Опис

Екстракти розмарину (харчова добавка E392) — речовини, отримані з висушеного листя розмарину. Найважливіші з них — карнозова кислота й карнозол: саме вони не дають жирам гіркнути.[1]

Розмарин — вічнозелений кущ із Середземномор'я, що належить до родини глухокропивових, родичів м'яти й шавлії. У 2017 році ботаніки за генетичними даними навіть перенесли його до роду шавлія, і тепер його наукова назва — Salvia rosmarinus. Стара назва Rosmarinus походить від латинського «морська роса»: розмарин найкраще росте біля моря.[2]

Ця рослина має давню історію. Її шанували в Стародавньому Єгипті, Греції та Римі, а Офелія в «Гамлеті» Шекспіра каже: «Ось розмарин — це на пам'ять». В Австралії гілочки розмарину досі носять у день пам'яті АНЗАК. На кухні розмарин дає хвойний аромат печеному м'ясу, рагу й маринадам, а в його ефірній олії налічують близько 150 речовин, зокрема розмаринову й карнозову кислоти.[2]

Для добавки E392 у ЄС дозволено три способи виробництва: екстракцію ацетоном, екстракцію вуглекислим газом під тиском з невеликою кількістю спирту й очищення спиртового екстракту. Потім екстракт можуть знебарвити й позбавити запаху, щоб він не надавав продукту смаку розмарину. У добавці має бути щонайменше 10–13% карнозової кислоти й карнозолу разом, залежно від способу виробництва, а залишків ацетону — не більше 500 мг/кг; миш'яку допускається до 3 мг/кг, свинцю — до 2 мг/кг.[1]

Що E392 робить у продукті:

  • Захищає жири від згіркнення. Антиоксиданти розмарину сповільнюють окиснення олій, риб'ячого жиру й м'яса.[1]
  • Не змінює смак. Очищені екстракти майже не пахнуть розмарином.[1]
  • Замінює синтетичні антиоксиданти. Він виконує ту саму роботу, що й E320 чи E321, але з рослинної сировини.[3]

Застосування

E392 не входить до групи I. Для кожного продукту встановлена своя межа, і її рахують за вмістом карнозової кислоти й карнозолу, а не за масою всього екстракту:[3]

  • Олії й жири. До 30 мг/кг у рослинних оліях (крім олій першого віджиму й оливкових) і до 50 мг/кг у риб'ячому жирі, олії з водоростей, смальці та інших тваринних жирах.[3]
  • М'ясо й риба. До 15 мг/кг у пісних продуктах, до 150 мг/кг у жирних і сушених, до 100 мг/кг у сушених ковбасах.[3]
  • Соуси, гірчиця, спреди. До 100 мг/кг.[3]
  • Снеки, супи й випічка. Від 50 мг/кг у снеках і супах до 200 мг/кг у здобі та горіхах.[3]
  • Харчові добавки, ароматизатори й барвники. До 400 мг/кг у харчових добавках-таблетках і до 1 000 мг/кг в ароматизаторах і препаратах бета-каротину та лікопіну.[3]

Насправді E392 використовують лише в невеликій частці продуктів, хоча дозволено його в багатьох: промисловість повідомила про рівні використання лише для 12 видів продуктів.[4]

На етикетці пишуть «антиоксидант E392» або «антиоксидант екстракти розмарину».[5]

Реклама

Користь для організму

Розмарин — звична пряність, і з приправами ми отримуємо ті самі карнозову кислоту й карнозол. За оцінкою Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA), людина з високим споживанням трав отримує з природної їжі до 1,66 мг цих речовин на кілограм маси тіла на день — більше, ніж з добавки E392. У сушеному листі розмарину їх близько 112 мг на кілограм, у свіжому — близько 12 мг.[4]

Кілька уточнень щодо поширених очікувань:

  • Захищає корисні жири. Завдяки E392 риб'ячий жир і олії з омега-3 довше не гіркнуть, а згірклий жир має неприємний смак і запах.[3]
  • Не ліки. Старі статті приписували розмарину протизапальну, протиракову чи «нейропротекторну» дію. У продукті екстракту — десятки міліграмів на кілограм, і жодна оцінка E392 такої дії не розглядає.[4]
  • Рослинне не означає «без меж». Навіть натуральний екстракт у ЄС має чіткі межі для кожного продукту.[3]

Читайте:

Омега-3: жирні кислоти
Омега-3: жирні кислоти
Омега‑3 жирні кислоти забезпечують гнучкість клітинних мембран, нормалізують рівень ліпідів, підтримують ...

Головна користь E392 — для продукту: олія, м'ясо й снеки довше зберігаються без запаху зіпсованого жиру.[1]

Чи корисний E392?

Сам по собі — ні, але він допомагає жирам у продуктах лишатися свіжими. Тих самих речовин розмарину з приправами ми отримуємо більше, ніж з добавки.

Шкода для організму

Оцінки EFSA не показали проблем за дозволених кількостей. У 2018 році агентство уточнило, скільки E392 реально отримують люди: найбільше — діти 3–9 років, у середньому 0,09 мг на кілограм маси тіла на день, а при високому споживанні — до 0,20 мг. Агентство вважає ці цифри, найімовірніше, завищеними.[4]

Що відомо про безпеку:

  • Великий запас безпеки. У дослідах на тваринах шкоди не було при 20–60 мг карнозової кислоти й карнозолу на кілограм маси тіла на день. Це в 100–2 000 разів більше, ніж отримують діти, і в 200–3 000 разів більше, ніж дорослі.[4]
  • Нижче за межу JECFA. Реальне споживання нижче тимчасової межі 0,3 мг/кг маси тіла, яку встановили міжнародні експерти.[4]
  • Залишки розчинників. Вміст ацетону й спирту в екстракті обмежено законом, тож розчинники в продукт не потрапляють у шкідливих кількостях.[1]

Окремо про старі побоювання. У 2008 році EFSA перевіряло, чи не впливають екстракти на статеві органи тварин і чи не пошкоджують гени: у 90-денних дослідах статеві органи не страждали, а тести на пошкодження генів були негативними.[4]

Читайте:

Жири: корисні та не дуже
Жири: корисні та не дуже
Жир у раціоні — не одна речовина, а десятки різних сполук. Які з них пов’язані з ризиком для серця, які ні, і чо...

Найголовніше: людина отримує з E392 значно менше карнозової кислоти, ніж з розмарину в приправах, і в сотні разів менше за рівні, які не шкодили тваринам.[4]

Чи небезпечний E392?

Ні. Люди отримують його значно менше за межу безпеки, а з розмарином у приправах — навіть більше тих самих речовин.

Регулювання

EFSA оцінило екстракти розмарину у 2008 році й не знайшло приводу для тривоги, хоча даних для точної допустимої межі тоді забракло. Після цього екстракти дозволили в ЄС у низці продуктів з числовими межами, а у 2015 році — ще й у спредах.[4]

Об'єднаний експертний комітет ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) у 2016 році встановив тимчасове допустиме добове споживання (ДДС) 0–0,3 мг/кг маси тіла в перерахунку на карнозову кислоту й карнозол. ДДС — це кількість, яку людина може отримувати з їжею щодня все життя без шкоди, а «тимчасове» означає, що комітет чекає на додаткові дані. У 2018 році EFSA уточнило оцінку споживання за реальними даними промисловості й не знайшло приводу для занепокоєння.[4]

Підсумок

Екстракти розмарину E392 — рослинні антиоксиданти з «морської роси», як називали розмарин у давнину. Вони не дають гіркнути оліям, риб'ячому жиру, м'ясу й соусам. У ЄС для кожного продукту є межа, яку рахують за карнозовою кислотою й карнозолом. Люди отримують ці речовини з добавкою менше, ніж з розмарином у їжі, і значно менше за межу безпеки: EFSA у 2018 році не знайшло приводу для занепокоєння.

Джерела5
  1. Consolidated TEXT: 32012R0231 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  2. Rosemary. Wikipedia.
  3. Consolidated TEXT: 32008R1333 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  4. Younes M. та ін. Refined exposure assessment of extracts of rosemary (E 392) from its use as food additive. EFSA J, 2018.
  5. Regulation - 1169/2011 - EN - Food Information to Consumers Regulation. EUR-Lex.