Харчова добавка E160b(i) (Аннато Біксин)

Опис

Біксин (харчова добавка E160b(i)) — помаранчево-жовтий барвник з насіння аннато, головний пігмент цієї рослини. Саме він дає знайомий помаранчевий колір чеддеру, маргарину й багатьом снекам. Його «молодший брат» — норбіксин E160b(ii), який отримують з біксину.^[1][2]

Аннато отримують із зовнішньої оболонки насіння тропічного дерева Bixa orellana — аннато, або ачіоте, батьківщина якого — тропічна Америка.^[1][3] Пігментів у насінні 4,5–5,5%, і 70–80% з них припадає на біксин.^[1]

Задовго до харчової промисловості корінні народи Америки використовували аннато для ритуального розфарбовування тіла, захисту від сонця й комах, а також як ліки. У XVII столітті ним фарбували мексиканські рукописи, а у XVIII столітті голландські торговці возили його до Європи для фарбування сиру.^[1] У латиноамериканській, карибській і філіппінській кухні мелене насіння ачіоте досі є приправою — наприклад, у мексиканській свинині кочиніта пібіль.^[1]

З 2020 року в ЄС аннато — це дві окремі добавки: E160b(i) — біксин і E160b(ii) — норбіксин. Норбіксин отримують з біксину: його нагрівають у лужному розчині, і в продажу норбіксин здебільшого є у вигляді калієвої чи натрієвої солі.^[2][3] В міжнародному каталозі барвників обидва мають назву CI Natural Orange 4.^[3]

У ЄС дозволено два види біксину: екстрагований розчинниками, коли оболонку насіння обробляють ацетоном, етанолом, гексаном, етилацетатом чи надкритичним вуглекислим газом, і отриманий водною обробкою, коли насіння стирають у холодній слаболужній воді, а біксин осаджують кислотою.^[3]

Що E160b(i) робить у продукті:

• Фарбує сири й масло. У визрілих і плавлених сирах дозволено до 15 мг/кг, у жирах — до 10 мг/кг.^[4]
• Робить снеки «апетитними». У чипсах і снеках з картоплі, круп чи борошна — до 20 мг/кг.^[4]
• Фарбує ковбаси й оболонки. У м'ясних виробах — до 20 мг/кг, у їстівних оболонках і покриттях для м'яса — до 50 мг/кг.^[4]

Застосування

У ЄС аннато не входить до груп барвників: для кожного продукту встановлено окремий максимальний рівень. Якщо біксин і норбіксин додають разом, їхня сума не може перевищувати більшу з двох меж, а кожен окремо — свою.^[4] Ось приклади:

• Кондитерські вироби — до 30 мг/кг, прикраси й глазурі — до 80 мг/кг. Це найвищий рівень для біксину.^[4]
• Соуси — до 30 мг/кг, супи — до 15 мг/кг, локшина — до 20 мг/кг, кляр — до 50 мг/кг.^[4]
• Джеми й желе — до 20 мг/кг, десерти — до 15 мг/кг, оброблені горіхи — до 10 мг/кг, лікери — до 10 мг/кг.^[4]

Продавати E160b(i) покупцям напряму заборонено — лише виробникам.^[4] На етикетці пишуть «барвник E160b(i)» або «барвник аннато».^[5]

Чому сир фарбують? Взимку, коли корови їдять сіно замість свіжої трави, сир виходить блідішим. Аннато почали додавати, щоб приховати цю різницю, а згодом помаранчевий колір став асоціюватися з якістю. Тому аннато є в чеддері, колбі, червоному лестері, мімолеті та багатьох інших сирах.^[1]

Користь для організму

Аннато належить до каротиноїдів, як і каротини E160a, але для здоров'я в продуктах він користі не дає: це барвник, а його кількість вимірюється міліграмами на кілограм.^[4]

Кілька уточнень щодо «натуральності»:

• Натуральне походження. Аннато — рослинний барвник, який століттями використовують у кухні Латинської Америки.^[1]
• Суворі межі. Попри природне походження, ЄС встановив для аннато конкретні, а не «скільки потрібно», максимальні рівні.^[4]
• Колір сиру — не ознака якості. Помаранчевий колір колись почали додавати саме для того, щоб сир здавався якіснішим.^[1]

Треба розрізняти барвник і приправу. Мелене насіння ачіоте — звичайна їжа: його додають у мексиканську свинину кочиніта пібіль чи філіппінську локшину панкіт палабок заради кольору й легкого аромату. Барвник E160b(i) — це вже очищений екстракт пігменту, який додають у продукти в міліграмових кількостях.^[1][3]

Читайте:

Чи безпечно їсти сир із пліснявою

Сир із пліснявою буває делікатесом і буває зіпсованим продуктом: чим благородна пліснява відрізняється від ...

E160b(i) — це спосіб зробити продукт помаранчевим, а не джерело корисних речовин.

Шкода для організму

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2016 році встановило окремі допустимі добові споживання (ДДС): для біксину — 6 мг на 1 кг маси тіла на день, для норбіксину — лише 0,3 мг/кг. Водночас для багатьох тодішніх екстрактів аннато оцінити безпечність не вдалося через брак даних, а споживання норбіксину в дітей з високим рівнем споживання перевищувало ДДС.^[2]

Що відомо про ризики:

• Різні межі для біксину й норбіксину. Для біксину EFSA встановило ДДС 6 мг на 1 кг маси тіла на день — це у 20 разів більше, ніж для норбіксину. Для дорослого вагою 70 кг це 420 мг на день, і жодна оцінка споживання в Європі цієї межі не досягла.^[2]
• Алергія. Огляд 2025 року підсумовує, що аннато безпечний для більшості людей у звичайних кількостях, але рідко може викликати алергічні реакції.^[1]
• Діти. Саме в немовлят, малюків і дітей з високим споживанням оцінки 2016 року перевищували ДДС норбіксину.^[2]

У 2019 році EFSA повторно оцінило споживання з урахуванням нових, нижчих рівнів використання. Жодна оцінка для біксину не перевищила 6 мг/кг. Для норбіксину ДДС досягалося лише в однієї групи — малюків з високим споживанням в одній країні, і EFSA дійшло висновку, що це не викликає занепокоєння.^[2]

Читайте:

Харчова алергія: все, що потрібно знати

Харчова алергія виникає, коли імунна система сприймає білок звичайного продукту як загрозу. Від непереносим...

Найголовніше: після перегляду рівнів у 2020 році аннато безпечний для більшості людей, а людям з алергією на нього треба уважно читати склад продуктів.^[2][1]

Регулювання

У ЄС E160b(i) дозволений Регламентом (ЄС) № 1333/2008 з окремими максимальними рівнями для кожного продукту, а вимоги до чистоти встановлює Регламент (ЄС) № 231/2012.^[4][3]

Допустиме добове споживання (ДДС) — кількість, яку можна отримувати щодня все життя без шкоди. Для біксину EFSA встановило ДДС 6 мг на 1 кг маси тіла на день — це у 20 разів більше, ніж для норбіксину. Для дорослого вагою 70 кг це 420 мг на день, і жодна оцінка споживання в Європі цієї межі не досягла.^[2]

За результатами цих оцінок Регламент (ЄС) 2020/771 розділив аннато на біксин і норбіксин, вилучив з переліку види екстрактів, для яких бракувало даних про безпечність, і суттєво знизив максимальні рівні. Наприклад, у плавлених сирах біксину тепер дозволено до 15 мг/кг, а норбіксину — до 8 мг/кг.^[2][4]

Які екстракти зникли з переліку? Ті, для яких виробники не надали даних про безпечність: зокрема старі олійні й лужні екстракти аннато, а також біксин і норбіксин, отримані за давніми специфікаціями. Замість них дозволили нові, чітко описані види.^[2]