Нові наукові дані свідчать: певні кишкові бактерії можуть впливати на розвиток синдрому сухого ока. Це відкриття може змінити підходи до лікування цього стану в майбутньому.

Дослідження: мікробіом і очі пов'язані

На щорічній конференції ASM Microbe 2023 було представлено результати дослідження [джерело], які провели дослідники з медичного коледжу США. У фокусі їхньої уваги — зв’язок між мікробіомом кишечника та синдромом сухого ока.

У ході дослідів мишам пересаджували кишкові бактерії від людей із синдромом Сьогрена — автоімунного захворювання, яке часто супроводжується сухістю очей. Ці тварини демонстрували сильніші прояви сухого ока, ніж миші, які отримали мікрофлору від здорових людей. Це дозволило припустити, що мікробіота відіграє роль у захисті або, навпаки, у погіршенні стану очей.

Чому це важливо

Синдром сухого ока — поширене захворювання, яке виникає, коли очі не виробляють достатньо сліз або коли ці сльози занадто швидко випаровуються. Це може викликати печіння, подразнення, відчуття піску в очах, розмите бачення, світлобоязнь і навіть ушкодження рогівки.

За різними оцінками, на цей стан страждає близько 12% населення світу. І хоча на ринку існують препарати для зменшення симптомів — наприклад, зволожувальні краплі або протизапальні засоби — у частини пацієнтів вони не дають очікуваного ефекту. Тому пошук нових шляхів впливу на хворобу залишається пріоритетним завданням.

Що саме показали результати

Науковці виявили, що мікрофлора кишечника здорових людей допомагає підтримувати стабільність слізної плівки. В умовах експериментального пересушування поверхні ока, миші з "здоровим" мікробіомом мали менше ушкоджень, ніж тварини, яким пересадили бактерії від людей з важкими формами синдрому сухого ока.

Це дає підстави припустити, що певні бактеріальні штами можуть регулювати запальні процеси не лише в кишківнику, а й у тканинах, розташованих далеко від нього — зокрема на поверхні ока.

Пробіотики як потенційний напрям

Попри те, що дослідження ще на початковому етапі, воно викликає інтерес до пробіотиків як засобу терапії або профілактики синдрому сухого ока. Поки що жоден із пробіотичних продуктів не має офіційного затвердження для лікування цього стану, але науковці розглядають їх як один із майбутніх варіантів підтримувальної терапії.

Для пацієнтів це може означати, що в майбутньому очні краплі доповняться капсулами з корисними бактеріями — або навіть дієтою, яка впливає на склад кишкової мікрофлори.

Інші фактори, які вже досліджені

Незалежно від нового підходу, існують і раніше підтверджені зв’язки між харчуванням і станом очей. Наприклад, дослідження 2019 року показали, що прийом омега-3 жирних кислот покращує симптоми сухого ока. Вітамін A також сприяє відновленню епітелію поверхні ока й стабілізації слізної плівки.

Ці дані свідчать, що обмінні процеси, запалення та мікробіота можуть взаємодіяти в механізмах розвитку синдрому. І це відкриває простір для комплексного підходу до лікування.

Що далі?

Наукова спільнота наразі обережна у висновках. Перш ніж мікробіом стане частиною рутинної офтальмологічної практики, потрібно провести клінічні випробування на людях. Саме вони зможуть підтвердити, які саме бактеріальні штами мають позитивний вплив і в яких дозах вони можуть бути ефективними.

Однак сам факт того, що зміни в кишківнику можуть впливати на очі, є важливим науковим проривом. Це підтверджує, що людський організм — єдина система, у якій все взаємопов’язано.

Підсумок

Зв’язок між мікробіомом і синдромом сухого ока може докорінно змінити підхід до лікування цього поширеного стану. Нові дослідження відкривають перспективу пробіотичної терапії, яка базується не на симптоматичному полегшенні, а на модифікації внутрішніх процесів організму.