Коли іспанці в XVI столітті підкорили Мексику, вони побачили, як ацтеки дрібними сітками збирають з озер синю масу «текуітлатль» і печуть з неї зеленувато-сині коржі. На берегах озера Чад народ канембу й досі сушить таку саму масу на піску, ріже на квадратики й продає на ринку під назвою «діхе»[1]. Сьогодні ту саму спіруліну продають у баночках як модний суперфуд, а дослідники навіть розглядають її як їжу для довгих космічних польотів[2]. Частина обіцянок на етикетках має підтвердження в невеликих клінічних дослідженнях, частина спирається лише на досліди з тваринами, а дещо виявилося міфом. Найцікавіше ховається саме в цих відмінностях.
Поживна цінність спіруліни
Спіруліну за звичкою називають синьо-зеленою водорістю, хоча з наукового погляду це ціанобактерія, тобто мікроорганізм, що живе в теплих лужних озерах і, як рослини, використовує енергію сонця[3]. Вона містить усі незамінні амінокислоти, комплекс вітамінів групи B, мінерали й трохи жиру. Білок становить приблизно 57% сухої маси, тобто більше, ніж у більшості звичних продуктів. Столова ложка порошку (7 г) дає близько 20 ккал[4].
Основні корисні речовини в одній столовій ложці сушеної спіруліни (відсоток від добової норми споживання, встановленої в ЄС)[4][5]:
- Білок: близько 4 г із повним набором незамінних амінокислот.
- Мідь: близько 0,4 мг, тобто понад 40% добової норми. Мідь потрібна для роботи багатьох ферментів, зокрема тих, що зміцнюють сполучну тканину судин.
- Рибофлавін (вітамін B2) і тіамін (вітамін B1): приблизно 18% і 15% норми. Ці вітаміни беруть участь в енергетичному обміні й роботі нервової системи.
- Залізо: близько 2 мг, або 14% норми. Залізо входить до складу гемоглобіну, що переносить кисень до клітин.
Ці цифри стосуються столової ложки. У звичайних добових порціях добавок, від 1,5 до 6 г, білка виходить так мало, що в раціоні він помітної ролі не грає[6]. Тож замінити спіруліною котлету не вийде, хіба що дуже маленьку.
Жиру в спіруліні близько 8%[4]. Серед поліненасичених жирних кислот омега-3 і омега-6 у ній переважають омега-6, зокрема лінолева й гамма-ліноленова кислоти[7][8].
Міф: спіруліна є надійним рослинним джерелом вітаміну B12 для веганів. Насправді: у таблетках спіруліни 83% сполук, які лабораторні тести показують як B12, становить псевдовітамін B12, неактивний для людини[9]. Такі аналоги можуть навіть заважати засвоєнню справжнього вітаміну[6]. Людям на веганській дієті спіруліна не захистить від дефіциту вітаміну B12, для цього потрібні збагачені продукти або добавки з вітаміном.
Антиоксидантна й протизапальна дія
Насичений синьо-зелений колір спіруліні дає пігмент фікоціанін. У лабораторних дослідах він нейтралізує вільні радикали, тобто нестабільні молекули, які пошкоджують клітини. У мишей фікоціанін не виявив токсичності й посилював антиоксидантний захист та імунну відповідь[10]. Огляд досліджень на тваринах і людях також описує, що спіруліна активує власні антиоксидантні ферменти клітин і гальмує утворення речовин, які підтримують запалення[3].
Клінічні дані скромніші. У метааналізі 9 контрольованих досліджень за участю 415 осіб спіруліна лише на межі статистичної значущості підвищувала загальну антиоксидантну здатність крові й активність одного з антиоксидантних ферментів, а на інший фермент не впливала[11]. Тож вплив на імунну систему і запалення в людини поки описують обережно, як можливий.
Зниження холестерину й тригліцеридів
Високий рівень холестерину та тригліцеридів підвищує ризик серцево-судинних захворювань. У метааналізі 7 рандомізованих досліджень спіруліна знижувала загальний холестерин у середньому приблизно на 1,2 ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів низької щільності («поганий») приблизно на 1,1 ммоль/л і тригліцериди приблизно на 0,5 ммоль/л. «Хороший» холестерин (ліпопротеїни високої щільності) зростав приблизно на 0,16 ммоль/л. Ефект не залежав від дози, але був тим більшим, чим довше люди приймали добавку[12].
Інший метааналіз охопив людей з метаболічним синдромом, тобто поєднанням зайвої ваги в ділянці талії, підвищеного тиску, цукру й жирів крові. Він показав зниження загального холестерину приблизно на 0,5 ммоль/л[13]. Різниця між оцінками пояснюється тим, що досліджень мало, вони невеликі й короткі. Спіруліна може бути доповненням до харчування для зниження холестерину, але ліків, які призначив лікар, не замінює.
Захист від окиснення жирів у крові
Жири в організмі можуть окиснюватися, утворюючи речовини, які пошкоджують клітини та стінки судин. Цей процес називають пероксидним окисненням ліпідів, і його пов'язують з розвитком атеросклерозу, діабету й хронічного запалення[14]. У лабораторних і тваринних дослідженнях спіруліна гальмувала цей процес[3].
У невеликому дослідженні за участю професійних регбістів після виснажливого тренування маркери окиснення жирів, запалення й пошкодження м'язів зросли лише в групі плацебо, а в групі спіруліни лишилися на вихідному рівні[15]. Чи захищає це від хвороб серця в довгостроковій перспективі, ніхто не перевіряв.
Потенційний протираковий ефект
У дослідах на тваринах спіруліна зменшувала частоту виникнення пухлин і стримувала їхній ріст[2]. Це пояснюють тим, що її антиоксиданти захищають ДНК клітин від пошкоджень, спричинених окисним стресом.
Даних про людей мало. Найвідоміше дослідження провели серед людей, які жують тютюн і мають лейкоплакію, тобто білі передракові плями на слизовій рота. За рік приймання 1 г спіруліни на добу плями повністю зникли в 45% учасників проти 7% у групі плацебо. Проте протягом року після припинення добавки майже в половини з них плями повернулися[16]. Лейкоплакія підвищує ризик раку ротової порожнини, тож її має спостерігати лікар. Спіруліна не замінює ні обстеження, ні відмову від тютюну, а доведеного захисту від раку в людей вона поки не має.
Зниження артеріального тиску
У метааналізі 5 рандомізованих досліджень (230 учасників) спіруліна в дозі від 1 до 8 г на добу протягом 2–12 тижнів знижувала систолічний («верхній») тиск у середньому на 4,6 мм рт. ст., а діастолічний («нижній») на 7 мм рт. ст. Найпомітніше зниження було в людей з гіпертензією (гіпертонією), але автори наголошують, що потрібні більші дослідження[17].
Можливий механізм вивчали на щурах: спіруліна посилювала вироблення оксиду азоту, молекули, яка розслаблює стінки судин[18]. Коли судини розширені, кров легше проходить по них і серцю простіше працювати. Для людини з високим тиском добавка може бути хіба що невеликим доповненням до призначеного лікування.
Полегшення алергічного риніту
Алергічний риніт супроводжується нежитем, свербежем у носі, чханням і закладеністю. У подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні спіруліна зменшувала виділення з носа, чхання, закладеність і свербіж[19].
В іншому рандомізованому дослідженні 53 пацієнти два місяці приймали або 2 г спіруліни, або 10 мг цетиризину, поширеного протиалергічного засобу. У групі спіруліни більше зменшилися нежить, закладеність носа й порушення нюху, а також покращилися сон і повсякденна активність[20]. Дослідження було невеликим, тож ці дані поки не змінюють стандартного лікування.
Дію пояснюють тим, що в лабораторних дослідах речовини спіруліни пригнічують вивільнення гістаміну, головного посередника алергічних реакцій, і змінюють баланс імунних сигналів[3].
Коротко: на тиск, холестерин і нежить при алергії спіруліна діяла в невеликих дослідженнях, на кілька тижнів чи місяців. Це привід вважати її можливим доповненням, а не заміною ліків.
Допомога при анемії
Анемія часто супроводжується постійною втомою, запамороченням і зниженням концентрації. Найчастіше її причиною є нестача заліза. Спіруліна містить залізо й білок, потрібні для утворення еритроцитів, і її вивчали як харчову підтримку.
У дослідженні в Індонезії 60 вагітних з легкою анемією 8 тижнів отримували спіруліну або звичайну добавку заліза. Гемоглобін у групі спіруліни зріс у середньому з 10,2 до 13,4 г/дл, а у групі заліза суттєво не змінився. Проте учасниць не розподіляли випадково, тож автори самі називають результати попередніми[21].
У рандомізованому дослідженні 2021 року в Кенії 240 дітей віком 6–23 місяці із залізодефіцитною анемією пів року їли кашу з кукурудзяно-соєвої суміші зі спіруліною, таку саму кашу без неї або плацебо. Діти з групи спіруліни одужували від анемії в середньому за 8 днів проти 19 і 33 днів в інших групах[22]. У людей старше 50 років з анемією в анамнезі за 12 тижнів приймання спіруліни зростав вміст гемоглобіну в еритроцитах, але групи порівняння в цьому дослідженні не було[23].
Анемію спершу треба обстежити, бо причин у неї багато і нестача заліза лише одна з них. Якщо лікар призначив препарат заліза, особливо під час вагітності, спіруліна його не замінює.
Покращення м'язової сили та витривалості
Під час інтенсивних навантажень у м'язах накопичуються продукти окиснення, які пов'язують з втомою та мікропошкодженнями. Саме антиоксидантна дія спіруліни стала основою для ідеї, що вона допомагає спортсменам.
Перші дослідження показали, що спіруліна підвищує максимальне споживання кисню й час до виснаження, а нові роботи виявили певну користь при повторних спринтах на велотренажері. Водночас огляд 2022 року зазначає, що частина маркерів окисного стресу, які використовували в цих дослідженнях, ненадійна, а основний механізм ефекту досі не з'ясований[24]. Тож спіруліну можна вважати можливою ергогенною добавкою, тобто такою, що підвищує фізичну працездатність, але з доказами вона поки поступається тренуванням, сну й харчуванню.
Контроль рівня цукру в крові
Спіруліна може впливати на рівень глюкози в крові, особливо в людей із цукровим діабетом 2 типу. У метааналізі 8 досліджень вона знижувала цукор натще в середньому приблизно на 1 ммоль/л. Глікований гемоглобін (HbA1c), який показує середній рівень цукру за 2–3 місяці, і цукор після їжі суттєво не змінювалися[25]. Тобто впливу на найважливіший показник контролю діабету в цих дослідженнях не виявили.
За даними метааналізу в людей з метаболічним синдромом, спіруліна також знижувала рівень інсуліну натще[13], тож дослідники припускають, що вона може покращувати чутливість тканин до інсуліну. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) зв'язку між спіруліною і підтриманням нормального рівня глюкози не підтвердило, тому в ЄС таку заяву на упаковці використовувати не можна[6]. Основою лікування лишаються харчування при діабеті, рух і призначені ліки, а якщо людина приймає цукрознижувальні препарати, про добавку варто сказати лікарю.
Безпека й рекомендації щодо споживання
Чиста спіруліна для більшості людей безпечна. Експертний комітет Фармакопеї США проаналізував клінічні дослідження, досліди на тваринах і 31 повідомлення про побічні реакції та присвоїв їй найвищий клас безпеки A[26]. Іноді вона спричиняє легкі розлади травлення. Ураження печінки трапляється дуже рідко, і в описаних випадках підозрюють домішки токсинів інших ціанобактерій, мікроцистинів, які шкодять печінці[27].
Головні ризики пов'язані з якістю продукту і станом здоров'я людини:
- Не поєднувати з певними ліками без поради лікаря: можливі взаємодії з цукрознижувальними засобами, імуносупресантами та препаратами, що знижують згортання крові[6].
- Обирати перевірені продукти: спіруліна, вирощена в забрудненій воді, може містити свинець, кадмій і ртуть, а при неправильному сушінні накопичує поліциклічні ароматичні вуглеводні, для яких у ЄС з 2015 року діють граничні норми. Перевагу варто надавати продуктам, вирощеним у закритих системах і перевіреним на залишки забруднювачів[6]. Ціанотоксини, зокрема мікроцистини, знаходили в добавках зі спіруліни, хлорели й ціанобактерії афанізоменон[28].
- Дотримуватись дозування: зазвичай рекомендують від 1,5 до 6 г на день, найчастіше 3 г. Великі кількості, які іноді радять, від 10 до 50 г на день, організм переносить погано[6].
- Фенілкетонурія: спіруліна містить амінокислоту фенілаланін, тому людям з цим спадковим порушенням обміну вона не підходить[6].
- Аутоімунні хвороби: описано випадки, коли після добавок зі спіруліною загострювалася вульгарна пухирчатка (аутоімунне ураження шкіри) або вперше виникав дерматоміозит, запальне ураження м'язів і шкіри[29]. Людям з аутоімунними захворюваннями добавку варто обговорити з лікарем.
- Алергія: у деяких людей на спіруліну виникає алергічна реакція[6].
Читайте:
Підсумок
Спіруліна є поживним продуктом з великою часткою білка, міддю, залізом і вітамінами групи B, але в добових дозах 1,5–6 г вона доповнює раціон, а не годує. Найкраще вивчений її вплив на холестерин, тригліцериди, тиск і цукор натще: у невеликих і коротких дослідженнях ці показники помірно знижувалися. Протипухлинну дію показано переважно на тваринах, а вітамін B12 у ній здебільшого неактивний для людини. Купуйте продукт перевіреного виробника, а при фенілкетонурії, аутоімунних хворобах чи постійному прийманні ліків спершу порадьтеся з лікарем.
Джерела29
- Довідник. FAO Fisheries and Aquaculture Department - A review on culture, production and use of spirulina as food for humans and feeds for domestic animals. FAO.
- Огляд. Fais G. та ін. Wide Range Applications of Spirulina: From Earth to Space Missions. Mar Drugs, 2022.
- Огляд. Wu Q. та ін. The antioxidant, immunomodulatory, and anti-inflammatory activities of Spirulina: an overview. Arch Toxicol, 2016.
- fdc.nal.usda.gov
- Довідник. EUR-Lex
- Spirulina – viel Grün und wenig dahinter. Verbraucherzentrale.de.
- Дослідження. Huh J. та ін. Utility of fatty acid profile and in vitro immune cell activation for chemical and biological standardization of Arthrospira/Limnospira. Sci Rep, 2022.
- Огляд. Gutiérrez-Salmeán G. та ін. NUTRITIONAL AND TOXICOLOGICAL ASPECTS OF SPIRULINA (ARTHROSPIRA). Nutr Hosp, 2015.
- Дослідження. Watanabe F. та ін. Pseudovitamin B(12) is the predominant cobamide of an algal health food, spirulina tablets. J Agric Food Chem, 1999.
- Дослідження. Grover P. та ін. C-Phycocyanin-a novel protein from Spirulina platensis- In vivo toxicity, antioxidant and immunomodulatory studies. Saudi J Biol Sci, 2021.
- Мета-аналіз. Naeini F. та ін. Spirulina supplementation as an adjuvant therapy in enhancement of antioxidant capacity: A systematic review and meta-analysis of controlled clinical trials. Int J Clin Pract, 2021.
- Мета-аналіз. Serban MC. та ін. A systematic review and meta-analysis of the impact of Spirulina supplementation on plasma lipid concentrations. Clin Nutr, 2016.
- Мета-аналіз. Hamedifard Z. та ін. The effects of spirulina on glycemic control and serum lipoproteins in patients with metabolic syndrome and related disorders: A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Phytother Res, 2019.
- Огляд. Ito F. та ін. Measurement and Clinical Significance of Lipid Peroxidation as a Biomarker of Oxidative Stress: Oxidative Stress in Diabetes, Atherosclerosis, and Chronic Inflammation. Antioxidants (Basel), 2019.
- Дослідження. Chaouachi M. та ін. Spirulina supplementation prevents exercise-induced lipid peroxidation, inflammation and skeletal muscle damage in elite rugby players. J Hum Nutr Diet, 2022.
- Дослідження. Mathew B. та ін. Evaluation of chemoprevention of oral cancer with Spirulina fusiformis. Nutr Cancer, 1995.
- Мета-аналіз. Machowiec P. та ін. Effect of Spirulina Supplementation on Systolic and Diastolic Blood Pressure: Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Nutrients, 2021.
- Дослідження. de Freitas Brito A. та ін. Supplementation with Spirulina platensis Modulates Aortic Vascular Reactivity through Nitric Oxide and Antioxidant Activity. Oxid Med Cell Longev, 2019.
- Дослідження. Cingi C. та ін. The effects of spirulina on allergic rhinitis. Eur Arch Otorhinolaryngol, 2008.
- Дослідження. Nourollahian M. та ін. Clinical comparison of the efficacy of spirulina platensis and cetirizine for treatment of allergic rhinitis. Acta Otorhinolaryngol Ital, 2020.
- Дослідження. internationaljournalofcaringsciences.org
- Impact of Spirulina corn soy blend on Iron deficient children aged 6–23 months in Ndhiwa Sub-County Kenya: a randomized controlled trial - BMC Nutrition. SpringerLink.
- Дослідження. Selmi C. та ін. The effects of Spirulina on anemia and immune function in senior citizens. Cell Mol Immunol, 2011.
- Огляд. Gurney T. та ін. Algae Supplementation for Exercise Performance: Current Perspectives and Future Directions for Spirulina and Chlorella. Front Nutr, 2022.
- Мета-аналіз. Hatami E. та ін. The effect of spirulina on type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis. J Diabetes Metab Disord, 2021.
- Огляд. Marles RJ. та ін. United States pharmacopeia safety evaluation of spirulina. Crit Rev Food Sci Nutr, 2011.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Огляд. Rajput S. та ін. Health risks of cyanotoxin contamination in dietary supplements: Mechanistic insights into organ-specific toxicity. Food Chem Toxicol, 2026.
- Огляд. Lee AN. та ін. Activation of autoimmunity following use of immunostimulatory herbal supplements. Arch Dermatol, 2004.
