Прищики на сідницях: домашні засоби, що працюють

У дерматологів є окрема назва для прищиків, які з'являються через день-два після вечора в джакузі: фолікуліт гарячих ванн. Висипання при ньому виникають через 12–48 годин і зосереджуються саме там, де шкіру прикривав купальник^[1]. Цей приклад добре показує, як поводяться прищики на сідницях, які в побуті ще називають «бут-акне» або просто прищами на попі: їх зазвичай провокують волога, тепло й тертя.

Найчастіше за такими висипаннями стоїть фолікуліт, тобто запалення волосяного фолікула, мішечка в шкірі, з якого росте волосина. Він починається, коли фолікул пошкоджується або закупорюється, наприклад через тертя одягу чи гоління, а пошкоджений фолікул здебільшого інфікують бактерії стафілококи^[2]. Буває й неінфекційний фолікуліт: його можуть спричинити жирні мазі на основі парафіну, пластирі та волосинки, що відростають після гоління чи епіляції^[3]. Зовні це червона чутлива цятка, часто з гнійничком на верхівці, тому її легко сплутати з акне. Справжні вугрі на сідницях трапляються рідко, а поруч із фолікулітом найчастіші винуватці висипань там кератоз піляріс і фурункули^[4], які в побуті називають чиряками. Фурункул є глибоким фолікулітом, а кілька фурункулів, що злилися, утворюють карбункул^[4].

Запалення частіше з'являється там, де шкіра зазнає тиску, тертя або довго контактує з потом. Коли шкіра волога й гаряча, фолікул легше пошкодити, і так трапляється, наприклад, коли тісний одяг треться об шкіру під час їзди на велосипеді в спеку^[1]. Сідниці в цьому сенсі мають найважчу роботу в тілі: вони цілий день сидять, пітніють і тримають на собі джинси. Свій внесок роблять і тривале сидіння, після якого піт і бактерії залишаються на шкірі, а також гоління, воскова депіляція й вищипування волосся^[4]. Фолікуліт на сідницях поширений і в чоловіків, і в жінок. Гострий зазвичай має бактеріальне походження. Хронічний рідко сильно турбує, проте може триматися дуже довго^[3].

Коротко: висипання на сідницях зазвичай є запаленими волосяними фолікулами, тому засоби від акне для обличчя тут допомагають лише частково. Головне завдання полягає в тому, щоб прибрати тертя, піт і травмування шкіри.

Натуральні та домашні методи допомоги

Домашні кроки мають на меті одне: не давати бактеріям додаткових шансів потрапити у фолікул і не подразнювати його тертям чи невдалим доглядом. Легкий фолікуліт часто минає сам, якщо імунітет здоровий і людина припиняє робити те, що його спричинило^[1].

Регулярне миття

Миття прибирає з поверхні шкіри піт, шкірне сало й бруд, які утримують вологу й живлять бактерії. Якщо щоденного душу немає, з нього варто почати: досить м'якого мила, води й делікатних рухів^[4]. При фолікуліті ділянку радять м'яко мити антибактеріальним милом двічі на день, а одяг, рушники й мочалки, які торкалися ураженої шкіри, прати в гарячій воді з мийним засобом^[5]. Після тренування, велосипеда чи йоги душ і чистий одяг потрібні якомога швидше, а якщо душу поблизу немає, хоча б перевдягніться в сухе^[4].

Якщо звичайне мило не допомагає, наступним кроком можуть стати засоби для душу з бензоїлпероксидом або саліциловою кислотою. Вони пересушують шкіру, тому щодня ними користуватися не обов'язково^[4]. Піну з бензоїлпероксидом найкраще залишити на шкірі на 2–5 хвилин і лише потім змити, а починати краще з 5,3%, бо така концентрація рідше подразнює. Бензоїлпероксид знебарвлює тканини, тож для цих процедур краще мати рушник і білизну, яких не шкода^[6].

Обережне відлущування

Відлущування потрібне для того, щоб мертві клітини не накопичувалися біля фолікула. Проте жорстка люфа чи грубий скраб травмують шкіру, яка вже запалена або чутлива, і дерматологи радять не терти сідниці модними ексфоліантами: делікатне очищення водою з милом подразнює менше^[4]. Достатньо м'якої ганчірки чи ніжної мочалки без сильного натиску. Для відлущування без тертя існують засоби з кислотами: при хронічному фолікуліті сідниць допомагають, зокрема, альфа-гідроксикислоти, хоча й не завжди^[3].

Натуральні засоби

Деяким природним засобам приписують дію саме на мікроорганізми, які спричиняють фолікуліт. Їхня протимікробна дія переважно показана в лабораторії, а досліджень при фолікуліті на сідницях немає, тому такі засоби можуть бути лише доповненням до щоденного очищення.

Найчастіше для цього радять такі натуральні засоби:

Олія чайного дерева: невелика кількість даних свідчить, що вона може допомагати при акне, але для інших станів доказів замало^[7]. У рандомізованому дослідженні 124 пацієнтів 5% гель з олією чайного дерева зменшував кількість прищів, як і 5% бензоїлпероксид, хоча діяв повільніше^[8]. На фолікуліті її не перевіряли. Олія чайного дерева належить до ефірних олій, які найчастіше дають контактну алергію, і більшість реакцій виникає від чистої олії чи засобів з високою концентрацією^[9]. Подразнення ймовірніше, якщо олія стара або довго стояла на світлі, у теплі чи відкритою^[7]. Тому її застосовують лише розведеною в базовій олії, наприклад кокосовій або виноградних кісточок, чи в готовому засобі, і ніколи не ковтають^[7].
Куркума: містить куркумін, який у лабораторних дослідах проявляє протимікробні й протизапальні властивості. Систематичний огляд знайшов 18 клінічних досліджень куркуми чи куркуміну при шкірних хворобах, від акне до псоріазу, але фолікуліту серед них не було^[10]. Пасту з куркуми й води іноді наносять раз на день. Вона тимчасово фарбує шкіру й тканини в жовтий колір, а куркума в складі масажної олії описана як причина контактного дерматиту^[11].
Оцет: оцтова кислота в лабораторії пригнічує бактерії вже в концентрації 0,16–0,31%^[12]. Для компресу при фолікуліті радять розчин приблизно 1 столової ложки білого оцту на пів літра води^[5]. Чашка оцту на повну ванну розводиться ще в сотні разів, і доказів, що така ванна допомагає при фолікуліті, немає. Навіть слабкий розчин може подразнювати: у дослідженні з 22 учасниками ванночки з 0,5% яблучним оцтом не покращили захисний бар'єр шкіри, а 16 людей (72,7%) мали легке подразнення^[13]. Нерозведений оцет здатен спричинити хімічний опік^[14].

Такі засоби можуть доповнювати щоденне очищення, але не замінюють миття, сухий одяг і огляд лікаря, якщо висипання не минають.

Правильний зволожувач

Не всі зволожувальні засоби однаково впливають на фолікул. Жирні мазі на основі парафіну можуть самі спричиняти фолікуліт, тому, якщо шкіра потребує зволоження, краще обирати засоби без олій^[3] з позначкою «некомедогенний», тобто такі, що не закупорюють пори^[4]. Легкі креми з молочною кислотою працюють м'якше. Молочна кислота належить до альфа-гідроксикислот, а саліцилова, яку використовують у засобах від акне, до бета-гідроксикислот, але обидві розм'якшують і допомагають прибирати мертві клітини з поверхні шкіри, а молочна ще й утримує вологу. Кокосову олію часто радять як зволожувач, проте для схильної до висипань шкіри сідниць дерматологи віддають перевагу легким засобам без олій.

Одяг

Під час тренування дерматологи радять одяг, що відводить піт^[6], але після заняття мокрі легінси краще одразу зняти: волога тканина й тертя разом пошкоджують фолікули^[1]. Тісні речі посилюють тертя, і інколи цього достатньо, щоб фолікул запалився. Для щоденного носіння краще підходять вільні речі з тканин, що пропускають повітря, наприклад бавовни, льону чи конопляного волокна. Звичайні бавовняні труси шкірі сідниць подобаються більше за стрінги^[4], навіть якщо стрінги з цим не згодні.

Теплий компрес

Тепла волога тканина допомагає вмісту запалених фолікулів вийти назовні без видавлювання^[2] і полегшує дискомфорт. Дерматологи радять прикладати теплий компрес щонайменше 3–4 рази на день на 15–20 хвилин; якщо так легше, можна й частіше^[1]. На фурункул теплу вологу тканину прикладають на 10 хвилин 4 рази на день, а якщо з нього виходить гній, шкіру навколо очищають антибактеріальним милом і закривають пов'язкою^[15]. Після компресу ділянку варто вимити, а тканину щоразу брати чисту.

Сольова вода

Сольовий розчин радять як один із варіантів для компресу: приблизно 1 чайна ложка кухонної солі на 2 склянки води^[5]. Сидяча ванночка тим часом обходиться без солі: досить теплої води близько 40 °C протягом 15–20 хвилин, а солі, олії та інші добавки здатні самі спричиняти запалення шкіри^[16]. Доказів, що сіль у ванні знезаражує фолікули, немає: тепла вода тут працює як приємна процедура, і лікувальної дії від солі чекати не варто.

Чого варто уникати

Деякі дії роблять фолікул вразливішим і поглиблюють запалення. Щоб не посилювати подразнення, уникайте всього, що діє на шкіру занадто різко або залишає на ній бактерії:

Надмірне скрабування: грубі рухи або жорсткі засоби травмують чутливу ділянку й підсилюють почервоніння^[4].
Видавлювання прищиків та закупорених фолікулів: при фолікуліті чи карбункулі так можна поширити або посилити інфекцію і навіть передати її іншій людині^[4]. Фурункул не можна ні видавлювати, ні проколювати самостійно^[15].
Повторне носіння одягу після тренувань: у тканині залишаються піт і бактерії, тому спортивний одяг, купальник і гідрокостюм прають після кожного використання й дають їм повністю висохнути^[1]. Спільні рушники теж під забороною, поки шкіра не загоїться^[15].
Ароматизатори у пральних засобах: ароматизатори належать до найпоширеніших причин алергічного контактного дерматиту^[17], тому для білизни краще обирати засоби без запаху, а від ароматизованих пом'якшувачів під час прання відмовитися.
Гоління, воскова депіляція й вищипування: якщо фолікуліт з'явився після них, від будь-якого видалення волосся на цій ділянці радять відмовитися на 30 днів^[1]. Повернутися до нього допоможуть поради, як безпечно видалити волосся на сідницях.
Погано доглянуті гарячі ванни й джакузі: якщо немає певності, що рівень хлору й кислотність води контролюють, від занурення краще відмовитися^[1]. Фолікуліт гарячих ванн спричиняє бактерія синьогнійна паличка, яка добре почувається в теплій воді^[3].

Відмова від цих дій зменшує навантаження на фолікул і дає шкірі змогу загоїтися рівніше.

Читайте:

Висип на сідницях: причини і чим лікувати
Висип на сідницях, або, як кажуть у побуті, висип і прищі на попі: які причини найчастіше його викликають, як ві...

Коли звертатися до лікаря

Фолікуліт зазвичай добре відповідає на лікування, але може повертатися або поширюватися на інші ділянки тіла. Почавши домашній догляд, зверніться до лікаря, якщо висипання часто повертаються, погіршуються або тримаються довше 2–3 днів^[2]. Фурункул потребує огляду, якщо не минає за 2 тижні попри домашні заходи. Терміново до лікаря варто звернутися, якщо шкіра навколо фурункула гаряча, болюча й набрякла, вас кидає то в жар, то в холод, з'явився озноб або імунітет ослаблений, наприклад через приймання стероїдів чи цукровий діабет^[15].

Лікар може визначити, чи це справді фолікуліт, бо запалені фолікули схожі на інші хвороби шкіри, зокрема на акне^[1]. Дрібні пухирці, що лопаються й залишають червоні відкриті ранки навколо статевих органів, ануса, на стегнах чи сідницях, можуть бути проявом генітального герпесу^[18]. Свербливий висип, схожий на акне, буває грибковим (малассезійним) фолікулітом: його спричиняють дріжджові грибки, і лікують протигрибковими засобами протягом кількох тижнів^[3]. Найчастіше він уражає верхню частину тулуба молодих дорослих, тож на сідницях трапляється рідше^[3]. При легкій бактеріальній інфекції зазвичай призначають антибіотик у вигляді лосьйону чи гелю, а таблетки антибіотиків потрібні лише при тяжких або повторних інфекціях; великий фурункул чи карбункул лікар може розкрити, щоб випустити гній^[5]. При тяжчому фолікуліті дерматологи використовують антисептичні засоби для миття з хлоргексидином^[4]. Хронічний фолікуліт сідниць буває дуже впертим, і якщо ділянка волосиста, може допомогти видалення волосся лазером чи інтенсивним імпульсним світлом, бо волосини, що відростають після гоління, лише погіршують стан^[3].

Підсумок

За прищиками на сідницях найчастіше ховається фолікуліт, і вдома з ним найкраще справляються прості речі: щоденний м'який душ, швидке перевдягання після тренування, вільна бавовняна білизна, теплі компреси 3–4 рази на день і перерва в голінні на місяць. Засоби з бензоїлпероксидом чи кислотами допомагають, якщо мила замало, а олію чайного дерева, куркуму й оцет при фолікуліті не перевіряли, і всі вони здатні подразнювати шкіру. Висипання, які не минають за 2–3 дні або часто повертаються, потребують огляду лікаря, а з ознобом чи гарячою набряклою шкірою навколо фурункула до лікаря звертаються терміново.

Джерела18