Мабуть, жоден інший вітамін не «повідомляє» про себе так наочно, як рибофлавін. Після прийому вітамінного комплексу сеча часто стає яскраво-жовтою, майже неоновою. Причина проста: рибофлавін — жовто-оранжева речовина, а надлишок, який організм не використав, виводиться із сечею[1]. Нічого небезпечного в цьому немає. А завдяки своєму кольору рибофлавін використовують і як харчовий барвник E101.

Колір підказав і назву: латинське flavus означає «жовтий». Але за яскравою зовнішністю ховається скромний працівник, без якого не обходиться жодна клітина.

Навіщо організму рибофлавін

Рибофлавін — водорозчинний вітамін групи B. В організмі він перетворюється на дві активні форми, які допомагають десяткам ферментів. Без них клітини не можуть отримувати енергію з жирів, вуглеводів і білків[1].

Ось основні напрями, де без рибофлавіну не обійтися[1]:

  • Перетворення поживних речовин: допомагає ферментам розщеплювати білки, жири та вуглеводи для отримання енергії
  • Підтримка мітохондрій: бере участь у реакціях клітинного дихання
  • Активація інших вітамінів: потрібен для перетворення B6 і фолатів на активні форми
  • Утворення ніацину: сприяє синтезу вітаміну B3 з триптофану
  • Регуляція гомоцистеїну: допомагає підтримувати його нормальний рівень
  • Знешкодження ліків: працює разом із ферментами цитохрому P450, які переробляють ліки та інші сполуки в печінці
  • Антиоксидантний захист: забезпечує роботу ферменту глутатіонредуктази
  • Підтримка шкіри, волосся й слизових: потрібен тканинам, які швидко оновлюються[2]

Ще одна особливість рибофлавіну — він потрібен іншим вітамінам. За його участі активуються вітамін B6 і фолати, з амінокислоти триптофану утворюється ніацин (вітамін B3), а також підтримується нормальний рівень гомоцистеїну. Рибофлавін бере участь і в роботі антиоксидантного захисту клітин[1]. Тож нестача рибофлавіну часто тягне за собою проблеми з іншими вітамінами групи B.

Де шукати рибофлавін

На відміну від багатьох інших вітамінів групи B, чимало рибофлавіну дають молочні продукти, яйця й м'ясо. Ось скільки його в популярних продуктах:

Продукт (100 г)Рибофлавін, мг
Яловича печінка3,43
Мигдаль1,14
Яйце0,46
Сир чедер0,43
Скумбрія0,41
Гриби печериці0,40
Насіння соняшника0,36
Свинина (корейка)0,33
Гречка (суха)0,27
Шпинат0,19
Молоко0,17
Йогурт0,14
Броколі (варена)0,12

Дані — USDA FoodData Central[3]. Печінка — абсолютний рекордсмен: 100 г покривають добову потребу з надлишком. Але й без неї нескладно: склянка молока, яйце, шматочок сиру й жменя мигдалю разом дають помітну частину норми.

Таблицею перелік не вичерпується. Рибофлавін також дають:

  • Риба й птиця
  • Субпродукти: нирки, серце[1]
  • Брюссельська капуста
  • Бобові
  • Збагачені пластівці, вівсянка й хліб: порція пластівців, збагачених на 100% добової норми, дає 1,3 мг[1]

У рибофлавіну є цікава слабкість: він руйнується на світлі. Тому молоко краще купувати в непрозорій упаковці й не залишати на сонці. До нагрівання рибофлавін стійкіший, але частина його переходить у воду під час варіння, причому приблизно вдвічі більша, ніж при приготуванні на парі чи в мікрохвильовій печі[1].

Читайте:

Реклама

Скільки рибофлавіну потрібно

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) рекомендує дорослим 1,6 мг рибофлавіну на день. Під час вагітності потреба зростає до 1,9 мг, а під час годування груддю — до 2,0 мг[4]. Для порівняння: склянка молока (250 мл) дає близько 0,4 мг, яйце — близько 0,25 мг, а 30 г мигдалю — близько 0,35 мг[3].

Національні інститути здоров'я США (NIH) рекомендують дещо менші кількості[1]:

  • Чоловіки: 1,3 мг
  • Жінки: 1,1 мг (дівчата 14–18 років: 1,0 мг)
  • Вагітні: 1,4 мг
  • Жінки, які годують груддю: 1,6 мг

Дітям за нормами NIH потрібно 0,5 мг у 1–3 роки, 0,6 мг у 4–8 років і 0,9 мг у 9–13 років[1]. Організм не вміє накопичувати рибофлавін, тож він потрібен щодня.

Кому може бракувати рибофлавіну

Оскільки значну частину рибофлавіну ми отримуємо з молочних продуктів і м'яса, у групі ризику опиняються ті, хто їх не їсть. За даними NIH, це передусім вегани й вегетаріанці, особливо ті, хто багато тренується, а також вагітні й жінки, які годують груддю, якщо вони не вживають молочних продуктів[1]. Окрема рідкісна група — люди зі спадковим порушенням транспорту рибофлавіну, яке спричиняє тяжке неврологічне захворювання й лікується високими дозами вітаміну. Перетворення рибофлавіну на активні форми також гірше відбувається при гіпотиреозі[1].

Повніший перелік чинників ризику виглядає так:

  • Мало м'яса, молочних продуктів, яєць і збагачених злаків у раціоні[1]
  • Веганство чи інша сувора дієта без добавок
  • Алкогольна залежність: етанол гальмує всмоктування рибофлавіну в кишківнику і його зворотне всмоктування в нирках[2]
  • Хвороби травного тракту з порушенням всмоктування, зокрема запальні захворювання кишківника й целіакія[2]
  • Гіпотиреоз та інші ендокринні порушення, наприклад цукровий діабет чи недостатність надниркових залоз[2]
  • Спадкові порушення транспорту й обміну рибофлавіну
  • Підлітковий і похилий вік[2]
  • Підвищена потреба: інфекції, запалення, інтенсивні тренування[2]
  • Супутній дефіцит інших вітамінів групи B[2]
  • Тривалий прийом деяких ліків, зокрема фенотіазинів, окремих антибіотиків і оральних контрацептивів[2]

Як проявляється нестача? Типові ознаки — тріщини й запалення в кутиках рота (це називають ангулярним хейлітом), запалення губ і язика, біль у горлі, лущення шкіри біля носа, а при тривалому дефіциті — анемія й порушення зору[1]. Але ці симптоми неспецифічні: тріщини в кутиках рота мають і багато інших причин, тож розібратися в них допоможе лікар.

Повніший перелік ознак дефіциту:

  • Тріщини в кутиках рота
  • Сухі, потріскані, почервонілі губи (хейлоз)[1]
  • Запалення язика (глосит): гладкий язик пурпурового відтінку[2]
  • Почервоніння й набряк слизової рота й горла, біль у горлі[1]
  • Свербіж і почервоніння очей, світлобоязнь[2]
  • Себореєподібний дерматит на обличчі, тулубі й мошонці[2]
  • Випадіння волосся[1]
  • Анемія: рибофлавін потрібен, щоб організм міг брати залізо із запасів[2]
  • Втома й слабкість[2]
  • Катаракта при тяжкому й тривалому дефіциті[1]

Коротко: про рибофлавін варто подумати веганам і людям, які не їдять молочних продуктів; тріщини в кутиках рота можуть бути ознакою нестачі, але не завжди.

Діагностика та ознаки насичення

Запідозрити нестачу рибофлавіну можна за змінами на шкірі, у роті чи очах, а підтверджують її аналізами. Найінформативнішим вважають тест на активність ферменту глутатіонредуктази в еритроцитах: він показує, наскільки ферменту бракує його активної форми рибофлавіну. Результат виражають коефіцієнтом EGRAC. Значення до 1,2 зазвичай означає достатній статус, 1,2–1,4 вказує на пограничну нестачу, понад 1,4 свідчить про дефіцит[1]. Систематичний огляд 14 досліджень з добавками підтвердив, що EGRAC надійно реагує на зміну споживання рибофлавіну[5].

Інший метод полягає у вимірюванні рибофлавіну в сечі. Здорові дорослі з достатнім запасом виводять щонайменше 120 мкг на добу, а менше 40 мкг на добу свідчить про дефіцит[1]. Цей аналіз відображає радше недавнє харчування, ніж забезпечення тканин.

Тож якщо є підозра на дефіцит, її варто підтвердити аналізом або чіткими клінічними ознаками. Втома чи суха шкіра самі по собі для цього не годяться, і приймати рибофлавін «про всяк випадок» без показань немає потреби.

Рибофлавін і мігрень

Найцікавіше застосування рибофлавіну пов'язане з мігренню. Одна з гіпотез пояснює мігрень порушенням енергетичного обміну в клітинах мозку, а рибофлавін якраз допомагає мітохондріям — «енергетичним станціям» клітин. Цю ідею перевірили в рандомізованому дослідженні: люди з мігренню три місяці приймали 400 мг рибофлавіну на день або плацебо. Кількість нападів зменшилася вдвічі й більше в 59% тих, хто приймав рибофлавін, і лише в 15% у групі плацебо. Серйозних побічних ефектів не було[6].

На основі таких даних американські неврологічні товариства включили рибофлавін до засобів, які, ймовірно, допомагають запобігати епізодичній мігрені, разом із магнієм і деякими іншими[7]. Дози тут у сотні разів вищі за добову потребу, тож це вже лікування, яке варто обговорити з лікарем.

Коротко: високі дози рибофлавіну можуть зменшувати частоту нападів мігрені, але це лікування, а не звичайна добавка, і починати його варто після розмови з лікарем.

Реклама

Рибофлавін і тиск: персоналізоване харчування в дії

Близько кожна десята людина має варіант гена MTHFR, через який фермент обміну фолатів працює гірше, ніж у більшості. Рибофлавін — «помічник» цього ферменту. У рандомізованому дослідженні люди з гіпертензією й таким варіантом гена приймали невелику дозу рибофлавіну (1,6 мг) або плацебо разом зі своїми ліками від тиску. У групі рибофлавіну систолічний тиск знизився помітніше, ніж у групі плацебо[8]. Це гарний приклад того, як вітамін може допомагати не всім, а людям з певними генетичними особливостями.

Проте загальна картина поки непевна. Огляд Cochrane 2025 року зібрав усі рандомізовані дослідження рибофлавіну для зниження тиску й дійшов висновку, що доказів дуже мало і більшість досліджень мали високий ризик упередженості[9].

Рибофлавін в офтальмології

Ще одне несподіване застосування — лікування кератоконусу, хвороби, при якій рогівка ока стоншується й випинається конусом, через що погіршується зір. Офтальмологи закапують у око краплі з рибофлавіном і опромінюють рогівку ультрафіолетом. Рибофлавін під дією світла «зшиває» волокна колагену, і рогівка стає міцнішою. Процедуру називають крослінкінгом рогівки. Огляд Cochrane дійшов висновку, що вона може сповільнювати прогресування хвороби, але якісних досліджень поки мало[10].

Безпека

Отримати забагато рибофлавіну практично неможливо. Він погано засвоюється у великих дозах, а надлишок швидко виводиться із сечею. Через це для рибофлавіну не встановлено верхньої безпечної межі[1]. Єдиний помітний «побічний ефект» — та сама яскраво-жовта сеча.

Коротко: рибофлавін безпечний навіть у високих дозах, а жовта сеча після вітамінів — це норма.

Взаємодія з ліками

Довгий час вважали, що деякі ліки буквально «з'їдають» рибофлавін. Підстава була цікава: молекули фенотіазинових антипсихотиків і трициклічних антидепресантів за будовою схожі на рибофлавін. У дослідах на щурах хлорпромазин, іміпрамін та амітриптилін гальмували перетворення рибофлавіну на його активну форму. Після кількох тижнів прийому хлорпромазину в дозах, співмірних із людськими, у тварин з'являлися біохімічні ознаки дефіциту, хоча їхній корм містив багато вітаміну[11].

У людей така взаємодія клінічного значення поки не набула: за оцінкою NIH, клінічно значущих взаємодій рибофлавіну з ліками не відомо[1]. Проте якщо людина довго приймає такі препарати, має інші чинники ризику й помічає тріщини в кутиках рота чи запалення язика, про це варто сказати лікарю.

Рибофлавін у харчовій промисловості

Завдяки яскравому кольору рибофлавін додають у продукти як жовтий барвник. У переліку інгредієнтів його позначають як E101. Він стійкий до нагрівання, але руйнується на світлі[1], тому продукти з ним зазвичай пакують у непрозору упаковку. Найчастіше цю добавку використовують у таких продуктах:

  • Збагачені пластівці й сухі сніданки
  • Випічка та борошняні суміші
  • Дитяче харчування
  • Деякі види макаронних виробів
  • Плавлені сири й молочні десерти
  • Желейні та кондитерські вироби

Крім самого рибофлавіну, як барвник дозволено його похідне рибофлавін-5'-фосфат E101(ii). EFSA у 2013 році переоцінило обидві добавки й дійшло висновку, що в дозволених кількостях вони навряд чи становлять загрозу для здоров'я[12].

Підсумок

Рибофлавін, або вітамін B2, легко впізнати за яскраво-жовтим кольором, який він надає сечі після вітамінів. Він потрібен для отримання енергії в клітинах і для роботи інших вітамінів групи B. Дорослим потрібно від 1,1 до 1,6 мг на день залежно від статі та системи норм, і найпростіше отримати їх з молочних продуктів, яєць, м'яса, грибів і мигдалю. Нестача загрожує передусім веганам і людям, які не їдять молочного. Високі дози рибофлавіну допомагають частині людей з мігренню, а в офтальмології його використовують для зміцнення рогівки при кератоконусі. Рибофлавін безпечний, а надлишок просто виводиться із сечею.

Джерела12
  1. Довідник. NIH Office of Dietary Supplements
  2. Довідник. NCBI Bookshelf
  3. Довідник. USDA FoodData Central.
  4. Настанова. EFSA
  5. Мета-аналіз. Hoey L. та ін. Studies of biomarker responses to intervention with riboflavin: a systematic review. Am J Clin Nutr, 2009.
  6. Дослідження. Schoenen J. та ін. Effectiveness of high-dose riboflavin in migraine prophylaxis. A randomized controlled trial. Neurology, 1998.
  7. Настанова. Holland S. та ін. Evidence-based guideline update: NSAIDs and other complementary treatments for episodic migraine prevention in adults: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society. Neurology, 2012.
  8. Дослідження. Wilson CP. та ін. Blood pressure in treated hypertensive individuals with the MTHFR 677TT genotype is responsive to intervention with riboflavin: findings of a targeted randomized trial. Hypertension, 2013.
  9. Мета-аналіз. Bradbury KE. та ін. Riboflavin supplements for blood pressure lowering in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2025.
  10. Мета-аналіз. Sykakis E. та ін. Corneal collagen cross-linking for treating keratoconus. Cochrane Database Syst Rev, 2015.
  11. Дослідження. Pinto J. та ін. Inhibition of riboflavin metabolism in rat tissues by chlorpromazine, imipramine, and amitriptyline. J Clin Invest, 1981.
  12. EFSA