У звичайній відеогрі персонажем керують кнопки. У VR-гру залучене ваше тіло: доводиться присідати, ухилятися, завдавати ударів або тягнутися до віртуальних предметів. Через кілька хвилин пульс може підказати, що це вже не просто розвага.
Проте шолом сам по собі не робить гру тренуванням. Одні застосунки дають навантаження, порівнянне зі швидкою ходьбою, інші майже не змушують рухатися. Тому користь VR-фітнесу визначає не напис на коробці, а те, як саме і скільки ви рухаєтеся.
Що таке VR-фітнес
VR-фітнес — це активні ігри й тренувальні застосунки у віртуальній реальності. Гарнітура показує тривимірне середовище, а контролери або відстеження рук передають рухи в гру. Так можна боксувати, танцювати, грати в ритмічні ігри, боулінг чи теніс, стріляти з лука або виконувати вправи за програмою тренера.
Тіло тут частково стає контролером. Замість спостерігати за героєм на екрані людина сама рухає руками, повертає корпус і змінює положення. Але різні системи відстежують різну кількість рухів: звичайна гарнітура з двома контролерами не обов'язково бачить ноги, пальці чи все тіло.
Чи можна вважати VR-гру тренуванням
Так, якщо гра справді підвищує витрати енергії. Систематичний огляд 29 досліджень показав, що частина активних VR-ігор дає навантаження від помірного до високого. Водночас результат сильно залежить від гри, обладнання, досвіду гравця та способу вимірювання[1].
У невеликому лабораторному дослідженні за участю 23 молодих дорослих два режими комерційного VR-фітнесу відповідали інтенсивному навантаженню — приблизно 7,6–8,2 MET. MET показує, у скільки разів витрати енергії вищі, ніж у спокої. Та показники калорій, які виводив сам застосунок, відрізнялися від результатів лабораторного вимірювання, тож вбудований лічильник варто сприймати лише як орієнтир[2].
Оцінювати навантаження можна за самопочуттям і частотою пульсу під час тренування. За помірної інтенсивності дихання стає частішим, але ви ще можете говорити фразами; за високої — вимовити більше кількох слів без паузи вже складно[3].
Для здоров'я дорослим радять набирати за тиждень 150–300 хвилин помірної аеробної активності або 75–150 хвилин інтенсивної, а також щонайменше двічі виконувати вправи для зміцнення м'язів. Рух у VR може входити до цього обсягу, якщо його інтенсивність достатня[4].
Читайте:
Чому у VR навантаження відчувається легшим
Коли увага зайнята музикою, цілями та подіями гри, людина може менше зосереджуватися на втомі. Огляд 20 досліджень із 798 учасниками пов'язав занурення у VR з більшою насолодою від вправ, мотивацією та нижчим суб'єктивним відчуттям навантаження. Але лише одне з включених досліджень мало високу методологічну якість, тому автори закликали до обережності[5].
У перехресному експерименті з 83 дорослими люди оцінили вправи у VR як приємніші за такі самі рухи без шолома, хоча об'єктивно працювали навіть інтенсивніше[6]. Це пояснює, чому гра іноді допомагає дотриматися запланованого заняття. Однак короткий експеримент не доводить, що VR автоматично змусить тренуватися місяцями або дасть кращий результат за інші види руху.
Тренування вдома і разом з іншими
Гарнітура дає змогу почати заняття вдома без дороги до спортзалу. Якщо часу мало, можна провести кілька коротких сесій по 5–10 хвилин протягом дня. Короткий рух теж має значення: сучасні рекомендації вже не вимагають, щоб кожен корисний епізод тривав щонайменше 10 хвилин[7].
Частина застосунків має спільні тренування, таблиці результатів або багатокористувацькі режими. Так друзі можуть грати разом на відстані. Для когось змагання й домовленість зустрітися у грі підтримують регулярність, для іншого — створюють зайвий тиск. Це радше інструмент мотивації, ніж окрема користь для здоров'я.
Читайте:
Від Wii Fit до сучасних гарнітур
Активні відеоігри з'явилися раніше за доступні VR-шоломи. Одним із найвідоміших масових прикладів стала Wii Fit, яку Nintendo випустила у 2007 році як гру про домашній фітнес[8]. Вона використовувала балансувальну платформу й не занурювала гравця у тривимірний світ.
Сучасні гарнітури закривають поле зору, відстежують повороти голови та положення контролерів. Деякі системи додають розпізнавання рук, пальців або зовнішні датчики тіла, але це не загальна властивість VR. Через різницю в обладнанні одна й та сама назва «VR-фітнес» може означати зовсім різний обсяг руху.
Як тренуватися у VR безпечніше
У шоломі людина гірше бачить меблі, стіни, домашніх тварин та інших людей. Виробники радять позначати безпечну ігрову зону, починати з коротких сесій і регулярно робити перерви[9].
- Звільніть місце. Приберіть стільці, дроти й предмети, які можна зачепити рукою, та не виходьте за межі ігрової зони.
- Починайте спокійно. Спершу оберіть коротку сесію й прості рухи, особливо якщо раніше не користувалися гарнітурою.
- Зупиніться при дискомфорті. Зніміть шолом, якщо з'явилися нудота, запаморочення, дезорієнтація, головний біль або напруження очей.
- Не ігноруйте техніку. Віртуальна ціль не захищає коліна, плечі та спину від різкого повороту чи надто широкого замаху.
Нудота й дезорієнтація належать до проявів «кіберхвороби» — дискомфорту, який виникає, коли зір повідомляє про рух, а вестибулярна система відчуває інше. Огляд клінічних досліджень назвав найчастішими дезорієнтацію, нудоту та зорове напруження, але даних поки замало, щоб точно передбачити ризик для кожної людини[10].
Чого VR-фітнес не замінює
Гарнітура й достатньо вільного місця коштують грошей, а бібліотека активних ігор може вимагати окремих покупок або передплати. Це реальний бар'єр, і немає підстав обіцяти, що обладнання обов'язково подешевшає.
Навіть інтенсивна гра не завжди розвиває всі складові фізичної форми. Бокс чи ритмічна гра можуть добре навантажити серце й легені, але не замінять поступове збільшення опору в силових тренуваннях. А якщо VR вам не подобається, звичайна ходьба, велосипед, танці чи спорт дають не менш справжній рух без шолома.
Читайте:
Підсумок
VR-фітнес може бути справжнім тренуванням: у частині ігор навантаження сягає помірного або високого рівня, а занурення робить рух приємнішим і суб'єктивно легшим. Та ефект залежить від конкретної гри й ваших рухів. Не покладайтеся на лічильник калорій, залишайте безпечний простір, робіть перерви й зупиняйтеся при нудоті або запамороченні. Найкращий формат активності — той, який вам підходить, повторюється регулярно й разом із силовими вправами закриває потреби організму.
Джерела10
- Davis JC. та ін. Exergaming for physical activity: A systematic review. J Am Coll Health, 2024.
- Craig TV. та ін. Examining and Comparing the Energy Expenditure of Two Modes of a Virtual Reality Fitness Game (Supernatural): Indirect Calorimetry Study. JMIR Serious Games, 2024.
- How to Measure Physical Activity Intensity. CDC.
- Everyday actions for better health – WHO recommendations. World Health Organization.
- Mocco A. та ін. Enhancing Physical Activity with Immersive Virtual Reality: A Systematic Review. Cyberpsychol Behav Soc Netw, 2024.
- Teixeira JA. та ін. Acute Affective Responses to Virtual Reality Exercise: A Crossover Randomized Clinical Trial. Games Health J, 2025.
- Every move counts towards better health – says WHO. World Health Organization.
- Financial Results Briefing.
- Safety with PS VR2 (UK).
- Simón-Vicente L. та ін. Cybersickness. A systematic literature review of adverse effects related to virtual reality. Neurologia (Engl Ed), 2024.
