Опис

Гліцеринові ефіри деревної смоли (харчова добавка E445, у міжнародній літературі — glycerol esters of wood rosin, скорочено GEWR) — це синтетичний емульгатор, який отримують у два етапи. Спершу з вивітрених пнів сосни довголистої (Pinus palustris) або сосни Елліотта (Pinus elliottii), що ростуть на південному сході США, екстрагують розчинником так звану «деревну смолу» (wood rosin) — застиглу живицю, яка роками накопичується в пеньках після вирубки дерева. Деревна смола складається приблизно на 90% зі смоляних кислот (здебільшого абієтинової) і на 10% із нейтральних речовин. Далі очищену смолу етерифікують гліцерином (E422) — так утворюються гліцеринові ефіри смоляних кислот, переважно ди- та триефіри.[1]

Готовий продукт — твердий, жовтий або блідо-янтарний, не розчиняється у воді, але розчиняється в ацетоні. У визначенні добавки є важливе уточнення: під E445 дозволена лише смола саме з вивітрених пнів двох названих видів сосни. Із визначення прямо виключені дві інші, схожі на вигляд речовини: смола живих дерев (камедна смола, gum rosin, яку збирають підсочуванням стовбура) і смола з побічних продуктів целюлозно-паперового виробництва (тал-олійна смола, tall oil rosin). Хоча хімічно вони близькі, токсикологічні дані отримані саме для деревної смоли з пнів, і на дві інші сировини їх напряму не переносять.[1]

У харчовому виробництві E445 використовують для декількох вузьких, але різних завдань:

  • «Важковий» (вагостабілізуючий) агент у напоях. Як і споріднена за функцією добавка E444, E445 підвищує густину ефірних олій цитрусового ароматизатора до густини водної фази напою, щоб олія не спливала й не утворювала кільце на стінках тари.[2]
  • Компонент основи для жувальної гумки. Надає жувальній масі потрібну пластичність і текстуру.[1]
  • Компонент глазурі й друкарського чорнила для кондитерських виробів. У тонкому шарі на поверхні драже чи цукерок із твердою глазур'ю.[2]

Застосування

Правова основа використання E445 у харчових продуктах ЄС — Регламент (ЄС) № 1333/2008 (Додаток II) і специфікації чистоти з Регламенту (ЄС) № 231/2012. E445 не входить до жодної з чотирьох «групових» категорій Додатку II — натомість для нього прописано кілька дуже конкретних категорій продуктів, кожна зі своєю цифрою.[2]

  • Поверхнева обробка цитрусових фруктів. До 50 мг/кг — як компонент воскового покриття шкірки, що не призначене для споживання, хоча формально рахується як харчова добавка, якщо її слід потрапляє у м'якуш чи сік.[2]
  • Друк на іменних і промоційних цукерках у твердій глазурі. До 320 мг/кг — вузька, дуже специфічна дія, яка діє в ЄС лише з 25 червня 2012 року, коли дозвіл на таке застосування вперше з'явився в законодавстві.[2]
  • Каламутні безалкогольні напої та каламутні спиртні напої. До 100 мг/кг в обох категоріях — найближче за призначенням до того, як E445 використовують у харчовій промисловості найчастіше.[2]
  • Каламутні ароматизовані слабоалкогольні напої (до 15% об.). Також до 100 мг/кг — та сама роль вагостабілізатора, що й у звичайних каламутних напоях.[2]
Реклама

Користь для організму

У E445 немає калорій, вітамінів чи інших речовин, корисних для здоров'я людини, — це суто технологічна добавка. Пряма користь для організму відсутня.[1]

Один біологічний факт щодо E445 насправді працює на користь безпечності, а не харчової цінності: організм людини майже не засвоює цю речовину. Дослідження з радіоактивно позначеним E445 на тваринах показали, що щонайбільше 5% прийнятої дози взагалі всмоктується в кров — решта проходить через кишківник практично в незмінному вигляді й виводиться з калом. Ефірні зв'язки в молекулі стійкі до розщеплення травними ферментами, тож речовина переважно просто «проходить транзитом», а не взаємодіє з тканинами організму.[1]

Читайте:

Чи корисний E445?

Ні — калорій, вітамінів чи інших потрібних організму речовин у ньому немає. Його єдина практична «перевага» — те, що тіло людини майже не засвоює цю речовину: щонайбільше 5% дози потрапляє в кров, решта виводиться незмінною.

Шкода для організму

У 2018 році Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) переоцінило токсикологічні дані для E445, отриманого саме із сосни довголистої й сосни Елліотта. Панель підтвердила чинне допустиме добове споживання (ДДС) — умовну максимальну кількість речовини, яку людина може отримувати з їжею щодня впродовж усього життя без шкоди для здоров'я, — на рівні 12,5 мг на кілограм ваги тіла на день, яке ще 1994 року встановив Науковий комітет із харчових продуктів ЄС (SCF). Але зробила це з важливим уточненням: статус цього значення — тимчасовий, бо бракувало досліджень впливу на репродуктивну функцію й розвиток плода.[1]

Коли такі дослідження зрештою провели й надали EFSA, у 2023 році вийшов окремий висновок-продовження: нове дослідження на щурах виявило дозу без шкідливого ефекту на рівні 976 мг на кілограм ваги тіла на день, і на її основі панель установила вже постійне ДДС — 10 мг/кг ваги тіла на день. І це значення, і попереднє тимчасове стосуються виключно E445 з деревної смоли саме сосни довголистої й сосни Елліотта — для продукту з інших видів сосни (наприклад, алепської чи каліфорнійської) токсикологічних даних і хімічного складу досі недостатньо, щоб підтвердити рівнозначну безпечність.[3]

Реальне споживання E445 у дозволених категоріях продуктів оцінили окремо для різних вікових груп: найвищий показник — у малюків (1–3 роки), де навіть за найвищого рівня вживання оцінена доза (близько 4 мг/кг ваги тіла на день) лишається нижче і старого тимчасового, і нового постійного ДДС. Генотоксичних (здатних пошкоджувати ДНК) ризиків панель не виявила — єдина сполука, яка в окремих лабораторних тестах показала мутагенну активність (неоабієтинова кислота), міститься в готовій добавці на рівні нижче порогу визначення, тож практичного значення це не має.[1]

Варто окремо згадати тему, яка часто спливає у зв'язку з каніфоллю (тією ж смолою хвойних дерев, тільки в чистому, неетерифікованому вигляді) — алергічні контактні дерматити в музикантів-струнників і спортсменів, які регулярно торкаються каніфолі руками. Ці випадки стосуються прямого шкірного контакту з чистою смолою у великих концентраціях, а не харчового вживання низьких доз етерифікованого E445 — пряму відповідність між ними наукова література не встановлює, і переносити висновки з одного на інше некоректно.[1]

Читайте:

Чи шкідливий E445?

За дозволеного використання — ні. Чинне ДДС (10 мг/кг ваги тіла на день) спирається на дослідження з достатнім запасом безпеки, а реальне споживання навіть у малюків істотно нижче цієї межі.

Регулювання

У Європейському Союзі E445 входить до Союзного переліку харчових добавок (Додаток II Регламенту (ЄС) № 1333/2008) і має власну специфікацію чистоти в Регламенті (ЄС) № 231/2012: питома густина 50%-го розчину в d-лимонені — не менше 0,935, температура розм'якшення за методом «кільця і кулі» — між 82 і 90 °C, кислотне число — від 3 до 9, гідроксильне число — від 15 до 45, важкі метали (миш'як, свинець, ртуть, кадмій) — на рівні слідів. Окремий і досить незвичний пункт специфікації — «сірчана проба на відсутність тал-олійної смоли»: якщо зразок під нагріванням з мурашинокислим натрієм виділяє сполуки сірки (їх виявляють папірцем із свинцевим ацетатом, який чорніє), це означає, що виробник підмінив справжню деревну смолу дешевшою тал-олійною, — своєрідний тест на автентичність сировини, а не просто на чистоту.[1]

Міжнародна оцінка E445 має заплутану історію розбіжностей між ЄС і Об'єднаним експертним комітетом ФАО і ВООЗ з харчових добавок (JECFA). Коли 1994 року SCF встановив європейське ДДС 12,5 мг/кг на день, JECFA ще 1996 року на основі тієї самої дози без ефекту (2500 мг/кг на день з 13-тижневого дослідження на щурах) вивів інше число — 25 мг/кг на день, застосувавши менший коефіцієнт безпеки. Далі позиція JECFA кілька разів змінювалася: 2009 року комітет об'єднав E445 із спорідненою смолистою добавкою в групове ДДС 25 мг/кг, 2011 року тимчасово знизив його до 12,5 мг/кг через сумніви в ідентичності сировини на ринку, а 2013 року повернув окреме значення 25 мг/кг спеціально для E445.[1]

У 2018 році EFSA (doi 10.2903/j.efsa.2018.5370) самостійно переоцінила всю наявну базу і підтвердила європейське значення 12,5 мг/кг на день, але надала йому тимчасовий статус — через відсутність досліджень репродуктивної токсичності — і водночас порекомендувала Європейській комісії оновити визначення й специфікацію добавки, а також знизити межі важких металів. У відповідь на цей запит виробники надали нові токсикологічні дані, і в 2023 році EFSA (doi 10.2903/j.efsa.2023.8110) опублікувала висновок-продовження, яким остаточно встановила постійне ДДС 10 мг/кг ваги тіла на день — трохи нижче за попереднє тимчасове значення, але на основі значно повнішої токсикологічної бази.[3]

Підсумок

E445 (гліцеринові ефіри деревної смоли) — синтетичний емульгатор, який отримують із вивітреної смоли пнів двох конкретних видів американської сосни і дозволяють у ЄС лише в кількох вузьких застосуваннях: вагостабілізація каламутних напоїв, основа жувальної гумки, воскове покриття цитрусових і навіть друк на цукерках у твердій глазурі. Калорій чи харчової цінності в ньому немає, а організм людини засвоює щонайбільше 5% прийнятої дози. Чинне допустиме добове споживання (10 мг/кг ваги тіла на день) EFSA встановила лише 2023 року — після багаторічної історії тимчасових і міжнародно неузгоджених значень, — і реальне споживання навіть у дітей істотно нижче цієї межі.

Джерела3
  1. Younes M. та ін. Re-evaluation of glycerol esters of wood rosin (E 445) as a food additive. EFSA J, 2018.
  2. Consolidated TEXT: 32008R1333 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  3. Younes M. та ін. Follow-up of the re-evaluation of glycerol esters of wood rosins (E 445) as a food additive. EFSA J, 2023.