість, показання та цілі — різні в обох підходах.

Хоча обидві процедури можуть використовуватись для зменшення болю, варто чітко розуміти, який саме метод вам пропонують і з якою метою.

Для кого може бути доречна ця терапія

Суха голкова терапія не входить до базових схем лікування ревматоїдного артриту. Водночас її іноді використовують як допоміжний метод, особливо у випадках, коли є напруга в м’язах навколо уражених суглобів або біль, що не пов’язаний із самим запаленням. Вона може підходити не всім, тому вибір цього методу має бути індивідуальним.

Кому підходить

Основна група, яка потенційно може отримати користь — це люди, у яких, на тлі стабілізованого або неактивного артриту, з’являється локальний м’язовий дискомфорт. Такий біль не супроводжується набряком чи почервонінням, але викликає відчуття тиску або скутості.

Найчастіше суху голкову стимуляцію розглядають, якщо:

  • є підтверджене перенапруження м’язів у зоні навколо ураженого суглоба
  • традиційна фізіотерапія або масаж не дали тривалого результату
  • пацієнт має досвід або готовність працювати з методами, що передбачають точковий фізичний вплив
  • є обмеження для вживання знеболювальних засобів
  • приймається рішення застосовувати метод виключно як доповнення до основного лікування.

Кому не рекомендується

У деяких випадках суха голкова терапія може бути невиправданою або навіть ризикованою. Це стосується пацієнтів із порушеннями згортання крові, вираженим остеопорозом, локальними інфекціями шкіри, а також людей з високим рівнем тривожності щодо будь-яких інвазивних процедур.

Не рекомендується проводити цю процедуру, якщо:

  • є шкірні запалення або висипи в зоні передбачуваного введення голки
  • пацієнт приймає антикоагулянти або має високий ризик кровотеч
  • наявна алергія на метал, з якого виготовлено голки
  • особа має загальне погане самопочуття або лихоманку
  • метод застосовується як єдиний засіб лікування без погодження з лікарем.

У кожному випадку слід оцінювати доцільність терапії з огляду на клінічну картину та загальний стан людини. Саме індивідуальний підхід визначає, чи може ця методика бути корисною, чи краще обрати інші напрямки підтримки.

Як проходить процедура

Сеанс сухої голкової терапії не вимагає спеціальної підготовки. Його тривалість і техніка можуть варіюватися залежно від зони, яку обробляють, і підходу фахівця. У більшості випадків це короткочасна процедура з локальним впливом, яку проводять у рамках фізіотерапевтичного кабінету або реабілітаційного центру.

Хід сеансу

Перед початком процедури фахівець оглядає зону, де пацієнт відчуває напругу чи біль, пальпує м’язи для виявлення тригерних точок. Після цього пацієнт розміщується у зручному положенні — лежачи або сидячи, залежно від зони впливу. Далі починається основна частина.

Процедура зазвичай включає такі етапи:

  • визначення м’яза або групи м’язів, які потребують впливу
  • обробка шкіри антисептичним засобом
  • введення тонкої стерильної голки без введення препаратів
  • затримка голки в тканині — від кількох секунд до 30 хвилин
  • вийняття голки та оцінка реакції тканини після процедури.

Під час введення голки може з’явитися короткочасне відчуття поколювання, тиску або локального посмикування м’яза. Це вважається нормальною реакцією й свідчить про активну тригерну точку. Після процедури можлива легка втома або тимчасове відчуття болю в обробленій зоні.

Сеанс проводиться без анестезії. У деяких випадках терапія може доповнюватися іншими методами — наприклад, вправами або масажем — але лише за індивідуальним планом реабілітації.

Побічні ефекти та застереження

Як і будь-який метод фізичного впливу на тіло, суха голкова терапія може супроводжуватися побічними ефектами. У більшості випадків вони нетривалі й не потребують спеціального втручання, проте про них слід знати заздалегідь. Насамперед це стосується людей, чутливих до болю або тих, хто має супутні захворювання, що можуть посилити реакцію на процедуру.

Можливі реакції організму

Після процедури іноді з’являється дискомфорт у зоні введення голки, який зазвичай минає протягом доби. Лікар або фізіотерапевт повинен попередити про ці реакції перед початком сеансу та надати рекомендації у разі їх виникнення.

Найпоширеніші побічні ефекти включають [джерело]:

  • локальне подразнення шкіри або легке почервоніння
  • синці в зоні введення голки
  • відчуття втоми або м’язового болю, схожого на той, що буває після фізичного навантаження
  • головний біль або нудота, особливо після першого сеансу
  • відчуття оніміння або легке поколювання в зоні впливу.

У рідкісних випадках може виникнути більш виражена реакція, особливо якщо процедура проведена некваліфікованим спеціалістом або за наявності протипоказань. Саме тому важливо звертатися до фахівців, які мають відповідну підготовку й досвід, а також повідомляти їм про всі наявні діагнози, включно з прийомом антикоагулянтів або чутливістю до інвазивних методів.

З метою безпеки слід уникати фізичних навантажень у перші 24 години після процедури, не гріти й не охолоджувати зону впливу самостійно та спостерігати за реакцією організму.

Підсумок

Суха голкова терапія не замінює основне лікування ревматоїдного артриту, але в окремих ситуаціях може стати його доповненням. Вона не діє на запальні процеси в суглобах, однак здатна впливати на м’язову напругу, яка виникає як вторинна реакція на біль, зміну рухового патерну або обмеження активності. Ефект від процедури можливий лише за умови, що метод застосовується обґрунтовано — у чітко визначених випадках, із дотриманням безпеки, та у зв’язці з іншими складовими терапії.