Харчова добавка E173 (Алюміній)

Опис

Алюміній (харчова добавка E173) — металевий барвник сріблясто-сірого кольору. Це дрібно подрібнений порошок або крихітні пластинки металевого алюмінію; подрібнення можуть проводити з харчовими рослинними оліями чи жирними кислотами, але інших домішок у добавці бути не може.^[1]

За вимогами ЄС алюмінію в добавці має бути не менше 99% (без урахування олії), а в міжнародному каталозі барвників він має назву CI Pigment Metal і номер 77000.^[1]

E173 — найвужче застосовуваний барвник ЄС: його дозволено лише для зовнішнього покриття цукрових кондитерських прикрас для тортів і тістечок.^[2] Тобто це «сріблясті» кульки й прикраси, а не барвник для самого продукту.

Що E173 робить у продукті:

• Дає металевий сріблястий блиск. На відміну від барвників, які розчиняються, алюміній лежить на поверхні тонким шаром і відбиває світло.^[1]
• Прикрашає торти. Сріблясті цукрові прикраси для тортів і тістечок — його єдина дозволена сфера.^[2]
• Схожий на срібло. Схожий ефект дає срібло E174, яке дозволене ширше.^[2]

Застосування

У ЄС E173 не входить до груп барвників. Регламент дозволяє його «скільки потрібно», але лише в одному випадку:

• Інші кондитерські вироби. Тільки зовнішнє покриття цукрових кондитерських виробів для прикрашання тортів і тістечок.^[2]
• Прикраси, покриття й начинки. Так само тільки зовнішнє покриття цукрових прикрас для тортів і тістечок.^[2]
• Не для покупців. Продавати E173 споживачам напряму заборонено — лише виробникам.^[2]

На етикетці пишуть «барвник E173» або «барвник алюміній».^[3] Важливо розрізняти: E173 — це металевий алюміній для прикрас, а більшість алюмінію в раціоні надходить зі звичайної їжі — круп, овочів, напоїв, а також з деяких інших добавок.^[4]

Користь для організму

Користі для здоров'я алюміній не має: організм не потребує його, а як барвник він виконує лише декоративну функцію.^[5]

Кілька уточнень:

• Лише декор. Сріблясті кульки на торті — суто естетика: смаку чи поживності вони не додають.^[2]
• Головні джерела — інші. EFSA називає основними джерелами алюмінію крупи й хлібобулочні вироби, овочі, напої та деякі дитячі суміші.^[4]
• Шоколадні прикраси. На шоколадних цукерках для металевого блиску ЄС дозволяє срібло чи золото, а не алюміній.^[2]

Читайте:

Темний чи молочний шоколад: що краще?

Шоколад для багатьох є задоволенням, ритуалом і способом зняти стрес, а дехто вважає його ще й корисним для се...

Отже, E173 — це суто декоративний барвник для кондитерських прикрас.

Шкода для організму

Головне питання щодо E173 — загальне надходження алюмінію з їжею. У 2008 році Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) знизило допустимий тижневий рівень (TWI) алюмінію в 7 разів — з 7 до 1 мг на 1 кг маси тіла на тиждень, узгодивши його з оцінкою JECFA 2006 року.^[5]

Що відомо про ризики:

• Межу часто перевищують. Середнє споживання алюмінію в Європі становить 0,2–1,5 мг/кг на тиждень, а в людей з високим споживанням — до 2,3 мг/кг. EFSA дійшло висновку, що значна частина населення ймовірно перевищує TWI.^[4]
• Вплив на нервову систему. У дослідах на тваринах алюміній впливав на нервову й репродуктивну системи, але запас безпеки достатній, щоб епізодичне перевищення не становило негайного ризику.^[5]
• Діти й суміші. Немовлята на молочних сумішах отримували в середньому 0,9 мг/кг на тиждень, на соєвих — 1,1 мг/кг, а деякі суміші містили в чотири рази більше алюмінію, ніж у середньому.^[5]

Щодо поширеного страху: EFSA дійшло висновку, що наявні дані не підтверджують зв'язку між алюмінієм з їжею та розвитком хвороби Альцгеймера.^[5]

Після цієї оцінки Європейська комісія взялася переглядати добавки, що містять алюміній, щоб знайти головні джерела його надходження.^[5]

Скільки алюмінію засвоюється? З їжі — близько 0,1%, з питної води — близько 0,3%, хоча залежно від хімічної форми це значення може відрізнятися вдесятеро. Засвоєний алюміній накопичується в деяких тканинах, особливо в кістках, і може зберігатися там дуже довго.^[4] У дослідах на тваринах найменша доза, що впливала на розвиток нервової системи, становила 50 мг алюмінію на 1 кг маси тіла на день.^[4]

Крім їжі, на вміст алюмінію впливає й посуд: якщо готувати чи зберігати кислі продукти, як-от томати чи оцет, в алюмінієвому посуді, концентрація алюмінію в них може зростати.^[4]

Читайте:

Хвороба Альцгеймера: що потрібно знати

Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою формою деменції. Головною ознакою цього захворювання є поступова втра...

Найголовніше: сріблясті прикраси з E173 — незначне джерело алюмінію, а основну частину ми отримуємо зі звичайної їжі, і саме загальне споживання для частини людей перевищує безпечний рівень.^[4]

Регулювання

У ЄС E173 дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 лише для зовнішнього покриття цукрових прикрас для тортів і тістечок, а вимоги до чистоти встановлює Регламент (ЄС) № 231/2012.^[2][1]

Для алюмінію замість добового рівня встановлено тижневий (TWI) — 1 мг на 1 кг маси тіла на тиждень. Для дорослого вагою 70 кг це 70 мг на тиждень, для дитини вагою 20 кг — 20 мг.^[5] Аналітичні методи вимірюють лише загальний вміст алюмінію, тому окремий внесок E173 EFSA не визначало.^[4]

Алюміній у харчових продуктах трапляється не лише як E173. Багато барвників випускають у вигляді алюмінієвих «лаків», і для частини продуктів регламент окремо обмежує алюміній з них — наприклад, у кірці сиру алюмінію з лаків карміну й літолрубіну може бути не більше 10 мг/кг.^[2]