Бензоїлпероксид від прищів: як застосовувати

У рандомізованому дослідженні за участю 649 людей із легким і помірним запальним акне звичайний бензоїлпероксид за 18 тижнів дав помітне покращення у 60% учасників. Це не гірше за пероральні антибіотики окситетрациклін (55%) і міноциклін (54%), до того ж бензоїлпероксид виявився найвигіднішим за ціною, а стійкість бактерій до антибіотиків, яка послаблювала дію тетрациклінів, на нього не впливала^[1].

Акне може помітно позначатися на психоемоційному стані: у людей з акне та шрамами після нього частіше бувають тривожність і депресія. Ним хворіють від 35% до понад 90% підлітків, проте висипання з'являються і в дорослому віці, зокрема в жінок на нижній частині обличчя та шиї^[2]. Серед засобів лікування бензоїлпероксид має сильну рекомендацію в настановах Американської академії дерматології 2024 року, нарівні з топічними ретиноїдами й антибіотиками^[3].

Засіб знищує бактерії на шкірі й допомагає очищати пори від надлишку себуму та ороговілих клітин, які їх закупорюють і провокують появу прищів^[4]. Водночас він має свої правила застосування й передбачувані побічні ефекти, про які краще знати заздалегідь.

Читайте:

Види прищів і як їх лікувати

Чорні та білі точки, папули, пустули, вузли й кісти — різні види акне, і лікують їх по-різному: від саліцилової ...

Що таке бензоїлпероксид?

Бензоїлпероксид є органічною пероксидною сполукою, яку широко застосовують у лікуванні акне. Він проникає у волосяні фолікули й убиває бактерії Cutibacterium acnes (раніше їх називали Propionibacterium acnes)^[4]. Ці бактерії є звичайною частиною мікробіому фолікулів, але здатні запускати імунну відповідь, яка підтримує запалення^[2]. Крім того, засіб має помірну кератолітичну й себостатичну дію: розпушує ороговілі клітини й трохи зменшує жирність шкіри. У двотижневому дослідженні щоденне нанесення 10% засобу зменшило кількість C. acnes у фолікулах на 98%, а вільних жирних кислот на поверхні шкіри на 50%^[4].

Головна особливість речовини полягає в механізмі дії. Як сильний окисник, вона руйнує бактеріальні клітини, тож бактерії не можуть пристосуватися до неї так, як пристосовуються до антибіотиків: стійкості до бензоїлпероксиду не виявлено^[4]. У шкірі бензоїлпероксид перетворюється на бензойну кислоту, і лише близько 5% її всмоктується в кров та виводиться нирками^[4].

Як бензоїлпероксид діє?

Засіб працює і при запальних, і при незапальних формах акне, хоча найсильніше його дія проявляється на запалених прищах. Основний механізм полягає в знищенні бактерій, які підтримують запалення в шкірі. Крім того, бензоїлпероксид помірно зменшує жирність шкіри^[4], а надлишок себуму сприяє закупорюванню пор і появі нових прищів.

Запальні форми акне

Запальне акне (папули, пустули, вузли й кісти) виникає, коли в закупореному фолікулі розвивається запалення. Для папул і пустул бензоїлпероксид є одним із найефективніших безрецептурних засобів: він проникає у фолікули, знищує бактерії та зменшує запалення. У трьох подвійних сліпих дослідженнях за участю 153 людей навіть 2,5% гель зменшував кількість запальних елементів так само, як 5% і 10%^[5]. Глибокі вузли й кісти зазвичай потребують рецептурного лікування, а при тяжкому акне, що залишає рубці, настанови рекомендують пероральний ізотретиноїн^[3].

Незапальне акне (комедони)

Незапальне акне, тобто чорні крапки та білі вугри (відкриті й закриті комедони), виникає через закупорені пори. Бензоїлпероксид дещо допомагає й тут завдяки кератолітичній дії^[4], але він не завжди найкращий вибір. При переважно комедональному акне першою лінією є топічні ретиноїди, а альтернативою їм може бути саліцилова кислота^[2].

Шрами від акне

Шрами від акне залишаються після запалення, особливо після глибоких і гнійних висипань, причому навіть тоді, коли прищі ніхто не видавлював. Іноді вважають, що бензоїлпероксид розгладжує рубці завдяки відлущуванню, проте досліджень, які б це підтверджували, немає. Засіб лікує активні висипання, а вже сформованих рубців не прибирає; його внесок полягає в тому, що вчасно приборкане запалення рідше закінчується шрамом. Для самих рубців застосовують лазерне шліфування, дермабразію, ін'єкційні методи та хімічні пілінги: поверхневі пілінги допомагають при атрофічних рубцях із невеликою кількістю ускладнень. Раннє лікування ізотретиноїном допомагає запобігти рубцям^[6].

Форми та застосування бензоїлпероксиду

Випускають бензоїлпероксид у концентраціях 2,5%, 5% і 10% у вигляді гелів, кремів, лосьйонів, пінок, засобів для вмивання, мила, масок і серветок, без рецепта та за рецептом^[4]. Форму обирають залежно від типу шкіри й місця висипань: засоби для вмивання зручні для великих ділянок.

Засоби для обличчя зазвичай містять 2,5–5% бензоїлпероксиду, бо шкіра обличчя чутливіша. Вища концентрація не означає сильнішої дії: 2,5% гель зменшує запальні елементи так само, як 5% і 10%, а лущення, почервоніння й печіння від нього бувають рідше, ніж від 10%^[5]. Для акне на спині чи грудях часто обирають засоби з вищою концентрацією, зокрема для вмивання, які контактують зі шкірою недовго.

Як застосовувати засіб на початку: почніть із найнижчої концентрації та одного нанесення на день, щоб побачити, як реагує шкіра, а згодом, якщо подразнення немає, можна перейти на дворазове^[7]. Засоби для вмивання використовують 1–3 рази на день^[4]. Перші зміни зазвичай помітні протягом 4 тижнів^[7].

Настанови 2024 року радять комбінувати препарати з різними механізмами дії^[3]. У парі з кліндаміцином бензоїлпероксид захищає антибіотик: у рандомізованому дослідженні лише гель із 5% бензоїлпероксиду та 1% кліндаміцину зменшував кількість бактерій, стійких до кліндаміцину й еритроміцину^[8]. Добре він поєднується й з адапаленом, який не руйнується від окиснення. Третиноїн бензоїлпероксид інактивує, тому їх наносять у різний час: бензоїлпероксид зранку, третиноїн увечері^[2].

Побічні ефекти та заходи обережності

Як і будь-який лікувальний засіб, бензоїлпероксид може викликати побічні ефекти, найчастіше в перші тижні, поки шкіра не звикла до активного компонента. Найпоширеніший із них стосується не шкіри: засіб знебарвлює волосся й кольорові тканини^[4].

Основні побічні ефекти з боку шкіри:

• Сухість шкіри: сухість і лущення трапляються найчастіше^[9]. Зменшити їх допомагають зволожувальні засоби, що підходять для вашого типу шкіри, і нижча концентрація^[5].
• Почервоніння шкіри: це звичайна реакція на препарат, яка з часом слабшає, коли шкіра адаптується; на темній шкірі почервоніння буває менш помітним^[7]. Якщо воно не минає протягом кількох днів, зменште частоту нанесення або зверніться до дерматолога.
• Печіння або свербіж: легке поколювання чи печіння одразу після нанесення буває часто й зазвичай минає за кілька хвилин. Сильне печіння, пухирі чи набряк у зоні нанесення є приводом припинити використання^[9]. Справжня алергія, тобто алергічний контактний дерматит, при лікуванні акне бензоїлпероксидом трапляється рідко; частіше подразнення виникає в людей з атопічним дерматитом^[10].

Заходи обережності

• Не застосовувати на шкірі з сонячними опіками: засіб посилить подразнення вже пошкодженої шкіри, до того ж він підвищує чутливість шкіри до сонця^[7].
• Не наносити на пошкоджену або роздратовану шкіру: уникайте ран, подряпин та інфікованих ділянок^[7].
• Будьте обережні навколо очей, губ і носа: ці ділянки особливо чутливі, тому засіб наносять лише на уражену шкіру й не допускають потрапляння в очі, рот і ніс^[9].

Якщо побічні ефекти не проходять або посилюються, зменште концентрацію чи частоту нанесення або зверніться до дерматолога для корекції лікування. Набряк обличчя, губ чи язика, кропив'янка або утруднене дихання означають рідкісну тяжку алергічну реакцію: засіб припиняють і негайно звертаються по невідкладну допомогу^[9].

Коротко: під час лікування бензоїлпероксидом шкіра стає чутливішою до ультрафіолету, тому потрібні сонцезахисний крем з достатнім показником SPF і відмова від солярію^[7].

У 2024 році незалежна лабораторія Valisure повідомила, що бензоїлпероксид у готових засобах може розкладатися з утворенням бензолу, відомого канцерогену. У 111 безрецептурних засобах, які зберігалися за кімнатної температури, знайшли від 0,16 до 35,30 ppm бензолу, а при нагріванні до 50 °C його ставало значно більше, тоді як при 2 °C він не утворювався^[11]. У 2025 році Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) перевірило 95 засобів: понад 90% мали невизначуваний або дуже низький рівень бензолу, шість продуктів із підвищеним вмістом виробники відкликали, а ризик раку від таких засобів регулятор оцінив як дуже низький навіть при багаторічному щоденному використанні. FDA радить викидати засоби з простроченим терміном придатності^[12]. Зберігати тюбик краще в прохолодному місці, а не в розпеченій машині.

Під час вагітності місцевий бензоїлпероксид вважають прийнятним, бо в кров його потрапляє мінімальна кількість^[4]. Перед використанням усе ж краще порадитися з лікарем, а під час грудного вигодовування не наносити засіб на груди^[7].

Поради щодо використання бензоїлпероксиду

Від того, як застосовувати засіб, залежить і результат, і ступінь подразнення. Ось кілька основних порад:

• Ретельно мийте руки після використання: так засіб не потрапить в очі, на волосся чи одяг. Бензоїлпероксид знебарвлює волосся й кольорові тканини^[9], тому рушники й наволочки для періоду лікування краще взяти білі, а одягатися після нанесення, коли засіб вбереться.
• Уникайте прямого сонячного світла: чутливість шкіри до ультрафіолету зростає, тому обмежуйте перебування на сонці та використовуйте сонцезахисний крем^[7].
• Не перевищуйте рекомендовану дозу: більша кількість засобу не прискорить результат, лише підвищить ризик побічних ефектів^[7]. Почніть із тонкого шару й поступово збільшуйте частоту, якщо шкіра добре реагує.

Дотримуйтеся інструкції до конкретного засобу й враховуйте особливості своєї шкіри. Якщо після нанесення з'являються сильне почервоніння, лущення чи біль, зверніться до дерматолога для корекції лікування.

Коли звертатися до дерматолога?

Якщо після 4–6 тижнів регулярного використання бензоїлпероксиду покращення немає^[9] або побічні ефекти не зменшуються, слід звернутися до дерматолога. Лікар оцінить тип і тяжкість акне та може призначити рецептурні засоби: топічні ретиноїди, комбінації з антибіотиками, доксициклін або, при тяжкому акне чи рубцях, ізотретиноїн^[3].

Ефективність бензоїлпероксиду залежить від типу акне, його тяжкості та індивідуальних особливостей шкіри. Якщо через 12 тижнів прищі не минають або акне погіршується, відкладати візит до лікаря не варто^[7]: можливо, цей засіб вам не підходить або потрібна комбінація.

Дерматолог може порекомендувати й інші методи, наприклад комбіновані оральні контрацептиви чи спіронолактон для жінок із гормональним акне^[3]. Вчасно підібране лікування допомагає досягти кращого результату й уникнути рубців^[6].

Альтернативи бензоїлпероксиду

Найчастіше альтернативою або доповненням до бензоїлпероксиду стають ретиноїди та саліцилова кислота. У настановах 2024 року топічні ретиноїди мають сильну рекомендацію, а саліцилова й азелаїнова кислота умовну^[3].

• Ретиноїди (адапален, третиноїн, ізотретиноїн) нормалізують відлущування клітин у фолікулах, зменшують запалення й запобігають появі нових висипань. Адапален і третиноїн наносять на шкіру, і вони особливо добре діють на комедони^[2], а ізотретиноїн приймають усередину лише за призначенням лікаря при тяжкому акне^[3].
• Саліцилова кислота є бета-гідроксикислотою, яка проникає в пори й допомагає очищати їх від жиру та ороговілих клітин. Вона підходить насамперед для чорних крапок і білих вугрів^[2] і має легку протизапальну дію.