Темні плями: що ховає гіперпігментація?

Можна щодня наносити сонцезахисний крем з SPF 50 і все одно бачити, що плями не світлішають. В одному рандомізованому дослідженні 68 людей із мелазмою 8 тижнів лікувалися однаковим освітлювальним кремом, але половина отримала звичайний засіб від ультрафіолету, а половина тонований, з оксидом заліза, який затримує ще й видиме світло. У другій групі покращення за шкалою тяжкості було на 15% більшим, а за вимірюванням кольору шкіри на 28%^[1]. Видиме світло теж здатне підживлювати темні плями, а звичайні засоби широкого спектра від нього майже не захищають^[2].

Гіперпігментація, у побуті просто пігментні або темні плями, означає ділянки шкіри, темніші за довколишню через надлишок меланіну. Здебільшого це реакція шкіри на сонце, запалення, травму чи гормональні зміни, а не окрема хвороба. Найчастіше вона лише косметична вада, проте інколи потемніння шкіри буває ознакою внутрішніх порушень. Спричинити її можуть гормональні зміни, тривале перебування на сонці, запальні процеси і навіть деякі ліки.

Типи та симптоми гіперпігментації

Гіперпігментація трапляється за будь-якого фототипу шкіри, хоча на середньо-темній і темній шкірі вона помітніша і буває частіше. Плями виникають через місцеве накопичення меланіну, пігменту, який надає шкірі колір. Його виробляють клітини меланоцити, і роблять це активніше у відповідь на пошкодження чи певні внутрішні зміни. Болю чи свербежу пігментні плями самі по собі не спричиняють^[3].

Старечі плями (сонячні лентиго)

Сонячні лентиго, які в побуті називають віковими, старечими або «печінковими» плямами, мають вигляд пласких коричневих, темно-сірих чи навіть чорних плям. Найчастіше вони з'являються там, де шкіра найбільше буває на сонці: на обличчі, тильному боці кистей, плечах. З печінкою вони не пов'язані, а назва «старечі» теж неточна: головну роль відіграє ультрафіолет, накопичений за роки. У Лейденському дослідженні майже тисячі людей лентиго тісно пов'язувалися з дією сонця, і з віком їх ставало більше. У веснянок протилежна закономірність: вони пов'язані передусім зі світлою шкірою та рудим волоссям і з віком блякнуть^[4]. Люди зі світлою шкірою зазвичай помічають лентиго раніше, але з'являтися вони можуть у будь-кого, хто роками бував на сонці.

Читайте:

Меланома чи вікова пляма: як відрізнити

Меланома чи вікові плями: як відрізнити сонячне лентиго і себорейний кератоз від раку шкіри, які утворення ма...

Мелазма

Мелазму (її ще називають хлоазмою) у побуті кличуть «маскою вагітних», бо вагітність є одним із найчастіших її пускових чинників. Це симетричні коричневі або сіруваті плями на щоках, лобі, над верхньою губою, на носі й підборідді, рідше на передпліччях і шиї^[3]. Мелазма частіше буває в жінок і в людей із середньою чи темнішою шкірою, а залежно від країни й етнічної групи нею страждають від 8,8% до 40% населення^[5]. Вона тісно пов'язана з гормонами й сонцем, улітку зазвичай темнішає, а взимку світлішає. Мелазма не заразна, не є алергією і не переходить у рак шкіри^[3]. Вона може роками триматися або зникнути, коли гормональний фон стабілізується.

Постзапальна гіперпігментація

Постзапальна гіперпігментація означає темні плями, що лишаються після травми чи запалення шкіри. Такі сліди можуть залишати акне, опіки, порізи, укуси комах, контактний дерматит, екзема й інші стани, особливо на шкірі, схильній до надмірного утворення меланіну. Частіше і в тяжчій формі вона буває в людей із темною шкірою^[6], і саме темні плями є однією з найчастіших причин, з якими вони звертаються до дерматолога. Сонце посилює ці плями і затримує їхнє зникнення. Коли запалення минає і шкіру більше не травмують, пляма, лише на кілька тонів темніша за шкіру, зазвичай світлішає за 6–12 місяців. Якщо ж пігмент лежить глибоко (такі плями мають сірувато-синій відтінок), на це можуть піти роки^[7]. Тоді допомагають креми з депігментувальними компонентами або процедури, що знімають верхні шари шкіри.

Рідше темні плями свідчать про гормональні розлади, аутоімунні процеси чи побічну дію ліків. Однак здебільшого гіперпігментація залишається місцевою реакцією шкіри на конкретний подразник.

Причини гіперпігментації

Гіперпігментація має багато причин. Кожна з них або підвищує вироблення меланіну, або змінює те, як меланоцити розподіляють пігмент у шарах шкіри. Нерідко діє кілька чинників одночасно, і тоді лікування складніше.

Ультрафіолет

Тривале перебування на сонці є однією з головних причин нерівномірного потемніння шкіри. Ультрафіолетові промені стимулюють вироблення меланіну, який захищає клітини від ушкоджень, але засмага на світлій шкірі захищає слабко, приблизно як засіб із SPF близько 4^[8]. Так з'являються сонячні плями й лентиго. Надлишок ультрафіолету також пришвидшує фотостаріння й підвищує ризик раку шкіри. На темній шкірі стійку пігментацію спричиняє ще й видиме світло: у дослідженні на 20 добровольцях воно давало навіть темніші й довші за UVA плями, тоді як на світлій шкірі такого ефекту не було^[9].

Запалення

Будь-які процеси, що спричиняють подразнення чи набряк шкіри, зокрема акне, екзема, псоріаз, згодом можуть залишати гіперпігментовані плями. Іноді навіть невелика подряпина, опік чи укус комахи лишає темний слід^[7], особливо на шкірі, схильній до надмірного відкладення меланіну.

Гормони

Зміни гормонального балансу помітно впливають на пігментацію. Вагітність, гормональні контрацептиви та замісна гормональна терапія, тобто зміни рівнів естрогену та прогестерону, можуть запускати мелазму. Рідше її спричиняють хвороби, що впливають на гормони, наприклад порушення роботи щитоподібної залози^[3]. Така гіперпігментація зазвичай вкриває лоб, щоки та ділянку над губою симетричними темними плямами. Значення має і спадковість: понад 40% людей із мелазмою мають родичів із такими самими плямами^[10].

Медикаменти

Деякі ліки підвищують чутливість шкіри до світла, тобто спричиняють фоточутливість, або безпосередньо впливають на утворення пігменту. На ліки припадає 10–20% випадків набутої гіперпігментації^[11]. Серед них:

• протималярійні препарати (хлорохін, гідроксихлорохін): приблизно в чверті людей, які приймають їх кілька років, з'являється сірувато-синя пігментація на обличчі, шиї, слизовій рота, іноді на гомілках і передпліччях;
• аміодарон (препарат від аритмії) і міноциклін (антибіотик): синювато-сірі плями, особливо на відкритих сонцю ділянках чи в рубцях;
• протисудомні (протиепілептичні) фенітоїн і карбамазепін: приблизно в 10% людей з'являються плями, схожі на мелазму^[11];
• деякі антидепресанти, зокрема трициклічний іміпрамін, але таке трапляється рідко: до 2009 року в літературі описали лише 13 випадків сіро-синьої пігментації після багаторічного приймання^[12].

Якщо препарат застосовують тривало, ділянки шкіри можуть набувати сірувато-блакитного відтінку. Самостійно припиняти ліки через плями не можна: краще запитати лікаря, який їх призначив, чи можлива така побічна дія і чи є заміна^[7].

Хімічні речовини

Косметичні засоби з агресивними компонентами або препарати для зовнішнього застосування іноді подразнюють шкіру, а вона відповідає на це підвищеним виробленням меланіну. Коли подразнення минає, нові плями зазвичай перестають з'являтися^[7]. Особливо це стосується засобів із неперевіреним складом або тих, якими користуються надто часто.

Медичні стани

До серйозніших внутрішніх причин надмірної пігментації належать хвороби, за яких темніють окремі ділянки шкіри. При хворобі Аддісона (первинній недостатності кори надниркових залоз) потемніння шкіри й слизових буває приблизно в 92% хворих і може на роки випереджати інші симптоми^[13]. Найчастіше темніють^[14]:

• складки шкіри, зокрема на долонях і в ліктьових згинах
• губи та ясна
• лікті та коліна
• кісточки пальців та інші місця тертя й тиску
• рубці
• внутрішня поверхня щік, найчастіше уражена ділянка в ротовій порожнині
• при гемохроматозі (надмірному накопиченні заліза) уся шкіра, особливо на відкритих сонцю ділянках

Хвороба Аддісона і гемохроматоз (патологічне накопичення заліза в організмі) можуть надавати шкірі темнішого, сіруватого або бронзового тону. Людина з гемохроматозом може виглядати так, наче постійно засмагла^[15], а в систематичному огляді гіперпігментація названа одним із головних шкірних проявів цієї хвороби^[16]. Тому потемніння шкіри разом зі слабкістю, схудненням чи запамороченням є приводом звернутися до сімейного лікаря, а не до косметолога^[14].

Гіперпігментація під час вагітності

Вагітність супроводжується глобальною перебудовою гормонального фону, і це часто відбивається на шкірі. Мелазма, відома як «маска вагітних», може з'являтися на лобі, вилицях, а іноді в центральній частині обличчя. Під час вагітності вона з'являється в багатьох жінок: за оцінкою Британської асоціації дерматологів, у до половини вагітних^[3]. Найпомітніша вона в період виношування дитини, але може зберігатися й після пологів.

Мелазма під час вагітності

Плями зазвичай вкривають великі симетричні ділянки обличчя, а їхній колір буває від світло-коричневого до темно-сірого. Пов'язують її з гормонами, що підвищують активність меланоцитів. Часто плями минають за кілька місяців після пологів, і лікування може не знадобитися, але під час наступної вагітності вони нерідко повертаються^[3]. За даними огляду, до 30% випадків мелазми зберігаються після пологів, іноді й через 10 років^[17].

Тактика догляду

Під час вагітності головний захист від мелазми дає сонцезахисний засіб. У дослідженні, де 185 вагітних щодня користувалися кремом із SPF 50+ та високим захистом від UVA, нова мелазма з'явилася лише в 2,7% із них. Раніше ті самі дослідники в тому самому регіоні без такого захисту бачили її в 53% вагітних^[18]. Порівняння з попередніми даними слабше за рандомізоване дослідження, але результат обнадійливий. Якщо гіперпігментація, спричинена вагітністю, не минає і після пологів, можна поєднувати кілька методів:

• Уникати активного сонця, носити капелюх і щодня користуватися сонцезахисним засобом широкого спектра. Мінеральні фільтри (оксид цинку, діоксид титану) у невидимій наноформі від видимого світла майже не захищають, тому краще тонований засіб з оксидами заліза^[2].
• Обирати креми чи сироватки з депігментувальними компонентами. Гідрохінон і ретиноїди під час вагітності не застосовують, бо вони можуть зашкодити плоду^[3], а засоби з азелаїновою кислотою за потреби допускають^[19].
• Використовувати коригувальну (камуфлюючу) косметику, щоб замаскувати виражені плями: доведено, що вона покращує якість життя^[3].
• Розглянути процедури на кшталт хімічного пілінгу чи мікронідлінгу, які проводить досвідчений фахівець.
• Порадитися щодо лазерної або світлової терапії, якщо м'якші методи не дають результату.

Коротко: найкраща профілактика мелазми під час вагітності дуже проста: щоденний сонцезахисний засіб із першого триместру, капелюх і тінь. Сильні освітлювальні креми чекають до кінця вагітності.

Способи лікування гіперпігментації

Гіперпігментація не завжди потребує лікування. Дехто цілком спокійно живе з темними плямами, але багато хто прагне їх зменшити. Найпоширеніші підходи: освітлювальні креми і професійні косметологічні процедури. Будь-яке лікування потребує послідовності, бо шкіра оновлюється поступово. Мелазму поки що неможливо вилікувати остаточно: після припинення лікування вона часто повертається^[3].

Медичні креми

Лікарські та косметичні засоби для вирівнювання тону містять речовини, що пригнічують синтез меланіну або прискорюють оновлення клітин. Найчастіше застосовують:

• азелаїнову кислоту
• цистеамін
• вітамін C
• гідрохінон
• кортикостероїди
• коєву кислоту
• ретиноїди (наприклад, третиноїн)
• арбутин
• гліколеву кислоту
• меквінол
• ніацинамід
• N-ацетилглюкозамін
• екстракти сої
• транексамову кислоту

Найвідомішим інгредієнтом залишається гідрохінон. У Кокранівському огляді 20 досліджень мелазми найкраще допомагала потрійна комбінація: гідрохінон, третиноїн і слабкий кортикостероїд. Вона освітлювала плями частіше, ніж сам гідрохінон, а 20% азелаїнова кислота діяла краще за 2% гідрохінон і приблизно так само, як 4%^[20]. Кортикостероїд у такій суміші потрібен передусім для того, щоб зменшити подразнення^[3]. У Європейському Союзі гідрохінон заборонений у косметиці для шкіри^[21], тож законно його можна отримати лише як лікарський засіб за рецептом, і застосовують його короткими курсами по кілька тижнів^[3]. Тривале використання загрожує подразненням і рідкісним, але стійким синювато-чорним потемнінням шкіри, екзогенним охронозом. Його описували переважно після концентрацій понад 4% і курсів, довших за 3 місяці^[22]. Ретинол у косметиці ЄС обмежено 0,3% для обличчя^[23]. При сонячному лентиго серед кремів найчастіше допомагало поєднання 2% меквінолу з 0,01% третиноїном^[24]. Транексамова кислота, ліки, які зазвичай застосовують проти кровотеч, у метааналізі 22 досліджень зменшувала мелазму і в таблетках, і в кремі, і в ін'єкціях, найсильніше в таблетках^[25]. Таблетки призначає лише лікар після перевірки протипоказань, зокрема ризику тромбозів^[26]. Можливі небажані реакції освітлювальних засобів включають:

• подразнення й свербіж
• почервоніння та лущення
• стероїдне акне з можливими рубцями
• надмірне потоншення шкіри
• сухість шкіри (ксероз)
• загальне запалення
• контактний дерматит
• крихкість шкіри й стійкі зміни кольору при тривалому неконтрольованому застосуванні стероїдів^[7]
• екзогенний охроноз (в окремих випадках)

Освітлювальні засоби не призначені для того, щоб змінювати природний тон усієї шкіри. Їхнє завдання полягає в місцевій корекції пігментації, і рецептурні креми використовують лише під наглядом лікаря^[3]. Результат з'являється поступово, протягом кількох місяців регулярного застосування. Темні плями мають чудову пам'ять на кожен день без захисту, тому без щоденного SPF навіть дорогий крем працює вполсили^[3].

Коротко: освітлювальний крем діє лише разом із захистом від сонця. Найсильніші засоби, як-от гідрохінон і таблетки транексамової кислоти, призначає лікар, а не консультант у магазині косметики.

Косметологічні процедури

Якщо креми не дають бажаного результату або гіперпігментація дуже поширена, можуть допомогти професійні методи. Серед них:

• Лазерна терапія точково руйнує скупчення меланіну, але потребує обережного підбору параметрів, інакше є ризик зворотного потемніння. При сонячному лентиго лазери й імпульсне світло прибирали плями частіше, ніж креми чи пілінги^[24], а при мелазмі після будь-якого лікування плями часто повертаються^[5].
• Інтенсивне імпульсне світло (IPL) теж руйнує пігмент і дає змогу зменшити темні плями за кілька сеансів.
• Хімічні пілінги на основі різних кислот знімають поверхневі шари епідермісу і стимулюють оновлення шкіри.

Проте всі ці процедури можуть спричинити подразнення чи навіть посилити пігментацію або залишити світлі плями, особливо на чутливій і темній шкірі^[3]. Тим, хто приймає ізотретиноїн, пілінги й лазер можна робити лише за рішенням дерматолога, бо під час курсу ізотретиноїну діють окремі обмеження на процедури. Консультація кваліфікованого фахівця обов'язкова.

Домашні засоби

Окрім ліків і процедур, дехто звертається до натуральних продуктів. Клінічних досліджень таких засобів мало, вони короткі, і питання про довгострокову ефективність та безпечність лишаються відкритими^[27]. Тому вони можуть бути лише додатковим доглядом. Будь-який засіб спершу перевіряйте на невеликій ділянці шкіри.

Алое вера

Алое вера містить сполуку алоезин, яка гальмує фермент тирозиназу, потрібний для синтезу меланіну. У невеликому дослідженні на 15 добровольцях алоезин зменшував потемніння шкіри після ультрафіолету на 34%^[28]. Щодо мелазми під час вагітності є одне рандомізоване дослідження, де гель алое наносили на шкіру, а не приймали в капсулах. За 5 тижнів вираженість мелазми зменшилася на 32% у групі з ліпосомальним гелем алое і на 10% у групі зі звичайним гелем^[29]. Для надійних висновків цього замало, але багато людей цінують алое за заспокійливу й зволожувальну дію.

Екстракт солодки

Корінь солодки містить глабридин, речовину, яка в лабораторних дослідах і на шкірі тварин гальмувала утворення меланіну та запалення^[30]. Креми з екстрактом солодки використовують при помірній гіперпігментації, особливо при постзапальних слідах чи початковій мелазмі, і в систематичному огляді вони належать до натуральних інгредієнтів із доведеним освітлювальним ефектом^[27]. Солодка зазвичай добре переноситься шкірою, тому такі засоби можуть бути м'якшою альтернативою агресивним компонентам. Ризики солодки, як-от підвищення тиску, стосуються приймання всередину, а не крему.

Зелений чай

Зелений чай багатий на антиоксиданти, які допомагають захищати клітини шкіри від вільних радикалів. Окремі невеликі дослідження припускають, що екстракт зеленого чаю може зменшувати дію ультрафіолету і полегшувати мелазму. Однак у систематичному огляді натуральних засобів зелений чай не потрапив до переліку тих, що показали освітлювальний ефект^[27], тож як самостійне лікування його не рекомендують. Чашку зеленого чаю краще просто випити із задоволенням, а доглядові засоби з ним можуть хіба що додатково заспокоювати шкіру.

Діагностика гіперпігментації

Щоб точно визначити тип гіперпігментації й підібрати лікування, потрібен огляд дерматолога. Лікар оцінить стан шкіри, з'ясує, як давно з'явилися плями, чи є супутні хвороби та інші чинники. Зазвичай обстеження включає:

• огляд під лампою Вуда (ультрафіолетовою лампою) і з дерматоскопом, що допомагає оцінити глибину пігменту та обрати лікування^[5]
• збирання анамнезу, зокрема інформації про гормональний стан і ліки
• аналіз звичок щодо сонця, косметики чи агресивних процедур
• у деяких випадках біопсію шкіри, щоб виключити інші хвороби, зокрема злоякісні^[3]

На основі цих даних дерматолог складає план лікування або призначає додаткові аналізи, щоб виключити ендокринні чи системні хвороби. Окремо треба показати лікареві нову пляму або таку, що вирізняється серед інших, росте, змінює форму чи колір^[31]: так може починатися меланома, яку в ранній стадії легко сплутати з віковою плямою. Правильний діагноз дає змогу позбутися пігментації швидше і безпечніше.

Профілактика

Цілком запобігти гіперпігментації важко, бо деякі чинники, наприклад спадковість, від нас не залежать. Проте ризик нових плям і посилення наявних можна знизити:

• щодня користуватися сонцезахисним засобом широкого спектра з SPF 30 і вище та високим захистом від UVA, а при мелазмі й постзапальних плямах обирати тонований засіб з оксидами заліза^[3]; на вулиці в дні, коли УФ-індекс сягає 3 і вище, оновлювати засіб кожні 2 години
• носити захисний одяг: капелюхи з широкими крисами, довгі рукави
• уникати травмування шкіри: не видавлювати прищі, не здирати струпи
• не користуватися невідомими засобами для освітлення шкіри: у таких засобах, зокрема привезених з-за кордону, знаходили незазначені на етикетці стероїди й ртуть^[7], а ртуть ушкоджує нирки, нервову систему й шкіру^[32]
• купувати засоби для догляду лише з надійних джерел

Профілактика триває роками. Якщо є схильність до пігментних плям, найкраще ставитися дуже обережно до сонця, засмаги та подразнювальних процедур.

Часті питання

Які бувають типи гіперпігментації?

Найпоширенішими вважають вікові плями (сонячні лентиго), мелазму та постзапальну гіперпігментацію. Сонячні лентиго пов'язані з накопиченим за роки ультрафіолетом, мелазма виникає переважно на тлі гормональних змін і сонця, а постзапальна гіперпігментація з'являється після будь-якого ушкодження чи запалення шкіри.

Що провокує гіперпігментацію?

Основними тригерами є інтенсивне сонце (на темній шкірі ще й видиме світло), гормональні коливання, травми та запалення шкіри. Також потемніння окремих ділянок можуть спричинити деякі ліки, невдалі косметичні засоби чи агресивні процедури. Якщо шкіру часто травмувати, наприклад видавлювати прищі, ризик темних плям теж зростає.

Як позбутися гіперпігментації?

Спершу треба усунути причину, а далі захищатися від сонця: SPF щодня, капелюх чи інший захисний одяг. Потім можна застосовувати креми з освітлювальними інгредієнтами або пройти процедури на кшталт лазерної терапії чи обережного хімічного пілінгу. Сильні засоби та процедури варто обирати разом із дерматологом і не застосовувати безконтрольно.