Харчова добавка E285 (Натрію тетраборат)

Опис

Тетраборат натрію, або бура (харчова добавка E285), — натрієва сіль бору. Її хімічна формула — Na₂B₄O₇, а найпоширеніша форма містить ще десять молекул води. Як харчова добавка бура — консервант, який у ЄС дозволений лише в одному продукті.^[1][2]

За специфікацією ЄС бура — порошок або склоподібні пластинки, які на повітрі мутніють. У воді вона розчиняється повільно, а за 171–175 °C плавиться з розкладанням. Для харчової бури встановлено межі домішок: миш'яку — до 1 мг/кг, свинцю — до 5 мг/кг, ртуті — до 1 мг/кг.^[1] Розчин бури лужний.^[3]

Бура — природний мінерал, що утворюється в покладах на місці сезонних озер, які багато разів висихали.^[3] Інколи пишуть, що її синтезують з борної кислоти й натрію. Насправді буру видобувають як мінерал, а вже з неї отримують борну кислоту E284.^[4]

Серед синонімів E285 трапляється «борна кислота натрію», але такої назви немає. Правильні синоніми за специфікацією ЄС — борат натрію, біборат натрію й піроборат натрію.^[1]

Поза їжею бура знайома багатьом. Її додають у пральні засоби, скло, емалі й глазурі для кераміки, використовують як флюс для паяння металів, для дублення шкір і захисту деревини від грибка. Бура отруйна для мурах: робочі мурахи заносять приманку в гніздо, і вона поступово знищує колонію.^[3] Ще одне застосування — антипірен, зокрема в утеплювачах.^[5] У ліках бури й борна кислота трапляються як допоміжні речовини.^[6]

Що E285 дає продукту? Вона, як і борна кислота, консервує осетрову ікру. Інших харчових ролей у ЄС для неї немає.^[2][7]

Застосування

Регламент (ЄС) № 1333/2008 дозволяє E284 і E285 лише в ікрі осетрових риб. Максимум — 4000 мг/кг, причому межа виражена в перерахунку на борну кислоту.^[2] Тобто якщо виробник використовує саме буру, її може бути більше за масою, але кількість бору має відповідати тим самим 4 г борної кислоти на кілограм. Порахуймо: 4 г борної кислоти містять приблизно 700 мг бору, а стільки бору дають близько 6,2 г бури-декагідрату.^[6]

У популярних описах E285 перелічують консерви, соління, суміші для випічки, м'ясні, рибні й молочні продукти, напої, сири й кондитерські вироби. Для жодного з них бура в ЄС не дозволена.^[2] Твердження, що E285 «широко використовується в харчовій промисловості», не відповідає правилам ЄС.

На етикетці ікри добавку позначають як «консервант E285» або «консервант тетраборат натрію».^[8]

Користь для організму

Як харчова добавка бура користі для організму не несе. Її завдання — консервувати ікру.

Бурі приписують «корисні властивості при медичному застосуванні»: антисептичну, протизапальну й протигрибкову дію, а також користь для кісток. Розберімося.

• Очні краплі й мазі. Бура й борна кислота трапляються в ліках як допоміжні речовини. Але саме через бор Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) вимагає попереджати в листках-вкладишах про можливий вплив на плідність, якщо кількість бору перевищує певні межі.^[6] Лікувати кон'юнктивіт бурою самостійно не можна: розчин, приготований удома, не стерильний, а дозу бору в ньому ніхто не контролює.
• Протигрибкова дія. Доведене медичне застосування має борна кислота, а не бура: вагінальні капсули при рецидивному кандидозі, спричиненому не-albicans грибами, призначає лікар.^[9]
• Кістки. Роль бору для кісток вивчають, але дослідження на людях малі й неоднорідні. Даних недостатньо, щоб рекомендувати бор як добавку, тим більше у вигляді бури.^[10] Отже, користь для лікування остеопорозу не доведена.

Звичайна їжа дає 1–3 мг бору на день, переважно з фруктів і овочів.^[10] Цього достатньо, і додатковий бор з консервантів нічого корисного не додає.

Читайте:

Вагінальний кандидоз (молочниця): причини, симптоми, лікування

Вагінальний кандидоз (молочниця) хоча б раз у житті буває приблизно в трьох жінок із чотирьох. Розповідаємо, ч...

Шкода для організму

Токсичність бури визначає бор. У тварин борна кислота й бура діють однаково, тому Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) оцінює їх разом.^[7]

• Отруєння. Бура отруйна у великих дозах. Відомі смертельні випадки після ковтання сполук бору. Бор добре всмоктується з травного тракту й виводиться переважно нирками. Непошкоджена шкіра непогано захищає від бору, а пошкоджена — ні.^[5] За гострих отруєнь у тварин уражалися нирки й нервова система.^[6]
• Діти й тварини. Порошок бури в домашніх засобах небезпечний для дітей і домашніх тварин, тому його треба зберігати недоступно. Якщо дитина проковтнула буру чи засіб з нею, телефонуйте 103 або 112.^[5]
• Плідність. У дослідах на щурах, мишах і собаках бура й борна кислота шкодили чоловічій репродуктивній системі.^[7] Мішенню в тривалих дослідах на щурах і мишах були яєчка, а найбільша доза борної кислоти без шкідливої дії у дворічному досліді на щурах становила 100 мг на кілограм маси тіла.^[6] Повторні великі дози погіршували сперму аж до безпліддя, а в самок щурів знижувалася овуляція.^[6]
• Вагітність. У вагітних тварин високі дози бору спричиняли загибель плодів і вади розвитку. На цьому ґрунтується нинішня безпечна межа для людей.^[6][7]
• Смертельні дози в тварин. Для мишей і щурів смертельна доза борної кислоти — близько 2,2–4 г на кілограм маси тіла, тобто 400–700 мг бору на кілограм.^[6]
• Гени й рак. Бура не пошкоджує гени, а борна кислота в дворічному досліді на мишах не спричиняла рак.^[7][5]

Що відбувається з бурою в організмі? У шлунку вона перетворюється на борну кислоту, яка всмоктується більш ніж на 85%. Бор швидко розподіляється по рідинах тіла й майже повністю виводиться нирками у вигляді борної кислоти.^[10] Поширене твердження, що бура «накопичується в тканинах» і порушує роботу нирок за тривалого впливу, не підтверджується. Насправді бор швидко виводиться із сечею.^[5] Оскільки виводять бор саме нирки, людям з хворими нирками без потреби сполуки бору ні до чого.

Скільки бури — вже багато?

EMA перерахувало межі бору, вище яких ліки можуть шкодити плідності, у кількість бури. Для дітей до 2 років межа — 1 мг бору на день, це 8,8 мг бури-декагідрату. Для дітей до 12 років — 3 мг бору, або 26,5 мг бури. Для підлітків — 7 мг бору, або 61,9 мг бури. Для дорослих — 10 мг бору, або 88,5 мг бури.^[6] Тобто йдеться про кількості, які легко отримати, випадково проковтнувши трохи порошку.

Читайте:

Домашнє лікування кон’юнктивіту: як зняти почервоніння очей

Почервоніння очей часто свідчить про кон’юнктивіт — стан, що може мати вірусне, бактеріальне або алергічне ...

Регулювання

У ЄС бура дозволена лише як консервант ікри осетрових, разом з борною кислотою й у тій самій межі 4 г на кілограм у перерахунку на борну кислоту.^[2]

Об'єднаний експертний комітет ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) у 1961 році не встановив для бури допустимого добового споживання й не визнав її придатною для їжі.^[11] Відтоді цей висновок комітет не переглядав. Для порівняння: для пропіонової кислоти та її солей той самий комітет визнав числову межу непотрібною й записав ДДС «не обмежене».^[12] Різниця в підходах до цих консервантів показова: бор у великих дозах токсичний, а пропіонат — звичайний продукт обміну речовин.

До цього безпеку бури в Європі розглядали не раз: Науковий комітет з харчових продуктів (SCF) — у 1979, 1988 і 1992 роках, а EFSA — у 2004, 2005 і 2012 роках.^[7] Повну переоцінку E284 і E285 EFSA опублікувало у 2013 році. Агентство встановило групове допустиме добове споживання (ДДС) для бору — 0,16 мг на кілограм маси тіла. ДДС — це кількість речовини, яку людина умовно може отримувати з їжею щодня впродовж усього життя без шкоди для здоров'я. Основою стало дослідження розвитку плода в щурів: найвищу дозу без шкідливих ефектів, 9,6 мг бору на кілограм маси тіла, поділили на 60, щоб мати запас безпеки.^[7] У бурі-декагідраті бору приблизно 11% за масою, тому межу рахують саме в борі, а не в масі самої солі. Для дитини масою 20 кг це близько 3,2 мг бору на день, тобто приблизно 28 мг бури-декагідрату.^[6]

За розрахунками EFSA, з ікрою діти отримують у середньому до 0,04 мг бору на кілограм маси тіла на день, а дорослі — 0,01 мг. Навіть серед тих, хто їсть ікру, у найактивніших споживачів це до 0,56 мг/кг у дітей і 0,13 мг/кг у дорослих. Агентство вважає регулярне перевищення ДДС малоймовірним.^[7]

Прогалина в даних: EFSA оцінило споживання за найвищими дозволеними рівнями консерванту, а не за фактичним вмістом у продуктах. Зате токсикологічні дані про бор агентство вважає достатніми: відмінностей в обміні бору між тваринами й людьми не виявлено.^[7]