Опис

Поліоксиетиленсорбітан тристеарат (харчова добавка E436), відомий як полісорбат 65, — єдиний із п'яти полісорбатів, молекула якого несе не одну, а три жирнокислотні «ноги» одразу: до циклічного сорбітану (похідного цукрового спирту сорбітолу, E420) приєднують не одну, а три молекули стеаринової кислоти, а потім — приблизно двадцять ланок оксиду етилену. Саме через третю жирову «ногу» речовина поводиться інакше, ніж решта групи.[1]

За специфікацією Регламенту (ЄС) № 231/2012 готовий продукт має містити не менш як 46% оксиетиленових груп (не менш як 96% самого полісорбату 65 на безводній основі) — це найнижчий показник серед усіх полісорбатів, бо три жирові хвости «переважують» водорозчинну частину молекули. При 25 °C E436 — не рідина, а смугастий воскоподібний твердий матеріал кольору загару, що застигає в діапазоні 29–33 °C. У воді він не розчиняється, а лише диспергується (розподіляється дрібними частинками), натомість добре розчиняється в мінеральній й рослинних оліях, петролейному ефірі, ацетоні, діоксані, спирті й метанолі — рівно протилежна розчинність порівняно з E432–E435.[1]

Через воскоподібну консистенцію й обмежену водорозчинність E436 використовують у харчовій промисловості значно рідше за E432 чи E433, а JECFA (Об'єднаний комітет ФАО і ВООЗ з харчових добавок) оцінює його, як і решту полісорбатів, із 1963 року — завжди в складі спільної групової оцінки.[2]

Технологічні функції E436:

  • Піногасіння. У виробництві газованих напоїв утворює тонкий шар навколо бульбашок газу й заважає їм зливатися у велику піну — завдяки цьому обладнання для розливу не переповнюється піною.[3]
  • Емульгування у в'язких і твердих жирових системах. Через воскоподібну структуру добре утримує разом тверді жири з водною фазою в начинках, глазурях і кондитерських виробах.[4]
  • Диспергування жиророзчинних компонентів. Як і інші полісорбати, допомагає розподілити жиророзчинні вітаміни, каротиноїди й ароматизатори в середовищах, де вони самі не розчиняються.[5]

Застосування

Правова основа — Регламент (ЄС) № 1333/2008 (Додаток II) зі специфікаціями чистоти з Регламенту (ЄС) № 231/2012, а дозволений рівень E436 завжди входить у спільну суму з іншими чотирма полісорбатами (E432–E436) під записом «E 432–436 Полісорбати».[4]

Окрім спільних для групи категорій (рослинні аналоги молока — до 5000 мг/кг, готові жирові емульсії для випічки — до 10 000 мг/кг, кондитерка й начинки — 1000–2500 мг/кг, сухі супи й таблетки — 1000 мг/кг, препарати жиророзчинних вітамінів і харчові добавки — quantum satis), у E436 є власна, унікальна для групи історія використання:[4]

  • Піногасник у газованих напоях. У липні 2018 року виробник подав заявку на використання полісорбату 65 саме як піногасника під час виробництва газованих напоїв — щоб ефективніше працювало обладнання для розливу, менше псувалося продукту й підтримувалося безпечне та гігієнічне робоче середовище. Комісія ЄС схвалила це застосування Регламентом (ЄС) 2020/356 від 4 березня 2020 року, встановивши окрему, дуже низьку межу — 10 мг/кг.[3]
  • Вино, сидр і напої на основі виноградного сусла. 1000–3000 мг/кг — там само, де застосовують й інші полісорбати групи для стабілізації каламутних напоїв.[4]
Реклама

Користь для організму

У E436 немає калорій, вітамінів чи інших речовин, корисних для обміну речовин, — ні пряма, ні теоретична користь для організму відсутня.[5]

Так само, як і для інших полісорбатів групи, непряма формуляційна роль пов'язана з розчиненням жиророзчинних речовин — зокрема вітамінів D і E — у водних розчинах і харчових добавках. Через воскоподібну консистенцію й погану розчинність у воді саме E436 для цієї ролі обирають рідше за E432 чи E433 — здебільшого його застосовують там, де потрібна саме піногасна дія в газованих напоях, а не диспергування вітамінів. У будь-якому разі сама речовина на організм не діє — вона лише забезпечує технологічну функцію рецептури.[4]

Читайте:

Чи корисний E436?

Ні. Прямої чи теоретичної користі для організму немає. Технологічно він або гасить піну під час розливу газованих напоїв, або, як і інші полісорбати, допомагає рівномірно розподілити жиророзчинні вітаміни у водному середовищі.

Шкода для організму

У 2015 році Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) переоцінило токсикологічні дані для всіх п'яти полісорбатів разом, включно з E436. Висновок: гостра токсичність дуже низька, дані не вказують на генотоксичність (здатність пошкоджувати ДНК), канцерогенність чи шкоду для розвитку плода. У ключовому довготривалому дослідженні на щурах найвища випробувана доза — близько 2500 мг на кожен кілограм ваги тварини щодня — не викликала шкідливих ефектів за все життя тварин; цю дозу зменшили в 100 разів, щоб визначити допустиме добове споживання (ДДС) для людини — 25 мг на кілограм ваги тіла на день для суми всіх п'яти полісорбатів.[5]

У червні 2026 року на 102-му засіданні в Нанкіні (Китай) JECFA підтвердив це значення без змін. За оцінкою найвищого рівня споживання, діти 1–17 років у Європі отримують до 24,5 мг полісорбатів на кілограм ваги тіла щодня — близько до верхньої межі безпечного рівня, хоч і в її рамках. Оскільки E436 у харчовій категорії застосовують у дуже низьких дозах (10 мг/кг у газованих напоях — у сотні разів менше за межі для інших категорій), його власний внесок у загальну експозицію людини до полісорбатів невеликий порівняно з E432 чи E433.[6]

Інші ризики, спільні для групи полісорбатів:

  • Розлади травлення у великих дозах. У дослідженнях на тваринах надмірні дози полісорбатів викликали діарею; у харчовому використанні такі дози недосяжні.[5]
  • Вплив на кишкову мікрофлору — дані тільки на мишах. Дослідження 2015 року на мишах показало, що низькі концентрації полісорбату 80 (E433) і карбоксиметилцелюлози змінюють кишкову мікрофлору й провокують запалення кишківника; для E436 через його інакшу розчинність і набагато нижчі дози використання такого дослідження не проводили.[7]
  • Рідкісні алергоподібні реакції при медичному застосуванні. У ін'єкційних препаратах полісорбати іноді пов'язують із неімунними анафілактоїдними реакціями, зовні подібними до анафілаксії; у харчовому використанні, тим більше у настільки малих дозах, як у газованих напоях, цей ризик суттєво нижчий.[8]

Читайте:

Чи шкідливий E436?

У дозах, можливих у їжі, — ні. E436 використовують у найменших дозах серед усіх полісорбатів (10 мг/кг як піногасник у напоях), тож його внесок у загальне навантаження організму найменший із п'яти.

Регулювання

У Європейському Союзі E436 входить до Союзного переліку харчових добавок (Додаток II Регламенту (ЄС) № 1333/2008). Специфікація чистоти з Регламенту (ЄС) № 231/2012 вимагає не менш як 96% полісорбату 65 на безводній основі, не більш як 3% води, не більш як 0,25% етиленгліколів, не більш як 5 мг/кг 1,4-діоксану і слідові рівні миш'яку, свинцю, ртуті та кадмію. Формально E436 не входить у жодну з чотирьох «групових» категорій Додатку II (Групи I–IV) — кожна категорія продуктів, де дозволено його використання, прописана окремим рядком зі своєю межею, а найновіша з них — антифоамінг у газованих напоях — з'явилася лише в 2020 році Регламентом (ЄС) 2020/356.[1]

JECFA оцінює полісорбати з 1963 року; у 1973-му на 17-му засіданні встановив постійне групове ДДС 25 мг/кг ваги тіла на день, а в червні 2026 року на 102-му засіданні в Нанкіні підтвердив це значення без змін, попросивши нові дані про технологічний процес і вміст домішок (оксиду етилену, гліколів, 1,4-діоксану) щонайменше у п'яти партіях кожного з п'яти полісорбатів для уточнення специфікацій чистоти.[2]

EFSA опублікувало переоцінку 17 липня 2015 року (уточнено в грудні 2018-го) і підтвердило те саме групове ДДС — 25 мг/кг ваги тіла на день. Панель зазначила, що для трьох категорій продуктів на момент оцінки не було даних про реальне використання на ринку, а джерела експозиції поза їжею в харчовій оцінці ризику не враховувалися.[5]

Підсумок

E436 (поліоксиетиленсорбітан тристеарат, полісорбат 65) — єдиний полісорбат із трьома жирнокислотними «хвостами», воскоподібний і погано розчинний у воді, тому в харчовій промисловості його застосовують рідше за E432 чи E433 і переважно як піногасник у газованих напоях (з 2020 року) у дозі лише 10 мг/кг. Харчової цінності немає. Групове допустиме добове споживання 25 мг/кг ваги тіла на день, підтверджене JECFA (2026) і EFSA, охоплює реальне харчове споживання, а власний внесок E436 у загальне навантаження — найменший серед п'яти полісорбатів через малі дози використання.

Джерела8
  1. Consolidated TEXT: 32012R0231 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  2. WHO | JECFA. World Health Organization.
  3. EUR-Lex
  4. Consolidated TEXT: 32008R1333 — EN — 18.08.2026. EUR-Lex.
  5. EFSA
  6. World Health Organization
  7. Chassaing B. та ін. Dietary emulsifiers impact the mouse gut microbiota promoting colitis and metabolic syndrome. Nature, 2015.
  8. Coors EA. та ін. Polysorbate 80 in medical products and nonimmunologic anaphylactoid reactions. Ann Allergy Asthma Immunol, 2005.