Зовнішній геморой: симптоми і лікування

Ще вчора нічого не турбувало, а сьогодні біля ануса відчувається болюча щільна ґуля. Так нерідко починається тромбоз зовнішнього гемороїдального вузла: кров згортається під шкірою, тканини натягуються, а сидіти й ходити стає незручно.

Не кожна ґуля, біль або кров у цій ділянці означає геморой. Анальна тріщина, абсцес та інші стани можуть виглядати схоже, тому самодіагностика за фото часто лише затримує правильне лікування.

Що таке зовнішній геморой

Зовнішні гемороїдальні вузли утворюються під шкірою навколо анального отвору. Самі гемороїдальні судинні подушки є нормальною частиною анального каналу й допомагають утримувати його герметичним. Про хворобу говорять, коли тканини збільшуються, набрякають, кровоточать або болять.

Внутрішні вузли розташовані вище, під слизовою прямої кишки, і без випадіння зазвичай не болять. Зовнішня ділянка має багато чутливих нервових закінчень, тому набряк або тромб тут може спричинити різкий біль. В однієї людини зовнішній і внутрішній геморой можуть бути одночасно.^[1]

Читайте:

Геморой: симптоми, лікування і коли до лікаря

Геморой: що це таке і чим внутрішні вузли відрізняються від зовнішніх, чому вони з'являються, які симптоми даю...

Як виглядає і відчувається зовнішній вузол

Нетромбований вузол може бути м’якою припухлістю або складкою шкіри. Він іноді свербить, подразнюється після дефекації та заважає ретельно, але делікатно очищати шкіру. Сильний постійний біль для нього менш типовий.

Коли всередині утворюється тромб, з’являється щільна синювата або фіолетова ґуля, до якої боляче торкатися. Біль часто починається раптово, посилюється під час сидіння й досягає максимуму приблизно за 48–72 години. Потім він зазвичай слабшає, а припухлість поступово зменшується. Після розсмоктування тромбу може залишитися м’яка шкірна мітка.^[1]

Іноді натягнута шкіра над тромбом пошкоджується, і назовні виходить темна згорнута кров. Це не означає, що вузол треба розрізати або видавлювати самостійно: рана може кровоточити та інфікуватися.

Чому він виникає

Точного одного винуватця немає. Ризик зростає, коли тиск у гемороїдальних тканинах часто або різко підвищується, а випорожнення вимагає сильного натужування.

• Закреп і тверді випорожнення. Повторне натужування перевантажує тканини навколо ануса.
• Тривале сидіння на унітазі. Телефон у руках непомітно подовжує час і тиск на цю ділянку.
• Часта діарея. Багаторазова дефекація, волога й тертя подразнюють шкіру та теж пов’язані з гемороїдальними симптомами.
• Вагітність. Тиск у животі зростає, а закреп у цей період трапляється частіше.
• Регулярне піднімання великої ваги. Затримка дихання й сильне напруження підвищують внутрішньочеревний тиск.
• Вік і слабшання опорних тканин. З роками структури, які утримують гемороїдальні подушки, можуть ставати менш пружними.

Низьке споживання клітковини діє переважно через закреп. Надмірна маса тіла та сімейна схильність можуть бути пов’язані з гемороєм, але самі по собі не доводять причину в конкретної людини.^[2]

Що ще може бути схожим

Болюча ґуля не завжди є зовнішнім гемороєм. Різкий біль під час і після випорожнення частіше підказує анальну тріщину. Наростаючий пульсівний біль, гаряча припухлість, гній або температура можуть бути ознаками періанального абсцесу. Також лікар відрізняє шкірні мітки, бородавки, кісти, випадіння внутрішнього вузла та рідкісні новоутворення.

Зовнішній вузол зазвичай видно під час огляду. Проктолог може також виконати пальцеве ректальне обстеження й аноскопію, щоб перевірити анальний канал і виключити внутрішні зміни. Кровотечу не можна автоматично списувати на геморой: залежно від віку, симптомів і сімейного анамнезу лікар може рекомендувати огляд товстої кишки.^[3]

Читайте:

Анальні тріщини: причини, симптоми, лікування

Анальна тріщина, яку в побуті називають тріщиною заднього проходу: що це за розрив, чим гостра тріщина відріз...

Що можна зробити вдома

Якщо біль помірний, стан поступово поліпшується, а тривожних ознак немає, лікування починають зі зменшення болю та м’якого випорожнення. Ці кроки не «розчиняють» вузол миттєво, але прибирають умови, які підтримують подразнення.

• Не натужуйтеся і не засиджуйтеся. Ідіть до туалету, коли є позив, та не намагайтеся будь-що «закінчити» випорожнення.
• Зробіть випорожнення м’якшим. Поступово збільшуйте клітковину в їжі та пийте достатньо рідини. Якщо цього мало, лікар або фармацевт може порадити волокнисту добавку, наприклад псиліум, чи інший засіб проти закрепу.
• Спробуйте теплу сидячу ванночку. Звичайна тепла вода може тимчасово розслабити сфінктер і полегшити дискомфорт. Після неї шкіру не тріть, а обережно промокніть.
• Прикладіть холод через тканину. Короткий компрес до 10–15 хвилин може зменшити набряк; лід не кладуть безпосередньо на шкіру.
• Очищайте ділянку делікатно. Вода або м’який папір без ароматизаторів кращі за інтенсивне тертя та парфумовані серветки.
• Оберіть безпечне знеболення. Парацетамол підходить багатьом людям, але доза й протипоказання залежать від стану здоров’я. Якщо є кровотеча, ви приймаєте антикоагулянти, вагітні або маєте хвороби нирок, печінки чи шлунка, препарат слід узгодити з лікарем або фармацевтом.

Систематичний огляд семи рандомізованих досліджень за участю 378 людей показав, що клітковина зменшувала ризик збереження загальних симптомів на 53% і приблизно вдвічі зменшувала кровотечу. Для болю, свербежу та випадіння ефект був менш певним.^[4]

Читайте:

Сидяча ванночка при болю та подразненні в промежині

Сидяча ванночка при болю та подразненні в промежині: що це за процедура, коли її радять при геморої, тріщині з...

Креми, трави та інші популярні засоби

Безрецептурні креми можуть ненадовго зменшити біль, свербіж або набряк, але даних про їхню тривалу користь мало. Засоби з місцевим анестетиком чи кортикостероїдом не використовують довго без поради фахівця: можливі подразнення, алергічна реакція та стоншення шкіри. Супозиторії діють усередині анального каналу й не усувають зовнішній тромб.

У невеликих дослідженнях гострого тромбозу лікарі застосовували рецептурний місцевий ніфедипін, нітрогліцеринову мазь або ін’єкцію ботулотоксину в анальний сфінктер. Це не взаємозамінні домашні засоби й не універсальна схема: вони можуть спричиняти побічні ефекти, мають протипоказання, а доказів недостатньо для рутинного призначення кожній людині. Таке лікування обирає лікар після огляду.

Гамамеліс, алое та сіль Епсома часто додають до домашнього догляду, однак надійних досліджень саме при зовнішньому геморої недостатньо. Ароматичні олії, концентровані настої, спирт, оцет і часник можуть обпекти або подразнити чутливу шкіру. Для сидячої ванночки достатньо чистої теплої води.

Флеботоніки, зокрема препарати флавоноїдів, у дослідженнях зменшували деякі симптоми гемороїдальної хвороби, передусім кровотечу та свербіж. Проте дослідження були неоднорідними й мали методологічні обмеження, а переконливої користі саме для болю не показали. Це не заміна огляду при гострій болючій ґулі.^[5]

Коли тромбований вузол видаляють

Більшість тромбованих зовнішніх вузлів поступово минають без операції. За даними спостережень, при консервативному лікуванні полегшення часто починалося приблизно через п’ять днів, а повне зникнення симптомів займало близько восьми днів, хоча розкид був значним.^[3]

Якщо біль дуже сильний і почався нещодавно, проктолог може запропонувати раннє повне висічення тромбованого вузла під місцевим знеболенням. Це здатне швидше припинити біль і зменшити ризик повторення. Сучасна настанова не встановлює універсального правила «оперувати до 72 годин»: рішення залежить від інтенсивності та динаміки болю, розміру вузла, ризику кровотечі, супутніх хвороб і побажань людини.

Простий розріз із видавлюванням тромбу частіше дає повторні проблеми, ніж повне висічення, а самостійне проколювання небезпечне. Великі симптомні зовнішні вузли або поєднання з вираженим внутрішнім гемороєм іноді потребують планової гемороїдектомії. Гумові кільця, склеротерапія та інфрачервона коагуляція призначені переважно для внутрішніх вузлів і не є способом прибрати зовнішню ґулю.

Коли потрібно звернутися до лікаря

• Є кров із прямої кишки. Особливо якщо це перший епізод, крові багато, вона темна, змішана з калом або кровотеча повторюється.
• Домашній догляд не допоміг за тиждень. Огляд потрібен раніше, якщо біль сильний чи наростає.
• З’явилися температура, гній або гаряча припухлість. Так може проявлятися абсцес чи інфекція, а не звичайний тромбований вузол.
• Змінилися випорожнення або загальний стан. Незрозуміла втрата ваги, слабкість, анемія, тривалий біль у животі чи стійка зміна ритму дефекації потребують окремого обстеження.
• Ви приймаєте ліки, що знижують згортання крові. Не припиняйте їх самостійно, але повідомте лікаря про кровотечу або заплановану процедуру.

Негайна допомога потрібна при рясній або безперервній кровотечі, запамороченні, непритомності, холодному поті чи вираженій слабкості. Такі симптоми не варто пояснювати гемороєм без обстеження.

Як зменшити ризик повторення

Профілактика спрямована не на «зміцнення вен» будь-якою ціною, а на спокійну дефекацію без тривалого тиску. Клітковину збільшують поступово, щоб не посилити здуття, і поєднують із рідиною. Регулярний рух допомагає кишківнику працювати, а під час силових вправ важливо не затримувати дихання надовго.

Не відкладайте позив до туалету, не сидіть там із телефоном і не намагайтеся зробити випорожнення «ідеальним» додатковим натужуванням. Якщо закреп або діарея стали постійними, лікувати потрібно саме їхню причину.