Що означає SPF у сонцезахисному засобі

Число SPF на тюбику отримують у лабораторії, де на кожен квадратний сантиметр шкіри наносять 2 мг засобу. У звичайному житті люди наносять від 0,39 до 1 мг на квадратний сантиметр, і заявлений захист через це помітно падає^[1]. За даними Американської академії дерматології, більшість людей використовує лише 20–50% потрібної кількості^[2]. Тож SPF 50 на етикетці і реальний захист на вашій шкірі часто дуже різні числа.

Про SPF чули всі, але більшість обирає крем навмання: що більше число, то, здається, надійніше. Насправді цей показник не пов'язаний із часом на сонці й не гарантує захисту, якщо засобом користуватися неправильно. Ризикують і ті, хто ніколи не червоніє після прогулянки, бо ушкодження шкіри не завжди помітні одразу.

Що таке SPF і як його визначають

SPF розшифровується як Sun Protection Factor, тобто фактор захисту від сонця. У побуті такі засоби часто називають «кремом від засмаги» або «санскріном», хоча безпечної засмаги вони не обіцяють: їхнє завдання захищати шкіру від опіків і ушкоджень. Показник відображає, наскільки засіб захищає від сонячного опіку, тобто передусім від UVB, середньохвильового ультрафіолету^[3]. Число на етикетці не береться з повітря: його визначають у контрольованих умовах за стандартною процедурою.

Для визначення SPF проводять випробування на добровольцях. На невелику ділянку спини без жодного крему подають дедалі більші дози ультрафіолету від спеціальної лампи й шукають найменшу дозу, яка спричиняє еритему, тобто ледь помітне почервоніння шкіри. Її називають мінімальною еритемною дозою (МЕД).

Сусідню ділянку покривають сонцезахисним засобом у точно відміряній кількості, 2 мг на квадратний сантиметр^[1], і знову визначають, скільки ультрафіолету потрібно, щоб з'явилося таке саме почервоніння. Відношення цих двох доз і дає значення SPF^[3].

Якщо умовно без крему почервоніння спричиняє 1 одиниця UVB, а під кремом 30 одиниць, SPF дорівнює 30: шкіра під захистом витримує в 30 разів більшу дозу. Ідеться саме про дозу випромінювання. Одиниця SPF не дорівнює ні хвилині, ні годині, ні відсотку.

Що насправді означає число SPF

Міф: SPF 15 дає змогу пробути на сонці в 15 разів довше, ніж без крему. Насправді: SPF описує кількість сонячного випромінювання, від якої захищає засіб, і з тривалістю перебування на сонці прямо не пов'язаний^[3]. Число показує, яку частку UVB засіб затримує за ідеального нанесення, і нічого не каже про те, скільки годин він діє.

Інтенсивність ультрафіолету змінюється з часом доби, географічною широтою, висотою над рівнем моря і погодою. Опівдні сонце сильніше, ніж уранці чи ввечері, а ближче до екватора випромінювання інтенсивніше^[3]. Тому однакові пів години надворі можуть дати шкірі зовсім різну дозу, і рахувати захист у годинах некоректно.

Значення SPF дає змогу оцінити, яку частку UVB засіб пропускає: приблизно 1/SPF. Що вище число, то менший приріст захисту, хоча ціна засобу може помітно зростати. Щоб не помилитися з вибором, корисно знати такі співвідношення^[4]:

• SPF 2: затримує близько 50% UVB-променів
• SPF 4: близько 75%
• SPF 10: приблизно 90%
• SPF 15: близько 93%
• SPF 30: приблизно 97%
• SPF 50: близько 98%
• SPF 100: близько 99%.

Після SPF 30 приріст захисту невеликий, і жоден засіб не затримує 100% UVB^[2]. Проте в реальному житті, коли крем наносять тонко й нерівномірно, вищі значення можуть дати відчутно кращий результат.

Залежність ефективності SPF від типу шкіри

Одна й та сама доза ультрафіолету по-різному діє на різну шкіру. Те, що одній людині дасть легку засмагу, в іншої за той самий час спричинить опік. Багато що тут залежить від меланіну, пігменту, який частково поглинає ультрафіолет: темніша шкіра має певний природний захист^[5].

Світла шкіра

Особливо обережними на сонці мають бути люди зі світлою шкірою, світлим або рудим волоссям, світлими очима, ластовинням (веснянками), великою кількістю родимок, а також ті, хто швидше червоніє, ніж засмагає^[5]. Природного меланіну в їхній шкірі мало, тому вона поглинає більше ультрафіолету й швидше відповідає запаленням. Навіть із SPF 30 або 50 вони можуть обгоріти, якщо засобу нанесли замало або вчасно не оновили. Їм доцільно обирати високий SPF і поєднувати його з фізичним захистом: тінню, капелюхом, окулярами, щільним одягом.

Темна шкіра

Темна шкіра містить більше меланіну, і це справді дає певний бар'єр: у людей із природно коричневою чи чорною шкірою рак шкіри розвивається рідше^[5]. Але повністю вона не захищена. Ультрафіолет усе одно проникає в шкіру й накопичує ушкодження клітин і ДНК, що веде до фотостаріння й раку шкіри^[6], а також порушує рівномірність тону. Сонячний опік на темній шкірі може виглядати як потемніння ділянки замість почервоніння^[2], тому його легко не помітити, доки не з'являться біль, лущення чи підвищена чутливість.

Для темнішої шкіри має значення і видиме світло: воно може посилювати гіперпігментацію, тобто темні плями. Від нього краще захищають тоновані засоби широкого спектра з оксидом заліза^[2].

Щоденний захист потрібен людям із будь-яким кольором шкіри, бо рак шкіри може виникнути в кожного^[5]. Відрізняються рівень ризику, швидкість реакції і те, наскільки помітні ушкодження.

Читайте:

«Сонячна алергія» або фоточутливість: види, симптоми та як з нею впоратися

«Сонячна алергія», або фоточутливість: які реакції шкіри на сонце бувають, чим поліморфний світловий висип в...

SPF і захист від UVA-променів

SPF показує передусім захист від UVB, тобто від променів, що спричиняють видимі сонячні опіки^[3]. Але є й інший тип ультрафіолету, UVA, або довгохвильовий. На нього припадає близько 95% ультрафіолету, що досягає поверхні Землі. Ці промені проникають глибше в шкіру, не дають миттєвого почервоніння, зате відповідають за швидку засмагу й сприяють фотостарінню та появі зморшок, а за сучасними даними можуть посилювати й розвиток раку шкіри^[7]. Проблема в тому, що саме число SPF не каже, чи захищає засіб від UVA взагалі.

Щоб мати захист і від UVB, і від UVA, обирайте засіб широкого спектра дії: це має бути вказано на упаковці^[3]. Якщо такої позначки немає, навіть високий SPF не гарантує захисту від UVA.

Щоб не помилитися, шукайте на етикетці позначки, які підтверджують захист і від UVA, і від UVB:

• «Широкий спектр» (broad spectrum): означає, що засіб захищає і від UVB, і від UVA^[5]
• «UVA» у колі або зірковий рейтинг: літери «UVA» в колі означають відповідність стандарту ЄС, а на британських засобах захист від UVA позначають зірками, бажано щонайменше 4 з 5^[5]
• «Комплексний захист»: так виробники іноді називають широкий спектр, але це рекламне формулювання, тож надійніше орієнтуватися на дві позначки вище
• UVA-фільтри у складі: авобензон, екамсул (мексорил SX), оксид цинку. Діоксид титану в порівнянні гірше затримував довгі UVA-промені, ніж авобензон чи оксид цинку, тому сам по собі їх не замінює^[8]

Якщо засіб захищає лише від UVB, шкіра все одно накопичує ушкодження від UVA, просто без почервоніння. Це створює хибне відчуття безпеки.

Чи завжди вищий SPF кращий

На перший погляд здається, що вище число завжди краще. Але захист зростає нелінійно: між SPF 30 і SPF 100 різниця в затримці UVB становить лише кілька відсотків, а коштувати засіб може помітно дорожче. Дерматологи радять для щоденного використання щонайменше SPF 30^[2]. У лабораторії все виглядає просто, проте в реальному житті ситуація інша.

Більшість людей наносить замало крему, розподіляє його нерівномірно й забуває оновлювати. За таких умов різниця стає відчутною: рання повторна аплікація або дуже високий SPF (70–100) частково компенсують нестачу засобу^[1]. У рандомізованому дослідженні 199 людей провели на сонці в середньому 6 годин, нанісши на одну половину обличчя SPF 50+, а на другу SPF 100+. Сильніше обгоріла половина з SPF 50+ у 55% учасників, а половина з SPF 100+ лише в 5%^[9]. SPF 100 не ідеальний, просто він частково прощає помилки нанесення.

Ситуації, коли варто обирати засіб із вищим SPF:

• Світла або чутлива шкіра: вона швидше реагує на ультрафіолет і менше захищена природним чином
• Тривале перебування на відкритому сонці: наприклад, у горах, на пляжі або в тропіках; на цілий день надворі радять водостійкий засіб із SPF 50 або вище^[10]
• Немає змоги часто оновлювати крем: як-от під час подорожі, походу чи змагань

Але й високий SPF мало допоможе, якщо нанести його один раз і забути. Засіб із великим числом треба оновлювати так само часто, як і з меншим^[2].

Коротко: вищий SPF страхує, коли крему нанесли замало, але не продовжує час на сонці й не скасовує повторного нанесення.

Як правильно користуватися сонцезахисним кремом

Ефективність SPF залежить і від того, як саме засіб застосовують. Навіть найкращий крем погано працює, якщо його наносити поспіхом, економити або ігнорувати інструкцію. Щоб отримати заявлений рівень захисту, треба дотримуватися кількох чітких правил.

Скільки наносити

Щоб досягти заявленого SPF, потрібно приблизно 2 мг засобу на кожен квадратний сантиметр шкіри^[1]. Для всього тіла дорослій людині потрібно щонайменше близько 30 мл, стільки вміщує чарка^[3], або 6–8 чайних ложок^[5]. Для обличчя знадобиться щонайменше чайна ложка, це приблизно смужка крему на довжину вказівного і середнього пальців^[11]. Усі ділянки треба покрити рівномірно, без пропусків. Норма однакова для будь-якого формату, тож обираючи між спреєм і лосьйоном, думайте насамперед про те, яким засобом вам легше нанести достатньо. Тож якщо одного тюбика вистачає на все літо, найімовірніше, крему просто наносять замало.

Коли і як оновлювати

Сонцезахисний засіб наносять приблизно за 15 хвилин до виходу на вулицю, щоб він встиг подіяти^[11]. Якщо попереду довгі години на сонці, Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить нанести крем двічі: за 30 хвилин до виходу і безпосередньо перед ним^[5]. Повторне нанесення потрібне щонайменше кожні 2 години, а частіше, якщо ви купаєтеся чи пітнієте^[3]. Водонепроникних засобів не існує: позначка «водостійкий» означає, що крем зберігає дію 40 або 80 хвилин у воді чи під час потіння, і цей час вказують на етикетці^[3]. Одного нанесення на день для перебування на сонці точно недостатньо.

Більшість помилок трапляється саме під час використання. Ось типові ситуації, які знижують ефективність захисту:

• Недостатній об'єм: тонкий шар замість повної рекомендованої кількості
• Пропущені ділянки: вуха, шия, повіки, губи, тильний бік кистей, верх стоп^[11]
• Немає оновлення: засіб стирається, але не поновлюється, особливо після води чи потіння
• Пізнє нанесення: крем наносять уже на пляжі або після перших хвилин під сонцем
• Прострочений засіб: строк придатності після відкриття позначають символом відкритої баночки з числом місяців і літерою M^[5]

Без цих простих правил SPF залишається просто числом на етикетці.

Додаткові засоби захисту від сонця

Сонцезахисний крем важливий, але не єдиний спосіб захистити шкіру. NHS радить доповнювати його відповідним одягом і тінню, коли сонце найсильніше^[5]. Особливо це стосується довгих годин надворі влітку або біля води: одяг, головні убори, окуляри і спеціальні тканини доповнюють дію SPF.

Звичайний одяг

Довгі рукави, штани або спідниці до колін захищають краще за футболки й майки. Але навіть прикрите тіло отримує частину ультрафіолету крізь просвіти між нитками тканини. Щільні тканини, як-от джинсова, вовна чи синтетика, захищають краще за тонкі, прозорі й рідкі. Біла футболка має фактор захисту лише близько 7, а мокра близько 3, тоді як темна джинсова сорочка з довгим рукавом захищає майже повністю. Розтягнутий або мокрий одяг пропускає більше променів^[12].

Одяг з UPF

UPF (ультрафіолетовий фактор захисту) показує, яка частка ультрафіолету проходить крізь тканину. Наприклад, тканина з UPF 50 пропускає лише 1/50, тобто 2% випромінювання, а на відміну від SPF цей показник враховує і UVB, і UVA^[12]. Такий одяг виготовляють зі спеціальних волокон або обробляють речовинами, що поглинають промені. Він особливо зручний для дітей і тих, хто не любить наносити крем кілька разів на день. Немовлят до 6 місяців краще взагалі тримати подалі від сонця і вдягати в захисний одяг, а сонцезахисний засіб наносити їм лише після поради лікаря^[3].

Щоб обрати справді ефективний одяг для сонця, звертайте увагу на такі елементи:

• Довгий рукав і закритий крій: захищає більшу площу тіла, ніж майки або короткі сукні
• Широкополий капелюх: краще затінює обличчя, шию і вуха, ніж звичайна кепка
• Окуляри з UV-фільтром: захищають очі й тонку шкіру навколо них; обирайте ті, що затримують 99–100% UVA і UVB, адже щонайменше 10% випадків катаракти пов'язують з ультрафіолетом^[13]

Поєднання крему й одягу найпрактичніше, коли ви активно проводите час надворі.

Чому варто уникати перебування на сонці в пікові години

Найбільш агресивне сонячне випромінювання припадає на час від пізнього ранку до середини дня^[14]: на практиці це приблизно з 10:00 до 16:00, а найсильніше сонце між 10:00 і 14:00^[2]. У цей час сонце стоїть найвище, його промені проходять крізь атмосферу найкоротшим шляхом, і до поверхні Землі доходить більше ультрафіолету^[7]. Навіть коротке перебування на вулиці без належного захисту в ці години підвищує ризик опіків і накопичених ушкоджень. Просте правило: якщо ваша тінь коротша за ваш зріст, час іти в тінь^[2].

У пікові години навіть SPF 30 чи 50 може не впоратися, якщо безперервно перебувати на відкритому сонці. Під ударом опиняються обличчя й плечі, а також шия, вуха, підколінні ділянки, які часто забувають прикривати.

У спекотні дні прогулянки краще планувати до 10-ї ранку або після 16-ї. Якщо уникнути денного сонця неможливо, шукайте тінь, носіть захисний одяг і обов'язково поновлюйте крем. Зорієнтуватися допомагає УФ-індекс у прогнозі погоди: при значенні 11 і вище обгоріти можна менш ніж за 10 хвилин^[14]. Навіть найкращі засоби не здатні повністю нейтралізувати надмірну дозу ультрафіолету в середині дня.

Чи потрібен SPF взимку та в приміщенні

Ультрафіолет діє на шкіру щоразу, коли ви виходите надвір, навіть у хмарні дні й узимку^[11]. Восени, взимку й навесні доза менша, але ефект накопичується. Віконне скло затримує UVB, проте пропускає UVA^[2], тому навіть у приміщенні чи автомобілі шкіра може поступово ушкоджуватися.

Свіжий сніг відбиває до 80% ультрафіолету і майже подвоює дозу, яку отримує людина: промені падають згори й відбиваються знизу. Для порівняння, сухий пісок відбиває близько 15%, морська піна близько 25%. У горах ризик ще вищий, бо з кожною 1000 м висоти рівень ультрафіолету зростає приблизно на 10%^[7]. Тому сонцезахисний крем узимку на лижному схилі потрібен так само, як улітку на пляжі, хоча б для тієї частини обличчя, що визирає з-під шарфа.

Є ситуації, коли SPF доречний навіть без відкритого сонця:

• За кермом автомобіля: лобове скло в дослідженні 29 автомобілів затримувало в середньому 96% UVA, а бокові вікна лише 71% (від 44 до 96% у різних моделей). Автор пов'язує це з частішою катарактою і раком шкіри з боку водійського вікна^[15]
• У приміщеннях із великими вікнами: зокрема в офісах або вдома біля панорамних скляних фасадів
• У похмурі дні: до 80% ультрафіолету проходить крізь хмари^[2], а тонка хмарність через розсіювання променів може навіть посилювати його^[7]
• Під час зимових активностей: катання на лижах, прогулянки в горах або по снігу

Міф: щоденний сонцезахисний крем спричиняє нестачу вітаміну D. Насправді: під штучним ультрафіолетом у лабораторії крем справді зменшує утворення вітаміну D. Але в рандомізованих польових дослідженнях щоденне нанесення засобу із SPF близько 16 на рівень вітаміну D не вплинуло, а в спостережних дослідженнях люди, які користуються кремом, здебільшого мали такий самий або навіть вищий рівень^[16].

Регулярне використання SPF зменшує ризик опіків і стримує старіння шкіри. У рандомізованому дослідженні 903 дорослих віком до 55 років у тих, хто наносив крем щодня, за 4,5 року не з'явилося помітних нових ознак старіння шкіри: їхня шкіра старіла на 24% повільніше, ніж у тих, хто користувався кремом час від часу^[17]. Через 10 років після завершення того самого дослідження в групі щоденного крему виявили вдвічі менше меланом, 11 проти 22, а інвазивних 3 проти 11^[18]. Тому щоденний SPF входить до основ антивікового догляду за шкірою.