Сонце і старіння: що таке фотостаріння

Лобове скло автомобіля затримує в середньому 96% довгохвильового ультрафіолету (UVA), а бокові вікна лише 71%, причому в деяких машинах тільки 44%. Автор вимірювань на 29 автомобілях припускає, що саме це частково пояснює, чому лікарі частіше бачать рак шкіри на лівій половині обличчя й катаракту лівого ока^[1]. Водій із лівим кермом роками підставляє цей бік боковому вікну. Сонце діє на шкіру щодня, навіть коли ми не засмагаємо і не обгоряємо.

Шкіра змінюється з віком, і це природно. Але пігментні плями, зморшки, нерівний тон, сухість і розширені судини на обличчі часто є не так наслідком років, як результатом накопиченого ультрафіолету. Таке старіння має окрему назву: фотостаріння. Його легше попередити, ніж виправити.

Що таке фотостаріння

Фотостаріння є передчасним старінням шкіри під дією ультрафіолетового (УФ) випромінювання сонця або штучних джерел, як-от солярій. Лікарі також називають його дерматогеліозом або сонячним ушкодженням шкіри^[2]. Вікове старіння залежить від часу й генів, а фотостаріння насамперед від того, скільки сонця отримала шкіра і скільки в ній пігменту^[3]. Його не завжди видно одразу: печіння й почервоніння може й не бути, хоча ультрафіолет уже ушкоджує тканини. Найчастіше зміни з'являються на обличчі, шиї, тильному боці кистей, руках, ногах і в зоні декольте^[2].

Ультрафіолет буває різним. Довгохвильовий UVA проникає через усі шари шкіри до дерми, де лежать колаген і еластин, тому з ним пов'язують передусім зморшки й утрату пружності. Середньохвильовий UVB діє в поверхневому шарі, епідермісі: він спричиняє сонячні опіки, теж прискорює старіння і відповідає за більшість випадків раку шкіри^[2]. Під дією ультрафіолету в шкірі утворюються вільні радикали, нестабільні молекули, що окиснюють білки, жири й ДНК клітин^[4]. Клітини шкіри у відповідь виробляють більше ферменту, який розщеплює колаген. У лабораторних дослідженнях так само діяло й інфрачервоне випромінювання сонця (760–1440 нм)^[5], але наскільки це важливо в реальному житті, ще з'ясовують. Червоне світло, яке використовують у лікувальних процедурах, ДНК клітин шкіри не ушкоджує^[6].

Коли волокна колагену й еластину руйнуються, шкіра втрачає тонус, з'являються зморшки та в'ялість. Замість нормальних еластичних волокон у верхньому шарі дерми накопичується безладна «зношена» еластична тканина. Цей стан називають сонячним (актинічним) еластозом: шкіра стає товстою, сухою, жовтуватою, з грубими зморшками, іноді схожою на шкірку лимона^[4].

Окрім видимих змін, ультрафіолет ушкоджує ДНК клітин, і з роками саме ці ушкодження підвищують ризик передракових змін та раку шкіри^[2].

Чи справді сонце — головна причина старіння шкіри?

Для людей зі світлою шкірою відповідь ствердна. У дослідженні 298 француженок віком від 30 до 78 років дерматологи порівняли тих, хто любить засмагати, з тими, хто уникає сонця. Автори дійшли висновку, що ультрафіолет відповідає приблизно за 80% видимих ознак старіння обличчя^[7]. Найсильніше сонце впливало на пігментацію, зморшки залежали і від сонця, і від віку, а обвисання тканин більше пов'язане з самим віком. Дослідження проводила косметична компанія, але його висновок збігається з даними незалежних дерматологів^[3].

Сонце не єдиний чинник. Куріння також прискорює старіння шкіри: речовини тютюнового диму посилюють руйнування колагену й еластину, і в курців ці зміни сягають глибших шарів дерми, ніж після сонця^[4].

Люди зі світлим фототипом більш вразливі до фотостаріння, бо в їхній шкірі менше меланіну. Це природний пігмент, який поглинає частину ультрафіолету. У лабораторному дослідженні до верхнього шару дерми світлої шкіри доходило в середньому вп'ятеро більше ультрафіолету, ніж темної^[8]. Темніша шкіра до того ж має товщу й щільнішу дерму, тому зморшки на ній помітні менше й з'являються пізніше^[9].

Водночас люди з темною шкірою теж стикаються з наслідками сонця, просто прояви інші. У них частіше бувають порушення пігментації: темні плями, локальне потемніння, нерівний тон^[9]. Причому в людей із темною шкірою стійку пігментацію спричиняє також видиме світло: у дослідженні на 20 добровольцях воно давало навіть темніші й довші за UVA плями, тоді як на світлій шкірі такого ефекту не було^[10].

Коротко: світла шкіра розплачується за сонце зморшками й плямами, темна частіше нерівним тоном. Фотозахист потрібен обом.

Ознаки фотостаріння

Фотостаріння проявляється по-різному залежно від того, скільки сонця отримала шкіра, від типу шкіри і спадковості. У когось спершу з'являються плями, в іншого сіточка дрібних зморшок або загальна тьмяність. Перші ознаки можуть з'явитися вже в підлітковому віці або після 20 років^[2]. Засмага на певний час маскує зміни, але поступово шкіра втрачає рівномірність, пружність і чіткість контурів.

Найчастіше ознаки зосереджені на відкритих ділянках: обличчі, шиї, декольте, плечах, руках. Набір змін доволі типовий, тож фотостаріння зазвичай легко впізнати^[2].

Основні прояви:

• Пігментні плями (сонячні лентиго): з'являються там, де шкіра найчастіше буває на сонці. Пласкі коричневі плями, які в побуті називають «старечими» або «печінковими», лікарі називають сонячним лентиго. Обидві народні назви неточні: з печінкою плями не пов'язані, а з'являються вони через роки сонця^[2].
• Порушення тону: шкіра стає нерівномірно забарвленою, з темнішими чи світлішими ділянками. На руках і ногах можуть з'являтися дрібні білі цятки^[2].
• Дрібні зморшки: формуються в куточках очей, навколо рота, на лобі й з роками стають глибшими.
• Глибокі складки: з'являються раніше, ніж при віковому старінні; на дуже ушкодженій шкірі зморшки грубі, а сама шкіра потовщена й жовтувата^[4].
• Судинна сітка: розширені дрібні судини, телеангіектазії (у побуті кажуть «купероз»), помітні на носі, щоках і шиї^[2].
• Сухість і шорсткість: поверхня шкіри стає менш гладкою, з'являються ділянки лущення. Червоні шорсткі лускаті плямки можуть бути актинічним (сонячним) кератозом, а це вже привід показатися лікарю^[11].
• Обвисання тканин: утрата пружності робить шкіру в'ялою, особливо в ділянці щелепи й шиї. Тут сонце лише посилює те, що робить вік^[7].

Рівна на вигляд шкіра не завжди здорова на глибших рівнях. Частина ушкоджень залишається прихованою, доки зовнішні зміни не стануть помітними.

Фотостаріння vs. хронологічне старіння

Зовні обидва типи старіння схожі: зморшки, зниження пружності, менш чіткі контури. Хронологічне старіння (вікове, природне) зумовлене часом і генами, його неможливо відвернути. Фотостаріння спричиняє зовнішній чинник, ультрафіолет, і уражає передусім ділянки, які бувають на сонці. Обидва процеси накопичуються з роками і мають багато спільних механізмів у клітинах^[3].

Як відрізнити фотостаріння від хронологічного

Зазвичай процеси співіснують, але за розташуванням і характером змін їх можна розрізнити. Фотостаріння часто буває несиметричним: у водіїв, наприклад, сильніше ушкоджується половина обличчя біля бокового вікна^[1]. Вікове старіння проявляється рівномірніше. Простий тест: порівняйте шкіру обличчя чи тильного боку кисті зі шкірою на внутрішньому боці плеча або на сідницях, куди сонце майже не потрапляє. Зазвичай порівняння виходить не на користь обличчя.

Ключові відмінності:

• Причина: фотостаріння зумовлює ультрафіолет; хронологічне зумовлюють вік і гени^[2].
• Локалізація: фотостаріння зачіпає відкриті ділянки; хронологічне відбувається по всьому тілу, зокрема на шкірі, яку завжди прикриває одяг.
• Темп змін: фотостаріння залежить від дози сонця, тому в людей, які багато часу проводять надворі або живуть у сонячному кліматі, воно помітно швидше; хронологічне йде поступово^[3].
• Прояви: для фотостаріння типові пігментні плями, судинна сітка, грубі зморшки й огрубіла жовтувата шкіра^[4]; для хронологічного типове загальне витончення шкіри.

Чи можна звернути фотостаріння назад

Ушкодження ДНК, яке вже сталося, скасувати не можна. Але зовнішні прояви, тобто плями, зморшки, нерівний рельєф, можна помітно зменшити засобами догляду і процедурами^[2]. Вибір залежить від глибини змін і очікувань, а кожна процедура має свої ризики, тож план краще складати з дерматологом.

Які методи можуть покращити стан шкіри

Жоден метод не прибирає фотостаріння повністю. Результат залежить від регулярності, віку й вихідного стану шкіри. Темна шкіра схильніша до порушень пігментації^[9], тому після агресивних процедур на ній частіше лишаються темні плями. Під час курсу ізотретиноїну механічну дермабразію і повністю абляційний лазер не рекомендують; щодо інших процедур рішення ухвалює дерматолог^[12]. Схильність до келоїдів, тобто грубих опуклих рубців, теж привід обговорити ризики заздалегідь^[13].

Основні методи корекції фотостаріння:

• Ретиноїди: похідні вітаміну А пришвидшують оновлення клітин і стимулюють утворення колагену. Найкраще вивчений рецептурний третиноїн: у систематичному огляді 7 рандомізованих досліджень він зменшував зморшки, плями й жовтуватий відтінок шкіри, а ефект утримувався до 24 місяців^[14]. Ретинол без рецепта діє м'якше, але теж зменшує дрібні зморшки^[15]. Під час вагітності й при її плануванні місцеві ретиноїди не використовують^[16].
• Пілінги та мікродермабразія: знімають верхній шар ороговілих клітин і вирівнюють рельєф. Хімічні пілінги з трихлороцтовою чи гліколевою кислотою прибирають частину пігментних плям і дрібних зморшок^[2].
• Лазерне шліфування або інтенсивне імпульсне світло (IPL): діють на пігмент, судини й поверхневі зморшки. В огляді 41 клінічного дослідження сонячного лентиго лазери й імпульсне світло прибирали плями частіше, ніж креми чи пілінги^[17].
• Мікрофокусований ультразвук (у побуті HIFU або SMAS-ліфтинг): прогріває глибокі шари й трохи підтягує шкіру без розрізів. У метааналізі 42 досліджень лікарі бачили хоч якесь покращення в 89% пацієнтів, але біль під час процедури був помірним, а автори визнають, що ефект міг бути переоцінений^[18].
• Ін'єкційні методи: ботулінічний токсин (у побуті «ботокс») розгладжує мімічні зморшки, а філери відновлюють об'єм; чим ботокс відрізняється від філерів, варто з'ясувати до процедури.
• Кріотерапія: рідкий азот заморожує сонячне лентиго та актинічний кератоз, уражена шкіра темніє й злущується за кілька днів^[2]. Плями зникали у 37–71% випадків, але побічні реакції були серйознішими, ніж після лазерів^[17].
• Засоби з пептидами чи факторами росту: їх рекламують для пружності шкіри, проте в косметиці багато інгредієнтів не мають переконливих доказів, тож вибір краще обговорити з дерматологом^[2]. Найбільше уваги здобули пептиди міді, але дані про них здебільшого лабораторні.

Як запобігти фотостарінню

Найефективніше захищати шкіру заздалегідь, ще до появи змін. У рандомізованому дослідженні 903 дорослих віком до 55 років у тих, хто щодня наносив сонцезахисний крем широкого спектра, за 4,5 року не виявили помітного приросту ознак старіння. Порівняно з групою, яка користувалася кремом на власний розсуд, імовірність помітного старіння була на 24% нижчою^[19]. Ультрафіолет може бути високим і в хмарну погоду^[20], а UVA проходить крізь скло, тож сонцезахисний крем узимку й у дорозі теж має сенс. Особливо це стосується обличчя, шиї й кистей, які завжди відкриті.

Деякі засоби й процедури роблять шкіру чутливішою до сонця: ретиноїди, кислотні пілінги, лазерні методи, а також деякі ліки, зокрема антибіотики тетрациклінового ряду й фторхінолони^[2]. У такий період фотозахист обов'язковий, інакше шкіра стане ще вразливішою; можлива й фоточутливість із висипом чи опіком.

Що допомагає зменшити ризик фотостаріння:

• Сонцезахисний крем: щодня наносити засіб широкого спектра (від UVA і UVB) із SPF 30 або вищим на всі відкриті ділянки й поновлювати кожні 2 години, а після купання чи поту раніше^[2]. Крем не привід довше лежати на сонці: ВООЗ радить насамперед тінь і одяг^[20].
• Відмова від солярію: штучний ультрафіолет так само старить шкіру^[2], а Міжнародне агентство з вивчення раку віднесло солярії до доведених канцерогенів для людини^[21].
• Тінь: особливо в години найвищої сонячної активності, приблизно з 10:00 до 16:00^[2].
• Одяг із довгими рукавами та капелюхи: створюють фізичний бар'єр; найкраще капелюх із широкими крисами й окуляри, що блокують 99–100% UVA і UVB^[20]. Приємний бонус капелюха: його не треба поновлювати кожні 2 години.
• Захист через скло: лобове скло автомобіля затримує майже весь UVA, а бокові вікна значно менше^[1], тому допомагає плівка, що фільтрує ультрафіолет, або крем на обличчя й руки під час тривалих поїздок.
• Регулярний догляд: зволожувальний крем щодня, бажано з церамідами, підтримує бар'єрну функцію шкіри^[2]. Від ультрафіолету він не захищає, тож у антивіковому догляді його поєднують із фотозахистом.

Читайте:

Зміни організму із віком: головні етапи старіння

Зміни організму з віком: що відбувається з клітинами під час старіння, які дванадцять біологічних процесів й...

Коли варто звернутися до лікаря

Фотостаріння зазвичай асоціюється з естетичними змінами: зморшками, плямами, утратою тонусу. Але накопичений ультрафіолет може спричинити і небезпечні зміни, зокрема передракові та рак шкіри^[4]. Будь-яка пляма чи утвір, що з'явилися раптово або змінюються з часом, потребують уваги. Дерматолог оглядає шкіру за допомогою збільшувальних приладів і за потреби бере біопсію^[2].

Ознаки, які потребують медичної оцінки:

• Незвичні новоутворення: горбики, вузлики, ущільнення, яких раніше не було, особливо якщо вони ростуть або змінюють колір чи текстуру^[22].
• Сухі або лускаті ділянки: шорсткі, «як наждачний папір», розміром 1–2 см, від кольору шкіри до рожевих, червоних чи коричневих. Так виглядає актинічний кератоз; лікаря варто відвідати, якщо пляма кровоточить, збільшується, болить або з'явилася на губі^[11].
• Рани, що не загоюються: ділянка, яка болить, свербить, кровоточить, вкривається кірочкою або струпом довше ніж 4 тижні^[22].
• Зміни родимок: нова родимка або зміна наявної, тобто збільшення, неправильна форма й нерівні краї, суміш кількох кольорів, свербіж, кровоточивість, можуть бути ознакою меланоми^[23].
• Новоутворення червоного або тілесного кольору: гладкі опуклі вузлики з чіткими краями, які нагадують прищ, але не минають і поступово ростуть. Так може виглядати немеланомний рак шкіри, зокрема базаліома^[22].

На смаглявій і темній шкірі такі плями часто темніші, а почервоніння майже не видно^[22]. У людей із темною шкірою рак шкіри частіше виникає на долонях і підошвах і нерідко його виявляють пізно, тож ці ділянки теж варто оглядати^[2].

Коротко: пляма, що росте, змінюється, кровоточить або не загоюється понад 4 тижні, є приводом показатися лікарю, навіть якщо вона не болить.