Яблучний оцет і шкіра обличчя: чи варто?

Оцет лікує людство давно: ще Гіппократ використовував його для обробки ран, а в XVIII–XIX століттях оцтом намагалися лікувати все, від водянки до отруйного плюща^[1]. Тож не дивно, що й сьогодні яблучний оцет, який багато хто п'є щодня для здоров'я, мандрує з кухонної полиці у ванну. В інтернеті його радять як тонік, засіб від прищів і навіть від сонячних опіків. Перевіримо, що з цього витримує зустріч із науковими даними.

Звідки ідея: кисла шкіра

Поверхня шкіри має кисле середовище. У дослідженні 330 людей pH шкіри передпліччя після доби без душу й косметики знизився в середньому до 4,9, тож автори оцінили природний pH шкіри приблизно в 4,7. Шкіра з pH нижче 5 мала кращий бар'єр, краще зволоження й менше лущення. Звичайна водопровідна вода, pH якої в Європі близько 8, підвищує pH шкіри на кілька годин^[2]. Ще сильніше це роблять засоби з лужною реакцією: в індійському дослідженні більшість кускового мила мали pH 9–10^[3].

Звідси логіка прихильників оцту: якщо шкіра має бути кислою, а мило її «залужнює», то кислий оцет нібито допоможе повернути баланс. Ідея звучить переконливо, але перевірка на людях дала зовсім інші результати.

Коротко: здорова шкіра справді кисла, а мило й вода тимчасово підвищують її pH, але з цього ще не випливає, що оцет допомагає шкірі.

Що показали дослідження на людях

Найкраще оцет перевірили в невеликому дослідженні 2019 року. Двадцять дві людини, половина з яких мала атопічний дерматит, 14 днів щодня по 10 хвилин тримали одне передпліччя в розведеному яблучному оцті з 0,5% оцтової кислоти, а інше у звичайній воді. Оцет на короткий час знижував pH шкіри, але вже через годину ефект зникав, а бар'єрна функція не покращилася. Зате в 72,7% учасників з'явилося легке подразнення, яке минуло після припинення процедур^[4].

У продовженні того ж дослідження вчені перевірили мікробіом шкіри. Оцтові ванночки не змінили склад бактерій на шкірі й не зменшили кількість золотистого стафілокока в людей з атопічним дерматитом^[5].

А як щодо протимікробної дії? У лабораторії яблучний оцет справді пригнічував ріст кишкової палички, золотистого стафілокока й грибка кандиди, а також знижував вироблення запальних речовин у клітинах^[6]. Проте це досліди в пробірці, і перенести їхні результати на обличчя людини не можна: на шкірі оцет не зменшив кількість стафілокока^[5].

Акне

Американська академія дерматології у настановах 2024 року дає сильні рекомендації бензоїлпероксиду, місцевим ретиноїдам, місцевим антибіотикам і доксицикліну, а для тяжкого акне ізотретиноїну. Умовно рекомендовані також саліцилова кислота, азелаїнова кислота, класкотерон та деякі пероральні засоби^[7]. Яблучного оцту серед них немає. Тож для боротьби з прищами є засоби з доведеною дією, як-от бензоїлпероксид чи азелаїнова кислота, а загалом лікування для різних типів акне підбирають залежно від виду висипань.

Чи допомагає яблучний оцет від акне? Доказів немає. Жодного клінічного дослідження, яке показало б ефективність оцту для лікування акне, не знайдено, а в американських настановах щодо акне його не згадано^[7]. Наявні дані слабкі.

Сонячні опіки

Доказів, що оцет заспокоює обгорілу шкіру, немає, а здорову шкіру навіть розведений оцет часто подразнює^[4]. Дерматологи радять інше: часто приймати прохолодний душ чи ванну, наносити на ще вологу шкіру зволожувальний засіб з алое вера чи соєю, за потреби прийняти ібупрофен чи аспірин, пити більше води й не проколювати пухирі^[8]. Якщо ж ідеться про серйозний опік, потрібна медична допомога.

Тонік і пілінг

Оцет часто радять як «натуральний тонік», що звужує пори. Доказів цього немає, а дослідження з розведеним оцтом показало подразнення в більшості учасників^[4]. Якщо вам подобається тонік для обличчя, краще обрати готовий засіб без спирту з м'яким складом.

Ще ризикованіше використовувати оцет як дешеву заміну хімічного пілінгу. Професійні пілінги мають контрольовану концентрацію кислоти й час дії, а домашній оцет нічого з цього не гарантує. Що насправді дає хімічний пілінг і як його правильно робити, варто обговорити з дерматологом.

Читайте:

Що варто знати про бар'єр шкіри та як його захистити

Шкірний бар'єр є найзовнішнім шаром шкіри, який утримує вологу й не пускає подразники вглиб. Коли він ушкодже...

Які ризики

Головна небезпека оцту для шкіри полягає в хімічних опіках. У медичних журналах описано опік шкіри після нанесення яблучного оцту^[9], опік у підлітка, який за інструкцією з інтернету намагався вивести родимки оцтом^[10], і навіть опік у новонародженого, якому оцтом намагалися збити температуру^[11]. Тож оцет ніколи не варто використовувати для видалення родимок, бородавок чи інших утворень, а дітям його не можна наносити на шкіру взагалі.

Навіть у розведеному вигляді оцет у більшості людей спричиняв подразнення^[4]. Особливо обережними варто бути людям із чутливою шкірою, екземою, розацеа чи пошкодженою шкірою.

Якщо все ж хочете спробувати

Якщо ви все-таки вирішили експериментувати, то принаймні мінімізуйте ризики:

• ніколи не наносьте нерозведений оцет;
• спершу перевірте розчин на невеликій ділянці шкіри, наприклад на внутрішньому боці передпліччя;
• не наносьте оцет на ранки, подразнену шкіру, родимки чи бородавки;
• змийте розчин через кілька хвилин і нанесіть зволожувальний крем;
• припиніть процедури при першому печінні, почервонінні чи лущенні.

Якщо після оцту з'явилися сильне печіння, пухирі, мокнуча ділянка чи рана, промийте шкіру великою кількістю прохолодної води й зверніться до лікаря: так виглядає хімічний опік, і такі випадки описані в медичній літературі^[9][10]. До дерматолога варто звернутися й тоді, коли акне не минає, залишає рубці чи плями, адже для нього є ефективне лікування^[7].